Рішення № 32275235, 27.06.2013, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Справа № 801/8520/2012

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

27 червня 2013 року м.Бердянськ

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді - Гагут Л.І.,

при секретарі - Вакал Н.А.,

за участю: прокурора Мельник М.М., представника служби у справах дітей та органу опіки та піклування Лузан О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Бердянського міжрайонного прокурора в інтересах малолітньої ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи: служба у справах дітей Бердянської районної державної адміністрації, орган опіки і піклування Бердянської районної державної адміністрації про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2012 року Бердянський міжрайонний прокурор звернувся до суду в інтересах малолітньої ОСОБА_2 із позовом про позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 посилаючись на те, що за матеріалами служби у справах дітей Бердянської райдержадміністрації проведена перевірка за результатами якої встановлено, що відповідач від шлюбу з ОСОБА_4. має малолітню доньку ОСОБА_2 Малолітня ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, наказом служби у справах дітей від 10.02.2011 року № 01-08/18 тимчасово влаштована в сім'ю ОСОБА_5 та ОСОБА_6, до прийняття рішення про влаштування дитини відповідно до діючого законодавства. Мати дитини, ОСОБА_4 рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 29.09.2011 року позбавлена батьківських прав. Батько дитини ОСОБА_3 вихованням дитини ніколи не займався. Виїхав за межі України. На теперішній час є громадянином Росії і там мешкає. Перебуває в зареєстрованому шлюбі з громадянкою Росії ОСОБА_8 Службою у справах дітей Бердянської РДА до адміністрації Ровеньського району Бєлгородської області було направлено матеріали для вирішення питання про позбавлення батьківських прав відповідача. З відти надійшло пояснення ОСОБА_3 про те, що він не вважає ОСОБА_2 своєю дочкою та нічого не знав про її існування. В подальшому планує приїхати в Україну для вирішення питання про виключення його з актового запису про народження дитини як батька. Йому було надіслано листа з роз'ясненням щодо вирішення цього питання. До теперішнього часу зазначене питання не вирішене. На повторне звернення до адміністрації Ровеньського району Бєлгородської області щодо позбавлення батьківських прав ніякої відповіді не отримано. Малолітня ОСОБА_2 з 02.02.2011 року перебуває на обліку служби у справах дітей, як дитина, яка опинилась в складних життєвих обставинах, а саме, проживає в сім'ї, в якій батько ухиляється від виконання батьківських обов'язків. Таким чином з'ясовано, що відповідач є громадянином Російської Федерації та проживає на її території, на сьогодні, як батько, не відбувся, не виконує свої батьківські обов'язки по відношенню до своєї малолітньої доньки, ОСОБА_2, яка залишилась без батьківського піклування та постійно проживає на території Бердянського району. Посилаючись на ст. 121 Конституції України, ст.ст. 150, 152, 155, 164, 165, 166, 171, 180, 182 Сімейного кодексу України, просить позбавити ОСОБА_3, батьківських прав відносно доньки ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, передати малолітню органу опіки та піклування для подальшого влаштування, стягнути з відповідача аліменти у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення повноліття дитиною, на користь її майбутнього законного опікуна.

Прокурор Мельник М.М. у судовому засіданні позов підтримала посилаючись на обставини викладені в ньому. Додатково суду пояснила, що на теперішній час становище дитини дуже складне, оскільки відповідач не заперечує проти задоволення позову в частині позбавлення його батьківських прав, з дня народження дитини своїх батьківських обов'язків щодо неї не виконує, просить в інтересах дитини позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання призначене на 16.04.2013 року та у сьогоднішнє судове засідання не з'явився про день, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, відповідно до ч.7 ст. 76 ЦПК України, а саме в порядку визначеному міжнародним договором, Конвенцією про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22.01.1993 року, шляхом надіслання судового доручення. Під час виконання вказаного судового доручення повідомив Ровенському районному суду Белгородської області Російської Федерації, що позовні вимоги визнає частково, в частині позбавлення його батьківських прав відносно ОСОБА_2. Позовні вимоги в частині стягнення аліментів на утримання ОСОБА_2 не визнає, оскільки не вважає себе її батьком. На розгляд справи у його відсутність не згодний та має намір брати участь у судових засіданнях (а.с.74-80). Також надіслав суду письмові заперечення в яких зазначає, що в 2003 році між ним і ОСОБА_4 були фактично припинені шлюбні відносини. Дитина народилася у 2008 році і його було записано батьком тільки тому, що шлюб на той час не було розірвано (а.с.71).

Представник третіх осіб служби у справах дітей і органу опіки та піклування Бердянської районної державної адміністрації Запорізької області Лузан О.П. (а.с.86, 87) в судовому засіданні, посилаючись на висновок органу опіки та піклування Бердянської райдержадміністрації про доцільність позбавлення батьківських прав відповідача, позов підтримала. Суду додатково пояснила, що малолітня ОСОБА_2 тимчасово влаштована в сім'ю ОСОБА_6, які взяли її на тимчасове утримання та виховання. На той час дитина не могла себе самостійно обслуговувати за віком, мала слабий словарний запас. На теперішній час розвиток дитини відповідає її віку. Батько дитини взагалі не цікавився її життям, свідомо усунувся від виконання батьківських обов'язків по відношенню до доньки. В ході тривалого листування з адміністрацією Ровенського району Белгородської області з'ясовано, що батько категорично відмовився від дитини і зобов'язався вирішити питання про виключення відомостей про нього як про батька з актового запису про народження дитини, однак до теперішнього часу цього не зробив.

Вислухавши пояснення присутніх учасників процесу, дослідивши матеріали справи та докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

Згідно ст. 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частиною 3 ст. 61 ЦПК України, передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи, або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Статтею 141 СК України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебувають вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.

Згідно ст.150 СК України, батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; зобов'язані поважати дитину; передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї.

Питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той з батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею (ст. 157 СК України).

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 164 СК України, батько, мати можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо він, вона ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.

Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони свідомо не піклуються про фізичний і духовний розвиток дітей, їх навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток, як складову частину виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти, хоча мають реальну можливість для цього.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_3 04.11.2003 року зареєстрував шлюб з ОСОБА_4 про що 04.11.2003 року зроблено відповідний актовий запис №28, що підтверджується світлокопією свідоцтва про шлюб (а.с.16).

Від цього шлюбу мають малолітню доньку ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, про що 27.05.2008 року зроблено відповідний актовий запис №19, що підтверджується світлокопією свідоцтва про народження (а.с.12).

Відомості про батька дитини - відповідача ОСОБА_3, до актового запису №19 від 27.05.2008 року, записані на підставі ст.133 СК України, згідно свідоцтва про шлюб а/з №28 від 04.11.2003 року, що також підтверджується світлокопією довідки №2033.02.02.19 відділу РАЦС по Бердянському району (а.с.13).

Мати малолітньої ОСОБА_4 позбавлена батьківських прав рішенням Бердянського міськрайсуду №2-949/11 від 29.09.2011 року, яке набрало законної сили 11.10.2011 року (а.с.9-10).

Розгляд даної цивільної справи відбувався з жовтня 2010 року та відповідача ОСОБА_3 було залучено в якості третьої особи, тобто він був обізнаний про те що записаний батьком дитини, що також підтверджується його поясненнями.

Дитина ОСОБА_2 наказом служби у справах дітей Бердянської райдержадміністрації №01-08/18 від 16.02.2011 року тимчасово влаштована у сім'ю ОСОБА_5 та мешкає разом із нею (а.с.23-25).

З письмових пояснень ОСОБА_5 вбачається, що ОСОБА_2 з лютого 2011 року мешкає в її родині. Батьки дитини жодного разу долею дитини не цікавились. Участі у вихованні дитини не приймали, матеріальної допомоги не надавали (а.с.28).

З письмових пояснень ОСОБА_10 вбачається, що вона з2002 року працює завідуючою ФАПом в с. Успенівка. На території села мешкає родина ОСОБА_2. Батько дитини ОСОБА_3 виїхав за територію села ще до народження дитини, вихованням дитини не займався, матеріально не допомагав. На теперішній час ОСОБА_2 мешкає в родині ОСОБА_5 (а.с.29).

Відповідач позовні вимоги в частині позбавлення його батьківських прав визнав, про що свідчить його письмове заперечення та протокол судового засідання з виконання судового доручення Ровенським районним судом Белгородської області Російської Федерації (а.с.71, 76-77). Заявляв суду про свій намір звернутись з позовом про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини. До теперішнього часу судове рішення з цього приводу відсутнє (а.с.26, 27, 72, 83, 84, 91).

Таким чином судом встановлено, що батько фактично самоусунувся від здійснення своїх батьківських обов'язків. Вихованням доньки не займався та не має наміру займатись, матеріально її не утримує, що ним не заперечується.

Орган опіки та піклування виконкому Бердянської міської ради надав суду висновок №816/01 від 12.07.2012 року про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 по відношенню до дочки ОСОБА_2, в інтересах малолітньої, оскільки відповідач вихованням дитини ніколи не займався, виїхав за межі України, а надання малолітній ОСОБА_2 статусу дитини, позбавленої батьківського піклування можливе в разі позбавлення батька батьківських прав (а.с.7-8).

За таких обставин, суд приходить до висновку, що є всі правові підстави для позбавлення відповідача батьківських прав, оскільки він свідомо ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків (не довів в установленому законом порядку, що не є батьком дитини).

Згідно ч.2 ст.166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини. Одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача або за власною ініціативою вирішити питання про стягнення аліментів на дитину.

Відповідно до ст.181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу особи, зобов'язаної утримувати дитину і (або) у твердій грошовій сумі.

Статтею 182 СК України, встановлено, що суд при визначенні розміру аліментів має врахувати стан здоров'я та матеріальне становище дитини та платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, інші обставини, що мають істотне значення, проте мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що інша частина позовних вимог прокурора також підлягає задоволенню.

Судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 229,40 грн., відповідно до ст.88 ЦПК України, слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст.164, 166, 180, 181, 182 СК України, ст.ст.10, 11, 15, 57-64, 88, 174, 208, 212-215, 223-226, 294 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов Бердянського міжрайонного прокурора задовольнити.

Позбавити громадянина Російської Федерації ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, який народився в с. Копанки Калуського району Івано-Франківської області, батьківських прав щодо малолітньої доньки ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Передати малолітню ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 органу опіки та піклування Бердянської райдержадміністрації Запорізької області для подальшого її влаштування.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, який народився в с. Копанки Калуського району Івано-Франківської області, зареєстрований та мешкає за адресою: Російська Федерація, АДРЕСА_1, аліменти на утримання дитини ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення повноліття дитиною, на користь її майбутнього законного опікуна.

Аліменти почати стягувати з часу передачі дитини законному опікуну.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в розмірі 229 грн. 40 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через Бердянський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення, а особами які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, в 10-денний строк з дня отримання його копії.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя: Л. І. Гагут