Ухвала суду № 32285257, 05.07.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

_______________

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

05.07.13 № 910/12658/13. Суддя Гумега О.В., розглянувши

позовну заяву Фізичної особи-підприємця Хасіна Ігоря Борисовича

до Ружинської селищної ради Ружинського району Житомирської області, Товариства з обмеженою відповідальністю "Природа-2"

про розірвання Додаткової угоди № 1 від 11.06.2009 р. до Договору № 65-П-2008 на виконання дослідно-конструкторських та технологічних робіт від 22.10.2008 р., укладеної між Ружинською селищною радою та ЗАТ "Концерн "Природа"

ВСТАНОВИВ:

Позовна заява (без номера та дати) і додані до неї документи, повертаються позивачеві без розгляду з наступних підстав:

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано повного найменування сторін, їх поштових адрес.

Відповідно до ч. 2 ст. 54 ГПК України позовна заява повинна містити найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) сторін, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання (для фізичних осіб), ідентифікаційні коди суб'єкта господарської діяльності за їх наявності (для юридичних осіб) або індивідуальні ідентифікаційні номери за їх наявності (для фізичних осіб - платників податків).

Згідно п. 2-1 ч. 2 ст. 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити документи, що підтверджують за громадянином статус суб'єкта підприємницької діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" (із змінами і доповненнями) Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (далі - Єдиний державний реєстр) - автоматизована система збирання, накопичення, захисту, обліку та надання інформації про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців

Як визначено у частині 4 ст. 17 наведеного Закону України в Єдиному державному реєстрі повинні міститься такі відомості щодо фізичної особи - підприємця, як ім'я фізичної особи, місце проживання тощо.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 20 вищенаведеного Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, є відкритими і загальнодоступними. Відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, надаються у вигляді: витягу з Єдиного державного реєстру; довідки про наявність або відсутність в Єдиному державному реєстрі інформації, яка запитується.

Фактично позовна заява не містить документів, що підтверджують за громадянином статус суб'єкта підприємницької діяльності (відповідний витяг з Єдиного державного реєстру або довідка про наявність або відсутність в Єдиному державному реєстрі інформації про позивача, тощо), що є порушенням вимог п. 2-1 ч. 2 ст. 54 ГПК України. В свою чергу, за наведених обставин, суду не доведено підставність зазначених у позовній заяві імені фізичної особи відповідача та його місце проживання.

Крім того, у позовній заяві у якості повного найменування відповідачів та адрес їх місцезнаходження зазначено наступне:

Ружинська селищна рада Ружинського району Житомирської області, 13600, Житомирська область, Ружинський район, смт. Ружин, вул. Бурди, 44 (далі - відповідач-1),

Товариство з обмеженою відповідальністю "Природа-2", 03680, м. Київ, вул. Палладіна, 32 (відповідач-2).

Згідно ч. 1 ст. 90 Цивільного кодексу України юридична особа повинна мати своє найменування, яке містить інформацію про її організаційно-правову форму. Найменування установи має містити інформацію про характер її діяльності.

Повне найменування юридичної особи зазначається в її установчих документах, змінах до них, усіх офіційних документах і вноситься до Єдиного державного реєстру.

Відповідно до ст. 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Згідно ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України, дані про місцезнаходження юридичної особи вносяться до єдиного державного реєстру.

Суд звертає увагу, що зазначаючи у позовній заяві вищенаведені найменування відповідача-1 та відповідача-2 та адреси їх місцезнаходження, позивачем уне вказано на жодне з джерел (і до останньої такі не додані), з яких він отримав дані про належність відповідачам саме вказаних у позовній заяві повних найменувань та місцезнаходження.

В той же час, з огляду на додані до позовної документи вбачається належність відповідачу-2 іншої адреси, ніж зазанчено у позовній заяві, а саме: 04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 26/2 (див. Договір про відступлення права вимоги від 07.09.2012 р.), а також те, що повним найменуванням відповідача-1 є Ружинська селищна рада (див. Договір № 65-П-2008 на виконання дослідно-конструкторських та технологічних робіт від 22.10.2008 р.).

Таким чином, оскільки позивачем не вказано на жодне з джерел, з яких він отримав дані про належність відповідачу-1 та відповідачу-2 повного найменування та місцезнаходження, вказаних у позовній заяві, суду не доведено підставність зазначення позивачем у позовній заяві повного найменування та місцезнаходження відповідачів.

За таких обставин, суд прийшов до висновку про те, що позивач не дотримався вимог ст. 54 ГПК України, що є підставою для повернення позовної заяви без розгляду.

Зокрема, відповідно до абз. 1 п.п. 3.5 п. 3 постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" визначено, що недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Банківські реквізити для сплати судового збору до Господарського суду міста Києва (лист Головного управління Державного казначейства України у м. Києві від 30.01.2012 р. № 06-08/327-1049) наступні:

ОдержувачГоловне управління Державної казначейської служби України у м. Києві (ГУ ДКСУ у м. Києві)Банк одержувачаГоловне управління Державної казначейської служби України у м. Києві (ГУ ДКСУ у м. Києві)ЄДРПОУ37993783МФО820019Рахунок31215206783001Код платежу22030001Призначення платежуСудовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Господарський суд м. Києва (назва суду, де розглядається справа), код ЄДРПОУ 05379487 (суду, де розглядається справа)

Фактично до позовної заяви у якості доказу сплати судового збору додано квитанцію № 197 від 02.07.2013 р. Натомість, суд звертає увагу, що наведена квитанція не містить наступних реквізитів для сплати судового збору до Господарського суду міста Києва: Банк одержувача - Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві (ГУ ДКСУ у м. Києві), ЄДРПОУ -37993783. Крім того в "Призначенні платежу" наведеної квитанції відстуні відомості про те, яка саме позовна заява оплачується судовим збором (за позовом (назва установи, організації позивача, до (назва установи, організації відповідача), а також не вказано найменування та код ЄДРПОУ Господарського суду міста Києва (05379487), до якого дана позовна заява подається.

Відповідно до абз. 3 1 п.п. 2.22 п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України", господарським судам роз'яснено, що за відсутності у відповідному платіжному документі належних платіжних реквізитів або неправильного їх зазначення заява (скарга) повертається господарським судом без розгляду.

Таким чином, квитанція № 197 від 02.07.2013 р. не приймається судом у якості належного доказу сплати позивачем судового збору у встановленому порядку.

Зважаючи на викладене, у суду відсутні підстави вважати, що позивач дотримався приписів п. 3 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України, що є підставою для повернення позовної заяви без розгляду.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Відповідно до ч. 1 ст. 56 ГПК України позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

У якості доказу надіслання на адресу відповідача-1 копії позовної заяви і доданих до неї документів, до вказаної позовної заяви додані фіскальний чек № 7315 від 03.07.2013 р. та опис вкладення у цінний лист № 0101904040208 від 03.07.2013 р.

Як вказано у позовній заяві, адресою відповідача-1 є: 13600, Житомирська область, Ружинський район, смт. Ружин, вул. Бурди, 44.

Проте, як вбачається із доданого до позовної заяви фіскального чеку № 7315 від 03.07.2013 р., копії позовної заяви і доданих до неї документів надіслані позивачем на адресу з поштовим індексом 13601. Оскільки з вказаного чеку не вбачається повна адреса відповідача-1, а індекс не співпадає із зазначеним у позовній заяві, а відповідні довідки/витяги з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України/Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців стосовно відповідача до позовної заяви не додані, суд не може дійти однозначного висновку про те, що копії позовної заяви і доданих до неї документів направлені саме на адресу відповідача-1.

У якості доказу надіслання на адресу відповідача-2 копії позовної заяви і доданих до неї документів, до вказаної позовної заяви додані фіскальний чек № 7316 від 03.07.2013 р. та опис вкладення у цінний лист № 0101904040194 від 03.07.2013 р.

Як вказано у позовній заяві, адресою відповідача-2 є: 03680, м. Київ, вул. Палладіна, 32.

Проте, як вбачається із доданого до позовної заяви фіскального чеку № 7316 від 03.07.2013 р., копії позовної заяви і доданих до неї документів надіслані позивачем на адресу з поштовим індексом 03142. Оскільки з вказаного чеку не вбачається повна адреса відповідача-2, а індекс не співпадає із зазначеним у позовній заяві, а відповідні довідки/витяги з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України/Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців стосовно відповідача до позовної заяви не додані, суд не може дійти однозначного висновку про те, що копії позовної заяви і доданих до неї документів направлені саме на адресу відповідача-2.

Таким чином, у суду відсутні підстави вважати фіскальні чеки № 7315 від 03.07.2013 р., № 7316 від 03.07.2013 р. та описи вкладення у цінний лист № 0101904040208 від 03.07.2013 р., № 0101904040194 від 03.07.2013 р. в якості належних доказів виконання позивачем вимог ч. 1 ст. 56, п. 2 ч. 1 ст. 57 ГПК України.

При цьому суд приймає до уваги правову позицію Вищого господарського суду України, викладену в абз. 1 п.п. 3.5 п. 3 постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", згідно якої недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК.

За таких обставин, позовна заява та додані до неї документи підлягають поверненню заявнику без розгляду.

Відповідно до ч. 3 ст. 63 ГПК України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Керуючись п.п. 2, 4, 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

Позовні матеріали повернути позивачеві без розгляду.

Суддя О.В.Гумега