Постанова № 32270966, 03.07.2013, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 липня 2013 року № 813/2670/13-а

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Журомської М.В.,

секретар судового засідання Козак Н.Є.,

за участю представника позивача Демчишин О.М., представника відповідача

Бєлкіної Н.В., представника третьої особи Гнатіва А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська транспортна група» до Державної податкової інспекції у Яворівському районі Львівської області Державної податкової служби, третьої особи Львівської митниці про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування вимог та рішення, зобов'язання до вчинення дій,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська транспортна група» (далі-Товариство) звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Яворівському районі Львівської області Державної податкової служби. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Товариство не погоджується з винесеними податковим органом податковими вимогами, оскільки зобов'язання, яке ними визначене є неузгоджене. Вказано, що однією з підстав виникнення права податкової застави є несплата суми грошового зобов'язання у строки, які визначені Податковим кодексом України. ТзОВ «Українська транспортна група» як відповідь на податкові вимоги ДПІ у Яворівському районі надсилала повідомлення про те, що податкові повідомлення, прийняті на основі Акту перевірки №051/10/209000000/30484307 оскаржуються в судовому порядку і остаточного рішення з приводу обставин, викладених в Акті не прийнято. До закінчення процедури судового оскарження сума податкового зобов'язання нарахованого контролюючим органом вважається неузгодженою, тому таке зобов'язання не набуває статусу податкового боргу, що не дає підстав податковому органу вживати заходів для внесення майна у податкову заставу в рахунок погашення податкового боргу.

У додаткових поясненнях зазначено, що відповідачем не враховано, що протягом судового оскарження податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються. Відповідно до п. 41.5 ст. 41 Податкового кодексу України органи державної податкової служби є органами стягнення, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень. Вказані повноваження органів державної податкової служби, стосуються податкового боргу. Проте податкове зобов'язання ТзОВ «Українська транспортна група» не набуло статусу податкового боргу, тому право податкової застави у відповідача не виникло.

Ухвалою від 13.05.2013 року до даної справи залучено Львівську митницю в якості третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві та додаткових поясненнях, просив позов задовольнити.

Відповідачем подано письмові заперечення на позов у яких зазначено, що ДПІ у Яворівському районі Львівської області вживалися заходи щодо погашення податкового боргу на підставі подань Львівської митниці від 21 березня 2011 року. Оскільки від Львівської митниці не поступало відомостей про відкликання цих подань, то такі дії податкової інспекції щодо забезпечення сплати визначених податкових зобов'язань шляхом застосування податкової застави є правомірними. У додаткових запереченнях зазначено, що згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, не сплачена платником податків у встановлені цим Кодексом строки сума грошового зобов'язання, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання стають податковим боргом, тому у задоволенні позову слід відмовити.

Представник відповідача в судовому засіданні подані заперечення підтримав. Додатково зазначив, що під час розгляду даної справи податкову вимога від 24.01.2011 року відкликано листом, однак рішення про відкликання такої вимоги контролюючим органом не приймалося. Оскільки подання від 21.03.2011 року не відкликалися, податкова вимога від 06.04.2011 року є чинна, тому у податкового органу були підстави застосування до Товариства права податкової застави.

Третьою особою подано письмові заперечення на позов, у яких зазначено, що граничний строк сплати зобов'язань, які визначені податковими повідомленнями від 22.12.2010 року був 06.01.2011 року, проте Товариство у зазначений строк зобов'язань не сплатило та не розпочало процедуру оскарження податкових повідомлень, тому вони вважаються узгодженими. Вказано, що стягнення податкового боргу належить до компетенції податкових органів, а дії щодо оскарження податкових повідомлень не впливають на механізм вирішення спору про відповідний борг. Враховуючи наведене, на думку третьої особи, у задоволенні позову слід відмовити.

Представник третьої особи в судовому засіданні подані пояснення підтримав, просив у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі факти, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини та надав їм правову оцінку.

За результатами проведеної виїзної позапланової перевірки дотримання вимог законодавства України з питань митної справи за період з 01 липня 2007 року по 01 жовтня 2010 року Товариством «Українська транспортна група», Львівською митницею складено акт №051/10/209000000/30484307 від 12 листопада 2010 року. На підставі висновків даного акту 22 грудня 2010 року Львівською митницею винесено податкові повідомлення №113, №114, №115, №116, №117, №118, які отримані Товариством 27 грудня 2010 року.

Листом Львівської митниці № 19/42-271 від 10.01.2011 року начальнику ДПІ у Яворівському районі Львівської області надіслано подання від 10.01.2011 року №4, №5, №6, №7, №8, №9 для виставлення першої податкової вимоги Товариству «Українська транспортна група».

Не погодившись з податковими повідомленнями від 22 грудня 2010 року №113, №114, №115, №116, №117, №118 Товариство звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом. Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду 14 січня 2011 року відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-567/11/1370. Зазначена ухвала надійшла до Львівської митниці 20 січня 2011 року.

24 січня 2011 року ДПІ у Яворівському районі Львівської області складено та надіслано Товариству податкову вимогу № 76 про сплату податкового боргу на суму 1 026 266,58 грн.

Листом Львівської митниці від 24.01.2011 року № 19/42-921 на адресу ДПІ у Яворівському районі Львівської області було скеровано копію ухвали про відкриття провадження у справі № 2а-567/11/1370. Окрім того, листом від 10.02.2011 року Товариством повідомлено ДПІ у Яворівському районі Львівської області про те, що зобов'язання, які визначені податковою вимогою від 24 січня 2011 року є неузгодженими.

21 березня 2011 року листом Львівської митниці № 19/42-3927 на ім'я начальника ДПІ у Яворівському районі Львівської області скеровано подання від 21.03.2011 року № 27, № 28, № 29, № 30, № 31, № 32, № 33, № 34, № 35 для здійснення заходів щодо залучення додаткових джерел погашення податкового боргу Товариства «Українська транспортна група».

06 квітня 2011 року ДПІ у Яворівському районі Львівської області винесено та надіслано Товариству податкову вимогу № 125 про сплату податкового боргу на суму 1 056 757,19 грн.

Листом від 05.05.2011 року Товариство повідомило ДПІ у Яворівському районі Львівської області, що станом на 05.05.2011 року зобов'язання, визначене вказаною вимогою є не узгодженим.

За наслідками розгляду Львівським окружним адміністративним судом справи №2а-567/11/1370 за позовом ТзОВ «Українська транспортна група» до Львівської митниці про визнання нечинними податкових повідомлень, постановою Львівського окружного адміністративного суду від 06 липня 2011 року у задоволенні позову відмовлено. Проте ТзОВ «Українська транспортна група» оскаржило вказану постанову в апеляційному порядку.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду 15 листопада 2011 року відкрито провадження за апеляційною скаргою ТзОВ «Українська транспортна група» на постанову Львівськог окружного адміністративного суду від 06 липня 2011 року по справі №2а-567/11/1370.

У зв'язку з невиконанням ТзОВ «Українська транспортна група» податкових вимог, 01 березня 2013 року начальником Державної податкової інспекції у Яворівському районі Львівської області винесено рішення №3 про опис майна, що перебуває у власності Товариства, у податкову заставу та складено акт опису майна №3/10/19.

06 березня 2013 року майно Товариства, описане актом від 01.03.2013 року, передано у податкову заставу та щодо нього внесено відповідні відомості до Державного реєстру обтяжень рухомого майна, що підтверджується копією витягу №40065384.

Не погодившись з діями відповідача, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

При прийнятті рішення суд виходить з наступного.

Згідно з пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України (далі - ПК України) в разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

При цьому згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України не сплачена платником податків у встановлений цим Кодексом строк сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання, стають податковим боргом.

Відповідно до пункту 59.2 статті 59 ПК України якщо контролюючий орган, що визначив суми грошового зобов'язання платника податків, не є органом державної податкової служби, такий контролюючий орган надсилає відповідному органу державної податкової служби подання про здійснення заходів з погашення податкового боргу платника податків, а також розрахунок його розміру, на підставі якого орган державної податкової служби надсилає податкову вимогу.

Відповідно до пункту 2 Порядку надіслання органам державної податкової служби подання про здійснення заходів з погашення податкового боргу платника податків та інформації про скасування або зміну суми нарахованого зобов'язання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року № 1237, у разі коли платник податків не сплачує в установлені строки узгоджену суму грошового зобов'язання, контролюючий орган складає подання про здійснення заходів з погашення податкового боргу платника податків за встановленою формою.

Відповідно до пункту 6 цього Порядку, орган податкової служби на підставі подання про здійснення заходів з погашення податкового боргу платника податків, одержаного від контролюючого органу, здійснює передбачені законодавством заходи з погашення податкового боргу платника податків.

Відповідно до статей 59 та 60 ПК України розроблено Порядок направлення органами державної податкової служби податкових вимог платникам податків, затверджений наказом ДПА України від 24.12.2010 року № 1037 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 30.12.2010 за N 1432/18727 (чинний на час винесення податкових вимог).

Відповідно до частини 3 пункту 2.2 цього Порядку податкова вимога формується, якщо контролюючий орган, що визначив суми грошового зобов'язання платника податків, не є органом державної податкової служби та надіслав відповідному органу державної податкової служби подання про здійснення заходів з погашення податкового боргу платника податків, а також розрахунок його розміру.

Згідно з пунктом 2.3 цього Порядку протягом строків оскарження суми грошових зобов'язань, визначених ПК України, податкова вимога з податку, що оскаржується, не надсилається.

Конституцією України та іншим законодавством, зокрема ПК України, платнику податків надано право на судовий захист своїх прав та інтересів.

Так, пункт 56.18 статті 56 ПК України передбачає, що з урахуванням строків давності, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування податкового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.

Також пунктом 56.18 статті 56 ПК України передбачено, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

З матеріалів справи та пояснень представників сторін встановлено, що платник податків Товариство «Українська транспортна група» скористалось правом оскарження грошового зобов'язання, котре визначене контролюючим органом (Львівською митницею), та 14 січня 2011 року Львівським окружним адміністративним судом відкрито провадження у справі щодо такого оскарження.

Отже, станом на 24 січня 2011 року податкове зобов'язання, визначене Львівською митницею повідомленнями рішеннями, не було узгоджене, оскільки ухвалою від 14 січня 2011 року Львівським окружним адміністративним судом відкрито провадження у справі, що відповідає положенням пункту 56.18 статті 56 ПК України.

Суд зазначає, що податкова вимога № 76 від 24 січня 2011 року, була винесена на підставі подань Львівської митниці від 10.01.2011 року, проте без врахування норм ПК України, а саме пункту 56.18 статті 56 ПК України та пункту 59.1 статті 59 ПК України.

Таким чином, податкова вимога № 76 від 24 січня 2011 року відповідачем була сформована і надіслана з порушенням вимог пункту 56.18 статті 56 ПК України та пункту 59.1 статті 59 ПК України, тому є протиправною.

Згідно з підпунктом 60.1.2 пункту 60.1 статті 60 ПК України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов'язання або податкову вимогу.

Відповідно до пункту 60.3 статті 60 ПК України у випадках, визначених підпунктом 60.1.2 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня прийняття контролюючим органом рішення про скасування такого податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги.

Як встановлено в судовому засіданні з пояснень представника відповідача, листом від 07.06.2013 року № 1783/10/1900 податкова вимога № 76 від 24 січня 2011 року відкликана, а рішення про скасування податкової вимоги № 76 від 24 січня 2011 року, контролюючим органом не приймалось. Окрім того, підстав відкликання такої вимоги листом від 07.06.2013 року, представником відповідача не наведено. Представник відповідача зазначив, що податкова вимога № 76 від 24 січня 2011 року вважається відкликаною з того моменту, коли Товариство отримало зазначений лист № 1783/10/1900.

Аналізуючи положення статті 60 ПК України та вищевикладені обставини справи, суд зазначає, що оскільки контролюючим органом не приймалося рішення щодо скасування податкової вимоги № 76 від 24 січня 2011 року та дана вимога є протиправною, тому вона підлягає скасуванню.

Щодо податкової вимоги № 125 від 06 квітня 2011 року суд зазначає наступне.

Підпунктом 59.5 статті 59 ПК України визначено, що у разі, коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд зазначає, що ні ПК України, ні Порядок направлення органами державної податкової служби податкових вимог платникам податків, затверджений наказом ДПА України від 24.12.2010 року № 1037, не містять норми про необхідність повторного відправлення платнику податків податкової вимоги у разі збільшення податкового боргу. Тому орган державної податкової служби не має повноважень повторно надсилати податкову вимогу платнику податків у разі збільшення податкового боргу.

Враховуючи те, що на момент винесення податкової вимоги № 125 від 06.04.2011 року, податкова вимога № 76 від 24.01.2011 року не була відкликана, то орган державної податкової служби не мав права повторно надсилати Товариству податкову вимогу. Тому податкова вимога № 125 від 06.04.2011 року є протиправною та підлягає скасуванню саме з цих підстав.

Щодо виникнення права податкового органу на податкову заставу, суд зазначає наступне.

Питання виникнення права податкової застави регулюються нормами статті 89 розділу ІІ ПК України.

Пункт 14.1.155 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачає, що податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов'язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений ПК України. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом.

Право податкової застави, відповідно до пункту 89.1 статті 89 ПК України, виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Таким чином, обов'язковою умовою виникнення права податкової застави у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, є наявність податкового боргу. Тобто, згідно з пунктом 14.1.175 статті 14 ПК України - суми узгодженого грошового зобов'язання.

Відповідно до пункту 89.3 статті 89 ПК України, майно на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акту опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.

Як встановлено судом, згідно повідомлення Львівського апеляційного адміністративного суду №К-5713/13/68856/11 від 11 березня 2013 року, справа за апеляційною скаргою ТзОВ «Українська транспортна група» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 06 липня 2011 року у справі №2а-567/11/1370 за позовом ТзОВ «Українська транспортна група» до Львівської митниці про визнання нечинними податкових повідомлень, буде призначена до апеляційного розгляду в порядку черговості. Отже, Львівським апеляційним адміністративним судом рішення за наслідками апеляційного провадження не прийнято.

Відповідно до абзацу 4 пункту 56.18. статті 56 ПК України, при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Згідно з частиною 3 статті 254 КАС України, у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Оскільки до закінчення процедури судового оскарження сума податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом, вважається неузгодженою, то станом на 03 березня 2013 року сума зобов'язання не набула статусу податкового боргу. Вказане не дає підстав податковому органу для вжиття заходів внесення майна у податкову заставу в рахунок погашення податкового боргу.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що станом на 01 березня 2013 року, тобто на день прийняття податковим органом рішення №3 про опис майна ТзОВ «Українська транспортна група» у податкову заставу , складення акту опису майна № 3/10/19, та реєстрації 06.03.2013 року податкової застави у відповідному державному реєстрі, податкового боргу в розумінні пункту 14.1.175 статті 14 ПК України не існувало , у зв'язку із оскарженням податкових повідомлень Львівської митниці в судовому порядку і неузгодженістю суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом. Тому такі дії ДПІ у Яворівському районі Львівської області Державної податкової служби були передчасними.

Частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 3 статті 2 КАС України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Перевіривши оскаржувані податкові вимоги та рішення про опис майна, суд приходить до переконання що такі прийняті з порушенням вимог чинного законодавства та передбачених частиною 3 статті 2 КАС України принципів.

Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, відповідно до статті 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Закріплений у частині 2 статті 11 КАС України принцип диспозитивності полягає у тому, що суд розглядає адміністративну справу не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Враховуючи встановлені обставини та положення чинного законодавства, суд вважає, що право позивача порушене та підлягає судовому захисту.

Відповідно до ст. 162 КАС України у разі задоволення позовних вимог суд може прийняти постанову про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення. Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

З урахуванням встановлених обставин справи та виходячи із наданих суду повноважень при вирішенні справи, суд дійшов висновку про необхідність визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Яворівському районі Львівської області щодо винесення податкових вимог № 76 від 24 січня 2011 року та № 125 від 06 квітня 2011 року та оформлення майна у податкову заставу; визнання протиправними та скасування податкових вимог № 76 від 24 січня 2011 року та № 125 від 06 квітня 2011 року; визнання протиправним та скасувння рішення № 3 від 01 березня 2013 року, прийнятого начальником Державної податкової інспекції у Яворівському районі Львівської області Державної податкової служби про опис майна у податкову заставу; та слід зобов'язати Державну податкову інспекцію у Яворівському районі Львівської області Державної податкової служби вчинити дії щодо вилучення відомостей з Державного реєстру обтяжень рухомого майна згідно Акту опису майна № 3/10/19 від 01 березня 2013 року, зареєстрованих 06 березня 2013 року за № 13560841.

Відповідно до статті 94 КАС України слід стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська транспортна група» 2 294,00 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 86, 94, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Яворівському районі Львівської області щодо винесення податкових вимог № 76 від 24 січня 2011 року та № 125 від 06 квітня 2011 року та оформлення майна у податкову заставу.

Визнати протиправними та скасувати податкові вимоги № 76 від 24 січня 2011 року та № 125 від 06 квітня 2011 року.

Визнати протиправним та скасувати рішення № 3 від 01 березня 2013 року, прийняте начальником Державної податкової інспекції у Яворівському районі Львівської області Державної податкової служби про опис майна у податкову заставу.

Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Яворівському районі Львівської області Державної податкової служби вчинити дії щодо вилучення відомостей з Державного реєстру обтяжень рухомого майна згідно Акту опису майна № 3/10/19 від 01 березня 2013 року, зареєстрованих 06 березня 2013 року за № 13560841.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська транспортна група» 2 294,00 грн. (дві тисячі двісті дев'яносто чотири гривні) судового збору.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 08 липня 2013 року.

Суддя Журомська М.В.