Постанова № 32277456, 04.07.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2013 року Справа № 913/50/13-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Могил С.К. (головуючого), Борденюк Є.М., , Вовк І.В. (доповідач)

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання" на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 29.04.2013 року у справі № 913/50/13-г за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання" до товариства з обмеженою відповідальністю "Лізінвест" про внесення змін до договору про постачання електричної енергії,

У С Т А Н О В И В:

У січні 2013 року позивач звернувся до господарського суду Луганської області з позовною заявою до відповідача про внесення змін до договору про постачання електричної енергії від 02.03.2009 року № 15 та викладення його додатків "Однолінійна схема електропостачання об'єкта Споживача", "Розрахунок технічних втрат електричної енергії в електричних мережах Споживача", "Відомості про розрахункові засоби обліку електричної енергії Споживача", "Обсяги постачання електричної енергії Споживачу та субспоживачам" та "Акт розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін" в редакції, запропонованій позивачем у додатковій угоді від 01.06.2012 року у зв'язку із внесенням змін до п. 1.4 Правил користування електричною енергією (далі - Правила), затверджених Постановою НКРЕ від 31.07.1996 року № 28, за яким точка продажу електричної енергії споживачу установлюється на межі балансової належності його електроустановок та зазначається в договорі про постачання електричної енергії або в договорі про купівлю-продаж електричної енергії.

Рішенням господарського суду Луганської області від 15.03.2013 року (суддя Москаленко М.О.) позов задоволено, внесено зміни до договору про постачання електричної енергії від 02.03.2009 року № 15 та викладено спірні додатки в редакції, запропонованій позивачем у додатковій угоді від 01.06.2012 року.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 29.04.2013 року (судді Стойка О.В., Бойченко К.І., Діброва Г.І.) зазначене рішення суду першої інстанції скасовано та в позові відмовлено.

У касаційній скарзі позивач вважає, що апеляційним господарським судом порушено норми матеріального та процесуального права, і тому просить прийняту ним постанову скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач вважає постанову суду апеляційної інстанції законною і обгрунтованою та просить залишити її без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, перевіривши матеріали справи та прийняті в ній судові рішення, суд касаційної інстанції вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, що 01.10.2008 року між ТОВ "Рубіжанський Краситель" (Власником мереж) та ТОВ "Лізінвест" (Користувач) було укладено договір № 317 про спільне використання технологічних (електричних) мереж, відповідно до умов якого Власник мереж зобов'язався забезпечити технічну можливість передачі (транзиту) власними технологічними електричними мережами в точки приєднання електроустановок Користувача або інших суб'єктів господарювання, передачу електричної енергії яким забезпечує Користувач, а Користувач - сплачувати вартість послуг Власника мереж з утримання технологічних електричних мереж спільного використання та інші послуги відповідно до умов договору.

02.03.2009 року між сторонами було укладено договір № 15 про постачання електричної енергії, за умовами якого позивач (постачальник) постачає електричну енергію відповідачу (споживачу) для забезпечення потреб електричних установок відповідача з загальною приєднаною потужністю 12 816,0 кВт, величини якої по площадках вимірювання та точках продажу визначені відповідно до додатків до договору "Відомості про розрахункові засоби обліку електричної енергії Споживача" та "Однолінійна схема електропостачання площадки вимірювання Споживача", а відповідач оплачує позивачу вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами договору та додатками до договору, що є його невід'ємною частиною.

Відповідно до додатку до договору № 15 "Відомості про розрахункові засоби обліку електричної енергії Споживача" клас напруги визначений як перший (графа 12 додатку) (промкомплекс, пл. Хіміків, 2-Б, територія ТОВ "Рубіжанський Краситель").

Як зазначено у додатку до договору № 15 "Однолінійна схема електропостачання площадки вимірювання Споживача" точки продажу електричної енергії встановлюються на межі балансової належності між ТОВ "ЛЕО" та ТОВ "Рубіжанський Краситель": на виході проводу з натяжного затискача портальної відтяжної гірлянди ізоляторів ПЛ-110кВ "Рубежная-Донецкая с отп. БХО, РХК" і ПЛ-110кВ "Юбилейная-Рубежная с отп. БХО, РТК" відкритого розподільчого пристрою в бік ПЛ-110 кВ на ПС "Донецкая-110кВ".

Відповідно до додатку до договору № 15 "Розрахунок технічних втрат електричної енергії в електричних мережах Споживача" обсяг втрат електричної енергії, пов'язаних із спільним використанням технологічних мереж Власника мереж, виконується ТОВ "Рубіжанський Краситель" згідно договору про спільне використання технологічних мереж від 01.10.2008 року № 317 та додається до обсягу електроенергії, спожитої ТОВ "Лізінвест".

Під час укладення договору сторонами складено та підписано додаток до договору "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін", який відповідає умовам додатку "Однолінійна схема електропостачання площадки вимірювання Споживача" та іншим зазначеним додаткам до договору.

22.09.2009 року СТ "Колос" як постачальником та ТОВ "Лізінвест" як покупцем укладено договір № 32-ЕЕ-Л-09 купівлі-продажу електричної енергії, відповідно до умов якого постачальник зобов'язався погодинно продавати активну електричну енергію, а покупець - приймати електричну енергію й сплачувати за її споживання на умовах і в терміни, передбачені вказаним договором.

Додатковою угодою до договору про постачання електричної енергії від 02.03.2009 року № 15 сторони встановили, що на підставі заяви відповідача (Споживача) продаж електричної енергії відповідачеві позивачем (Постачальником) припиняється з 01.11.2009 року на строк дії договору про купівлю - продаж електричної енергії від 22.09.2009 року № 32-ЕЕ-Л-09, укладеного між відповідачем та СТ "Колос".

Листами від 06.06.2012 року № 718, від 09.07.2012 № 666 позивачем на адресу відповідача надіслано додаткову угоду до договору, якою позивач запропонував внесення змін до договору у частині редакції додатків до договору "Обсяги постачання електричної енергії Споживачу", "Розрахунок технічних втрат електричної енергії в електричних мережах Споживача", "Відомості про розрахункові засоби обліку електричної енергії Споживача", "Обсяги постачання електричної енергії Споживачу та субспоживачам", "Акт розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін".

Відповідач відповіді на пропозицію позивача не надав та додаткову угоду не підписав.

Предметом даного судового розгляду є вимоги постачальника до споживача про внесення змін до договору про постачання електричної енергії та викладення його додатків у редакції позивача у зв'язку з перенесенням точок продажу електричної енергії та зміною класу споживача електричної енергії відповідно до вимог пункту 1.4 Правил.

Висновок апеляційного господарського суду про скасування рішення суду першої інстанції відмову в позові про внесення змін до договору про постачання електричної енергії та викладення його додатків у редакції позивача мотивовано відсутністю підстав для внесення відповідних змін до спірного договору.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Згідно з п. 1.4 Правил (у редакції постанови НКРЕ від 25.12.2008 року № 1449) точка продажу електричної енергії споживачу установлюється на межі балансової належності його електроустановок та зазначається в договорі про постачання електричної енергії або в договорі про купівлю-продаж електричної енергії.

Пунктом 1.2 Правил визначено, що точка продажу електричної енергії - межа балансової належності, на якій відбувається перехід права власності на електричну енергію. Межа балансової належності - це точка розділу елементів електричної мережі між власниками електроустановок за ознаками права власності або користування, або повного господарського відання.

Апеляційний господарський суд обгрунтовуючи висновки про відсутність правових підстав для внесення змін до договору про постачання електричної енергії виходив з того, що зазначений договір на момент звернення з позовом до суду не виконувався, а спірні додатки до нього не регулюють умов, які бажає змінити позивач за змістом позовної заяви.

Однак судом апеляційної інстанції не враховано того, що додаткова угода, яка укладена між сторонами, стосується лише припинення постачання електричної енергії на період дії іншого договору купівлі-продажу електричної енергії, а інші умови залишаються незмінними та обов'язковими для сторін.

Таким чином, апеляційний господарський суд, дійшовши хибного висновку щодо припинення дії договору про постачання електричної енергії, не навів в оскарженій постанові процесуально-правових підстав, з яких він виходив відмовляючи в позові про внесення змін до договору шляхом укладення спірних додатків.

Водночас, суд першої інстанції встановив наявність підстав для внесення змін до чинного договору постачання електричної енергії у зв'язку із законодавчою зміною його умов, перевірив подані позивачем проекти додаткової угоди та додатків до договору, якими визначено клас споживача та точки продажу електричної енергії споживачу, на відповідність змісту п. 1.4 Правил і дійшов обгрунтованого висновку про задоволення позову про внесення змін до договору від 02.03.2009 року № 15 та викладення спірних додатків в редакції, викладеній у додатковій угоді.

За таких обставин, оскаржену постанову апеляційного господарського суду не можна визнати законною й обґрунтованою, і тому вона підлягає скасуванню, а законне й обґрунтоване рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

З огляду наведеного та керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання" задовольнити.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 29.04.2013 року скасувати, а рішення господарського суду Луганської області від 15.03.2013 року залишити без змін.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Лізінвест" (93000, Луганська обл., м. Рубіжне, пл. Хіміків, 2) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання" (91021, м. Луганськ, кв. Гайового, буд. 35-А) витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги в сумі 802,90 грн.

Видачу відповідного наказу доручити господарському суду Луганської області.

Головуючий суддя С.Могил

Судді Є.Борденюк

І.Вовк