Рішення № 32282369, 20.06.2013, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 2607/14853/12

Категорія 52

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 червня 2013 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Сербіної Н. Г. ,

при секретарях - Мироновій С.М., Гур»євій Г.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до вищого навчального закладу Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна» про стягнення невиплаченої заробітної плати,

В С Т А Н О В И В :

Позивачка звернулась до суду з вищевказаним позовом, який в ході розгляду справи уточнила. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що з 2008 року вона перебувала у трудових відносинах з відповідачем, працюючи на посаді першого проректора.

12.06.2012 року була звільнена із займаної посади за власним бажанням. Оскільки вона з 07 травня 2012 року перебувала на лікарняному, то з наказом про звільнення ознайомилась лише 26.06.2012 року і в той же день отримала трудову книжку.

При звільненні з нею не було проведено розрахунок. Вважає, що при звільненні їй належали до виплати наступні суми:

- 1 355,64 грн. - сума невиплаченої заробітної плати за травень 2012 року;

- 41 592,88 грн. - компенсація за 56 днів невикористаної щорічної відпустки;

- 23 045,88 грн. - оплата листка непрацездатності;

- 109 129,02 грн. - середній заробіток за весь час затримки виплати заробітної плати.

Просила стягнути з відповідача вказані кошти, які не виплачені при звільненні, а також середній заробіток за весь час затримки виплати заробітної плати.

У судовому засіданні представники позивачки позовні вимоги підтримали з тих же підстав, просили позов задовольнити.

Представник відповідача позов не визнав, суду пояснив, що нараховані позивачці при звільненні кошти, а також сума матеріального забезпечення згідно листка непрацездатності депоновані на рахунок відповідача. В задоволенні позову просив відмовити.

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред»явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник, або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

У судовому засіданні встановлено, що відповідно до наказу від 12.06.2012 року № 159-К на підставі заяви позивачку звільнено з 12 червня 2012 року з посади першого проректора, завідувача кафедри, професора кафедри маркетингу за власним бажанням ( ст.. 38 КЗпП) у період тимчасової непрацездатності.

Представник відповідача у судовому засіданні пояснив, що на час звільнення відповідачка не отримала належних їй сум при звільненні, оскільки була відсутня на робочому місці. Відповідно до наказу про звільнення від 12.06.2012 року позивачці проведено нарахування компенсації за 56 календарних днів невикористаної відпустки та оплати 60 годин наукового керівництва аспірантами.

26.06.2012 року позивачкою було надано листок непрацездатності серії АВІ № 589969 про звільнення від роботи на період з 07.05.12 року по 25.06.12 року.

25.07.2012 року від фонду соціального страхування з тимчасової втрати непрацездатності на спеціальний рахунок відповідача надійшли кошти матеріального забезпечення, про що позивачку було повідомлено відповідним листом від 25.07.2012 року № 1/27/62.

Згідно наданого відповідачем розрахунку позивачці нараховані кошти, які підлягали виплаті при звільненні, а саме: 18 390,59 грн. - компенсація за невикористані дні щорічної відпустки, 4 436,77 грн. -оплата за наукове керівництво аспірантами, 2048,80-оплата перших 5-ти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця, 15 280,73 грн. - матеріальне забезпечення у зв»язку з втратою заробітку внаслідок тимчасової втрати працездатності, а також 997,58 грн., заробітна плата, яка нарахована за 3 та 4 травня 2012 року, які депоновані на рахунках відповідача.

Як зазначив представник відповідача розрахунок проводився у відповідності до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.1995 року № 100.

Відповідно до п.2 Порядку №100 обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв'язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки.

Таким чином, відповідно до вказаного пункту розрахунковим періодом є червень 2011 року - травень 2012 року ( 12 місяців).

Пункт 7 вищевказаного порядку передбачає, що нарахування виплат за час щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв'язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або компенсації за невикористані відпустки, тривалість яких розраховується в календарних днях провадиться шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців або за менший фактично відпрацьований період на відповідну кількість календарних днів року чи меншого відпрацьованого періоду (за винятком святкових і неробочих днів, встановлених законодавством). Одержаний результат перемножується на число календарних днів відпустки.

З розрахунку грошової компенсації за невикористану щорічну відпустку в кількості 56 календарних днів вбачається, що сумарний заробіток позивачки за вищевказаний період становить 146 835,76 грн.. При здійсненні розрахунку виключена сума компенсації за невикористану відпустку в липні 2011 року та включена сума оплати тимчасової непрацездатності за дні, що припадають на травень 2012 року в сумі 11 068,02 грн..

У судовому засіданні представник відповідача пояснив, що позивачці не було виплачено заробітну плату за 3 та 4 травня 2012 року, оскільки у відповідності до розпорядження №57-р від 19.09.2011 року для працівників університету робочі дні 3 та 4 травня 2012 року було перенесено на 25 лютого та 31 березня 2012 року, відповідно. Згідно наданих табелів обліку використання робочого часу по керівництву університету за лютий 2012 року та березень 2012 року ОСОБА_1 25 лютого та 31 березня 2012 року в дні визначені для відпрацювання на роботі була відсутня. Наданий табель за травень 2012 року свідчить про те, що увесь місяць ОСОБА_1 знаходилась на лікарняному, а саме 3 та 4 травня 2012 року була відсутня на роботі. У зв»язку з цим бухгалтерія підприємства не мала підстав оплати ОСОБА_1 днів 3 та 4 травня 2012 року як відпрацьованих. На даний час ОСОБА_1 нарахована заробітна плата за 3 та 4 травня 2012 року і вона складає 1 250 грн. та депонована на рахунок відповідача.

Таким чином, суд вважає, що при розрахунку сумарного заробітку позивачки слід було врахувати також суму заробітної плати за 3 та 4 травня 2012 року в сумі 1250 грн..

Суд також вважає, що відповідачем вірно не включено до розрахунку середнього заробітку погодинної оплати за наукове керівництво аспірантами, оскільки це відповідає п.п.а п.4 Порядку №100, який передбачає, що при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження згідно з чинним законодавством не враховуються виплати за виконання окремих доручень (одноразового характеру), що не входять в обов'язки працівника (за винятком доплат за суміщення професій і посад, розширення зон обслуговування або виконання додаткових обсягів робіт та виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників, а також різниці в посадових окладах, що виплачується працівникам, які виконують обов'язки тимчасово відсутнього керівника підприємства або його структурного підрозділу і не є штатними заступниками); Таким чином, сумарний заробіток ОСОБА_1 за 12 місяців складає 149278,76 грн.(12500+23045,09+1704,55+12500+12500+12500+12500+12121,04+12650+12440,46+12500 +11068,02+1250= 149278,76 грн.).

Середньоденна заробітна плата складає : 149278,76 грн : 356 =419,32 грн.

Таким чином, сума компенсації за невикористану відпустку становитиме 23481,92 грн. ( 419,32 грн. х 56 днів= 23481,92 грн.).

Відповідно до табелів обліку роботи наукових керівників аспірантів відповідачем нарахована сума в розмірі 5 700 грн. за наукове керівництво аспірантами, яка підлягає виплаті позивачці.

Відповідно до листка непрацездатності серії АВІ № 589969 за період з 07 травня 2012 року по 25 червня 2012 року відповідачці нараховано матеріальне забезпечення за перші чотири дні тимчасової непрацездатності за рахунок коштів підприємства та нарахована сума в розмірі 2 459 грн., а також нараховано матеріальне забезпечення за рахунок Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності за 30 робочих днів непрацездаьності в розмірі 18 446,70 грн..

Обчислення середньої заробітної плати для вплати матеріального забезпечення регулюється Порядком № 1266 від 26.09.2001 року «Про обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов»язковим державним соціальним страхуванням.

Згідно п.4 вищевказаного порядку розрахунковим періодом для визначення середнього заробітку є листопад 2011- квітень 2012 року:

-листопад 2011 року- 12 500 грн.- 20 роб.дн.,

-грудень 2011 року- 12 500 грн.- 20 роб. дн.,

-січень 2012 року- 7 500 грн. - 12 роб. дн. ( згідно п.14 Порядку № 1266 виключено лікарняні 12 121,04 -1 732,89 - 2888,15 = 7500 грн.),

-лютий 2012 року- 12 500 грн. -21 роб.дн.,

-березень 2012 року- 9 523,81 грн. - 16 роб.дн. ( згідно п.14 Порядку № 1266 виключено лікарняні 12 440,46- 2961,65 = 9 523,81),

- квітень 2012 року - 12 500 грн. - 20 роб.дн..

Сумарний заробіток складає 67 023, 81 грн..

Середньоденна заробітна плата для оплати матеріального забезпечення складає 614 гр. 89 коп. ( 67023,81: 109 ( кількість відпрацьованих днів)= 614,89 грн.).

Отже, розмір матеріального забезпечення, який підлягає виплаті позивачці згідно листка непрацездатності становить 20 906, 29 грн., з яких 3 074,48 грн. ( 614,89 х 5) - оплата 5 робочих днів за графіком роботи підприємства тимчасової непрацездатності ( п. 20 Порядку № 1266) та 17 831,81 грн. ( 614,89 х 29) - матеріальне забезпечення за рахунок Фонду соціального страхування з тимчасової втарти працездатності за 29 робочих днів непрацездатності.

Таким чином виплаті позивачці підлягають кошти в сумі 51 338,21 грн., з яких 23 481,92 грн.- грошова компенсація за невикористану щорічну відпустку в кількості 56 днів, 5700 грн. - погодинна оплата за наукове керівництво аспірантами, 20 906, 29 грн.- матеріальне забезпечення згідно листка непрацездатності, 1250 грн.- заробітна плата за 3 та 4 травня 2012 року.

Відповідно до ст.117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його средній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Як встановлено у судовому засіданні позивачка була звільнена з роботи за власним бажанням у період тимчасової нерпацездатності, тобто на час звільнення була відсутня на робочому місці, у зв»язку з чим не отримала нлежних при звільненні сум.

Представник відповідача у судовому засіданні пояснив, що позивачка не зверталася до відповідача з вимогами щодо розрахунку, як цього вимагає ст. 116 КЗпП України.

Однак, відповідачем на адресу позивачки були направлені листи з пропозицією отримати належні їй кошти, а саме лист від 04.07.2012 року ( а.с. 36), лист від 25.07.2012 року ( а.с. 37).

Позивачкою не надано суду будь-яких доказів того, що вона зверталась до відповідача з вимогою щодо проведення з нею розрахунку, а розрахунок не було проведено з вини відповідача.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що підстав для задоволення позову в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні немає.

На підставі викладеного, ст. ст.116,117 КЗпП України, керуючись ст. ст. 10, 11, 15, 58,59,60,88, 209,212- 215, 218 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до вищого навчального закладу Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна» про стягнення невиплаченої заробітної плати задовольнити частково.

Стягнути з відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна» ( ідентифікаційний код 30373644) на користь ОСОБА_1 ( ідентифікаційний номер НОМЕР_1) заробітну плату в розмірі 51 338,21 грн. ( п»ятдесят одна тисяча триста тридцять вісім грн. 21 коп.).

Стягнути з відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна» ( ідентифікаційний код 30373644) на користь ОСОБА_1 ( ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судовий збір в сумі 513 грн. 38 коп..

В задоволенні інших позовних вимог- відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва протягом десяти днів з дня проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя Н. Г. Сербіна