Постанова № 32276185, 02.07.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

02 липня 2013 р. (о 15:55) Справа №2а-7996/11/0170/15

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Тоскіної Г.Л., за участю секретаря судового засідання Реут А.Ю., представників сторін:

від позивача - Торосян Л.А., Филипович О.О.;

від відповідача - не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

Державного підприємства «Кримські генеруючі системи»

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,

Обставини справи: до Господарського суду АР Крим звернулося Державне підприємство «Кримські генеруючі системи» (далі - позивач) до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим (далі - відповідач) з адміністративним позовом, в якому з урахуванням заяви про уточнення позивних вимог просить скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим №0001811501/0 від 08.02.2007.

Постановою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 09.07.2007, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 01.10.2007, в позові відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 08.06.2011 у справі К-20390/07 касаційна скарга Державного підприємства «Кримські генеруючі системи» задоволена частково; постанова Господарського суду Автономної Республіки Крим від 09.07.2007 та ухвала Севастопольського апеляційного господарського суду від 01.10.2007 скасовані; справа направлена на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 06.07.2011справа прийнята до провадження.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 04.10.2011 у справі призначена експертиза, зупинено провадження у справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 26.05.2013 провадження у справі поновлено.

Ухвалами суду від відповідача витребувані докази, зупинено та поновлено провадження, здійснена заміна відповідача на правонаступника - Державну податкову інспекцію у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби.

Представники позивача у судових засіданнях наполягали на задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на необґрунтованість висновків відповідача, викладених в акті перевірки.

Відповідач у судове засідання явку представника не забезпечив, про місце, день та час слухання справи повідомлений належним чином, причини неявки не відомі.

Заслухавши пояснення представників позивача, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Кримські генеруючі системи» є юридичною особою (код ЄДРПОУ 30909683) зареєстровано в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим 21.06.2000.

Судом встановлено, що позивач зареєстрований в податковому органу платником податків та зборів, в тому числі є платником податку на прибуток.

Таким чином, Державне підприємство «Кримські генеруючі системи» являється суб'єктом господарювання, юридичною особою, зобов'язано виконувати обов'язки, покладені на нього законами у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності.

Посадовими особами відповідача проведена невиїзна документальна перевірка платника податку на прибуток ДП «Кримські генеруючі системи» з питання своєчасності сплати податку на прибуток за 9 місяців 2006 року, за результатами якої було складено акт №539/15-1/30909683 від 02.02.2007.

За висновками акта перевірки встановлено, що позивачем порушено граничні строки сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на прибуток згідно декларації за 9 місяців 2006 р. №4674/207621 від 09.11.2006 у сумі 10508934,00 грн., граничний термін сплати 20.11.2006, фактично сплачено 10498113,00 грн. згідно п/д №02014430 від 29.12.2006, кількість днів затримки - 39.

На підставі акту перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001811501/0 від 08.02.2007, яким згідно підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» за затримку на 39 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання в розмірі 10498133,00 грн. нараховані штрафні санкції в розмірі 20% в сумі 2099626,74 грн.

Не погодившись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з позовом про визнання його недійсним.

В ході розгляду справи судом було перевірено правомірність висновків відповідача щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства, а також правомірність нарахування податкових зобов'язань за штрафними (фінансовими) санкціями та було встановлено наступне.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підстава, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу власних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Перевіряючи правомірність прийняття податковим органом податкового повідомлення - рішення № 0001811501/0 від 08.02.2007, яким згідно підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» за затримку на 39 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання в розмірі 10498133,00 грн. нараховані штрафні санкції в розмірі 20% в сумі 2099626,74 грн., суд зазначає наступне.

Згідно пункту 3 частини 1 статті 14 Закону України «Про систему оподаткування» від 25 червня 1991 року №1251-XII (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкові платежі) належить також податок на прибуток підприємств, у тому числі дивіденди, що сплачуються до бюджету державними некорпоратизованими, казенними або комунальними підприємствами.

Згідно пп. 2.1.1. п.2.1. ст. 2 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997 р. №334/94-ВР (надалі Закон №334 в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) платниками податку з числа резидентів є суб'єкти господарської діяльності, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи та організації, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку як на території України, так і за її межами.

Пунктом 3.1 ст. 3 Закону №334 об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, суму амортизаційних відрахувань.

Відповідно до пункту 1.9 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року N 334/94-ВР ((в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) під дивідендом розуміється платіж, який здійснюється юридичною особою - емітентом корпоративних прав чи інвестиційних сертифікатів на користь власника таких корпоративних прав (інвестиційних сертифікатів) у зв'язку з розподілом частини прибутку такого емітента, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.

До дивідендів прирівнюється також платіж, який здійснюється державним некорпоратизованим, казенним чи комунальним підприємством на користь відповідно держави або органу місцевого самоврядування у зв'язку з розподілом частини прибутку такого підприємства. При цьому наявність чи відсутність прибутку, розрахованого згідно з правилами податкового обліку, не може впливати на прийняття чи неприйняття рішення щодо нарахування дивідендів.

Порядок оподаткування дивідендів визначений пунктом 7.8 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», за приписами пп. 7.8.1 якого, у разі прийняття рішення щодо виплати дивідендів емітент корпоративних прав, на які нараховуються дивіденди, провадить зазначені виплати власнику таких корпоративних прав пропорційно частці його в статутному фонді підприємства - емітента таких корпоративних прав незалежно від того, чи була діяльність такого підприємства-емітента прибутковою протягом звітного періоду при наявності інших власних джерел для виплати дивідендів, а також від того, чи є наявним прибуток, розрахований за правилами податкового обліку, чи ні.

Підпунктом 7.8.2 цього пункту встановлено, що емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок з податку на прибуток у розмірі ставки, встановленої пунктом 10.1 статті 10 цього Закону, нарахованої на суму дивідендів, призначених для виплати, без зменшення суми такої виплати на суму такого податку. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно із виплатою дивідендів.

Обов'язок із нарахування та сплати авансового внеску з цього податку за визначеною пунктом 10.1 статті 10 цього Закону ставкою покладається на будь-якого емітента корпоративних прав, що є резидентом, незалежно від того, чи такий емітент або отримувач дивідендів є платником податку на прибуток або має пільги зі сплати податку на прибуток, надані цим Законом або іншими законодавчими актами, чи у вигляді застосування ставки податку іншої, ніж встановлена пунктом 10.1 статті 10 цього Закону.

Це правило поширюється також на державні некорпоратизовані, казенні або комунальні підприємства, які зараховують суми дивідендів у розмірі, встановленому відповідно державним або місцевим виконавчим органом, в управлінні якого знаходяться такі підприємства, відповідно до державного або місцевого бюджету.

Зазначений авансовий внесок відображається окремо від зобов'язань з податку на прибуток по стр. 20 декларації з податку на прибуток.

Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно із виплатою дивідендів. Згідно з підпунктом 7.8.8 пункту 7.8 статті 7 Закону N 334 авансовий внесок з податку на прибуток підприємств є частиною податку на прибуток у разі його сплати.

За приписами пп.7.8.3 п.7.8 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» платник податку - емітент корпоративних прав, державне некорпоратизоване, казенне чи комунальне підприємство зменшує суму нарахованого податку на прибуток звітного періоду на суму авансового внеску, попередньо сплаченого протягом такого звітного періоду у зв'язку із нарахуванням дивідендів згідно з підпунктом 7.8.2 цього пункту.

Наказ Державної податкової адміністрації від 29.03.2003, № 143 "Про затвердження форми декларації по податку на прибуток підприємства і Порядку її складання" визначає, що рядок 20 "Авансових внесків, нарахованих на суму дивідендів і прирівняним до них платежам" в декларації заповнюється на підставі пп. 7.8.2 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" № 283/97-ВР від 22.05.97 року.

Суд зауважує, що підпунктом 1.2 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» встановлено, що податкове зобов'язання - це зобов'язання платника податків сплатити до бюджету або державні цільові фонди відповідну суму коштів в порядку і терміни, визначені цим Законом або іншими законами України, податкова декларація - це документ, який подається платником податків в контролюючій орган в терміни, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування і сплата податку, збору(обов'язкового платежу).

Згідно п. 5.1 ст. 5 Закону №2181 податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків в податковій декларації, вважається узгодженим з дня представлення такої декларації.

Підпунктом 5.3.1. пункту 5.3 статті 5 Закону №2181 передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Відповідно до пп. 5.4.1 п. .4. Закону №2181 узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Водночас, оскільки нарахування авансового внеску не пов'язане з наданням декларації з податку на прибуток підприємства, то в розумінні Закону №2181 заповнення рядку 20 декларацій з податку на прибуток не є узгодженням податкового зобов'язання відносно суми авансового внеску, адже, виходячи з наведених норм податкового законодавства авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно із виплатою дивідендів. Тобто при в виплаті дивідендів платник податків зобов'язаний одночасно перерахувати до бюджету авансовий внесок.

Сума сплачених авансових внесків враховується в зменшення нарахованої суми податку на прибуток шляхом віддзеркалення у складі рядка 13 декларацій і рядки 13.5 доповнень К6 до неї в наступних звітних періодах.

Таким чином, Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств" та Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» відрізняє податок на прибуток та авансові внески, нараховані на суму дивідендів, відображення зобов'язань з цих податків у податковій декларації, заборгованість з податку та у зв'язку з цим визначає різний порядок застосування штрафних санкцій.

Отже вказані зобов'язання мають різню правову природу їх виникнення, у зв'язку з чим нормами Закону №2181 встановлена різна міра відповідальності за несплату податкових зобов'язань з податку на прибуток та авансових внесків з податку на прибуток.

Так, п.п.17.1.7, п.17.1 ст.17 Закону № 2181 встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі 10% погашеної суми податкового боргу;

- при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі 20% погашеної суми податкового боргу;

- при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі 50% погашеної суми податкового боргу.

Підпунктом 17.1.9 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачено, що у разі коли платник податків здійснює продаж (відчуження) товарів (продукції) або здійснює грошові виплати без попереднього нарахування та сплати податку, збору (обов'язкового платежу), якщо відповідно до законодавства таке нарахування та сплата є обов'язковою передумовою такого продажу (відчуження) або виплати, такий платник податків сплачує штраф у подвійному розмірі від суми зобов'язання з такого податку, збору (обов'язкового платежу). Сплата зазначеного штрафу не звільняє платника податків від адміністративної або кримінальної відповідальності та/або конфіскації таких товарів (продукції) або коштів відповідно до закону.

Відтак, виходячи з наведених норм податкового законодавства несвоєчасна сплата узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на прибуток тягне відповідальність, яка передбачена п.п.17.1.7, п.17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" - 10%. 20%, 50% 10% погашеної суми податкового боргу залежно від строку затримки.

Водночас при нарахуванні суми дивідендів, призначених для виплати власникам корпоративних прав, платник податків повинен нарахувати авансовий внесок на суму таких дивідендів за встановленою ставкою і внести його до бюджету до/або під час такої виплати. Та при порушенні цих умов, підпунктом 17.1.9 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачена окрема відповідальність - штраф у подвійному розмірі від суми зобов'язання з такого податку, збору (обов'язкового платежу).

Отже відповідальність за несвоєчасне перерахування податку на прибуток до бюджету має іншу правову природи ніж відповідальність за несвоєчасне перерахування авансових внесків на суму дивідендів.

Судом встановлено, що в декларації з податку на прибуток за 3 квартали 2006 року підприємство мало наступні податкові зобов'язання:

- податок на прибуток у сумі 7798684 грн. (рядок 17 декларації)

- авансові внески, нараховані на суму дивідендів та прирівняних до них платежів у сумі 2710250 грн. (рядок 20 декларації -10841000 грн. х 25%)

- дивіденди та прирівняні до них платежі, що сплачуються до бюджету державними не корпоратизованими, казенними або комунальними підприємствами у сумі 10841000 грн. (рядок 21 декларації)

В акті перевірки зазначено, що підприємство по декларації за 9 місяців 2006 р має до сплати податкове зобов'язання у сумі 10508934 грн. (втому числі податкові зобов'язання з податку на прибуток та авансові внески), а на момент перевірки заборгованість складає 10498133 грн. з урахуванням переплати у сумі 10799,88 грн.

Таким чином, виходячи з акту перевірки та спірного податкового повідомлення рішення застосування штрафних санкції податковим органом було здійснено на підставі пп.17.1.7. п. 17.1. ст.7 Закону №2181 за затримку на 39 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання в розмірі 10498133 грн. При цьому податкові зобов'язання у сумі 10498133 грн. складали з суми 10508934,00 грн. (7798684 грн. (рядок 17 декларації - податок до сплати) + 2710250 грн. (рядок 20 декларації - авансові внески) - 10799,88 грн. (сума переплати згідно особового рахунку з податку на прибуток платника податків).

При зіставленні картки особового рахунку з даними декларації по прибутку за 9 місяців 2006 року встановлено, що в картці особового рахунку відображені нарахування:

20.11.2006 - в сумі 2710250 грн. нарахування дивідендів по декларації № 207621 від 09.11.2006 року

20.11.2006 - в сумі 7798684 грн. нараховано за квартал (9-ть місяців 2006 року) по декларації 207621 від 09.11.2006 року.

Всього нарахування по декларації від 09.11.2006 склало в особовій картці 10508934 грн.( 2710250 + 7798684).

При дослідженні облікової картки встановлено, що станом на 22.11.2006 р. у ДП "Кримські генеруючі системи" відображена недоїмка 10498134 грн. (з урахуванням переплати на 20.11.2006 року в сумі 10800 грн.).

При дослідженні наданої головної книги встановлено, що по рахунку 443 "Прибуток, отриманий в звітному періоді" в другому півріччі 2006 року відображена господарська операція 30.09.2006 по нарахуванню дивідендів: ДТ 443-КД 6416 "Податок на прибуток" в сумі 10 841 000 грн.

При дослідженні наданої головної книги встановлено, що в подальшому, 31.12.06р., зроблений сторніровочний запис з мінусом (до зменшення) по зняттю дивідендів: ДТ 443-КД 6416 "Податок на прибуток" - 10 824 000 грн.

Згідно декларації з податку на прибуток за 2006 рік № 369/39 за рік відображені дивіденди по рядку 21 в сумі 17 000 грн. і податок на прибуток з дивідендів в сумі 4 000 грн., по рядку 13 (додаток К6) "Зменшення нарахованої суми податку" відображена сума 2 710 250 грн. сплаченого авансового платежу з податку на прибуток на дивіденди за платіжним дорученням № 36 від 28.12.2006. У додатку К, заповнений рядок 13.5 "Сума сплачених авансових внесків при виплаті дивідендів і перевищення таких внесків над нарахованою сумою податку попередніх податкових періодів". При зіставленні даних декларації з податку на прибуток з обліковою карткою платника податку на прибуток встановлено, що 19.02.2007 року в обліковій картці платника податків відображена коригувальна проводка - 2 706 250 грн. - зменшення по дивідендах.

Разом сальдо розрахунків по нарахованих дивідендах в бухгалтерському обліку склало 17000 грн.(10841000-10824000), аналогічний запис відображений в декларації по прибутку за 2006 рік по рядку 21 "Дивіденди і прирівняні до них платежі".

У зв'язку з тим, що розрахунок дивідендів робиться за правилами бухгалтерського обліку, а прибуток за правилами бухгалтерського обліку розраховується наростаючим підсумком сума дивідендів за 9 місяців 2006 року складає з урахуванням коригувальних (сторніровочних) записів 17000 грн.

Зазначені обставини встановлені висновком №149 судово-економічної експертизи від 20.04.2013 та підтверджується матеріалами справи.

Крім того, в подальшому, згідно уточнюючого розрахунку у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за 2006 р. від 21.02.2007 вх. №2060/25 позивачем уточнені показники декларації за 2006 р. по рядку 20 декларації - на суму 4000,00 грн., по рядку 21 - на суму 17000,00 грн. Відповідно до уточнюючого розрахунку у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за 2006 р. позивачем уточнені показники декларації за 2006 р. по рядку 20 декларації - на суму «- 8000,00 грн.», по рядку 21 - на суму «- 34000,00 грн.», що також відображено у особовому рахунку підприємства з податку на прибуток.

Таким чином, на час проведення перевірки та прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, позивачем були уточнені показники декларації з податку на прибуток за 9 міс. 2006р., а саме самостійно нараховані авансові внески на суму дивідендів у розмірі 4000,00 грн. замість 2710250,00 грн.

Крім того, судом встановлено, що за 9 місяців 2006 р підприємством задекларовані також податкові зобов'язання з податку на прибуток з терміном сплати 20 листопада 2006 р. у сумі 7798684 грн. (рядок 17 декларації)

При цьому вказані зобов'язання були сплачені до бюджету 29.12.2006 р. згідно платіжного доручення від 28.12.2006 №36.

Відтак, враховуючи встановлені судом обставини та наведені норми діючого законодавства, судом встановлено, що позивачем несвоєчасно сплачені узгоджені податкові зобов'язання з податку на прибуток у сумі 7787863 грн.(10498133- 2710250). При цьому оплата 7787863 грн. заборгованості з податку на прибуток за 9-ть місяців 2006 року мала бути здійснена до 20.11.2006, фактично оплата здійснена згідно банківської виписки 29.12.2006, прострочення платежу складає 37 днів.

Таким чином, судом встановлено порушення з боку позивача норм податкового законодавства: несвоєчасна сплата податкових зобов'язань з податку на прибуток у сумі 7787863 грн.

Разом з тим, як було зазначено вище, з акту перевірки та спірного податкового повідомлення рішення вбачається, що податковим органом застосовані штрафні санкції на підставі пп.17.1.7. п. 17.1. ст.7 Закону №2181 за затримку на 39 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання в розмірі 10498133 грн. При цьому податкові зобов'язання у сумі 10498133 грн. були визначені виходячи з суми 10508934,00 грн. (7798684 грн. (рядок 17 декларації - податок до сплати) + 2710250 грн. (рядок 20 декларації - авансові внески) - 10799,88 грн. (сума переплати згідно особового рахунку з податку на прибуток платника податків).

Між тим нормами податкового законодавства встановлена різна міра відповідальності за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань з податку на прибуток та авансових внесків.

Тобто при встановленні правопорушень щодо несвоєчасної сплати авансових внесків та несвоєчасної сплати податку на прибуток податковий орган повинен був визначити окремо міру відповідальності за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов'язань з податку на прибуток та авансових внесків, нарахованих на суму дивідендів та прирівняних до них платежів, на підставі пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону №2181 та пп. 17.1.9 п. 17.1 ст. 17 Закону №2181 відповідно.

Згідно Наказу ДПА України №110 від 17.03.2001 р. (в редакції на час виникнення спірних правовідносин), який регламентує порядок застосування штрафних санкцій та складення податкових повідомлень-рішень, податкове повідомлення-рішення складається на кожну розраховану суму податкового зобов'язання та на кожну розраховану суму штрафних (фінансових) санкцій - окремо.

При прийнятті рішення про нарахування ДП «Кримські генеруючі системи» податкових зобов'язань з штрафних санкцій за невчасну сплату податку на прибуток та авансового внеску з податку на прибуток податковий орган повинен був скласти два окремих податкових повідомлення-рішення із застосуванням пп.17.1.7 та пп. 17.1.9 п. 17.1 ст. 17 Закону №2181.

Разом з тим, як встановлено судом, податковим органом під час встановлення порушення податкового законодавства та прийняття спірного податкового повідомлення рішення був застосований пп.17.1.7. п. 17.1. ст.7 Закону №2181 та встановлена відповідальність за затримку на 39 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання в розмірі 10498133 грн., яка включає як податкові зобов'язання з податку на прибуток, так і авансові внески, нараховані на суму дивідендів та прирівняних до них платежів (7798684 грн. (рядок 17 декларації - податок до сплати) + 2710250 грн. (рядок 20 декларації - авансові внески) - 10799,88 грн. (сума переплати згідно особового рахунку з податку на прибуток платника податків), тобто без врахування, що Законом №2181 встановлена окрема міра відповідальності за несвоєчасну сплату авансових внесків (пп.17.1.9 п. 17.1. ст.7 Закону №2181).

Суд зазначає, що визначення розміру та міри відповідальності за податкові правопорушення відноситься до виключної компетенції податкового органу, тобто до дискреційних повноважень відповідача і суд не вправі перебирати на себе повноваження податкового органу, отже у суду відсутні повноваження самостійно визначати та нараховувати податкове зобов'язання з податку на прибуток, в тому числі за штрафними(фінансовими) санкціями.

Під дискреційними повноваженнями суд розуміє повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин (Рекомендація Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді заступників міністрів).

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Відповідно до положень статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Визначення за податковий орган розміру несвоєчасно сплачених податкових зобов'язань з податку на прибуток та суми штрафних санкцій, які підлягають застосуванню за вчинене податкове правопорушення, було б формою втручання у дискреційні повноваження відповідача, оскільки у цьому випадку суд змінює базу оподаткування для визначення штрафної санкції, яка повинна бути нарахована, та самостійно здійснює нарахування такої штрафної санкції, що суперечить меті і завданню адміністративного судочинства.

Тобто у суду відсутні повноваження самостійно змінювати базу оподаткування при нарахуванні штрафних (фінансових) санкцій та відповідно визначати їх розмір.

Відтак, враховуючи встановлені судом обставини та наведені норми діючого законодавства, суд дійшов висновку, що спірне податкове повідомлення - рішення прийнято з порушенням основних принципів адміністративної процедури, отже є протиправним.

Враховуючи, що позивачем невірно визначені позовні вимоги про скасування спірного податкового повідомлення - рішення, замість визнання його протиправним та скасування, як це передбачено для актів індивідуальної дії, суд вважає за можливим на підставі ст. 11 КАС України вийти за межи позовних вимог та визнати протиправним та скасувати спірне податкове повідомлення - рішення.

У зв'язку з чим адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Під час судового засідання, яке відбулось 02.07.2013 року були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено у повному обсязі 08.07.2013 року.

Керуючись ст.ст. 94, 160-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим №0001811501/0 від 08.02.2007.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя підпис Г.Л.Тоскіна