Рішення № 32285585, 01.07.2013, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"01" липня 2013 р.Справа № 916/1396/13

За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "БУДМАКС"

до відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення 14 266,75 грн.

Суддя Цісельський О.В.

Представники:

Від позивача: Алексєєв О.Г. за довіреністю № 8 від 29.12.2012 року;

Від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "БУДМАКС", звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 14266,75 грн., де 13 738,30 грн. - основний борг, 440,38 грн. - пеня, 88,07 грн. - 3 % річних.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 01.06.2013р. позовну заяву (вх.№2233/13) прийнято до розгляду, порушено провадження у справі, присвоєно № 916/1396/13 та справу призначено до розгляду в судовому засіданні.

Позивач заявлені позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд задовольнити їх в повному обсязі.

Відповідач, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 в судові засідання не з'являвся, хоча про час та місце їх проведення був повідомлений належним чином, про що свідчать поштові повідомлення повернуті на адресу суду з відміткою про вручення останньому поштової кореспонденції, подав до суду заяву про перенесення розгляду справи до серпня 2013р. (вх.№18150/13 від 12.06.2013р.), яке судом не задоволено, з підстав його необґрунтованості, з огляду на встановлений ст.69 ГПК України двохмісячний строк розгляду справи.

Як зазначено у третьому абзаці п.3.9.1. Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011р., в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно з ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані позивачем докази, суд встановив:

26 грудня 2013р. між товариством з обмеженою відповідальністю "БУДМАКС" (Постачальник) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Покупець) було укладено договір поставки №26/12/12 2012, згідно умов п. 1.1. якого, вбачається, що Постачальник зобов'язується передати (поставити) на умовах даного Договору будівельні, оздоблювальні та меблеві матеріали та (або) інструменти та комплектуючи (надалі - Товар) у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти Товар у власність і оплатити його на умовах даного Договору.

Відповідно до п. 2.1. Договору, асортимент, ціна та кількість Товару, що поставляється за даним Договором, визначаються сторонами у накладних на товар, які є невід'ємними частинами даного Договору і формуються на підставі замовлень Покупця з урахуванням можливостей Постачальника. Замовлення на поставку Товару подається уповноваженому представнику Постачальника.

Із змісту п.3.2. Договору, вбачається, що Покупець зобов'язаний належним чином оформити прийняття Товару, у т.ч. підписати накладну, надати довіреність на отримання товару, пред'явити документ, що посвідчує особу, уповноважену на отримання Товару, і передати підписані Покупцем документи Постачальнику. Товар вважається переданим Покупцю з моменту підписання накладної.

Пунктом 3.4. Договору передбачено, дата поставки Товару зазначається у накладних на Товар.

Згідно п.3.5. Договору право власності на Товар переходить від Постачальника до Покупця з моменту передачі Товару останньому. Моментом передачі Товару Покупцю є підписання Сторонами накладної на такий Товар.

У відповідності до п.4.1. Договору Покупець зобов'язується оплачувати товар протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з моменту отримання відповідної партії Товару від Постачальника.

За приписами п.п.5.1.,5.2. Договору, у випадку невиконання або неналежного виконання зобов'язань з Поставки Товару згідно даного Договору у встановлені даним Договором строки Постачальник сплачує на користь Покупця штрафну неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, від вартості непоставленого чи не заміненого Товару відповідно за кожний день прострочення. У випадку порушення терміну (строків) оплати Товару, Покупець сплачує на користь Постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неоплаченої в строк вартості товару за кожен день прострочення до дати повної оплати Товару, а також додатково 20% річних від суми неоплаченого в строк Товару за кожен день прострочки до дати повного виконання зобов'язання.

Даний договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами (п.9.1. Договору).

В підтвердження виконання зобов'язань за договором поставки №26/12/12 2012 від 26.12.2012р. позивач надав суду видаткові накладні №БМО-02/26/001 від 26.02.2013р. на суму 7661,90 грн., №БМО-02/26/002 від 26.02.2013р. на суму 230,00 грн., № БМО-02/26/003 від 26.02.2013р. на суму 7276,40 грн., підписані уповноваженим представником позивача та відповідачем, які свідчать про отримання відповідачем поставленого товару.

З підстав неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором поставки №26/12/12 2012 від 26.12.2012р. в частині оплати отриманого товару, позивач звернувся до ФОП ОСОБА_1 з претензією №11 від 09.04.2013р., яка останнім залишена без відповіді.

Неналежне виконання фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 зобов'язань за договором поставки №26/12/12 2012 від 26.12.2012р. щодо оплати вартості отриманого товару і стало підставою для позивача звернутись до суду із даним позовом за захистом порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав:

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. При цьому, зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі із договору.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. В свою чергу, порушенням зобов'язання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін в силу положень ч.2 ст.598 цього Кодексу допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Згідно ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому ( п.1 ст. 656 Цивільного Кодексу України).

Відповідно до ст. 663, пп. 1), 2) п.1 ч. 1 ст. 664 Цивільного Кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу. Обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлено обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Пунктом 1 ст. 691 Цивільного Кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Як вбачається із матеріалів справи, зокрема з розрахунку заборгованості приведеного позивачем в позовній заяві та не спростованого відповідачем, останнім в порушення вищезазначених приписів закону та договору, договірні зобов'язання щодо оплати отриманого товару в розмірі 15168,30 грн., виконані лише частково, внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість, яка позивачем зазначена з врахуванням часткової оплати відповідача в розмірі - 13738,30 грн., у зв'язку з чим стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума заборгованості за отриманий товар, встановлена судом в розмірі 13738,30 грн.

Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 пені в розмірі 440,38 грн. та 3 % річних в сумі 88,07 грн.

Оцінюючи вимоги про стягнення пені, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов'язання.

Вимогами п.3 ч.1 ст.611 ЦК України також передбачено, що одним із наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки, а в силу вимог ч.2 ст.551 ЦК України, якщо предметом неустойки (пені) є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 1 ст. 547 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин щодо забезпечення зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Із змісту пп.1 п. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України вбачається, що позовна давність в один рік застосовується, зокрема до стягнення неустойки (штрафу, пені).

У разі порушення строків оплати за поставлений товар, Покупець зобов'язується сплатити Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми фактичної заборгованості за кожен день прострочення.

У відповідності з п. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наразі, наданий позивачем розрахунок пені застосованої з підстав неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором поставки №26/12/12 2012 від 26.12.2012р. в частині оплати отриманого товару, на думку суду, здійснений належним чином, позовні вимоги в цій частині відповідають вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим підлягає судом задоволенню в повній мірі, тобто в сумі 440,37 грн.

Перевіривши розрахунок позивача трьох процентів річних в сумі 88,07 грн., суд встановив, що позовні вимоги в цій частині відповідають вимогам чинного законодавства, їх розрахунок здійснений позивачем належним чином, у зв'язку з чим підлягають судом задоволенню в повній мірі, тобто в сумі 88,07 грн.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Неявка відповідача в судові засідання не є перешкодою для розгляду справи, оскільки, як визначено Вищим господарським судом України у постанові від 04.11.2010р. у справі № 10-22-3-30/336-07-9260, суддя може постановити рішення, навіть якщо не надійшло жодного підтвердження про вручення або безпосередньо доставку судових ухвал відповідачу, якщо виконано наступні умови: ухвала була передана одним із способів, передбачених процесуальним законодавством, не було отримано будь-якого підтвердження, не зважаючи на всі розумні зусилля для отримання, процесуальні документи надсилались за адресою, яка зазначена стороною.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на вищезазначені матеріали справи та проаналізовані положення чинного законодавства, суд, вбачає доведеними та обґрунтованими заявлені товариством з обмеженою відповідальністю "БУДМАКС" позовні вимоги, у зв'язку з чим стягненню з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь позивача підлягає заборгованість за договором поставки №26/12/12 2012 від 26.12.2012р. в сумі 13 738,30 грн., пеня в сумі в сумі 440,37 грн., три проценти річних в сумі 88,07 грн.

Відповідно до приписів ст. 44, 49 ГПК України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору, зокрема 1720,50 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов - задовольнити.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (67450, АДРЕСА_1, код ЄДРЮОФОП НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "БУДМАКС" (04073, м. Київ, вул. Фрунзе, буд. 160, код ЄДРЮОФОП 32376008) 13738 (тринадцять тисяч сімсот тридцять вісім) грн. 30 коп. основного боргу, 440 (чотириста сорок) грн. 30 коп. пені, 88 (вісімдесят вісім) грн. 07 коп. трьох процентів річних, 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати в порядку ст. 116 ГПК України

Повний текст рішення складено 08.07.2013р.

Суддя Цісельський О.В.