Постанова № 32286975, 02.07.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 липня 2013 р. Справа №805/8505/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 11 год. 00 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Чекменьова Г.А.,

при секретарі судового засідання Токмаковій Є.А.,

за участю:

представника позивача Наумової О.В.,

представника відповідача Фумжи О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Мар'їнського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Мар'їнської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби до Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» в особі Відокремленого підрозділу «Шахта Південнодонбаська № 3» ім. М.С. Сургая» про стягнення грошових коштів з рахунків у банках, обслуговуючого такого платника податків, в рахунок погашення податкового боргу з земельного податку у сумі 89 055,53 грн., -

В С Т А Н О В И В:

У червні 2013 року Мар'їнський міжрайонний прокурор в інтересах держави в особі Мар'їнської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби звернувся до суду з позовом до Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» в особі Відокремленого підрозділу «Шахта Південнодонбаська № 3» ім. М.С. Сургая» про стягнення грошових коштів з рахунків у банках, обслуговуючого такого платника податків, в рахунок погашення податкового боргу з земельного податку у сумі 89 055,53 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що за відповідачем обліковується заборгованість перед бюджетом з земельного податку у сумі - 89 055,53 грн. Податкова заборгованість виникла на підставі податкових декларацій, наданих відповідачем до податкового органу № 48 від 31.01.2012 року та № 9003358177 від 31.01.2012 року. Відповідач самостійно визначив суми податкових зобов'язань в податкових деклараціях, однак не сплатив у встановлений законом строк. На адресу відповідача також направлялися податкові вимоги, однак вказані заходи не призвели до погашення податкового боргу. Посилаючись на вказані обставини, позивач просить суд стягнути з відповідача зазначену заборгованість.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги визнав, не заперечував проти стягнення земельного податку у сумі 89 055, 53 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 136 КАС України позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач - визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

Частиною 3 ст. 136 КАС України передбачено, що судове рішення у зв'язку з визнанням адміністративного позову ухвалюється за правилами, встановленими ст. 112 КАС України.

Згідно вимог ст. 112 КАС України зокрема, у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову. Крім того, суд не приймає визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Тому суд приймає визнання адміністративного позову, оскільки ці дії відповідача не суперечать закону і не порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси, та приймає постанову про задоволення адміністративного позову, виходячи при цьому з наступного.

Відповідач, Державне підприємство «Донецька вугільна енергетична компанія» є юридичною особою, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи (а.с.16), перебуває на податковому обліку у ДПІ у м. Вугледарі з 02 червня 2005 року, про що свідчить довідка про взяття на облік платника податків за формою 4-ОПП (а.с. 18).

Відповідачем надано до Мар'їнської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби декларації із плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2012 рік № 48 від 31.01.2012 року та 2013 рік № 9003358177 від 31.01.2012 року, якими було визначено плату за землю щомісяця 11 131, 93 грн. а останнього місяця 11 132, 02 грн.

По даним деклараціям відповідачем не сплачено вісім податкових періодів за вересень - грудень 2012 року та січень - квітень 2013 року, у зв'язку з чим виник податкових борг у розмірі 89 055,53 грн.

Відповідно до пункту 20.1.28 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Таким чином, Мар'їнська об'єднана державна податкова інспекція Донецької області Державної податкової служби є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу прямо визначені законодавством України.

Статтею 285 Податкового кодексу України визначено, що базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Згідно з пунктом 285.2 статті 285 Податкового кодексу України, базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Відповідно до статті 286 Податкового кодексу України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Відповідні органи виконавчої влади з питань земельних ресурсів за запитом відповідного органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 286.2 статті 286 цього Кодексу визначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Відповідно до пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Згідно з підпунктом 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Пунктом 56.11 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Відповідно до пункту 57.1. статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Наявними в матеріалах справи документами підтверджено визначення відповідачем зобов'язань з земельного податку в сумі 89 055,53 грн. за звітні періоди вересень - грудень 2012 року та січень - квітень 2013 року. Зазначені зобов'язання не були сплачені у встановлені Податковим кодексом України строки. З огляду на зазначене, станом на 30 травня 2013 року за відповідачем обліковується заборгованість з земельного податку в сумі 89 055,53 грн.

Підпунктом 14.1.175. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковим боргом є сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно пункту 95.1. статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до пункту 95.2. статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

24 серпня 2005 року податковою інспекцією сформована податкова вимога № 1/30 та 28 вересня 2005 року податковою інспекцією сформовано другу податкову вимогу № 2/62, які отримані відповідачем 06 жовтня 2005 року, про що свідчить підпис уповноваженої особи на поштовому повідомленні (а.с. 11,12).

Перелік підстав, наявність яких надає можливість визначати податкові вимоги відкликаними передбачався підпунктом 6.4.1 пункту 6.4 ст. 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами". Аналогічні підстави визнання податкових вимог відкликаними передбачені статтею 60 Податкового кодексу України.

Отже, законодавчими нормами (як Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", що діяв до 01 січня 2011 року, так і Податковим кодексом України, чинного з 01 січня 2011 року) прямо встановлені підстави визнання податкових вимог відкликаними, тобто такими, що не підлягають виконанню.

Податкові вимоги направлені відповідачу в 2005 році, з цього періоду відповідач мав несплачену податкову заборгованість, у зв'язку з чим податкові вимоги не втратили своєї юридичної сили.

Відповідачем зазначене не спростовано, документальних обґрунтувань на підтвердження того, що наведені податкові вимоги вважаються відкликаними, не надано.

Таким чином, заходи прийняті податковим органом щодо стягнення податкового боргу, не призвели до їх погашення, строки їх добровільної сплати сплинули.

Отже, наявними в матеріалах справи документами підтверджено правомірність визначення позивачем податкового боргу, в рахунок погашення якого заявлені вимоги про стягнення коштів з рахунків у банках.

Зазначена сума заборгованості представником відповідача визнається, у зв'язку з чим суд відповідно до вимог ч.3 ст. 72 КАС України вважає ці обставини доведеними як такі, що визнаються сторонами.

Враховуючи вищезазначене, адміністративний позов Мар'їнського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Мар'їнської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби до Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» в особі Відокремленого підрозділу «Шахта Південнодонбаська № 3» ім. М.С. Сургая» про стягнення грошових коштів з рахунків у банках, обслуговуючого такого платника податків, в рахунок погашення податкового боргу з земельного податку у сумі 89 055,53 грн. є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7-12, 69-72, 87-98, 122-163, 183-3, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Мар'їнського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Мар'їнської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби до Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» в особі Відокремленого підрозділу «Шахта Південнодонбаська № 3» ім. М.С. Сургая» про стягнення грошових коштів з рахунків у банках, обслуговуючого такого платника податків, в рахунок погашення податкового боргу з земельного податку у сумі 89 055,53 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» заборгованість з земельного податку у розмірі 89 055 (вісімдесят дев'ять тисяч п'ятдесят п'ять) грн. 53 коп. з рахунків платника податків у банках, що обслуговують такого платника податків на користь Мар'їнка УКА, ЄДРПОУ 33577404, р/р 33215811700087, ОКПО 38028736, МФО 834016, код платежу 13050100.

Вступна та резолютивна частина постанови складена у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 02 липня 2013 року. Постанова у повному обсязі виготовлена 08 липня 2013 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КАС України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову може бути подана до адміністративного суду апеляційної інстанції через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Чекменьов Г.А.