Ухвала суду № 32274315, 01.07.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

01.07.13 р. Справа № 5015/3302/12

Суддя господарського суду Львівської області Мазовіта А.Б. при секретарі судового засідання Волошин О.Я., розглянувши матеріали справи

за скаргами:Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Львів;на дії (бездіяльність):Шевченківського відділу Державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції, м. Львів;у справі:№5015/3302/12стягувач:Публічне акціонерне товариство Комерційний банк „Надра", м. Київ;боржник:Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, м. Львів;

За участю представників:

від скаржника (боржника): не з'явився;

від Шевчеківського ВДВС: не з'явився;

від стягувача: не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду Львівської області подано скаргу на постанову Шевченківського відділу Державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції, м. Львів від 18.02.2013 р. та скаргу на дії (бездіяльність) Шевченківського відділу Державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції, м. Львів від 09.04.2013 р. в процесі виконання наказу господарського суду Львівської області від 04.01.2013 р. у справі №5015/3302/12.

В судових засіданнях представник боржника (скаржника) скарги підтримав, просив задоволити.

В судових засіданнях представник органу ДВС проти скарг заперечив, просив відмовити в задоволенні

Розглянувши матеріали скарги, заслухавши пояснення представників скаржника, органу ДВС, суд встановив наступне.

Рішенням господарського суду Львівської області від 05.10.2012 р. у справі №5015/3302/12 позов задоволено - стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (79000, АДРЕСА_2, інші відомості: 79049, АДРЕСА_1, реєстраційний номер фізичної особи-підприємця НОМЕР_1) заборгованість у сумі 66 174,76 дол. США, що в еквіваленті становить 528 934,86 грн., у тому числі: заборгованості по кредиту - 45 000,00 дол. США, що в еквіваленті становить 359 685,00 грн.; заборгованість по процентах - 13992,50 дол. США, що в еквіваленті становить 111842,05 грн. (у т.ч.: заборгованості по прострочених процентах - 13580,00 дол. США, що в еквіваленті становить 108544,94 грн., донарахованих процентів - 412,50 дол. США, що в еквіваленті становить 3297,11 грн.); 4253,26 дол. США, що в еквіваленті становить 33996,31 грн. пені (у тому числі: пені за порушення термінів сплати процентів - 783,89 дол. США, що в еквіваленті становить 6265,64 грн.; пені за порушення терміну сплати кредиту 3469,37 дол. США, що в еквіваленті становить 27730,67 грн.); штрафу (згідно п.п. 8.3 кредитного договору) в сумі 2929,00 дол. США, що в еквіваленті становить 23411,50 грн., а також 10578,69 грн. судового збору.

Ухвалою суду від 17.10.2012 р. у справі №5015/3302/12 виправлено описку в тексті рішення господарського суду Львівської області від 05.10.2012 р., а саме: в резолютивній частині зазначено стягувача - Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Надра" (04053, м. Київ, вул. Артема, 15, МФО 320003, ЄДРПОУ 20025456).

04.01.2013 р. на виконання рішення господарського суду Львівської області від 05.10.2012 р., ухвали господарського суду Львівської області від 17.10.2012 р. та постанови Львівського апеляційного господарського суду від 17.12.2012 р., видано наказ.

11.02.2013 р. заступником начальника Шевченківського ВДВС Львівського МУЮ було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання наказу у справі №5015/3302/12 від 04.01.2013 р. (ВП №36447817).

11.02.2013 р. заступником начальника Шевченківського ВДВС Львівського МУЮ було винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, якою накладено арешт на все майно, що належить боржнику.

Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Статтею 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Відповідно до ст. 4-5, ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України.

Таким чином, відповідно до вимог Конституції України, рішення суду від 05.10.2012 р. у справі №5015/3302/12, яке набрало законної сили, є обов'язковим до виконання та має бути виконане.

Закон України „Про виконавче провадження" визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

У статті 1 вказаного Закону зазначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно ч. 1 ст. 11 Закону України „Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 117 ГПК України, наказ має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" (вимоги до виконавчого документу), у виконавчому документі зазначається: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо; 4) резолютивна частина рішення; 5) дата набрання законної (юридичної) сили рішенням; 6) строк пред'явлення виконавчого документа до виконання

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України „Про виконавче провадження" державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Як вбачається з аналізу норм Закону України „Про виконавче провадження", даним законом не встановлено вимог щодо форми, змісту такої заяви, порядку її оформлення та підписання.

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі: 1) пропуску встановленого строку пред'явлення документів до виконання; 2) неподання виконавчого документа, зазначеного у статті 17 цього Закону, та неподання заяви про відкриття виконавчого провадження у випадках, передбачених цим Законом; 3) якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної (юридичної) сили, крім випадків, коли воно у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання; 4) пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або не за підвідомчістю виконання рішення; 5) якщо не закінчилася відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення; 6) невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону; 61) офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури;7) якщо виконавчий документ повернуто стягувачу за його заявою, крім виконавчих документів про стягнення аліментів та інших періодичних платежів; 8) наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження

Згідно ч. 1 ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Як вбачається з тексту наказу господарського суду Львівської області від 04.01.2013 р. у справі №5015/3302/12, наказ містить усі необхідні дані, що передбачені ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", в тому числі зазначено дату набрання рішенням законної сили (17.12.2012 р.) та строк пред'явлення наказу до виконання. Ці дані повністю відповідають рішенню суду від 05.10.2012 р. з врахуванням ухвали про виправлення описки від 17.10.2012 р.

Таким чином, постанова про відкриття виконавчого провадження (ВП №36447817) від 11.02.2013 р. винесена з дотриманням вимог, встановлених Законом України „Про виконавче провадження".

Частиною 3 ст. 19 Закону України „Про виконавче провадження" встановлено, що у заяві про відкриття виконавчого провадження щодо виконання рішення про майнове стягнення стягувач має право просити державного виконавця накласти арешт на майно та кошти боржника та оголосити заборону на його відчуження.

Згідно ч. 2 ст. 25 Закону України „Про виконавче провадження" за заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Відповідно до ч. 1 ст. 57 Закону України „Про виконавче провадження" арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Скаржник також посилається на Інструкцію про проведення виконавчих дій, затверджену наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999 р. №74/5, якою було встановлено, що постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження складається з використанням бланків документів виконавчого провадження та бланків для копій документів виконавчого провадження встановленого зразка. Проте, на думку представника скаржника, постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 11.02.2013 р. складена не на бланку встановленого зразка, що суперечить вищевказаним вимогам.

Однак, згідно наказу Міністерства юстиції України від 02.04.2012 р. №512/5, Інструкція про проведення виконавчих дій, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999 р. №74/5, втратила чинність, крім пункту 5.11 глави 5, підпункту 5.12.5, абзаців першого - дев'ятого, одинадцятого - двадцять п'ятого підпункту 5.12.6 пункту 5.12 глави 5 щодо підготовки до проведення та проведення щотижневих конкурсів з визначення спеціалізованих організацій для реалізації арештованого державними виконавцями майна, які продовжують діяти до набрання чинності порядком реалізації арештованого державними виконавцями майна.

Також наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 р. №512/5 затверджено Інструкцію з організації примусового виконання рішень. Даною Інструкцією встановлено лише вимоги до постанови, яка як окремий документ повинна містити такі обов'язкові реквізити: а) вступну частину із зазначенням: назви постанови, дати видачі постанови та місця її винесення; найменування органу ДВС, прізвища, імені та по батькові державного виконавця, який виніс постанову; назви виконавчого документа, коли та ким виданий, резолютивної частини документа; за зведеним виконавчим провадженням - прізвища, імені та по батькові боржника - фізичної особи, повного найменування боржника - юридичної особи та дати об'єднання виконавчих проваджень у зведене; б) мотивувальну частину із зазначенням мотивів, з яких державний виконавець прийняв відповідне рішення (дійшов певних висновків), і посилання на закон чи інший нормативно-правовий акт (статтю, її частину, абзац, пункт, підпункт, на підставі якого видано постанову); в) резолютивну частину із зазначенням: прийнятого рішення державного виконавця; прізвища, імені, по батькові фізичних осіб, повного найменування юридичних осіб, яким надсилається копія постанови; строку і порядку оскарження постанови; г) до постанов можуть вноситись також інші відомості, визначені Законом, цією Інструкцією та іншими нормативно-правовими актами; ґ) постанова складається і підписується державним виконавцем у необхідній кількості примірників (копій), один з яких (оригінал) залишається у виконавчому провадженні, а інші (копії) направляються за належністю і у випадках, встановлених Законом або цією Інструкцією, затверджуються начальником відділу або його заступником та скріплюються печаткою; д) у разі якщо постанова державного виконавця є виконавчим документом, вона повинна відповідати вимогам до виконавчого документа, визначеним статтею 18 Закону.

Згідно п. 1.12. Інструкції з організації примусового виконання рішень, основною інформаційною базою про здійснені виконавчі дії є Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень.

Відомості вносяться до Єдиного реєстру державним виконавцем одночасно з виготовленням документа, на підставі якого вчиняється виконавча дія.

У разі здійснення виконавчої дії за межами органу ДВС відомості про таку дію вносяться до Єдиного реєстру протягом двох робочих днів після її проведення або надходження повідомлення про її проведення.

Постанови державного виконавця, а також інші документи виконавчого провадження (крім актів, що складаються за місцем проведення виконавчих дій) складаються за допомогою програмних засобів Єдиного реєстру.

Таким чином, вимоги щодо складення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження на бланку встановленого зразка станом на 11.02.2013 р. не було передбачено.

Згідно п. 9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що заступник начальника Шевченківського ВДВС Львівського МУЮ діяв в межах, встановлених діючим законодавством про виконавче провадження, наведені боржником (скаржником) доводи є безпідставними, а тому в задоволенні скарг слід відмовити.

Керуючись ст. 82 Закону України „Про виконавче провадження", ст.ст. 86, 1212 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні скарг фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 від 18.02.2013 р. та від 09.04.2013 р. на дії (бездіяльність) Шевченківського відділу Державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції відмовити.

Суддя Мазовіта А.Б.