Ухвала суду № 32274997, 04.07.2013, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 11-сс/781/163/13 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

Категорія - ст. 263 КК України Доповідач у суді ІІ-ї інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.07.2013 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

Головуючого – судді Драного В.В.,

суддів Деревінського С.М., Бондарчука Р.А.,

при секретарі – Черненко Х.В.,

за участю прокурора Петренко Л.Ю.,

захисника ОСОБА_3,

підозрюваного ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кіровограді апеляцію захисника ОСОБА_3 в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 на ухвалу слідчого судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 29 червня 2013 року, якою щодо

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, який працює директором ДГ ТОВ «АНДІ», одружений, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, тимчасово проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 309 КК України, обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, тобто з 22 години 15 хвилин 27.06.2013 року по 22 годину 15 хвилин 25.08.2013 року, а також визначено розмір застави в сумі 52310 грн. з покладенням обов’язків в разі внесення вказаної суми на депозитний рахунок.

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 29 червня 2013 року задоволено погоджене з прокурором клопотання слідчого СВ Кіровоградського МВ УМВС України в Кіровоградській області ОСОБА_5 про застосування до ОСОБА_4, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 309 КК України, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

В обґрунтування свого рішення слідчий суддя зазначив, що крім наявних підстав, зазначених ст. 177 КПК України, ним прийнято до уваги, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 309 КК України, а також тяжкість покарання, що йому загрожує в разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальних правопорушеннях у вчиненні яких він підозрюється. Слідчим суддею при розгляді клопотання встановлено, що існують ризики, передбачені п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, на які в клопотанні вказав слідчий, а для їх запобігання застосування більш м’якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою є недостатнім.

Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді захисник ОСОБА_3 в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати ухвалу від 29.06.2013 року та постановити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Свої вимоги апелянт мотивує тим, що клопотання слідчого не відповідає вимогам ст. 184 КПК України, а ухвала слідчого судді суперечить вимогам ст.ст. 194, 196 КПК України, оскільки не наведено доказів обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, не наведено обставин на підставі яких слідчий дійшов висновку про наявність ризиків та обґрунтування неможливості запобігання ризикам шляхом застосування більш м’яких запобіжних заходів. Крім цього вказав, що підозрюваний є особою похилого віку, хворіє на цукровий діабет, утримує дружину похилого віку, має постійне місце проживання та роботи, міцні соціальні зв’язки, до кримінальної відповідальності не притягувався, тому вважає, що немає підстав для застосування такого суворого запобіжного заходу як тримання під вартою. З огляду на обставини виявлення в автомобілі ОСОБА_4 заборонених для зберігання предметів – обріз мисливської рушниці та речовину рослинного походження, які знаходилися в одному поліетиленовому пакеті, займану ним посаду директора підприємства, посягання невідомими особами на майно - врожай підприємства в той час, коли його затримували, вказує на провокаційні дії збоку невідомих осіб та працівників міліції. Також апелянт зауважив на тому, що ОСОБА_4 дав добровільну згоду на огляд його автомобіля і добровільно видав працівникам міліції виявлені в автомобілі предмети, які йому не належали, що відповідно до ч. 3 ст. 263 КК України є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності. Вказав, що ОСОБА_4 фактично затриманий о 15.00 годині, а в протоколі затримання та ухвалі слідчого судді час затримання - 22 год. 15 хв.

Заслухавши доповідача, підозрюваного ОСОБА_4 та в його інтересах захисника ОСОБА_3, які підтримали апеляцію та просили задовольнити, прокурора, який заперечив проти апеляції посилаючись на обґрунтованість тримання підозрюваного під вартою, перевіривши матеріали, зваживши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу захисника необхідно задовольнити частково, ухвалу слідчого судді – скасувати з постановленням нової ухвали, виходячи з таких підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризиками, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

З клопотання слідчого вбачається, що здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12013120020000986 внесеному 27.06.2013 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 309 КК України. 28.06.2013 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 309 КК України, тобто у незаконному зберіганні вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу та незаконному зберіганні наркотичних засобів без мети збуту, за таких обставин.

27.06.2013 року о 15 годині 40 хвилин, працівниками міліції в ході огляду території біля торгівельного центру «Лісова пісня», що по вул. Преображенській м. Кіровограда, в автомобілі ВАЗ 2110, державний номерний знак НОМЕР_1, який належить ОСОБА_4, виявлено предмет із маркувальними позначеннями «NICHI FOR KU. I», « 2775.2067.23», який згідно висновку судово-балістичної експертизи № 125 від 27.06.2013 року являється вогнепальною зброєю, обрізом двохствольної гладкоствольної мисливської рушниці 16-го та 32-го калібру закордонного виробництва, переробленої саморобним способом шляхом укорочення довжини ствола до остаточної довжини 309 мм і ложи. Крім того, виявлено два поліетиленових пакети з речовиною рослинного походження зеленого кольору та з речовиною рослинного походження коричневого кольору. Згідно висновку судово-хімічної експертизи № 663 від 28.06.2013 року надана на дослідження речовина рослинного походження зеленого кольору є особливо небезпечним наркотичним засобом – канабісом (маріхуаною), масою 141,79 г, речовина рослинного походження коричневого кольору містить наркотичні алкалоїди опію – морфін, кодеїн і є особливо небезпечним наркотичним засобом – маковою соломою, масою 88, 54 г.

В клопотанні, яке погоджене прокурором, слідчий вказує на наявність ризиків, передбачених п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме що ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, при цьому, посилаючись на тяжкість злочинів, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_4, вважає, що застосування більш м’яких запобіжних заходів буде недостатнім для запобігання наведеним ризикам.

Разом з тим, дослідивши матеріали клопотання та заслухавши в судовому сторін кримінального провадження, колегія суддів приходить до переконливого висновку, що надані органами досудового розслідування докази не доводять недостатність застосування до підозрюваного більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Так, заявлені ризики, хоча й існують, проте мають незначний ступінь небезпеки та не можуть служити підставою для запобіжного ув’язнення підозрюваного.

Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення та наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, але не доведе недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання зазначеним у клопотанні ризикам, слідчий суддя має право застосувати більш м’який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного обов’язки, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Слідчий суддя під час розгляду клопотання слідчого зазначені вимоги кримінального процесуального закону залишив поза увагою та без достатніх підстав прийняв рішення про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави в сумі 52310,00 грн., тому ухвала від 29 червня 2013 року підлягає скасуванню.

В задоволенні клопотання слідчого СВ Кіровоградського МВ УМВС України в Кіровоградській області ОСОБА_5 про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слід відмовити у зв’язку з відсутністю доказів, які б свідчили про недостатність застосування до підозрюваного більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Між тим, під час апеляційного розгляду враховано вагомість здобутих досудовим розслідуванням доказів, які свідчать про обґрунтовану підозру у вчиненні підозрюваним кримінальних правопорушень, а також, що ОСОБА_4 є особою похилого віку, одружений, має постійне місце проживання та роботи, не судимий, відомостей про негативну репутацію та сумнівні соціальні зв’язки в матеріалах немає.

З урахуванням цього, конкретних обставин справи, колегія суддів приходить до переконливого висновку, що до ОСОБА_4 можливо застосувати запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання з покладенням обов’язків: прибувати за вимогою до слідчого, прокурора і суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Під час апеляційного розгляду встановлено, що за підозрюваного ОСОБА_4 була внесена застава в сумі 52310,00 грн. визначена ухвалою слідчого судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 29.06.2013 року. Зважаючи на те, що вказана ухвала скасована, внесений розмір застави на підставі платіжного доручення № 244 від 01.07.2013 року підлягає поверненню на рахунок платника.

Так як в апеляції захисника ставиться питання про скасування ухвали слідчого судді в цій частині вимоги підлягають задоволенню.

Доводи апеляції захисника про відсутність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених 1 ст. 263, ч. 1 ст. 309 КК України, спростовуються наведеними вище встановленими обставинами, а доводи стосовно провокаційних дій збоку працівників міліції не підтверджені належними доказами та підлягають перевірці і доказуванню в ході досудового розслідування в кримінальному провадженні.

На підставі викладеного та керуючись ст. 422 КПК України, колегія суддів, –

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляцію захисника ОСОБА_3 в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 29 червня 2013 року, якою щодо ОСОБА_4, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 309 КК України, обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, тобто з 22 години 15 хвилин 27.06.2013 року по 22 годину 15 хвилин 25.08.2013 року, а також визначено розмір застави в сумі 52310 грн. з покладенням обов’язків в разі внесення вказаної суми на депозитний рахунок, - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого СВ Кіровоградського МВ УМВС України в Кіровоградській області ОСОБА_5 про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Повернути заставу в сумі 52310,00 грн. внесену за платіжним дорученням № 244 від 01.07.2013 року ТУ ДКСУ в Кіровоградській області код 26241445, банк одержувача ГУ ДКСУ в Кіровоградській області м. Кіровоград, код банку 823016, кредит рах. № 37312014000784, призначення платежу «застава за ОСОБА_4» на рахунок платника - ТОВ АНДІ код 30475140, банк платника І-Фр. Ф. ПАТ КБ «Приват Банк», м. Івано-Франківськ, код банку 336677, дебет рах. № 26000060830567, сума 52310, 00 UAH.

Застосувати відносно ОСОБА_4, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 309 КК України, запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання з покладенням на нього обов’язків:

- прибувати за вимогою до слідчого, прокурора і суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Роз’яснити ОСОБА_4, що в разі невиконання покладених на нього обов’язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.

Ухвала апеляційного суду Кіровоградської області є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_6 ОСОБА_7

.