Рішення № 32271571, 01.07.2013, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

01.07.2013

227/2795/13-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2013 року м.Добропілля

Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого - судді Здоровиці О.В.

при секретарі Сисенко Ю.В.

за участю позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача Косенко С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Добропілля цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Державного підприємства "Добропіллявугілля" про стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до ДП «Добропіллявугілля» про стягнення моральної шкоди. В обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що він з 1985 року працював на підприємстві відповідача. 28.03.2010 року звільнився з підприємства на підставі ст.38 КЗпП України у зв'язку з виходом на пенсію. Внаслідок праці у небезпечних та шкідливих умовах він отримав професійне захворювання, а саме: «пневмоконіоз: антракосілікатоз, вузликова форма 1/1 р/р. Хронічне обструктивне захворювання легень другої стадії, з помірним перебігом. Легенева недостатність другого ступеню», про що 29.08.2011 року був складений акт форми П-4 № 8 розслідування причин хронічного професійного захворювання. Відповідно до вказаного акту професійне захворювання виникло з вини відповідача, а саме внаслідок недосконалості технології обеспилювальних заходів, неефективності засобів боротьби з пилом, не дотримання та не виконання всього комплексу знепилюючих заходів, передбачених проектом комплексного знепилювання шахти та окремих дільниць, не проведення лікувально-оздоровчих, реабілітаційних заходів від шкідливого впливу на організм підземних працівників виробничих факторів зовнішнього середовища. Всі ці факти стали причиною його професійного захворювання. В зв»язку з чим згідно довідки огляду у МСЕК від 27 вересня 2011 року йому первинно безстроково встановлено втрату 50% професійної працездатності за наслідками професійного захворювання та визнано інвалідом 3 групи. Вказаним захворюванням, викликаним порушенням вимог трудового законодавства підприємством, йому було заподіяно моральної шкоди, яку він оцінюю в 50 тисяч гривень і яка полягає в моральних та фізичних стражданнях, які він переніс, а саме з моменту виникнення захворювання цілком порушена його нормальна життєдіяльність, він багато лікувався амбулаторно та стаціонарно, через що позбавлявся домашнього затишку та звичайної обстановки, не мав і не має можливості продовження активного способу життя. Вказану шкоду, на його думку, повинно відшкодувати підприємство, з яким він знаходився в трудових відносинах.

У судовому засіданні позивач позов підтримав в повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві і просив суд їх задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні суду пояснила, що внаслідок отриманого професійного захворювання позивачу заподіяна моральна шкода, яка полягає в тому, що професійне захворювання позивача практично виключила для нього будь-які (навіть незначні) фізичні навантаження, тобто він не в змозі виконувати роботу по дому, йому важко підніматися по сходах, ходити, він постійно відчуває недостатність повітря, задихається. Вказані страждання він відчуває кожен день, кожну годину, щоб він не робив. Моральні страждання позивача також полягають в тому, що він усвідомлює безповоротність втрати свого здоров'я, оскільки розуміє, що вказану хворобу вже неможливо вилікувати і йому до кінця життя прийдеться миритися з нею. Позивач постійно перебуває під наглядом лікаря, проходить курси лікування. Ушкодження здоров»я внаслідок профзахворювання спричинило значні зміни та вимушені порушення його звичайних життєвих зв»язків, фізичний біль та психологічні страждання, неможливість продовження звичайного особистого життя. Позивачу приходиться фізично та морально пристосовуватися до життя с урахування його обмежень, які випливають з отриманого профзахворювання. Це дезорганізує його життя та негативно позначається на його нервовій системі. Вважає, що, на підставі ст..237-1 КЗпПУ заподіяну йому моральну шкоду повинен відшкодувати роботодавець, тобто відповідач по справі. У зв»язку з чим просить позов позивача задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача - Косенко С.В., діючий на підставі довіреності, позов не визнала і просила відмовити у задоволенні позову. Суду пояснила, що відповідач не приховував важкість та шкідливість технологічного процесу, технологію виробництва не порушував, а тому вважає протиправних дій відносно позивача, які б знаходилися в причинному зв»язку з травмою не вчиняв і в зв»язку з цим відповідач не може нести відповідальності у вигляді відшкодування моральної шкоди. Крім цього зазначила, що позивачем не надано доказів спричинення йому моральної шкоди.

Вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані і підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Вирішуючи справу суд вважає, що правовідносини, які виникли між сторонами в зв'язку з відшкодуванням моральної шкоди, регулюються ст. 237-1 КЗпП України.

В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з відповідачем і працював в ДП «Добропіллявугілля» ВП «Шахта Новодонецька», що підтверджується копією трудової книжки останнього.

Копією трудової книжки ОСОБА_1 підтверджується, що 28.03.2010 року останній був звільнений з ДП «Добропіллявугілля» ВП «Шахта Новодонецька» за ст.38 КЗпП України за власним бажанням у зв'язку з виходом на пенсію (а.с.3-4). Даний факт відповідачем в судовому засіданні не оспорювався.

За час роботи в ДП «Добропіллявугілля» ВП «Шахта Новодонецька» позивач захворів на професійне захворювання. Даний факт підтверджується актом розслідування причини виникнення хронічного професійного захворювання за формою П-4 № 8 від 29.08.2011 р. (а.с.6-7), довідкою до акта огляду МСЕК №040908 від 27.09.2011 року та довідкою про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках № 417490 від 27.09.2011 року.

Висновками МСЕК №040908 та № 417490 від 27.09.2011 року позивачу первинно встановлено 50% втрати професійної працездатності з 14.09.2011 року та 3 група інвалідності пов'язані з профзахворюванням, безстроково (а.с.8-9).

Відповідно до ч.2 ст.153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Статтею 173 КЗпП України передбачено, що шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.

Статтею 13 Закону України "Про охорону праці передбачено, що роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

У судовому засіданні встановлено, що шкоду здоров'ю внаслідок професійного захворювання ОСОБА_1 заподіяно з вини відповідача, що підтверджується актом розслідування хронічного професійного захворювання (а.с.6-7) та висновками МСЕК від 27.09.2011 року (а.с.8-9).

Актом розслідування причини виникнення хронічного професійного захворювання за формою П-4 №8 від 29.08.2011 р. (а.с.6-7) підтверджується, що ОСОБА_1 за час роботи на підприємстві відповідача отримав професійне захворювання, а саме: пневмоконіоз: антракосілікатоз, вузликова форма 1/1 р/р. Хронічне обструктивне захворювання легень другої стадії, з помірним перебігом. Легенева недостатність другого ступеню. Причиною професійного захворювання є - недосконалість технології обеспилювальних заходів, неефективність засобів боротьби з пилом, не дотримання та не виконання всього комплексу знепилюючих заходів, передбачених проектом комплексного знепилювання шахти та окремих дільниць, не проведення лікувально-оздоровчих, реабілітаційних заходів від шкідливого впливу на організм підземних працівників виробничих факторів зовнішнього середовища.

Таким чином в судовому засіданні встановлено, що умови праці позивача на шахті "Новодонецька" не відповідали вимогам ст. 153 КЗпП, оскільки були шкідливими та небезпечними, що підтверджується актом розслідування причин виникнення професійного захворювання.

Зазначені умови праці стали причиною професійного захворювання позивача, яке у нього виявлено висновками МСЕК від 27.09.2011 р.

Висновком МСЕК №040908 від 27.09.2011 року встановлено, що внаслідок зазначеного професійного захворювання позивач втратив працездатність на 50% і визнаний безстроково інвалідом 3 групи.

Пошкодженням здоров'я внаслідок професійного захворювання позивачеві завдано моральну шкоду, яка обумовлена моральними та фізичними стражданнями з приводу пошкодження здоров'я, погіршенням життєвих умов, що потребує від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Відповідно до ст.237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Згідно до п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03. 1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової шкоди) " із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного суду України № 5 від 25.05.2001 року) заподіяна моральна (немайнова) шкода відшкодовується фізичній чи юридичній особі, права якої були безпосередньо порушені протиправними діями (бездіяльністю) інших осіб.

Відповідно до п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995р. № 4 „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат, їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Відповідно до ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги та заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для справи.

Доказами, наявності факту заподіяння позивачу моральної шкоди, є акт про розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання, рішення МСЕК про встановлення позивачу стійкої втрати працездатності та встановлення інвалідності.

В судовому засіданні на основі аналізу приведених вище доказів вірогідно встановлено вину відповідача у спричинені позивачеві моральної шкоди внаслідок пошкодження здоров'я, що є підставою для задоволення його позову.

З врахуванням викладеного, суд вважає законними та обґрунтованими вимоги позивача до відповідача про відшкодування моральної шкоди, так як внаслідок професійного захворювання позивачу заподіяні фізичний біль і душевні страждання. Ушкодження здоров'я призвело до порушення його особистих немайнових прав, таких як, право на охорону здоров'я, на безпечну працю. Все це призвело до порушення його звичного образу життя та вимагає від ОСОБА_1 додаткових зусиль для організації свого життя, що належним чином має бути компенсовано.

Дані обставини знайшли своє підтвердження в поясненнях позивача, матеріалах справи, дослідженими та проаналізованими у ході судового розгляду.

Враховуючи глибину моральних та фізичних страждань позивача з приводу пошкодження здоров'я, ступінь втрати ним професійної працездатності, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 20 000 грн. в порядку відшкодування моральної шкоди.

Задовольнити вимоги позивача про стягнення з відповідача 50000 грн. в порядку відшкодування моральної шкоди суд не находить можливим, оскільки така сума не відповідає глибині моральних та фізичних страждань позивача, ступеню втрати ним професійної працездатності.

Прийняти до уваги заперечення представника відповідача про те, що позивач не довів факту спричинення йому моральної шкоди внаслідок спричиненої травми та професійного захворювання, суд не може, оскільки це твердження спростовується наданим позивачем та дослідженими в судовому засіданні доказами.

Доводи відповідача, з приводу того, що позивач не надав обґрунтований розрахунок моральної шкоди, не представив медичні документі, які б підтверджували перенесення позивачем стресових, агресивних і других негативних проявів стану його здоров'я не заслуговують на увагу, так як в п. 4.1 рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року № 1-9/2004 р. зазначено, що ушкодження здоров'я, заподіяне потерпілому під час виконання трудових обов'язків незалежно від ступеня втрати професійної працездатності вже спричиняють йому моральні і фізичні страждання.

У відповідності зі ст. 88 ЦПК України, з відповідача слід стягнути на користь держави судовий збір в розмірі 114,70 грн.

Керуючись ст.ст.209,212-215 ЦПК України, на підставі ст.ст. 173, 237-1 КЗпП України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Державного підприємства "Добропіллявугілля" про стягнення моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства "Добропіллявугілля", місцезнаходження якого: 85000, Україна, Донецька обл.., м.Доброплля, пр-т Шевченко 2, р/р26001301571068 у АК ПІБ м.Добропілля МФО 334118, ЄДРПОУ 32186934, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, в рахунок відшкодування моральної шкоди 20 000,00 (двадцять тисяч) гривень.

Стягнути з Державного підприємства "Добропіллявугілля", місцезнаходження якого: 85000, Україна, Донецька обл.., м.Доброплля, пр-т Шевченко 2, р/р26001301571068 у АК ПІБ м.Добропілля МФО 334118, ЄДРПОУ 32186934, на користь держави судовий збір в розмірі 114,70 грн. (сто чотирнадцять гривень 70 коп.) на р\рахунок 31216206700035, код платежу 22030001, ЄДРПОУ 37755456 МФО 834016, банк отримувач -ДУ ДКУ Донецької області.

В решті позову відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через Добропільський міськрайонний суд Донецької області протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Вступна та резолютивна частини рішення проголошенні 27 червня 2013 року. З повним текстом рішення сторони можуть ознайомитися 01 липня 2013 року.

Надруковано у нарадчий кімнаті в одному примірнику.

Суддя О.В.Здоровиця

27.06.2013