Ухвала суду № 32281335, 09.07.2013, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"09" липня 2013 р. Справа № 5019/1837/12

За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо - торгівельного підприємства "Агропереробка"

про відстрочення виконання рішення суду

у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кобра -Схід"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо - торгівельного підприємства "Агропереробка"

про стягнення в сумі 79 520 грн. 98 коп.

Суддя Андрійчук О.В.

Представники сторін:

від стягувача: не з'явився

від боржника: Орел Ю.М., дов. № 1 від 01.04.2013 року

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Кобра-Схід" звернувся до господарського суду із позовом про стягнення 79 520,98 грн. за надання охоронних послуг. Рішенням господарського суду Рівненської області від 22.01.2013 року у справі № 5019/1837/12 позов задоволено. Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 13.03.2013 року рішення господарського суду від 22.01.2013 року залишено без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

27.03.2013 року господарським судом Рівненської області на виконання рішення господарського суду від 22.01.2013 року, яке набрало чинності 13.03.2013 року, видано наказ № 5019/1837/13 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо -торговельного підприємства "Агропереробка" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кобра-Схід" 77 993 (сімдесят сім тисяч дев'ятсот дев'яносто три) грн. 38 коп. основного боргу, 1277 (одна тисяча двісті сімдесят сім) грн. 69 коп. пені та 249 ( двісті сорок дев'ять) грн. 91 коп. 3 % річних.

13.06.2013 року постановою відділу ДВС Рівненського районного управління юстиції відкрито виконавче провадження з примусового виконання наказу № 5019/1837/12 від 27.03.2013 року.

26.06.2013 року через службу діловодства господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо - торговельного підприємства "Агропереробка" надійшла заява про відстрочку виконання рішення суду.

06.06.2013 року у зв'язку з обранням судді Мамченко Ю.А. суддею Рівненського апеляційного господарського суду, розпорядженням керівника апарату суду № 01-07/229/2013 "Щодо призначення повторного автоматичного розподілу справ" справу № 5019/1837/12 передано судді Андрійчук О.В.

Ухвалою суду від 27.06.2013 року справу прийнято до свого провадження, розгляд заяви про відстрочку виконання рішення призначено до розгляду в судовому засіданні на 09.07.2013 року.

У судове засідання з'явився представник боржника, представник стягувача не з'явився, 09.07.2013 року через службу діловодства господарського суду подав письмові пояснення по суті заяви, в яких просив в її задоволенні відмовити з підстав, викладених у поясненнях.

Розглянувши заяву про відстрочку виконання рішення та додані до неї документи, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, суд дійшов висновку про наявність підстав для її задоволення з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Суд, вирішуючи питання про відстрочку виконання судового рішення, керувався таким.

Згідно з підп. 7.1.1. п. 7.1., п. 7.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 року № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" застосовуючи заходи, передбачені ст. 121 ГПК, господарські суди повинні мати на увазі таке.

Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених ст. 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Як вбачається із заяви боржника, останній в її обґрунтування посилається, зокрема на відсутність грошових коштів на банківських рахунках, що стверджується довідками з ПАТ «ВТБ Банк» № 555/1200-2 від 09.07.2013 року (загальна сума коштів становить 28,91 грн.) та ПАТ "Кредобанк" № 19.06-15910/13 від 09.07.2013 року.

Така відсутність визнається судом як одна з обставин, що унеможливлює чи ускладнює виконання судового рішення про стягнення грошових коштів.

Крім того, як встановлено судом, ухвалою господарського суду Рівненської області від 20.06.2007 року порушено провадження у справі № 8/44 про банкрутство боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропереробка", ухвалою господарського суду Рівненської області від 13.09.2007 року введено процедуру розпорядження майном, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Драгун І.І.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 19.07.2011 року у межах провадження у справі про банкрутство боржника затверджено мирову угоду, якою визначено графік погашення заборгованості перед кредиторами з визначеним кінцевим строком - по 31.12.2015 року.

Як вбачається з умов мирової угоди, станом до 01.08.2013 року боржник повинен погасити заборгованість, яка виникла перед ДПІ у Рівненському районі, Рівненським районним центром зайнятості та Регіональним відділенням ФДМ України по Рівненській області, тобто виконати вимоги третьої черги.

З наведеного вбачається, що відносно боржника було порушено провадження у справі про банкрутство у зв'язку з його неплатоспроможністю та припинено шляхом укладення мирової угоди на стадії розпорядження майном.

Провадження у справі про банкрутство боржника регулювалося Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції Закону, яка діяла станом на дату існування вказаних правовідносин.

Так, за ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" :

неплатоспроможність - неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов'язання перед кредиторами, в тому числі по заробітній платі, а також виконати зобов'язання щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів) не інакше як через відновлення платоспроможності;

боржник - суб'єкт підприємницької діяльності, неспроможний виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами, у тому числі зобов'язання щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), протягом трьох місяців після настання встановленого строку їх сплати;

розпорядження майном боржника - система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням та розпорядженням майном боржника, з метою забезпечення збереження та ефективного використання майнових активів боржника та проведення аналізу його фінансового становища;

мирова угода - домовленість між боржником та кредитором (групою кредиторів) про відстрочку та (або) розстрочку платежів або припинення зобов'язання за угодою сторін (далі - прощення боргів).

За ч. 1. ст. 35 вказаного Закону під мировою угодою у справі про банкрутство розуміється домовленість між боржником і кредиторами стосовно відстрочки та (або) розстрочки, а також прощення (списання) кредиторами боргів боржника, яка оформляється угодою сторін.

Згідно з ч.ч. 5. 7, 8 ст. 39 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" мирова угода може бути розірвана за рішенням господарського суду у разі невиконання боржником умов мирової угоди щодо не менш як третини вимог кредиторів. У разі визнання мирової угоди недійсною або її розірвання вимоги кредиторів, щодо яких були надані відстрочка та (або) розстрочка платежів або прощення (списання) боргів, відновлюються в повному розмірі у незадоволеній частині. У разі невиконання мирової угоди кредитори можуть пред'явити свої вимоги до боржника в обсязі, передбаченому цією мировою угодою. У разі порушення провадження у справі про банкрутство цього ж боржника обсяг вимог кредиторів, щодо яких було укладено мирову угоду, визначається в межах, передбачених зазначеною мировою угодою.

Отже, невиконання умов мирової угоди може бути підставою для її розірвання та порушення нової справи про банкрутство щодо боржника.

Суд вважає, що існування невиконаних грошових зобов'язань боржника перед третіми особами не є достатньою правовою підставою для надання відстрочки виконання судового рішення.

У той же час фактичні обставини справи свідчать про те, що відносно боржника уже порушувалася справа про банкрутство, яка була врегульована шляхом укладення мирової угоди.

Тобто кредитори у межах справи про банкрутство, грошові вимоги яких виникли значно раніше та залишаються непогашеними значно довше ніж вимоги стягувача у даній справі, з метою відновлення платоспроможності боржника надали йому відстрочку, розстрочку виконання зобов'язань та частково простили борги.

У свою чергу, невиконання умов мирової угоди може призвести не тільки до негативних наслідків у господарській діяльності боржника та становити загрозу його банкрутства, а й порушити баланс інтересів кредиторів у межах провадження у справі про банкрутство та стягувача у даній справі.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про існування обставин (якими є: загроза нового банкрутства, порушення грошових інтересів кредиторів у межах провадження у справі про банкрутство, відсутність грошових коштів на банківських рахунках боржника тощо), що ускладнюють виконання рішення.

Відповідно до п. 7.6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 року № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" ч. 3 ст. 121 ГПК вимагає від господарського суду винесення ухвали про відстрочку або розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку його виконання. Відповідна ухвала може бути оскаржена в апеляційному та в касаційному порядку.

Ухвала про відстрочку або розстрочку виконання рішення, зміну способу та порядку виконання рішення, ухвали, постанови підлягає виконанню на підставі п. 2 ч. 2 ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження", тому відповідний наказ у такому випадку не видається.

Враховуючи викладене, зважаючи, що боржник просить суд відстрочити виконання судового рішення лише на строк до 01.08.2013 року, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви боржника.

За таких обставин, керуючись ст.ст. 86, 121 ГПК України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торговельного підприємства "Агропереробка" про відстрочку виконання рішення господарського суду Рівненської області від 22.01.2013 року у справі № 5019/1837/12 задоволити.

2. Відстрочити Товариству з обмеженою відповідальністю виробничо-торговельному підприємству "Агропереробка" виконання рішення господарського суду Рівненської області від 22.01.2013 року у справі № 5019/1837/12 на строк до 01.08.2013 року.

3. Ухвалу направити сторонам у справі та відділу ДВС Рівненського районного управління юстиції.

4. Вказана ухвала може бути оскаржена в установленому ГПК України порядку.

Суддя Андрійчук О.В.