Рішення № 32281985, 01.07.2013, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"01" липня 2013 р.Справа № 916/1186/13

Господарський суд Одеської області у складі:

судді Зайцева Ю.О.

при секретарі судового засідання Повалий М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

За позовом Заступника прокурора Приморського району міста Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «СЛІЯНІЄ»

про стягнення заборгованості

за участю представників сторін:

Від прокурора: Доброжан Н.І. (за посвідченням№010038 від 17.10.2012 р.);

Від ОМР: Динту В.А. (довіреність №79-исх-гс від 06.02.2013 р.);

Від відповідача: не з'явився;

Суддя Зайцев Ю.О.

Суть спору: 30.04.2013 р. заступник прокурора Приморського району міста Одеси звернувся до господарського суду Одеської області в інтересах держави в особі Одеської міської ради з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «СЛІЯНІЄ» про стягнення заборгованості із орендної плати в розмірі 23333 грн. 51 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 06.12.2001 р. між Одеською міською радою та ТОВ "СЛІЯНІЄ" укладено договір оренди земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом ОМНО Криворотенко Л.І. та зареєстрований 12.12.2001 р. під №515/8. Відповідно до умов договору орендар прийняв в довгострокову оренду земельну ділянку загальною площею 872 кв.м. Відповідач своїх зобов'язань по сплаті орендних платежів не належним чином виконує, у зв'язку з чим утворилась заборгованість.

Ухвалою судді господарського суду Зайцева Ю.О. від 07.05.2013 р. справа прийнята до провадження з призначенням до розгляду у відкритому судовому засіданні.

Відповідно до вимог ст.77 ГПК України ухвалами суду від 17.05.2013 р., 31.05.2013 р. розгляд справи відкладено на 31.05.2013 р. та 01.07.2013 р. відповідно.

В судовому засіданні 01.07.2013 р. представником прокуратури подано уточнення до позовної заяви, відповідно до яких у зв'язку з частковим погашенням відповідачем заборгованості по орендній платі, позивач зменшує розмір позовних вимог та просить стягнути на його користь з ТОВ "СЛІЯНІЄ" суму в розмірі 10000 грн.

Також, представником прокуратури 01.07.2013 р. надано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №448276 щодо реєстрації відповідача - ТОВ "СЛІЯНІЄ".

Відповідач ТОВ "СЛІЯНІЄ" про час та місце судового засідання повідомлено належним чином шляхом надсилання судових ухвал на адресу, зазначену в позовній заяві та у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців за №448276, у судові засідання представник відповідача не з'явився, про поважність причин відсутності не повідомив, правом на відзив в порядку ст. 59 ГПК України не скористався.

Відповідно до п. 32 Інформаційного листа ВГСУ від 29 вересня 2009 року № 01-08/350 "Про деякі питання, порушені в доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України" викладена правова позиція, згідно якої відмітка про відправку процесуального документа суду на зворотньому аркуші у лівому нижньому куті першого примірника процесуального документа є підтвердженням розсилання процесуального документа сторонам у справі та іншим особам, які брали участь у справі, а коли йдеться про ухвалу, де зазначено про час і місце судового засідання, - підтвердженням повідомлення про час і місце такого засідання. При цьому, суд зазначає, що необґрунтоване затягування розгляду справи суперечить вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Приймаючи до уваги, що судові відправлення скеровувалися на адресу відповідача визначену в позовній заяві та у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців за №448276, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

01.07.2013 р. у судовому засіданні після повернення з нарадчої кімнати було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду в порядку статті 85 ГПК України.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення, суд встановив:

Рішенням Одеської міської ради від 15.10.2001 року №2890-ХХІІІ ТОВ «СЛІЯНІЄ» було надано в оренду земельну ділянку загальною площею 872 кв.м. за адресою: м. Одеса, вул. Успенська, буд. 2.

На підставі зазначеного рішення 06.12.2001 р. між Одеською міською радою та ТОВ "СЛІЯНІЄ" укладено договір оренди земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом ОМНО Криворотенко Л.І. та зареєстрований 12.12.2001 р. під №515/8.

Відповідно до п. 1.2 вказаного договору, зазначена земельна ділянка, загальною площею 872 кв.м надається у володіння і користування орендаря, у тому числі:

- земельна ділянка площею 240 кв.м. (код УКЦВЗ 1.11.3 - землі роздрібної торгівлі та комерційних послуг), терміном на 49 (сорок дев'ять) років, для будівництва (терміном на один рік), експлуатації та обслуговування клуба-бару з офісом;

- земельна ділянка площею 17 кв.м (код УКЦВЗ 1.11.3 - землі роздрібної торгівлі та комерційних послуг), терміном на 49 (сорок дев'ять) років, для реконструкції (терміном на один рік) існуючої будівлі під бар, експлуатації та обслуговування об'єкту;

- земельні ділянки загальною площею 473 кв.м (код УКЦВЗ 1.11.3 - землі роздрібної торгівлі та комерційних послуг), терміном на 10 (десять) років, для будівництва (терміном на один рік), експлуатації та обслуговування літніх майданчиків;

- земельна ділянка площею 142 кв.м (код УКЦВЗ 1.11.4 - землі ринкової інфраструктури), терміном на 10 (десять) років для будівництва (терміном на один рік), експлуатації та обслуговування міні-ринку.

Відповідно до п. 1.4 договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 424742 грн. 48 коп.

Сторони домовились (п. 2.2. договору), що орендна плата за землю вноситься орендарем щомісяця рівними частинами до 15 числа місяця, наступного за звітним у розмірі, встановленому договором.

Пунктом 2.5. договору встановлено, що орендар не звільняється від орендної плати і сплачує її незалежно від результатів його господарської діяльності.

Відповідно до листа Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси від 26.06.2013 р. №24318/9/15-3 та доданих до позову документів вбачається, що заборгованість відповідача по орендній платі за договором оренди земельної ділянки від 06.12.2001 р. виникла 31.09.2012 р. та станом на 25.06.2013 р. складає 10000,00 грн.

Таким чином, зобов'язання позивача щодо передачі земельної ділянки в строкове платне користування відповідачам було виконане в повному обсязі, проте відповідне зобов'язання щодо здійснення орендної плати за таке користування відповідачем не виконується належним чином. З наведених підстав заступник прокурора Приморського району міста Одеси звернувся до господарського суду Одеської області в інтересах держави в особі Одеської міської ради з позовом про стягнення заборгованості.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення, суд встановив:

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Згідно зі статтею 121 Конституції України одним із завдань прокуратури України є представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Відповідно до статті 20 Закону України "Про прокуратуру" при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів прокурор має право, зокрема, звертатись до суду, з заявами про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.

Статтею 36-1 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненій прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.

Однією з форм представництва є звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб. Підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Згідно частини 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд порушує справи за позовними заявами, зокрема, прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Відповідно до положень частини третьої цієї статті прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вище встановлено господарським судом, строкове платне користування земельною ділянкою загальною площею 872 кв.м., яка знаходиться на території м. Одеси за адресою вул. Успенська, буд 2 здійснюється відповідачем на підставі відповідного договору оренди земельної ділянки від 06.12.2001 р., який укладений між Одеською міською радою та ТОВ "СЛІЯНІЄ".

Згідно зі ст.792 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оренду землі», оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідної орендареві для проведення підприємницької та іншої діяльності.

У ст.6 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Ст. 13 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до вимог договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про оренду землі», в редакції, яка є чинною на момент розгляду справи у суді, орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про оренду землі» орендодавець має право на своєчасне внесення орендної плати.

Згідно з ст. ст. 13,14,15 Закону України «Про плату за землю», підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки. Платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. Власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Відповідно до пп. 288.1., 288.2., 288.3., 288.4, ст. 288 Податкового кодексу України встановлено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний орган державної податкової служби про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Відповідно до положень ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Відповідно до ст. 762 ЦК України орендар зобов'язаний вносити оренду плату своєчасно і в повному обсязі, строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Згідно п. «в» ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов'язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

За положеннями ст. 196 ГК України, у разі якщо у господарському зобов'язанні беруть участь кілька управнених або кілька зобов'язаних суб'єктів, кожен з управнених суб'єктів має право вимагати виконання, а кожний із зобов'язаних суб'єктів повинен виконати зобов'язання відповідно до частки цього суб'єкта, визначеної зобов'язанням. У разі якщо це передбачено законодавством або договором, зобов'язання повинно виконуватися солідарно. При солідарному виконанні господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України, якщо інше не передбачено законом.

Так, згідно із ст. 541 ЦК України, солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.

Оскільки предмет зобов'язання, яке виникло із договору оренди від 18.09.2007 р., за своїм характером і природою є неподільним, про що свідчить неподільність прав та обов'язків орендарів в Договорі, єдність об'єкту оренди, відсутність розподілу прав та обов'язків між орендарями в договорі, можна переконливо стверджувати про солідарний характер обов'язку таких орендарів перед орендодавцем в межах виниклого господарського зобов'язання.

За положеннями ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до вимог ч.1 ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у ч.ч.1,7 ст.193 ГК України.

Так, судом встановлено наявність прострочення обов'язку відповідача по розрахунку за користування земельною ділянкою з Одеською міською радою, у зв'язку з чим позовна вимога позивача щодо стягнення з відповідача суми основного боргу по простроченим платежам з у розмірі 10000 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.44, 49 ГПК України витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на відповідачів у справі.

Керуючись ст.ст. 33,34,43,44,49,75,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Заступника прокурора Приморського району міста Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «СЛІЯНІЄ» про стягнення заборгованості - задовольнити .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СЛІЯНІЄ» (65014, м. Одеса, вул. Успенська 2, код 31358464) на користь Одеської міської ради (65000, м. Одеса, пл. Думська 1, УДК в Одеській області, МФО 828011, код ЄДРПОУ 23862106) заборгованість по сплаті орендних платежів в сумі 10 000 (десять тисяч) грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СЛІЯНІЄ» (65014, м. Одеса, вул. Успенська 2, код 31358464) на користь Державного бюджету України на п/р 31210206783008, одержувач ГУДКУ у Одеській області, код ЄДРПОУ 37607526, банк одержувача ГУ ДКСУ в Одеській області, МФО 828011, КБК 22030001, символ звітності банку 206 - судовий збір в розмірі 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст складено та підписано 08.07.2013 року.

Суддя Зайцев Ю.О.