Рішення № 32272324, 02.07.2013, Смолянинівський районний суд міста Донецька (до 25.04.2025 - Куйбишевський районний суд м. Донецька)

Справа №0531/7365/2012

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.07.2013 року місто Донецьк

Куйбишевський районний суд м. Донецька у складі:

головуючого судді: Ларіної О.В.,

при секретарі: Сербіній К.Д.,

за участю представника

позивача за первісним позовом,

який діє на підставі довіреності: Д`якова Р.В.,

відповідача за первісним позовом: ОСОБА_2,

представника відповідача

за первісним позовом,

який діє на підставі довіреності: ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за первісним позовом Публічного акціонерного товариства «Український Бізнес Банк» до ОСОБА_5 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Український Бізнес Банк», ОСОБА_5 про визнання договору поруки недійсним, -

В С Т А Н О В И В :

Представник ПАТ «Український Бізнес Банк» за первісним позовом, який є правонаступником Акціонерного товариства «Український Бізнес Банк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обгрунутвання заявлених вимог вказавши, що між представником позивача та ОСОБА_5 був укладений кредитний договір № МА 005/14 від 02.04.2008 року.

Крім цього, 02.04.2008 році між представником позивача та ОСОБА_2 був укладений договір поруки з метою забезпечення своєчасного та повного виконання зобов'язань за кредитним договором № МА 005/14 від 02.04.2008 року.

Так, ОСОБА_5 та ОСОБА_2, несуть перед ПАТ «Укрбізнесбанк» солідарну відповідальність за неналежне виконання зобов'язань за кредитним договором № МА005/14 від 02.04.2008 року.

Отже, враховуючи, що відповідачем ОСОБА_5 зобов'язання за кредитним договором виконуються неналежним чином, загальна заборгованість по грошовим зобов'язанням складає 61199,90 доларів США, представник позивача звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідачів солідарно грошової заборгованості в сумі 61199,90 доларів США та судового збору.

Крім цього, ОСОБА_2 звернувся з зустрічним позовом до суду до Публічного акціонерного товариства «Український Бізнес Банк» та ОСОБА_5 про визнання договору поруки від 02.04.2008 року укладеним між ПАТ «Укрбізнесбанк» та ОСОБА_2 - недійсним.

В обґрунтування заявлених зустрічних вимог ОСОБА_2 вказав, що договір поруки від 02.04.2008 року з ПАТ «Укрбізнесбанк» він не укладав та не підписував, кому може належати підпис, який є в зазначеному договорі поруки йому не відомо, хто міг підписати від його імені договір поруки від 02.04.2008 року, позивачу за зустрічним позовом також не відомо.

Таким чином ОСОБА_2 вимушений звернутись до суду за захистом порушеного свого права та визнати договорі поруки від 02.04.2008 року укладеним між ПАТ «Укрбізнесбанком» та ним недійсним.

Представник позивача, яка діяла на підставі довіреності Кравець І.В. за первісним позовом в судовому засіданні наполягала на заявлених вимогах, просила суд задовольнити первісний позов в повному обсязі, надала пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві. В задоволенні зустрічного позову просила відмовити в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився хоча про час та дату розгляду справи був повідомлений належним чином відповідно до вимог ст. 77 ЦПК України, про що свідчить розписка про отримання судової повістки, яка є в матеріалах цивільної справи, причини неявки останнього, суду не відомі, клопотань про відкладання слухання справи до суду не надходило, визнати неявку з поважних причин відповідача ОСОБА_5, суд немає можливості.

Відповідач ОСОБА_2 за первісним позовом в судовому засідання вимоги первісного позову не визнав, зазначивши, що договір поруки від 02.04.2008 року з ПАТ «Укрбізнесбанк» не підписував, підпис, який є в зазначеному договору останньому не належить, просив в задоволенні позовних вимог за первісним позовом відмовити, а його зустрічний позов задовольнити в повному обсязі та визнати вказаний договорі поруки від 02.04.2008 року недійсним.

Представник відповідача, який діє на підставі довіреності ОСОБА_3 за первісним позовом також не визнав позовні вимоги, просив відмовити в задоволенні вимог за первісним позовом в частині стягнення грошового зобов'язання з ОСОБА_2, а також просив задовольнити позовні вимоги за зустрічним позовом в повному обсязі.

Суд з'ясувавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали справи вважає, що позовні вимоги за первісним позовом підлягають частковому задоволенню, а позовні вимоги за зустрічною позовною заявою підлягають задоволенню в повному обсязі, з наступних підстав.

02.04.2008 році між Акціонерним банком «Український Бізнес Банк», правонаступник якого відповідно до п. 1.2 Статуту є Публічне акціонерне товариство «Український Бізнес Банк» та ОСОБА_5 був укладений довгостроковий кредитний договір № МА005/14 на загальну суму 65000,00 (шістдесят п'ять тисяч) доларів США, строком на 120 місяців, тобто до 02.04.2018 року включно під 17% річних за користування кредитом. Погашення кредиту необхідно проводити відповідно до складеного та узгодженого між сторонами графіку, (а.с. 8-11).

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати гроші (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Відповідно до ч. 1 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Так, згідно з п. 3.2.1 кредитного договору № МА005/14 від 02.04.2008 року позичальник зобов'язаний сплачувати, щомісячно не пізніше дати, зазначеної в графіку, погашення заборгованості за кредитом, відсоткам та комісії за користування кредитом рівними платежами в сумі не менш 1129,68 доларів США. На останню дату погашення за графіком оплати всієї суми фактичного залишку заборгованість за кредитом, відсотками, а також несплаченою комісією.

Згідно п. 3 ст. 3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема свобода договору.

Цивільні права та обов'язки, як це вбачається зі ст. 11 ЦК України, виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Як передбачено п. 3.3.3 кредитного договору № МА005/14 від 02.04.2008 року, в разі невиконання або несвоєчасного виконання обов'язків за п. 3.2.2 Договору, при відсутності домовленості про відстрочку погашення кредиту, стягнути з позичальника штраф в розмірі 10% від суми невиконаного зобов'язання.

Факт порушення виконання грошового зобов'язання за кредитним договором № МА005/14 від 02.04.2008 року підтверджується розрахунком заборгованостей за зазначеним договором, загальна заборгованість за вищевказаним кредитним договором становить 61199,90 доларів США, з яких:

- поточна заборгованість за кредитом - 49140,32 (сорок дев'ять тисяч сто сорок) доларів США 32 цента;

- поточна заборгованість по відсоткам - 103,35 (сто три) долара США 35 центів;

- прострочена заборгованість по кредиту - 6477,66 (шість тисяч чотириста сімдесят сім) доларів США 66 центів;

- прострочена заборгованість за відсотками - 5478,57 (п'ять тисяч чотириста сімдесят вісім) доларів США 57 центів.

(а.с. 7).

Крім цього, з метою забезпечення своєчасного та повного виконання зобов'язання за кредитним договором № МА005/14 від 02.04.2008 року між Акціонерним банком «Український Бізнес Банк» та ОСОБА_2 був укладений договір поруки від 02.04.2008 року, (а.с. 12).

Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором поруки одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Керуючись ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності зі ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту, у відповідності зі ст. 530 ЦК України якщо зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь - який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства, на підставі ст. 554 ЦК України поручителі несуть солідарну відповідальність перед банком нарівні з основним боржником за повернення суми боргу, нарахованих відсотків за користування кредитом та штрафних санкцій.

На підставі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язань наступають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди, у відповідності зі ст. 612 ЦК боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 624 ЦК України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Згідно ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором.

Відповідач ОСОБА_5 прийняті на себе зобов'язання за Кредитним договором щодо сплати щомісяця обов'язкового мінімального платежу у розмірі 1129,68 доларів США не виконав, у зв'язку з чим, у позивача виникли підстави для звернення до суду з вимогою стягнення заборгованості з відповідачів за Кредитним договором № МА005/14 від 02.04.2008 року.

Відповідачам направлялись вимоги про погашення заборгованості за кредитом, втім до теперішнього часу, жодних заходів щодо погашення кредитної заборгованості ним не вжито (а.с. 15-25).

Відповідно до п. 4.1 Договору поруки від 02.04.2008 року, в разі невиконання або неналежного виконання Боржником своїх обов'язків за кредитним договором Боржник та Поручитель відповідають перед Банком, як солідарні боржники.

Таким чином судом встановлено, що на момент звернення з вказаним позовом до суду позичальник порушив строки виконання зобов'язання і мав заборгованість по сплаті щомісячних сум по кредиту та відсоткам.

Враховуючи доводи позивача за зустрічним позовом ОСОБА_2 щодо не підписання останнім договору поруки від 02.04.2008 року з АТ «Український Бізнес Банк» судом була призначена судова-почеркознавча експертиза, згідно з висновком № 5812/02 - № 5813/03 від 16.05.2013 року встановлено, що підпис від імені ОСОБА_2, що розташовано у договорі поруки від 02 квітня 2008 року, виконано не ОСОБА_2, а іншою особою, (а.с. 123-127).

Згідно зі ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна з сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Як вбачається з вимог ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх дітей.

Згідно зі ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно з п.2 ч.1 ст. 208 ЦК України у письмовій формі належить вчиняти правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмовій формі, є нікчемним.

Таким чином, в судовому засіданні доводи позивача за зустрічним позовом були підтверджені письмовими доказами, а саме висновком судово-почеркознавчої експертизи № 5812/02 - № 5813/03 від 16.05.2013 року, щодо не підписання ОСОБА_5 договору поруки з АТ «Український Бізнес Банк» від 02.04.2008 року, що дає підстави вважати, що при укладанні зазначеного договору поруки було недодержана письмова форма, у зв'язку з чим доводи позивача за зустрічним позовом є доведеними, вимоги законні та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до п. 12 постанови пленуму ВСУ від 06.11.2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» вбачається, що порушення вимог закону щодо укладання правочину в письмовій формі є підставою для визнання його недійсним лише в разі, коли це прямо передбачено законом, зокрема статтями 547, 719, 981, 1055, 1059, 1107, 1118 ЦК тощо.

Оскільки вищевказані норми закону прямо містять умови дійсності правочину, щодо наявності підпису сторони, то в разі встановлення судом про відсутність підпису в договорі який повинен обов'язково укладатися в письмовій формі, суд вважає, що договір поруки укладений між АТ «Український Бізнес Банк» та ОСОБА_2 від 02.04.2008 року є недійсним.

Таким чином позовні вимоги за первісним позовом щодо стягнення грошового зобов'язання підлягають задоволенню лише частково, шляхом стягнення заборгованостей за кредитним договором № МА005/14 від 02.04.2008 року з ОСОБА_5.

Згідно зі ст. 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня. Вказана стаття визначає правовий статус гривні, але не встановлює сферу її обігу а ст. 192 ЦК України передбачено, що іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно з п. 10 постанови пленуму ВССУ від 30.03.2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» вбачається, що банк як фінансова установа, отримавши у встановленому законом порядку (статті 19,47 Закону України «Про банки і банківську діяльність») банківську та генеральну ліцензії на здійснення валютних операцій або письмовий дозвіл на здійснення операцій із валютними цінностями, який до переоформлення Національним банком України відповідних ліцензій на виконання вимог пункту 1 розділу ІІ Закону України від 15 лютого 2001 року № 3024-VI «Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання діяльності банків» є генеральною ліцензію на здійснення валютних операцій, має право здійснювати операції з надання кредитів у іноземній валюті (пункт 2 статтіі 5 Декрету про валютне регулювання.).

Пунктом 12 зазначеної постанови пленуму ВССУ вбачається, що у разі якщо кредит правомірно наданий в іноземній валюті та кредитодавець (позивач) просить стягнути кошти в іноземній валюті, суд в резолютивній частині рішення зазначає про стягнення таких коштів саме в іноземній валюті, що відповідає вимогам ст. 533 ЦК України.

Разом із тим як за пред'явлення позову, так і при його вирішенні судом, ціна якого визначається в іноземній валюті, судовий збір сплачується позивачем або стягується судом у гривнях із урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України на день сплати.

Таким чином судовий збір відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України підлягає стягненню з ОСОБА_5 на користь ПАТ «Укрбізнесбанк».

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 60, 88, 123, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги за первісним позовом Публічного акціонерного товариства «Український Бізнес Банк» до ОСОБА_5 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_5 заборгованість за кредитним договором № МА 005/14 від 02.04.2008 року на користь Публічного акціонерного товариства «Український Бізнес Банк» (ЄДРПОУ 19388768, МФО 334969, рахунок 3739006 у ПАТ «Укрбізнесбанк») у сумі 61199,90 (шістдесят одна тисяча сто дев'яносто дев'ять) доларів США 90 центів, з яких:

- поточна заборгованість за кредитом - 49140,32 (сорок дев'ять тисяч сто сорок) доларів США 32 цента;

- поточна заборгованість по відсоткам - 103,35 (сто три) долара США 35 центів;

- прострочена заборгованість по кредиту - 6477,66 (шість тисяч чотириста сімдесят сім) доларів США 66 центів;

- прострочена заборгованість за відсотками - 5478,57 (п'ять тисяч чотириста сімдесят вісім) доларів США 57 центів.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь Публічного акціонерного товариства «Український Бізнес Банк» витрати по сплаті судового збору в розмірі 3219,00 (три тисячі двісті дев'ятнадцять) гривень 00 копійок.

В решті позовних вимог відмовити.

Позовні вимоги за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Український Бізнес Банк», ОСОБА_5 про визнання договору поруки від 02.04.2008 року укладеним між ОСОБА_5 та Акціонерним товариством «Український Бізнес Банк» - задовольнити в повному обсязі.

Визнати договір поруки від 02.04.2008 року укладеним між ОСОБА_5 та Акціонерним товариством «Український Бізнес Банк» - недійсним.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом десяти днів після його проголошення. Особами, які не були присутні при оголошенні рішення - в той же строк з дня отримання його копії.

Рішення суду набуває чинності після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набуває чинності після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення виготовлений 05.07.2013 року.

Суддя Куйбишевського районного суду

м. Донецька О.В. Ларіна