Рішення № 32286387, 10.07.2013, Миронівський районний суд Київської області

10.07.2013 Єдиний унікальний № 371/498/13-ц

Провадження №2/371/199/13

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 липня 2013року Миронівський районний суд Київської області

у складі: головуючого-судді Пархоменко В.М

при секретарі - Овчаренко В.С

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Миронівка цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа: РЕВ ДАІ по обслуговуванню Богуславського, Миронівського, Рокитнянського районів при УДАІ ГУМВС України в Київській області про визнання недійсним договору купівлі-продажу автомобіля, визнання недійсними зняття з реєстрації та реєстрацію автомобіля, поділ майна подружжя

в с т а н о в и в :

У березні 2013 року позивачка звернулася до суду із зазначеним позовом, який неодноразово уточнювала, посилаючись на те, що вона перебуває з відповідачем ОСОБА_4 у зареєстрованому шлюбі з 06 грудня 2000 року. На протязі останніх трьох місяців відповідач залишив сім"ю та живе з іншою жінкою. За час шлюбу ними набуто рухоме майно, а саме: автомобіль марки "Шкода Октавія", 2007 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, вартістю 103 870 грн.

06.03.2013 року вказаний автомобіль був відчужений відповідачем без її згоди, на даний час автомобіль зареєстрований за батьком відповідача ОСОБА_5

Зазначене майно є їх спільною сумісною власністю, яке відповідач відчужив без її згоди, а тому в уточнених позовних вимогах (а.с.80) позивачка просить:

· визнати недійсним договір купівлі-продажу автомобіля марки "Шкода Октавія" д.н.з НОМЕР_1 2007 року випуску, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_5;

· визнати недійсним зняття з реєстрації ОСОБА_4 автомобіля марки "Шкода Октавія" д.н.з НОМЕР_1, 2007року випуску;

· визнати недійсною реєстрацію автомобіля марки "Шкода Октавія" д.н.з НОМЕР_2, 2007 року випуску за ОСОБА_5 на підставі довідки-рахунку ААВ020784

· провести поділ зазначеного автомобіля з урахуванням інтересів неповнолітньої дитини шляхом визнання за нею права власності на 2/3 частини автомобіля, стягнення з неї на користь відповідача грошової компенсації за належну йому 1/3 частку в цьому майні у розмірі 34 623,33 грн., а автомобіль передати у власність їй.

У судовому засіданні позивачка та її представник позовні вимоги підтримали, просять їх задовольнити з підстав, зазначених в уточненій позовній заяві (а.с. 80 )

Представник відповідача ОСОБА_4 позов не визнав і пояснив, що

згідно положень Сімейного кодексу України при укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя, а тому вважає, що позивачці було відомо про відчуження автомобіля.

Крім того, відповідачка отримує аліменти на свою користь на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_6 у розмірі 2000 грн. щомісячно на підставі рішення Миронівського районного суду від 11.02.2013 року. Дочка ОСОБА_4 отримує щомісячно від відповідача аліменти на своє утримання до досягнення нею 23 років у розмірі 850 грн., які стягуються на підставі рішення Миронівського районного суду від 11.02.2013 року.

Розмір аліментів, які отримує позивачка на утримання сина та які отримує дочка є достатніми для забезпечення їх фізичного, духовного розвитку та лікування, а тому частка позивачки у спільному майні не може бути збільшена.

Відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у судове засідання не з"явились, про день, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, суд вважає за можливе розглянути справу за їх відсутності, оскільки інтереси відповідача ОСОБА_4 представляє його представник ОСОБА_2, а від ОСОБА_5 надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Представник третьої особи у судове засідання не з"явився, подав до суду заяву, в якій просить справу розглянути за його відсутності.

Заслухавши пояснення позивачки, її представника, представника відповідача, вивчивши письмові матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно зі статтею 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності.

Пунктом 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007року №11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" передбачено, що поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-72 СК України та ст.372 ЦК України. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної вартості на час розгляду справи.

Відповідно до вимог статті 70 СК України в разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема, якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім'ї.

За змістом статті 71 СК України майно, що є об'єктом права спільної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним Кодексом України. Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

За відсутності такої згоди присудження грошової компенсації може мати місце з підстав, передбачених ст.365 ЦК України, за умови звернення подружжя (одного з них) до суду з таким позовом та попереднього внесення на депозитний рахунок суду відповідної грошової суми.

Судом установлено, що сторони ОСОБА_3 та ОСОБА_4 перебувають у зареєстрованому шлюбі з 06 грудня 2000 року. Відповідач залишив сім"ю та став жити з іншою жінкою. За час шлюбу вони придбали автомобіль марки "Шкода Октавія", 2007 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 вартістю 103870 грн., оформивши право власності на відповідача ОСОБА_4

27.02.2013 року ОСОБА_4 без згоди позивачки зняв спірний автомобіль з обліку та відчужив його своєму батькові ОСОБА_5, зареєструвавши його 06.03.2013 року на останнього на підставі заяви власника та довідки-рахунку ААВ020784 від 04.03.2013 року.

Відповідно ч.3 ст.65 СК України для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або)державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово. Згода на укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення і(або) державної реєстрації, має бути нотаріально засвідчена.

Чинним законодавством не вимагається обов'язкового нотаріального посвідчення договорів на відчуження транспортних засобів, проте, вчиняючи дані дії без згоди другого з подружжя, перший порушує його право власності на автомобіль.

Згідно положень Сімейного кодексу України при укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового.

Суд вважає доводи представника відповідача про те, що відповідач відчужив автомобіль з усної згоди позивачки, суд вважає безпідставними, оскільки ці дії він вчинив після фактичного припинення шлюбних відносин з позивачкою та в той момент, коли між ними вже існував спір з приводу автомобіля.

Оскільки відповідач порушив вимоги ст.65 СК України та здійснив відчуження спільного майна без згоди позивачки, суд вважає таке відчуження недійсним.

Згідно ч.3 ст. 70 СК України за рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.

Суд вважає вимогу позивачки про збільшення її частки у майні з урахуванням того, що з нею проживає неповнолітня дитина такою, що не підлягає задоволенню, оскільки рішенням Миронівського районного суду від 11.02.2013 року на утримання дитини з відповідача стягнуто аліменти у розмірі 2000 грн. щомісячно, суд вважає, що цього розміру аліментів достатньо для забезпечення дитини.

Таким чином, відповідно до вимог ст.70 СК України суд вважає частки майна позивачки та відповідача рівними.

Як убачається із матеріалів справи вартість спірного автомобіля на час розгляду справи становить 103 870 грн.

Така вартість спірного автомобіля на час розгляду справи фактично не заперечувалася і відповідачем, а тому поділ спірного майна має бути проведений, виходячи з дійсної вартості спірного автомобіля на час розгляду справи.

За таких обставин, з урахуванням положень 71 СК України суд дійшов висновку про необхідність проведення поділу майна, яке є спільною сумісною власністю сторін у справі, залишивши спірний автомобіль у власності позивачки ОСОБА_3 з покладенням на неї обов'язку компенсувати відповідачеві 34 623,33грн.. у вигляді грошової компенсації замість його 1/3 частки у спільному майні.

При цьому правових підстав для збільшення розміру її частки у спільному майні подружжя не має.

Суд дійшов до висновку про необхідність залишення автомобіля позивачці з тих підстав, що вона також має права водія, на її утриманні залишається неповнолітня дитина, вона має батьків похилого віку, автомобіль є необхідним засобом для даної сім"ї. Відповідач займається підприємницькою діяльністю, діти з ним жити не залишаються, а тому він матиме змогу придбати собі інший транспортний засіб.

На виконання вимог ч.2 ст.365 ЦК України позивачкою внесено на депозитний рахунок Миронівського районного суду 34 623 грн.33 коп. та зобов"язувалась у разі визнання судом часток у спірному майні рівними, внести додатково необхідну суму.

Питання про судові витрати суд вирішує на підставі ст.88 ЦПК України.

На підставі ст.ст.60, 63, 65, 70, 71 СК України, 365 ЦК України, Постанови Пленуму ВСУ від 21.12.2007 року №11,

Керуючись ст.ст.8, 10, 11, 60, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов задовольнити частково.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу автомобіля марки "Шкода Октавія" д.н.з НОМЕР_1, 2007 року випуску, об"єм двигуна 1598 см, № кузова НОМЕР_3 укладений 04.03.2013 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Визнати недійсним зняття з реєстрації ОСОБА_4 автомобіля марки "Шкода Октавія" д.н.з НОМЕР_1, 2007 року випуску, об"єм двигуна 1598 см, № кузова НОМЕР_3

Визнати недійсною реєстрацію автомобіля марки "Шкода Октавія" д.н.з НОМЕР_2, 2007року випуску, об"єм двигуна 1598см, № кузова НОМЕР_3 за ОСОБА_5 на підставі довідки-рахунку ААВ020784 від 04.03.2013року.

У порядку поділу майна подружжя визнати за ОСОБА_3 право власності на автомобіль марки "Шкода Октавія", 2007року випуску, об"єм двигуна 1598 см, кузов № НОМЕР_3 вартістю 103 870 грн..

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 51 935грн. грошової компенсації замість її ? частки у спільному майні.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 346грн. судового збору.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку в Апеляційний суд Київської області через Миронівський районний суд протягом 10 днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду в повному обсязі виготовлено 10.07.2013року

Суддя підпис В.М.Пархоменко

З оригіналом вірно

Суддя В.М.Пархоменко