Рішення № 32272619, 03.07.2013, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа № 523/2925/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" липня 2013 р.

Суворовський районний суд м.Одеси у складі:

головуючої одноособово судді - Середи І.В.,

при секретарі - Семко М.О.,

за участю:

представника позивача -ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №9 в м.Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про припинення права спільної часткової власності, стягнення компенсації вартості частини квартири та визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 про припинення права спільної часткової власності на ? частину квартири за адресою:АДРЕСА_1, стягнення з відповідача вартості повної грошової компенсації ? частини квартири за вказаною адресою та визнання за відповідачем права власності на квартиру.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що вони з братом та відповідачем по справі є співвласниками квартири, але сумісне проживання є неможливим та порушує його законні права та інтереси. Відповідач постійно вчиняє скандали з приводу його проживання, чинить перешкоди в користуванні житловими кімнатами та підсобними приміщеннями, перешкоджає в реєстрації його дружини, що стало причиною його звернення до органів внутрішніх справ.

В судовому засідання представник позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі.

Представник відповідача позовні вимоги не визнала посилаючись на те, що вони не можуть проживати разом, у відповідача сім'я складається із трьох осіб, кімнати в квартирі є прохідними, заперечувала проти виплати компенсації у запропонованому представником розмірі, оскільки у них таких грошей не має, змогли б сплатити лише близько 5000 грн. як було вказано у договорі дарування. Відповідач все життя прожив квартирі, це його дім, а у позивача є окреме житло, де він і проживає.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Позивач та відповідач є співвласниками в рівних частинах квартири АДРЕСА_1 на підставі договору дарування від 11 червня 2011 року та свідоцтва про право власності від 6 грудня 1999 року відповідно (а.с.4-6).

Спірна квартира згідно з технічним паспортом від 7 червня 2011 року складається з двох житлових кімнат, житловою площею 30,1 кв.м, одна з яких є прохідною, ванної кімнати площею 3,6 кв.м, кухні площею 7,4 кв.м та коридору площею 6,4 кв.м, загальна площа квартири складає 47,5 кв.м (а.с.8-9).

Перешкоджання з боку відповідача в користуванні позивачу квартирою та неможливість спільного проживання в судовому засіданні підтвердила представник відповідача.

Згідно з висновком №14-11/11 будівельно-технічного дослідження виконаного експертом художньо-інжинірінгового центру «Експрес Проект» Найдьоновим І.В. виділ в натурі частин співвласників квартири неможливий, а ринкова вартість квартири складає 341243,325 грн. станом на 14 листопада 2011 року (а.с.29-38).

Згідно з вимогами ст.364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є спільній частковій власності. Якщо виділ в натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу) співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою. Договір про виділ в натурі частки з нерухомого спільного майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

В судовому засіданні встановлено, що виділ частки позивача в квартирі в натурі не можливий, однак відповідач не згоден з заявленим позовом оскільки у нього відсутні гроші для виплати компенсації вартості ? частини квартири відповідно до ринкової вартості станом на 14 листопада 2011 року, тобто 170621,66 грн..

Таким чином, суд приходить до висновку, що підстав для задоволення позову не має, оскільки примушування відповідача викупити у позивача його частку у праві власності є порушенням прав відповідача, так як законодавством не передбачено можливості набуття права власності у примусовому порядку. Крім того, стягнення грошової суми може погіршити матеріальний стан особи, оскільки стягнення вказаного розміру компенсації можливе лише через реалізацію майна, в даному випадку частини квартири, тоді як іншого житла у відповідача не має. Відповідно до вимог ст.88 ЦПК України з позивача необхідно стягнути на користь держави судовий збір у розмірі 908,07 грн., розмір якого є різницею між вартістю сплаченого судового збору та ціною позову, виходячи із ринкової вартості квартири.

Керуючись ст.ст.10,11,60,88,212-215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про припинення права спільної часткової власності, стягнення компенсації вартості частини квартири та визнання права власності відмовити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у розмірі 908,07 грн..

Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Одеської області через Суворовський районний суд м.Одеси протягом десяти днів з дня його оголошення.

Суддя: