Постанова № 32279211, 27.06.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

27 червня 2013 року № 826/8083/13-а

Окружний адміністративний суд м.Києва у складі судді Клименчук Н.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІО-Спорт»

до

Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби

про

визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 13.12.2012 №0038401502

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ТОВ «ДІО-Спорт» звернулось до суду з позовом до ДПІ у Святошинському районі м.Києва ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 13.12.2012 №0038401502.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що за результатами проведеної камеральної перевірки податковим органом встановлено порушення податкового законодавства, однак встановлені порушення, як вважає представник позивача, є необґрунтованими та безпідставними. У зв’язку з чим, представник позивача просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення.

Представник відповідача до суду не з’явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи зазначену особу повідомлено належним чином, відповідно до вимог ст.ст.35, 37 Кодексу адміністративного судочинства України. Заперечень на позовну заяву або письмових пояснень суду не надано.

З огляду на вищевикладене та з урахуванням вимог ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку про доцільність розгляду справи у письмовому провадженні на підставі наявних матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

ДПІ у Святошинському районі м. Києва ДПС 20.11.2012 проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість. За результатами проведеної перевірки складено акт №639/15-36589297, яким встановлено порушення ст.201 Податкового кодексу України та п.3 пп.3.3.2 Наказу ДПС України від 27.05.2012 №420, а саме відсутність податкової накладної №26 від 31.08.2012 на суму ПДВ 39869,76грн. з контрагентом ТОВ «Торговельно-інвестиційна компанія «Аррована» в базі Єдиного реєстру податкових накладних та Реєстру отриманих та виданих податкових накладних підприємства.

В зв’язку з чим податковим органом збільшено суму, що за результатами звітного (податкового) періоду підлягає сплаті платником податку до бюджету на суму 39870,00грн. та винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 13.12.2012 №0038401502.

Представник позивача вважає, що винесено податкове повідомлення-рішення та висновки акту перевірки є безпідставними та необґрунтованими.

Дослідивши матеріали справи та наявні докази, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом ст ст.192.1 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення органами державної податкової служби документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем дотримано зазначених вимог норм ПК України, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією податкової накладної, квитанції та витягу з Єдиного реєстру податкових накладних.

Порушення податкового законодавства контрагентом позивача, зокрема, ТОВ «Торговельно-інвестиційна компанія «Аррована» не може впливати на формування податкового кредиту покупцем та не є підставою для позбавлення останнього права на відшкодування цього податку, якщо останнім виконано передбачені законом умови отримання такого відшкодування і він має документальне підтвердження розміру заявленого податкового кредиту.

Відповідно до п.3.4 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого Наказом ДПА України від 30.05.1997 №702/10982, платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов’язання, яку зазначає в декларації. Дані, наведені в декларації, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника, достовірність даних підтверджується: підписом платника та печаткою. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 відносить до таких документів свідоцтва, що підтверджують господарські операції, включаючи дозволи адміністрації на їх проведення.

Пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку вже згадане вище, говорить про те, що первинні документи для надання їм юридичної сили повинні мати наступні обов’язкові реквізити: назва підприємства, від імені якої складений документ, назв документа, код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники, посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і первинного документа.

Податковим органом зроблено висновок, що позивач не мав права на формування податкового кредиту, оскільки за даними податкового органу ТОВ «Торговельно-інвестиційна компанія «Аррована» не має адміністративно-господарських можливостей для виконання зобов'язань за укладеним договором, №2408 від 24.08.2012. Крім того, останнім не задекларовано податкові зобов'язання з податку на додану вартість.

Згідно з п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п.185.1 ст.85 ПК України об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку, зокрема, з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Порядок формування податкового кредиту з податку на додану вартість визначено статтею 198 Податкового кодексу України, згідно з якою право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/ послуг, що підтверджено податковою накладною (п.198.2 ст.198 ПК України на час вчинення спірних операцій та видачі податкової накладної).

Пунктом 198.4 ст.198 ПК України якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

Відповідно до п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону (пункт 198.6 статті 198 ПК України).

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг (п.201.4 ст.201 ПК України).

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (п.201.6 ст.201 ПК України).

Пунктом 201.10 ст.201 ПК України передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги наявні докази в матеріалах справи, керуючись внутрішнім переконанням, а також те, що позивачем під час проведення камеральної перевірки надано податковому органу повний пакет документів, що підтверджує правомірність формування податкового кредиту, суд приходить до висновку що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Відповідно до ст.9 КАС України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, ї

хні посадові особи і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1, 2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись ст.ст.9, 11, 69, 70, 71, 94, 158-163, 167, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги ТОВ «ДІО-Спорт» задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Святошинському районі м.Києва ДПС №0028401502 від 13.12.2012.

Зобов’язати відповідний підрозділ Державної казначейської служби України стягнути судові витрати в сумі 493 (чотириста дев’яносто три) грн. 84 коп. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІО-Спорт» (м.Київ, вул.Чистяківська,2, офіс 328, код ЄДРПОУ 36589297) за рахунок Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунків ДПІ у Святошинському районі м.Києва ДПС (м.Київ, вул.Верховнинна, 9, код ЄДРПОУ 26088854) за рахунок бюджетних асигнувань.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Н.М. Клименчук