Постанова № 32275807, 25.06.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 червня 2013 р.Справа № 815/248/13-а

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Свида Л. І.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Бойка А.В.,

суддів: Танасогло Т.М.,

Яковлєва О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Одеської залізниці на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 15.03.2013 року по справі за позовом Одеської залізниці до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

08.01.2013 року Одеська залізниця звернулась до суду першої інстанції з позовом до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень № 0000182400 від 25.12.2012 року та № 0000172400 від 25.12.2012 року.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 15.03.2013 року у задоволенні адміністративного позову Одеської залізниці відмовлено.

09.04.2013 року Одеська залізниця подала апеляційну скаргу на вказану постанову Одеського окружного адміністративного суду.

Апелянт зазначає, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Одеська залізниця посилалась на те, що висновки податкового органу про заниження податку на прибуток та податку на додану вартість є помилковими та не відповідають нормам чинного законодавства. Так, апелянт зазначає, що всі господарські операції підприємства з ТОВ «Авінс-Трейд» підтверджуються належним чином оформленими податковими накладними, а також картками складського обліку, рахунками-фактурами та платіжними дорученнями, а тому, на думку позивача, ними правомірно та на законних підставах було включено витрати по таким операціям до складу валових та до складу податкового кредиту.

На підставі викладеного в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови Одеського окружного адміністративного суду від 15.03.2013 року, та ухвалення нової постанови, якою позовні вимоги Одеської залізниці задовольнити.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи колегія суддів дійшла наступного:

Спірні правовідносини регулюються Кодексом адміністративного судочинства України, Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 27.11.2012 року по 12.12.2012 року спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Одесі Державної податкової служби була проведена позапланова виїзна документальна перевірка ДП «Одеська залізниця» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Думка», ТОВ «Спецтранскомплект», ПП ВКФ «Пром Капітал», ТОВ «НО Техенергоналадка», ТОВ «Авінс Трейд» за період з 2011 по 2012 роки.

За результатами вказаної перевірки складено акт від 18.12.2012 року № 210/24-0/01071315/6, на підставі якого спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Одесі Державної податкової служби винесено податкові повідомлення-рішення № 0000182400 від 25.12.2012 року, яким позивачу збільшено суму податкових зобов'язань з податку на прибуток в сумі 70605,41 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 24131,61 грн. та № 0000172400 від 25.12.2012 року, яким позивачу збільшено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 28526 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 14263 грн.

В акті перевірки спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Одесі Державної податкової служби зазначено, що в ході проведеної перевірки встановлено, що Одеською залізницею в порушення вимог Податкового кодексу України віднесено до складу валових витрат та податкового кредиту витрати по операціям з ТОВ «Авінс Трейд», які не підтверджуються первинними документами, які мають юридичну силу і доказовість в наслідок відсутності обов'язкових реквізитів: посади, прізвища осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документу.

Податковим органом зазначено, що у видаткових накладних, наданих Одеською залізницею при проведенні перевірки не вказано реквізитів довіреностей осіб, які отримували та відпускали товар, не вказано посаду, прізвище, ім'я та по батькові таких осіб, відсутній підпис бухгалтера. Також зазначено про відсутність товарно-транспортних накладних.

Зважаючи на зазначене податковий орган дійшов висновку про те, що підприємством неправомірно сформовано валові витрати та податковий кредит по операціям з ТОВ «Авінс Трейд» та неправомірно відображено у бухгалтерському обліку та податковій звітності операції, які фактично не відбулись.

Колегія суддів апеляційного суду не погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно відмови у задоволенні позовних вимог Одеської залізниці, зважаючи на наступне:

Відповідно до п. 187.1. ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період,

протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

В свою чергу, згідно пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів

(у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Як вбачається з матеріалів справи та акту перевірки, за період з листопада 2011 року по травень 2012 року Одеською залізницею було віднесено до складу податкового кредиту та валових витрат суми ПДВ по операціям з ТОВ «Авінс Трейд».

Колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає помилковим висновок спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі Державної податкової служби щодо заниження позивачем податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість, зважаючи на наступне:

Юридичним фактом, який породжує право платника на податкову вигоду, є реальність господарської операції.

За відсутності факту придбання товарів відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту та валових витрат.

Підтвердженням реального здійснення господарської операції є первинні документи, які свідчать про фактичну поставку товарів продавцем та їх отримання покупцем, документи, підтверджуючі використання вказаних товарів у власній господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення податкового кредиту та валових витрат мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Вимоги до первинних документів містяться у ст. 9 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зокрема вони повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення та підтверджувати факт здійснення господарської операції.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, Одеською залізницею 16.01.2012 року було укладено з ТОВ «Авінс Трейд» договір поставки товарів № Т/Т4-4-К-1.

Так, відповідно до вказаного договору ТОВ «Авінс Трейд» (Постачальник) зобов'язувався поставити та передати у власність Одеської залізниці (Замовника) певну продукцію відповідно до Специфікації, а Замовник зобов'язується прийняти і оплатити цей товар на умовах даного договору. Специфікація до договору поставки товарів № Т/Т4-4-К-1 від 16.01.2012 року надана з договором.

В підтвердження виконання умов вказаного договору та правомірності формування сум податкового кредиту та віднесення частки ПДВ до складу витрат по операціям з вищезазначеним контрагентом позивач надав первинні документи про здійснення господарських операцій.

Позивачем були надано до суду копії податкових накладних, накладних, документів приходу товарно-матеріальних цінностей, рахунків-фактур, рахунків, вимог на товарно-матеріальні цінності, актів використаних при ремонті товарно-матеріальні цінності, карток складського обліку матеріалів, актів на списання матеріалів для виготовлення продукції, накладних-вимог на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів, акті-вимог на заміну (додатковий відпуск) матеріалів,

матеріальних звітів, актів-відомостей фактичних втрат по цеху, платіжних доручень про перерахунок коштів постачальнику та копії товарно-транспортних накладних.

Дослідивши подані товариством документи, колегія суддів приходить до висновку, що первинні документи містять достатню інформацію відносно змісту та вартості господарських операцій, які були опосередковані складенням цих документів.

В свою чергу, слід відмітити, що колегією суддів надані первинні документи розглядаються у всій сукупності, а також із дослідженням реальності поставки товарів.

На думку колегії суддів, Одеською залізницею були надані належні докази фактичного отримання та оприбуткування товару, отриманого від ТОВ «Авінс-Трейд» та його подальшого використання у власній господарській діяльності.

Що стосується наданих позивачем товарно-транспортних накладних слід зазначити наступне:

В судовому засіданні представник Одеської залізниці пояснив, що транспортування товару здійснювалось кур'єрами експрес доставки вантажів, а саме компанією «Автолюкс» (перевізник ПІК «ААЗ Трейдінг Ко»), та компанією «Гюнсел», які здійснюють вантажні автобусні перевезення.

Вказаний вид перевезень був зумовлений виробничою необхідністю найшвидшого отримання товарів, зокрема, запчастин, агрегатів та ін. товарів структурними підрозділами ДП «Одеська залізниця» для забезпечення їх належного функціонування.

В наданих товарно-транспортних накладних та деклараціях відправником вказано ОСОБА_2. Згідно наданого листа від 01.06.2012 року № 6/15-12, ТОВ «Авінс-Трейд» підтверджено що ОСОБА_2 є менеджером по продажу товариства з обмеженою відповідальністю «Авінс-Трейд» згідно штатного розкладу, в посадові обов'язки якого входить відправка товарно-матеріальних цінностей підприємствам служби локомотивного господарства Одеської залізниці.

Одеською залізницею також було надано акти звірки взаєморозрахунків між структурними підрозділами позивача та ТОВ «Авінс-Трейд».

Відповідно до ст.86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Дослідивши подані підприємством документи, колегія суддів приходить до висновку, що Одеська залізниця належними доказами підтвердила реальне здійснення господарських операцій з ТОВ «Авінс-Трейд», а саме, операцій з поставки товарів, а також підтвердила товарність вказаних операцій.

Зважаючи на зазначене, колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що в даному випадку позивачем було дотримано всі вимоги Податкового кодексу України, у зв'язку з чим у Одеської залізниці на законних підставах виникло право на податковий кредит та на віднесення частки сум ПДВ до витрат, а тому податкові повідомлення-рішення № 0000182400 від 25.12.2012 року та № 0000172400 від 25.12.2012 року прийняті спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Одесі Державної податкової служби необґрунтовано та підлягають скасуванню.

Оскільки судом першої інстанції при повному встановленні фактичних обставин справи порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, постановлене судове рішення на підставі ст. 202 КАС України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.

Керуючись ст.ст. 184, 185, 197, 198, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Одеської залізниці задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 15.03.2013 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов Одеської залізниці задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі Державної податкової служби № 0000182400 від 25.12.2012 року та № 0000172400 від 25.12.2012 року.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: А.В. Бойко

Суддя: Т.М. Танасогло

Суддя: О.В. Яковлєв