Постанова № 32276564, 02.07.2013, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 липня 2013 року 810/2440/13-а

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - суддя Виноградова О.І.,

при секретарі судового засідання Смірновій А.В.,

за участю:

представника позивача - Заверуха Г.В.,

представника відповідача - Гайдай В.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом приватного підприємства "Біофарм"

до Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

21 травня 2013 р. до Київського окружного адміністративного суду звернулося приватне підприємство "Біофарм" (далі - позивач) з позовом до Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18 березня 2013 р. № 0000252201.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що податкове повідомлення-рішення від 18 березня 2013 р. № 0000252201 відповідачем винесено протиправно, оскільки позивачем було включено до складу валових витрат суми, сплачені контрагенту - товариству з обмеженою відповідальністю "Оренда Сервіс" (далі - ТОВ "Оренда Сервіс"), які були підтверджені належним чином оформленими первинними документами.

Відповідач позов не визнав, у його задоволенні просив відмовити посилаючись на те, що позивачем не було підтверджено реальність здійснення господарських операцій з контрагентом ТОВ "Оренда Сервіс", а саме, названий контрагент, який надавав послуги суборенди позивачу, не знаходиться за юридичною адресою, у зв'язку з чим договори укладені між позивачем та контрагентом є нікчемними (а.с. 145 - 151).

Суд у судовому засіданні, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні матеріали справи, встановив таке.

2 серпня 1999 р. позивач зареєстрований, як юридична особа, що підтверджується копіями витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних - підприємства та довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серія АБ № 248643 (а.с. 80, 81 відповідно), та взятий на облік платника податків з 9 вересня 1999 р. за № 300 (а.с 82).

У період з 18 по 22 лютого 2013 р. відповідачем було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині правильності нарахування та повноти сплати податку на додану вартість та податок на прибуток підприємств при взаємовідносинах з ТОВ "Оренда Сервіс" за період з 1 лютого 2011 р. по 31 жовтня 2011 р., за результатами якої 1 березня 2013 р. було складено акт перевірки № 336/22-01/30209781 (далі - акт перевірки № 336/22-01/30209781) (а.с. 9 - 17).

У розділі "Висновок" названого акту перевірки зафіксовано наступні порушення:

1. П. 2 ст. 3, п. 9.1 ст. 9 Закону України 16 липня 1999 р. № 996 - XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон України № 996 - XIV);

2. Пп. 1.2 п. 1, пп. 2.2, пп. 2.13, пп. 2.14, пп. 2.15, пп. 2.16, п. 2 та пп. 3.2 п. 3 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24 травня № 88 (далі - Положення № 88);

3. Пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28 грудня 1994 р. № 334/94 - ВР (далі - Закон України № 334/94 - ВР), в наслідок чого занижено податок на прибуток за 1 квартал 2011 р. на суму 2589 грн 00 коп.;

4. Пп. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2, п. 138.2, п. 138.4 ст. 138 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в наслідок чого занижений податок на прибуток на суму 7131 грн 00 коп., у тому числі за 2 квартал 2011 р. на суму 3581 грн 00 коп., за 3 квартал 2011 р. на суму 3550 грн 00 коп.

18 березня 2013 р. на підставі названого акту перевірки відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000252201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 9721 грн 00 коп., з яких 9720 грн 00 коп. - за основним платежем, 1 грн 00 коп. - за штрафними санкціями (далі - податкове повідомлення-рішення № 0000252201) (а.с. 18).

У зв'язку з тим, що позивач вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення протиправними, ним було подано даний адміністративний позов до суду.

Спірні правовідносини врегульовані ПК України, Законом України № 334/94 - ВР, Положенням № 88.

Згідно з вимогами п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до вимог пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Як убачається з пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України № 334/94 - ВР, виплату винагород або інших видів заохочень пов'язаним з таким платником податку фізичним чи юридичним особам у разі, якщо немає документальних доказів, що таку виплату або заохочення було проведено як компенсацію за фактично надану послугу (відпрацьований час). За наявності зазначених документальних доказів віднесенню до складу валових витрат підлягають фактичні суми виплат (заохочень), але не більші ніж суми, розраховані за звичайними цінами.

Згідно з вимогами п. 5.1 ст. 5 Закону України № 334/94 - ВР (далі - Закону) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до вимог пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України № 334/94 - ВР до складу валових витрат включаються: суми будь- яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Як убачається з п. 5.11 ст. 5 Закону України № 334/94 - ВР, установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Згідно з вимогами пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України № 334/94 - ВР не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до вимог п. 1.2 п. 1 Положення № 88 господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Як убачається з п.п. 2.2 п. 2 Положення № 88, первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі - первинні документи).

Згідно з вимогами п.п 2.13 п. 2 Положення № 88 керівник підприємства, установи забезпечує фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій, що були проведені, у первинних документах та виконання всіма підрозділами, службами і працівниками правомірних вимог головного бухгалтера щодо порядку оформлення та подання для обліку відомостей і документів.

Відповідно до вимог п.п. 2.14 п. 2 Положення № 88 відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці первинні документи.

Як убачається з п.п. 2.15 п. 2 Положення № 88, первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству, логічна ув'язка окремих показників.

Згідно з вимогами п.п. 2.16 п. 2 Положення № 88 забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам. Такі документи повинні бути передані керівнику підприємства, установи для прийняття рішення.

Як убачається з п.п. 2.17 п. 2 Положення № 88, первинні документи, що пройшли обробку, повинні мати відмітку, яка виключає можливість їх повторного використання: при ручній обробці - дату запису в обліковий регістр, а при обробці на обчислювальній установці - відтиск штампу оператора, відповідального за їх обробку, або відмітку, придатну для її оброблення електронними засобами.

Наявні матеріали справи свідчать, що відповідачем було поставлено під сумнів фінансово - господарську діяльність по взаємовідносинам між позивачем та контрагентом ТОВ "Оренда Сервіс". Зокрема, відповідач вважає, що ці правовідносини є фіктивними правочинами.

Проте, даний висновок суд вважає помилковим з таких підстав.

17 грудня 2010 р. між ТОВ "Оренда Сервіс" (орендарем) та позивачем (суборендарем) було укладено договір суборенди № 80-Вас/1 (далі - договір № 80-Вас/1) (а.с. 20 - 28).

Згідно з п. 1.1 названого договору орендар передає, а суборендар приймає у тимчасове платне користування на строк визначений у даному договорі, на умовах оренди, без права викупу, частину нежилого приміщення загальною площею 21,5 кв.м. (далі - приміщення), яке розташоване на першому поверсі у будівлі за адресою: м. Васильків, вул. Грушевського, буд. 19.

План приміщення та його місцезнаходження на плані, зазначено у додатку № 1 до даного договору (а.с. 29).

Відповідно до п. 1.2 названого договору приміщення передається суборендарю з метою розміщення торговельного простору та продажу товарів або послуг згідно з асортиментним переліком у додатку № 2.

Згідно з додатком № 3 до договору № 80-Вас/1 в експлуатаційно - сервісні послуги входять:

1. Інженерія:

- заробітна плата технічного персоналу для обслуговування орендних територій.

2. Охорона та пожежна сигналізація:

- охорона поверху, технічне обслуговування охоронної сигналізації на поверхах, технічне обслуговування пожежної сигналізації.

3. Прибирильники та двірники:

- заробітна плата прибиральників чи оплата послуг клірингових компаній, заробітна плата чи часткова компенсація заробітної плати двірників.

4. Обслуговування об'єкту:

- Очищення стоків.

5. Господарські потреби:

- всі необхідні матеріали для прибирання торгівельних площ.

6. Витрати по утриманню персоналу на об'єкті (адміністратор, менеджер, діловод) (а.с. 30).

Крім того, 1 вересня 2011 р. між ТОВ "Оренда Сервіс" (орендарем) та позивачем (суборендарем) було укладено додаткову угоду до договору суборенди № 80-Вас/1, якою було внесено зміни до договору, а саме, відповідно до п. 8.1 даний договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до 30 вересня 2011 р. включно (а.с. 33).

На виконання договору № 80-Вас/1 ТОВ "Оренда Сервіс" позивачу було передано у тимчасове платне користування нежитлове приміщення, яке розташоване на першому поверсі у будівлі за адресою: м. Васильків, вул. Грушевського, буд. 19, загальною площею 21,5 кв.м.

На підтвердження виконання договору № 80-Вас/1 ТОВ "Оренда Сервіс" позивачем було надано суду такі докази. Зокрема:

1. Акт приймання - передачі приміщення в суборенду від 1 січня 2011 р., згідно з яким ТОВ "Оренда Сервіс" було передано, а позивачем прийнято у тимчасове платне користування нежитлове вищезазначене приміщення (а.с. 34);

2. Акт приймання - здачі приміщення із суборенди від 30 вересня 2011 р., згідно з яким позивачем було передано, а ТОВ "Оренда Сервіс" прийнято в суборенду частину нежитлового вищезазначеного приміщення (а.с. 35);

3. Податкові накладні, видані ТОВ "Оренда Сервіс", від:

- 9 лютого 2011 р. № 125 на загальну суму 5005 грн 84 коп. (а.с. 53).

- 9 лютого 2011 р. № 126 на загальну суму 1161 грн 20 коп. (а.с. 52);

- 3 березня 2011 р. № 24 на загальну суму 6217 грн 11 коп. (а.с. 51);

- 1 квітня 2011 р. № 17 на загальну суму 6212 грн 10 коп. (а.с. 50).

- 6 травня 2011 р. № 52 на загальну суму 6237 грн 14 коп. (а.с. 49);

- 3 червня 2011 р. № 44 на загальну суму 6232 грн 12 коп. (а.с. 48);

- 1 липня 2011 р. № 15 на загальну суму 6207 грн 10 коп. (а.с. 47).

Перелічені податкові накладні було підписано ТОВ "Оренда Сервіс" та завірено печаткою цього товариства.

4. Акти надання послуг від:

- 29 липня 2011 р. № 1387 на загальну суму 6187 грн 08 коп. (а.с. 56);

- 28 лютого 2011 р. № 346 на загальну суму 6217 грн 11 коп. (а.с. 61);

- 31 березня 2011 р. № 439 на загальну суму 6212 грн 10 коп. (а.с. 60);

- 29 квітня 2011 р. № 781 на загальну суму 6237 грн 14 коп. (а.с. 59);

- 31 травня 2011 р. № 1005 на загальну суму 6237 грн 14 коп. (а.с. 58);

- 30 червня 2011 р. № 1195 на загальну суму 6207 грн 08 коп. (а.с. 57);

- 29 липня 2011 р. № 1387 на загальну суму 6187 грн 08 коп. (а.с. 56);

- 31 серпня 2011 р. № 1685 на загальну суму 6167 грн 06 коп. (а.с. 55);

- 30 вересня 2011 р. № 1786 на загальну суму 6167 грн 06 коп. (а.с. 54).

Зокрема, цими акти підтверджується факт виконання ТОВ "Оренда Сервіс" договору № 80-Вас/1 за період з липня по вересень 2011 р.

Оплата за оренду приміщення позивачем здійснювалася на поточний рахунок ТОВ "Оренда Сервіс", що підтверджується платіжними дорученнями від:

- 9 лютого 2011 р. № 424 на загальну суму 5005 грн 84 коп. (а.с. 36);

- 9 лютого 2011 р. № 425 на загальну суму 1161 грн 20 коп. (а.с. 37);

- 3 березня 2011 р. № 663 на загальну суму 6217 грн 11 коп. (а.с. 39);

- 1 квітня 2011 р. № 1011 на загальну суму 6212 грн 10 коп. (а.с. 38);

- 6 травня 2011 р. № 1367 на загальну суму 6237 грн 14 коп. (а.с. 41);

- 3 червня 2011 р. № 1695 на загальну суму 6232 грн 12 коп. (а.с. 40);

- 1 липня 2011 р. № 2012 на загальну суму 6207 грн 10 коп. (а.с. 43);

- 1 серпня 2011 р. № 2323 на загальну суму 6187 грн 07 коп. (а.с. 42);

- 16 вересня 2011 р. № 2900 на загальну суму 1166 грн 27 коп. (а.с. 44).

При вирішенні справи судом враховано, що орендоване приміщення позивачем використовувалося під аптечний кіоск № 1.

Зокрема, за заявами від 20 травня 2010 р. та 25 березня 2011 р. (а.с. 109 - 110), позивачем було придбано торговий патент на право здійснення торговельної діяльності з надання побутових послуг, діяльності з обміну готівкових валютних цінностей, діяльності з надання послуг у сфері грального бізнесу (строк дії до 31 березня 2016 р.) (а.с.108).

Крім того, 10 серпня 2010 р. позивачу було видано ліцензію, згідно з якою він займався роздрібною торгівлею лікарськими засобами (а.с. 107).

У перелічених документах (торговому патенті та ліцензії) позивачем та суб'єктом владних повноважень зазначено місцезнаходження позивача - орендоване ним приміщення за адресою: Київська область, м. Васильків, вул. Грушевськго, 19.

Судом також встановлено, що станом на 1 січня 2011 р. кадастровий склад спеціалістів аптечного кіоску № 1, який належить позивачеві та знаходився за адресою: Київська область, м. Васильків, вул. Грушевськго, 19, складався із двох осіб, а саме:

- ОСОБА_3, яка працювала на посаді - завідувач аптечного кіоску № 1, що підтверджується наказом від 2 серпня 2010 р. № 70 (а.с. 112), та - ОСОБА_4, яка працювала на посаді - фармацевта, що підтверджується наказом від 26 серпня 2010 р. № 84 (а.с. 113).

На підтвердження виплати цим особам заробітної плати, позивачем до Державної податкової адміністрації України було направлено поштовою скринькою податкові розрахунки сум доходу (сплаченого) на користь платників податку і суму утриманого з них податку за 1 - 4 квартал 2011 р. (а.с. 115 - 116, 118 - 119, 121 - 122, 124 - 125).

Зазначені податкові розрахунки були прийняті та зареєстровані Державною податковою адміністрацією України, що підтверджується повідомленнями про отримання звітності (а.с. 117, 120, 123, 126).

Крім того, позивачем було надано суду відомості на виплату грошей, які підтверджують виплату заробітної плати працівникам аптечного кіоску № 1, який знаходився за адресою: Київська область, м. Васильків, вул. Грушевськго, 19. Зокрема за лютий - вересень 2011 р. (а.с. 128 - 144).

На підставі викладено суд дійшов висновку, що:

- укладення та виконання позивачем договору № 80-Вас/1 дійсно мали місце та були вчинені з метою здійснення господарської діяльності.

- виконання позивачем договору № 80-Вас/1 призвело до зміни його майнового стану;

- на дату укладення та виконання позивачем договору № 80-Вас/1 у нього не було сумніву стосовно дійсності реєстрації та господарської діяльності ТОВ "Оренда Сервіс", що підтверджується копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, де зазначено правовий статус контрагента (а.с. 62).

Наведене свідчить про реальність укладення та виконання договору № 80-Вас/1 між позивачем та ТОВ "Оренда Сервіс".

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, відповідачем у даній справі цього зроблено не було.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а податкове повідомлення-рішення № 0000252201 протиправним та таким, що підлягає скасуванню

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 9, 69 - 72, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби від 18 березня 2013 р. № 0000252201.

Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства "Біофарм" сплачений ним судовий збір у сумі 114 (сто чотирнадцять) грн 71 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Виноградова О.І.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови 05.07.13.