Ухвала суду № 32280569, 02.07.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

02 липня 2013 р.Справа № 801/6223/13-а

Суддя Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим Пакет Т.В., перевіривши виконання вимог статей 104, 105, 106 КАС України за адміністративним позовом ОСОБА_1 до слідчого з особливо важних справ прокуратури Автономної Республіки Крим Кашуркіна Юрія Віталійовича про визнання незаконними дій та бездіяльності,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 надіслав до Окружного адміністративного суду АР Крим заяву, в якій просить визнати незаконними дії та бездіяльність слідчого прокуратури АР Крим Кашуркіна Ю.В. при виконанні функцій органа державної виконавчої влади у відношенні нього, в результаті чого його законні та конституційні права громадянина України були грубо порушені, а саме з 24.09.2012 року по 05.10.2012 року він незаконно утримувався у Сімферопольському СІ-15.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 13 червня 2013 року заяву ОСОБА_1 залишено без руху, у зв'язку з тим, що вона не відповідає вимогам статті 106 КАС України, а саме у ній не зазначено ім'я (найменування) відповідача, посаду і місце служби посадової чи службової особи, поштову адресу, а також номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти, якщо такі відомі; до заяви не надано доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються вимоги, а саме: не надано судових рішень Центрального районного суду м. Сімферополя про продовження строку утримання під вартою, обрання запобіжного заходу утримання під вартою, судового рішення Залізничного районного суду м. Сімферополя про залишення запобіжного заходу у вигляді утримання під вартою без змін, на які посилається ОСОБА_1 у своїй заяві; до заяви не додано документу, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 34,41 грн.

27 червня 2013 року до суду від ОСОБА_1 надійшло клопотання про звільнення його від сплати судового збору, мотивоване тим, що він на теперішній час утримується під вартою у Сімферопольському СІ-15, у зв'язку з чим не має ні фізичної ні матеріальної можливості сплатити судовий збір, а також заява про усунення недоліків його позовної заяви, в якій ОСОБА_1 зазначив, що відповідачем за його позовною заявою є слідчий з особливо важних справ прокуратури Автономної Республіки Крим Кашуркін Юрій Віталійович, додав до заяви постанову Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим від 23 липня 2012 року, супровідний лист заступника прокурора АР Крим від 24.09.2012 року №21/3-360-1г, ухвалу Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим від 14 травня 2013 року та ухвалу Апеляційного суду АР Крим від 06 червня 2013 року, зазначив про неможливість надання суду постанови Центрального районного суду м. Сімферополя від 23 липня 2012 року та постанови Залізничного районного суду м. Сімферополя від 05 жовтня 2012 року, а також просив розглянути його клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 02 липня 2013 року ОСОБА_1 звільнено від сплати судового збору.

Розглянувши дану позовну заяву, суддя вважає, що слід відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі з наступних підстав.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що позивач оскаржує дії та бездільяність слідчого з особливо важних справ прокуратури Автономної Республіки Крим Кашуркіна Юрія Віталійовича, що стосуються незаконного утримання його під вартою за період 24.09.2012 року по 05.10.2012 року, у зв'язку із закінченням строків тримання під вартою під час досудового слідства, посилаючись при цьому на ст. 156 Кримінально-процесуального кодексу України у редакції 1960 року.

Відповідно до частини другої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

При визначенні судової юрисдикції щодо вирішення справи необхідно виходити з характеру спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач, суб'єктного складу сторін, предмета спірних правовідносин.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

За змістом пункту 1 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

З аналізу вказаних норм вбачається, що публічно-правовим спором за Кодексом адміністративного судочинства України є не будь-який публічно-правовий спір, а лише той, який випливає із здійснення суб'єктом владних повноважень своїх владних управлінських функцій.

Водночас, органи дізнання, слідства та прокуратури під час досудового слідства виконують не владні управлінські функції, а владні процесуальні функції.

Відповідно до ст. 156 Кримінально-процесуального кодексу України від 28.12.1960 року, який діяв на момент виникнення спірних правовідносин, строки тримання під вартою під час досудового слідства закінчуються в день надходження справи до суду.

У разі закінчення строку тримання під вартою як запобіжного заходу, передбаченого частинами першою і другою цієї статті, якщо цей строк не продовжено у встановленому цим Кодексом порядку, орган дізнання, слідчий, прокурор зобов'язаний негайно звільнити особу з-під варти.

Отже, у даному випадку слідчий та прокурор виконують владні процесуальні функції.

Тому, враховуючи приписи Кодексу адміністративного судочинства України, спори щодо оскарження окремих процесуальних актів, дій чи бездіяльності органів дізнання, попереднього слідства і прокуратури не випливають із здійснення суб'єктом владних повноважень своїх владних управлінських функцій, а тому не належать до юрисдикції адміністративних судів.

При цьому відповідно до статей 234, 236 Кримінально-процесуального кодексу України, який діяв на момент виникнення спірних правовідносин, дії слідчого та прокурора можуть бути оскаржені до суду.

Згідно з вимогами частин першої та другої статті 3 Кримінально-процесуального кодексу України провадження в кримінальних справах на території України здійснюється за правилами цього Кодексу незалежно від місця вчинення злочину. При провадженні в кримінальній справі застосовується кримінально-процесуальний закон, який діє відповідно під час дізнання, досудового слідства або судового розгляду справи.

Завданнями кримінального судочинства відповідно до статті 2 Кримінально-процесуального кодексу України є охорона прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, які беруть у ньому участь, а також швидке і повне розкриття злочинів, викриття винних та забезпечення правильного застосування Закону з тим, щоб кожний, хто вчинив злочин, був притягнутий до відповідальності і жоден невинний не був покараний.

Як зазначено в рішенні Конституційного Суду України №6-рп/2001 від 23.05.2001 року, кримінальне судочинство - це врегульований нормами Кримінально-процесуального кодексу України порядок діяльності органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду (судді) щодо порушення, розслідування, розгляду і вирішення кримінальних справ, а також діяльність інших учасників кримінального процесу - підозрюваних, обвинувачених, підсудних, потерпілих, цивільних позивачів і відповідачів, їхніх представників та інших осіб з метою захисту своїх конституційних прав, свобод та законних інтересів.

Оскарження окремих процесуальних актів, дій чи бездіяльності органів дізнання, попереднього слідства і прокуратури до суду може здійснюватися у порядку, встановленому Кримінально-процесуальним кодексом України, оскільки діяльність посадових осіб, як і діяльність суду, має свої особливості, не належить до сфери управлінської діяльності і не може бути предметом оскарження в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.

Аналогічну правову позицію викладено у спільному листі Вищого адміністративного суду України та Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12.03.2011 року N 334/8/13-11 (11.03.2011 року N 259/0/4-11).

Таким чином, спірні відносини, які виникли між позивачем та слідчим з особливо важних справ прокуратури Автономної Республіки Крим Кашуркіним Ю.В., не є управлінськими, а повноваження відповідача в межах кримінальної справи регламентовані Кримінально-процесуальним кодексом України від 28.12.1960 року, який діяв на момент виникнення спірних правовідносин.

Таким чином, заявлені ОСОБА_1 позовні вимоги щодо порушення відповідачем його прав під час досудового слідства не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 109 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі лише, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до ч. 6 ст. 109 КАС України у разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.

На підставі вищевикладеного, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 та роз'ясняє позивачу його право звернутися з відповідною скаргою в порядку кримінального судочинства.

При цьому суд звертає увагу позивача, що на момент виникнення спірних правовідносин діяв Кримінально-процесуальний кодекс України від 28.12.1960 року.

Керуючись п.1 ч.1, ч.6 ст. 109, ст.ст. 160,165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до слідчого з особливо важних справ прокуратури Автономної Республіки Крим Кашуркіна Юрія Віталійовича про визнання незаконними дій та бездіяльності.

Копію ухвали надіслати позивачеві для відома.

Роз'яснити позивачу про його право звернутися з відповідною скаргою в порядку кримінального судочинства.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної республіки Крим протягом 5 днів з дня її проголошення.

У разі розгляду справи у порядку письмового провадження або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 5 днів з дня отримання. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Т.В.Пакет