Рішення № 32284602, 04.07.2013, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 235/2940/13-ц

Провадження № 2/235/1201/13

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2013 р. м. Красноармійськ

Красноармійський міськрайонний суд Донецьої області

у складі: головуючого судді Халаджи О.В.

при секретарі Афендіковій А.О.

позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача Малушко Г.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Красноармійську справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Донуглепоставка» про відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Донуглепоставка» (далі ТОВ «Донуглепоставка») про відшкодування моральної шкоди у зв`язку із втратою працездатності на виробництві.

У своєму позові позивач вказав, що з 23.10.2006 року по 31.03.2010 року він працював на підприємстві відповідача машиністом гірничо - виїмкових машин підземним 6 розряду з повним робочим днем в шахті.

Під час роботи на даному підприємстві він отримав професійне захворювання, а саме: хронічне обструктивне захворювання легенів пилової етіології, друга стадія, фаза загострення. Захворювання професійне. Виявлено вперше. З причини даного захворювання проходив лікування з 01.10.2009 року по 27.04.2013 року.

Після проходження медичного обстеження та лікування відповідач по цьому випадку склав акт за формою П-4 від 15 березня 2012 року.

Згідно висновку Обласної профпатологічної медико-соціальної експертної комісії (далі МСЕК) йому було встановлено 40% втрати професійної працездатності з 11.04.2012 року та третю групу інвалідності.

На підставі висновку МСЄК відділом виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Україні в м. Красноармійськ йому були призначені страхові виплати у вигляді одноразової допомоги та втраченого заробітку.

Позивач вважає, що дійсно у зв`язку із шкідливими умовами праці він отримав професійне захворювання на підприємстві і тому відповідач йому повинен відшкодувати моральну шкоду. Спричинену моральну шкоду він пояснює тим, що у зв'язку з професійним захворюванням він постійно змушений лікуватись, почуває себе погано, не має можливості працювати як раніше на шахті та вести звичайний спосіб життя, що призвело до втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагало від нього додаткових зусиль для організації свого життя, після втрати працездатності у нього змінилися умови життя, що тягнуть за собою зниження життєвої активності, систематичне нездужання і послаблення організму, він став інвалідом.

Все це разом має вплив на його життя та стосунки із близькими, у нього з'явилося почуття відчаю, тривоги перед майбутнім. В даний час практично всі кошти його родини спрямовані на відновлення його здоров`я. Свою моральну шкоду він оцінює в 50 000 гривень та просить стягнути зазначену суму з відповідача на його користь.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник позивача ОСОБА_2 позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача Малушко Г.Ю. позовні вимоги не визнала в повному обсязі, оскільки вважає, що вказана позовна заява подана з порушенням правил підсудності і підлягає поверненню позивачу. Крім того, згідно з ч.1 ст. 233 КЗпП України порушено строк позовної давності. Також вона зазначила, що відшкодування моральної шкоди, як один із способів захисту особистих немайнових прав громадян, що відшкодовуються особою, яка заподіяла шкоду, або власником чи уповноваженим ним органом, не застосовуються до осіб, що підлягають обов,язковому соціальному страхуванню відповідно до Закону, як в нашому вмпадку. Крім того, вважає, що на заний час законодавства, яке б зобовязувало роботодавця сплачувати застрахованому робітнику морально шкоду, не існує, що встановлено Верховним Судом України за аналогічними справами. Також, звернула увагу суду на те, що позивач у відповідача пропрацював 3 роки і 6 місяців, а його загальний стаж роботи у умовах впливу шкідливих факторів складає 23 роки 8 місяців. Просила у задоволенні позову відмовити.

Представник третьої особи Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань України в м. Красноармійську Донецької області до судового засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав до суду заяву з проханням слухати справу без його участі, на розсуд суду.

Представник відповідача, позивач та представник позивача проти розгляду справи без участі третьої особи не заперечували.

Суд вважає, що в справі є достатньо даних про викладені у позові обставини та не має необхідності вислуховувати особисті пояснення осіб, які не звернулись до судового засідання.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 з 23.10.2006 року по 31.03.2010 року перебував з відповідачем у трудових відносинах, працював в якості машиніста гірничо - виїмкових машин підземного 6 розряду з повним робочим днем в шахті, його було звільнено на підставі п. 2 ст. 40 КЗпП України через невідповідність виконуваній роботі за станом здоров,я, що підтверджується копією трудової книжки (а.с.8-19).

Під час роботи в шахті він отримав професійне захворювання, яке виникло у зв'язку з тривалим періодом роботи в шкідливих умовах праці, зумовлених впливом промислового фактору протягом 95,8 % часу робочої зміни - запиленність повітря робочої зони переважно фіброгенної дії, при вмісті діоксиду кремнію від 10% до 70% складає 205,3 мг/м.куб. (при ПДК 2 мг/м.куб.), що підтверджується актом розслідування хронічного професійного захворювання по формі П-4 від 15.03.2012 року (а.с.20-22).

Згідно з медичним висновком Комунальної лікувально - профілактичної установи «Обласна клінічна лікарня профзахворювань» № 372/344 від 22.02.2012 року позивачу було поставлено наступний діагноз - хронічне обструктивне захворювання легенів пилової етіології, друга стадія, фаза загострення. Легенева недостатність другого ступеню. Захворювання професійне. Виявлено вперше (а.с.42).

11.04.2012 року позивачу було вперше встановлено 40% безстроково втрати професійної працездатності та третю групу інвалідності по профзахворюванню, що підтверджується довідками МСЄК (а.с.40). Крім того, йому протипоказано роботу в підземних умовах, в контакту з пилом, тривала хотьба. Рекомендовано спостереження та лікування пульмонолога та ендокринолога, санаторно-курортне та медикаментозне лікування.

Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань України в м.Красноармійську Донецької області були призначені страхові виплати: щомісячні страхові виплати та одноразова допомога по профзахворюванню, що підтверджується поясненням представника позивача, проти якого не заперечував представник відповідача.

Згідно виписок із історії хвороби та епікризів, доданих до справи (а.с.23-35), у позивача постійний кашель приступообразного характеру, переважно сухий з тяжко відділяємим харкотинням, задуха при незначних навантаженнях, болі та хрипи у грудній клітці, приступи нехватки повітря, не дають спокою часті сжимающи болі за грудною кліткою, головні болі, виражене онімініння рук та стоп, бистра стомленість, слабкість, високий артеріальний тиск.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України № 20-рп/2008 р. від 08 жовтня 2008 р. Конституційний Суд України вважає, що після внесення змін до Закону України «Про загальнообов'язкове державне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності» від 22.02.2001 р. № 2272-ІІІ. Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про загально обов'язкове державне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності » від 23.03.2007 р. № 717-V (п.1.абз.3 п.5,п.9, абз 3 п.10, п.11 розділу 1 Закону), яким скасовано право застрахованих громадян, які потерпіли на виробництві від нещасного випадку або професійного захворювання, на відшкодування моральної шкоди за рахунок Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України, право громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки ст.237-1 КЗпП України їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця).

Згідно Акту розслідування хронічного професійного захворювання по формі П-4 від 15.03.2012 року, саме у період роботи на підприємстві відповідача ТОВ «Донуглепоставка» позивач отримав вищезазначене професійне захворювання, саме дане підприємство склало вищевказаний акт, а тому саме у останнього виникає обов`язок відшкодовувати моральну шкоду позивачу.

Законодавством не передбачено можливості відшкодовути моральну шкоду позивачу за рахунок всіх підприємст, на яких він працював. Крім того, згідно з інформаційною довідкою умов праці позивача (а.с.36-39) саме на підприємстві відповідача позивач натрапив на таку значну запиленність повітря робочої зони, яка в рази перевищує запиленність на всіх інших підприємствах, на яких працював позивач.

Суд вважає, що саме діями відповідача позивачеві спричинені моральні страждання, пов`язані із професійним захворюванням, яке є прямим наслідком шкідливих та небезпечних умов праці на підприємстві саме відповідача.

Суд не приймає доводи представника відповідача щодо порушенням правил підсудності, оскільки згідно з ч.3 ст 110 Цивільного процесуального кодексу України позови про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача, або за місцем завдання шкоди. Позивач звернувся в суд за зареєстрованим місцем проживання, отже правила підсудності не порушені. Також суд не враховую доводи представника відповідача про тримісячний строк позовної давнини, оскільки право на звернення до суду з позовами про відшкодування шкоди, заподіяної пошкодженням здоров'я, не обмежені будь-яким строком.

Відповідно до ст.1 Гірничого Закону України до особливо небезпечних підземних умов відносяться саме умови в шахтах, пов`язані з дією важкопрогнозованих проявів гірничогеологічних і газодинамічних факторів, що створюють небезпеку для життя та здоров`я їх працівників (виділення та вибухи газу та пилу, раптові викиди тощо).

Відповідно до ст.237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Відповідно до статті 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої їй внаслідок душевних страждань, яких вона зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я.

В судовому засіданні встановлено, що позивач отримав професійне захворювання з незворотніми наслідками, втратив 40% професійної працездатності, став інвалідом, що суттєво вплинуло на його життя, життя його сім'ї. Окрім того, позивач зазнав та продовжує зазнавати дуже сильного фізичного болю та страждань, у зв'язку із чим змушений довго тривало лікуватись, що також впливає на якість його життя.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом з урахуванням характеру заподіяної шкоди позивачу, ступеню фізичних та душевних страждань позивача, при визначенні розміру моральної шкоди суд виходить з принципів справедливості, розумності та достатності, передбачених ст. 23 ЦК України.

Страждання позивача викликають певні зміни у його житті, він був вимушений звільнитися з підприємства за станом здоров,я, де бажав продовжувати працювати та отримувати гідну зарплатню. Періодичні дуже сильні напади кашлю, задуха, почуття нехватки повітря, болі в грудній клітці не дають йому можливості почувати себе повноцінною людиною, заважають спілкуванню з родиною. Тривале лікування позначилося на його загальному стані, він постійно пригнічений через те, що можливості лікування і відновлення здоров`я практично немає, відносини його погіршилися, він позбавлений можливості повноцінно виконувати свої сімейні обов'язки по дому, усі турботи по будинку лягли на дружину.

Відповідно до ст. 268 ч 1 ЦК України позовна давність не поширюється на вимоги про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю. Отже, суд не приймає доводи представника відповідача щодо сплину строку позовної давності, оскільки положення цієї статті поширюються на вимоги, як щодо відшкодування матеріальної, так і моральної шкоди.

Тому суд, виходячи з засад розумності і справедливості, а також важкості отриманого професійного захворювання, вважає, що на користь позивача має бути стягнуто 19 000 гривень. Моральна шкода у розмірі 50 000 гривень, яку позивач просить стягнути з відповідача судом вважається перебільшеною.

Суд, при визначені розміру моральної шкоди не може прийняти до уваги доводи представника відповідача, що судом при його визначенні необхідно бути враховано час роботи на підприємстві відповідача, оскільки діючим законодавством передбачено стягнення моральної шкоди саме з підприємства, на якому встановлено пошкодження здоров'я та був виданий акт, а не з усіх підприємств на яких працював працівник та чиї небезпечні умови праці впливали на стан його здоров'я. Обмеження розміру стягнення моральної шкоди з урахуванням часу роботи на підприємстві відповідача є на думку суду звуженням прав працівника на отримання повного відшкодування моральної шкоди у зв'язку із пошкодженням його здоров'я.

В силу ст.88 ЦПК України судові витрати підлягають стягненню з відповідача. Так, суд вважає, що з відповідача на користь держави необхідно стягнути судовий збір у сумі 114 гривень 70 копійок.

На підставі ст.ст. 23 ЦК України, ст. 237-1 КЗпП України та керуючись ст.ст. 3-6,10, 11, 57, 208, 209, 212-215, 294 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Донуглепоставка» про відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Донуглепоставка», код ЄДРПОУ 34500531, місцезнаходження юридичної особи: 83015, Донецька область, м. Донецьк, проспект Миру, будинок 8, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1., ідентифікаційний код НОМЕР_1, на відшкодування моральної шкоди, яка пов`язана із отриманим професійним захворюванням, 19 000 (дев'ятнадцять тисяч) гривень.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Донуглепоставка» на користь держави судовий збір у розмірі 114 гривень 70 копійок (сто чотирнадцять) гривень 40 копійок .

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: