Постанова № 32276486, 06.06.2013, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 червня 2013 року № 2а-2655/12/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Лапія С.М.,

при секретарі - Пилипчук В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Автоматика» до Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и в:

ТОВ «Сервіс-автоматика» звернулось до суду з позовом, в якому просить визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Васильківської ОДПІ Київської області ДПС від 24.02.2012 № 000112340.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є неправомірним, оскільки висновки Акту перевірки від 13.02.2012 №219/23-112/36999318 не відповідають дійсності.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовних вимог не визнав з підстав, викладених у письмових запереченнях проти позову, просив відмовити у його задоволенні.

Заслухавши доводи та пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

ТОВ «Сервіс-автоматика» зареєстроване як юридична особа 23.03.2004, ідентифікаційний код 322626094, як платник податків перебуває на обліку в Васильківській ОДПІ Київської області ДПС з 01.04.2004 за № 50, є платником податку на додану вартість на підставі свідоцтва від 23.01.2008 № 100093481.

Посадовими особами Васильківської ОДПІ Київської області ДПС у період з 24.01.2012 по 06.02.2012 проведено позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Сервіс-автоматика» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість щодо відображення правових відносин з ТОВ «Укртрансзапчастина» за період з 01.03.2011 по 30.04.2011.

За наслідками перевірки складено Акт від 13.02.2012 №219/23-112/36999318 згідно висновків якого встановлено порушення позивачем вимог п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованого а Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704, п. 9.1 ст. 9 Закону України від 16.07.1999 №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 198.6 ст. 198, п.п. 201.4, 201.6 ст. 201 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за період, що перевірявся, на загальну суму 21 877,00 грн., в т.ч. за березень 2011 року на суму 19 757,00 грн., за квітень 2011 року на 2 120,00 грн.

На підставі висновків Акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 24.02.2012 № 000112340, яким ТОВ «Сервіс-автоматика» визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 21 878,00 грн.

Вважаючи висновки податкового органу необґрунтованими, а прийняте на їх підставі податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Як встановлено судом, між ТОВ «Сервіс-автоматика» (покупець) та ТОВ «Укртрансзапчастина» (постачальник) укладено договір поставки від 10.03.2011 № 100311, згідно з яким постачальник зобов'язувався передати у власність покупця комплектуючі (товар), а покупець зобов'язувався прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору.

Як зафіксовано в Акті перевірки та підтверджується матеріалами справи, ТОВ «Укртрансзапчастина» видало ТОВ «Сервіс-автоматика» дві видаткові накладні на товар на загальну суму 131 262,00 грн., у т.ч. ПДВ 21 877,00 грн., а саме:

- від 10.03.2011 № 89 щодо поставки товарів (фільтрів до перетворювачів частоти, щит управління перетворювачів частоти, дисплей, кріплення до перетворювача, роз'єм до датчика, прокладка до роз'єму) на суму 11 8542,00 грн., у т.ч. ПДВ - 19 757,00 грн.;

- від 05.04.2011 № 90 щодо поставки товару (RFI- фільтр) на суму 12 720,00 грн., у т.ч. ПДВ на суму 2 120,00 грн.

На виконання умов договору поставки від 10.03.2011 № 100311ТОВ «Сервіс-автоматика» сплатило на користь ТОВ «Укртрансзапчастина» безготівковим шляхом кошти на загальну суму 131 262,00 грн., у т.ч. ПДВ у сумі 21 877,00 грн.

ТОВ «Укртрансзапчастина» видало ТОВ «Сервіс-автоматика» дві податків накладні від 10.03.2011 № 79 та від 05.04.2011 № 20 на загальну суму 131 262,00 грн., у т.ч. ПДВ - 21 877,00 грн., які включено позивачем до податкового кредиту за березень-квітень 2011 року, відображено в реєстрі отриманих податкових накладних та додатку 5 «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» до податкової декларації з податку на додану вартість за березень-квітень 2011 року.

Вказані господарські операції належним чином відображено позивачем у бухгалтерському обліку.

На підставі податкових накладних, отриманих за наслідками вказаного правочину, ТОВ «Сервіс-автоматика» сформовано податковий кредит.

Висновки податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства ґрунтуються на обставинах викладених в Акті перевірки ДПІ Києво-Святошинського району Київської області ДПС від 19.12.2011 № 1277/23-3/32393259 про результати документальної виїзної позапланової перевірки ТОВ «Укртрансзапчастина».

Згідно вказаного Акту перевірки співробітниками податкової міліції відібрано пояснення гр. ОСОБА_1, який є засновником і керівником ТОВ «Укртрансзапчастина», який пояснив, що документів фінансово-господарської діяльності, первинних документів, податкових, видаткових накладних, актів виконаних робіт жодного разу не підписував, звітності не складав та до органів податкової служби не подавав. Печатку на будь-яких звітних та первинних документах не ставив, довіреності на представлення інтересів від свого імені та від імені ТОВ «Укртрансзапчастина» не видавав, коштів з рахунку банку не знімав та нікому не передавав.

Крім того, згідно з висновком попереднього дослідження спеціаліста-криміналіста Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУМВС України в Київській області від 14.09.2011 № 158, на який також міститься посилання в акті перевірки Васильківської ОДПІ Київської області ДПС, гр. ОСОБА_1 податкову звітність «ймовірно» не підписував.

За наведених обставин відповідачем зроблено висновок, що вказаний договір поставки від 10.03.2011 № 100311 є нікчемним і таким, що вчинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Згідно пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів робіт/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 ПК України).

Згідно п. 201.1 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріпленою печаткою (за наявності) податкову накладну.

З викладеного слідує, що законодавством визначено окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту, зокрема, це: не пов'язаність здійсненої операції (понесених витрат) з господарською діяльністю покупця, фіктивність операцій/відсутність поставки (нездійснення оподатковуваної операції) та, крім того, відсутність у платника податків на момент перевірки первинних документів, податкових накладних або видача їх юридичною особою, яка не є платником ПДВ. У свою чергу пунктом 5 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 №165, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 за №233/2037 визначено один випадок недійсності податкової накладної, а отже і неможливості формування на її підставі податкового кредиту - якщо вона заповнена юридичною особою, яка не зареєстрована як платник ПДВ.

Згідно з ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Частиною 1 ст. 9 цього Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Водночас, ст. 1 цього ж Закону встановлено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Відповідно до ч. 2 цієї статті та пунктів 2.4., 2.5., 2.13 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за №168/704, первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити, зокрема, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції.

Отже, податкова звітність формується на підставі первинних бухгалтерських документів, одним з обов'язкових реквізитів яких є особистий підпис уповноваженої особи, яка підписала цей документ на підтвердження фактичного здійснення господарської операції.

Відтак, підписання первинних документів уповноваженою особою на підтвердження фактичного здійснення операції надає документу юридичну силу, робить його дійсним та, відповідно, є підставою для виникнення відповідних податкових наслідків за фактично здійсненою операцією.

При дослідженні факту здійснення господарських операцій оцінці підлягають відносини безпосередньо між учасниками тих операцій, на підставі яких сформовані дані податкового обліку.

Відповідачем не надано будь-яких доказів, у т.ч. визначених в Акті перевірки, на підтвердження висновків про безтоварність вказаної господарської операції, які покладено в основу оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Зокрема, відповідачем не надано належним чином завірених пояснень директора контрагента, протоколу його допиту, рішення суду про встановлення обставини протиправної діяльності контрагента або позивача, доказів проведення перевірок контрагента у рамках кримінальної справи, а отже, відповідачем не доведено обставин, покладених в основу оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Щодо пояснень директора ТОВ «Укртрансзапчастина», про наявність яких йдеться в Акті перевірки позивача, суд зазначає, ці пояснення/покази, які згідно Акту перевірки є підставою для викладених у ньому висновків, не підтверджені, зокрема, висновками в порядку ст. 84 ПК України відносно можливої підробки підписів на первинних документах за вказаними операціями. Наведені покази не можуть бути самостійною та достатньою підставою для невизнання податковим органом юридичної значимості первинних документів при формуванні позивачем податкового кредиту, тому не відповідають ознакам та вимогам до податкової інформації.

У той же час, як встановлено судом, на розгляді Київського окружного адміністративного суду перебувала справа № 2-а-1206/12/1070 за позовом Васильківської ОДПІ Київської області до ТОВ «Сервіс-автоматика» про стягнення коштів, отриманих за нікчемним правочином.

Постановою суду у вказаній справі, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12.02.2013, у задоволенні позову відмовлено з тих підстав, що висновки податкового органу про нікчемність правочину, оформленого договором поставки від 10.03.2011 № 100311, за наслідками якого ТОВ «Сервіс-автоматика» сформовано податковий кредит, не знайшли свого підтвердження та повністю спростовані в ході судового розгляду справи.

Відповідно ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Також, при прийнятті рішення в даній адміністративній справі судом враховується, що предмет вказаних господарських операцій позивача відповідає видам його господарської діяльності, на що вказує аналіз операцій з придбання товару і його подальшого використання позивачем у власній господарській діяльності з метою отримання прибутку.

Контрагент позивача на момент вчинення господарських операцій був належним чином зареєстрований як юридична особа та мав статус платника ПДВ, що не заперечувалось податковим органом, отже, мав право видавати податкові накладні.

Суд також зазначає, що відповідачем не наведено жодних обставин та доказів, які б свідчили про невідповідність цін за вказаними операціями, або про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, незвичності цих операцій для цих осіб, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли свідчити про фіктивність вчинених операцій, відсутність факту поставки продукції, а також того, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагента були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

Під час розгляду справи відповідачем не наведено обставин, які б перешкоджали наданню цих доказів.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено обставин та підстав, які б унеможливлювали формування позивачем податкового кредиту за вказаними операціями.

Верховним Судом України 31.01.2011 винесено ухвалу по справі № 21-47а10, прийняту за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права.

На думку суду, чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.

Відповідно до вимог частини 1 статті 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності своїх дій.

Суд, дослідивши матеріали справи і оцінивши їх у сукупності, дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, відповідно, позовні вимоги підлягають задоволенню, а висновки податкового органу про нікчемність вказаного правочину є безпідставними та непідтвердженими жодними доказами.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про визнання протиправним та скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 97 КАС України суд за клопотанням однієї зі сторін визначає грошовий розмір судових витрат, які повинні бути їй компенсовані.

Оскільки сторони не звертались до суду з клопотаннями про відшкодування судових витрат, такі витрати відшкодуванню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 69, 70, 71, 94, 122, 158-163, 167, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області ДПС від 24.02.2012 №000112340.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Лапій С.М.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 11 червня 2013 р.