Рішення № 32270846, 09.07.2013, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/778/2316/13 Головуючий у 1 інстанції: Воробйов А.В.

2013 р. Суддя-доповідач: Савченко О.В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

„02" липня 2013 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого: Савченко О.В.

суддів: Кочеткової І.В., Стрелець Л.Г.

при секретарі: Мосіній О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 21 листопада 2012 року у справі за позовом Комунального підприємства «ВРЕЖО №1»( правонаступник МКП „Основаніє") до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території і плати за житлово-комунальні послуги, -

В С Т А Н О В И Л А:

У квітні 2012 року КП «ВРЕЖО №1», правонаступником якого стало МКП „Основаніє", звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території і плати за житлово-комунальні послуги.

У позові зазначало, що відповідач зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1.

Вказаний будинок знаходиться на балансі КП «ВРЕЖО №1».

Відповідно до ст.ст. 67,68 ЖК України ОСОБА_2 зобов"язаний щомісячно вносити плату за утримання будинку та надані комунальні послуги, однак своєчасно та належним чином зазначену оплату не здійснює, в результаті чого за період з 01.01.2002 року по 01.04. 2012 року утворилася заборгованість в розмірі 18 470 грн. 00 коп., з яких заборгованість по оплаті утримання будинку та прибудинкової території - 4 552 грн. 34 коп., за користування опаленням та за абонентна плата за опалення - 7 201 грн. 94 коп., гаряча вода - 6 715 грн. 72 коп

Посилаючись на зазначені обставини, просило суд стягнути з відповідача зазначену заборгованість у судовому порядку.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 21 листопада 2012 року позовні вимоги задоволені.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь КП «ВРЕЖО №1» заборгованість за участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території і плати за житлово-комунальні послуги у розмірі 18 470 грн. 00 коп. та судовий збір в розмірі 214 грн. 60 коп.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду змінити, застосувавши до спірних правовідносин строк позовної давності, і стягнуту суму заборгованості зменшити на 16312 гр. 41 коп.

Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 30 квітня 2013 року до участі у справі в якості правонаступника КП „ВРЕЖО № 1" залучено міське комунальне підприємство „Основаніє".

Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

За вимогами ст.ст. 213, 214 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевиривши обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обгрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

При вирішення спору суд зобов"язаний прийняти рішення, зокрема, щодо: наявності обставин (фактів), якими обгрунтовувались вимоги і заперечення, та навести докази на їх підтвердження; наявність інших фактичних даних(пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи; правовідносин, зумовлених встановленими фактами. У рішенні суду обов"язково повинні бути зазначені встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини.

Однак вказані вимоги судом дотримані не були.

Згідно ст. 13 Закону України від 24.06.2004 року „Про житлово-комунальні послуги", залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються, зокрема, на комунальні послуги(централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо-та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); послуги з утримання будинку і споруд та прибудинкових територій.

За вимогами п.5 ч.3 ст. 20 зазначеного Закону, оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом, є обов"язком споживача.

Згідно ст.ст. 67,68 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, електрична, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами і вноситься щомісячно.

Сторони не заперечували, що ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_1. Крім нього, в квартирі зареєстрований також його неповнолітній син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Згідно наданого позивачем акту від 10.04.2012 року(а.с.6), договір про участь у витратах на утримання будинку та при будинкової території з відповідачем не укладався.

Ухвалюючи рішення, суд виходив лише з того, що згідно довідки КП „ВРЕЖО № 1" відповідач проживає у квартирі АДРЕСА_1 і за даними його особового рахунку заборгованість у витратах на утримання будинку та прибудинкової території і плати за житлово-комунальні послуги станом на 01.04.2012 року складає 18 470 гр. 00 коп., з яких заборгованість по оплаті утримання будинку та прибудинкової території - 4 552 грн. 34 коп., за користування опаленням та за абонентна плата за опалення - 7 201 грн. 94 коп., гаряча вода - 6 715 грн. 72 коп.(а.с.5).

Між тим, з матеріалів справи вбачається, що первісно ухвалене по справі у відсутності відповідача заочне рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя 20 червня 2012 року (а.с.17) було скасовано ухвалою суду від 17 вересня 2012 року(а.с.51) за заявою ОСОБА_2(а.с.21), в якій він, зокрема, посилався на необхідність застосування до спірних правовідносин строку позовної давності, а також посилався на наявність судового рішення від 17 жовтня 2005 року, яке набрало законної сили, яким за позовом КП „ВРЕЖО №1" з нього вже стягнута заборгованість за експлуатаційні витрати та комунальні послуги, що існувала станом на 01.05.2005 року.

На вказані обставини відповідач посилався і у судових засіданнях при розгляді справи по суті, однак зазначені доводи ОСОБА_2 про застосування наслідків пропуску позивачем строку позовної давності при визначенні заборгованості за період з 01.01.2002 року по 01.04.2012 року та про наявність судового рішення про стягнення заборгованості за період до 01.05.2005 року суд залишив поза уваги.

В результаті рішення про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за комунальні послуги та послуги з утримання будинку та прибудинкових територій за період з 01.01.2002 року по 01.04.2012 року суд ухвалив без належного дотримання норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

За даними особового рахунку на ім"я ОСОБА_2(а.с.7-11), загальна сума заборгованості перед КП „ВРЕЖО №1" за період з січня 2002 року по 01.04. 2012 року становила 18 470 гр. 00 коп., з яких заборгованість по оплаті утримання будинку та прибудинкової території - 4 552 грн. 34 коп., до 01.01.2009 року за користування опаленням та за абонентна плата за опалення - 7 201 грн. 94 коп., до 01.01.2009 року гаряча вода - 6 715 грн. 72 коп.

Відповідно до рішень виконавчого комітету Запорізької міської ради № 327 від 22.09.2005 року та № 25 від 29.09.2009 року, виконавцем послуг з водо-, теплопостачання та водовідведення у житловому фонді являлося КП „ВРЕЖО № 1", а з 01.09.2009 року - Концерн „Міські теплові мережі".

Щомісячна оплата комунальних послуг вносилася ОСОБА_2 епізодично і не в повному обсязі(у травні-червні 2005 року, січні 2006 року, листопаді 2006 року, вересні 2008 року, липні 2009 року, лютому, березні, серпні, листопаді 2011 року, лютому, березні 2012 року), внесення платежів в порядку погашення заборгованості у вказаний період не здійснювалось.

Суму заборгованості за період поза межами позовної давності відповідач не визнавав і просив застосувати наслідки пропуску позивачем строку позовної давності.

Згідно ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, а згідно ч.4 ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідно до ч.ч.2,3 ст. 264 ЦК України позовна давність переривається у разі пред"явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

За змістом вказаних норм перебіг позовної давності переривається поданням заяви про видачу судового наказу та починається заново з поданням відповідного позову після скасування судового наказу.

Як вбачається з матеріалів справи, заява про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за участь у витратах на утримання будинку і прибудинкових територій, за опалення та абонементної плати за опалення у сумі 17936 гр. 68 коп. була подана у травні 2011 року, а судовий наказ від 25 травня 2011 року про стягнення вказаної заборгованості був скасований за заявою ОСОБА_2 ухвалою суду від 21 вересня 2011 року(а.с.3, 26,27). З позовом про стягнення заборгованості позивач звернувся у квітні 2012 року.

Оскільки заява про видачу судового наказу подавалася до суду у травні 2011 року, перебіг позовної давності почався з 01.06.2008 року, враховуючи, що дії, спрямовані на сплату заборгованості у спірний період відповідачем не здійснювались, а тому підстав для висновку про переривання строку позовної давності до вказаної дати немає.

За вимогами п.2 ч.1 ст. 205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 17 жовтня 2005 року Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя було ухвалено рішення, яке набрало законної сили, про стягнення з ОСОБА_2 на користь КП „ВРЕЖО №1" заборгованості за експлуатаційні витрати та комунальні послуги у розмірі 3713 гр. 28 коп. за період з 01.01. 2002 року по квітень 2005 року(а.с.25), отже рішення суду про стягнення заборгованості за вказаний період підлягає скасуванню, а провадження у справі в частині вимог про стягнення заборгованості за зазначений період, - закриттю.

З заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості, у тому числі за період з 01.05.2005 року до 01.06.2008 року, КП „ВРЕЖО № 1" зверталося до суду у травні 2011 року, отже після спливу строку позовної давності, у зв"язку з чим вимоги про стягнення заборгованості за цей період задоволенню не підлягають.

За даними особового рахунку на ім"я ОСОБА_2, який містить роздруківку нарахованих оплат та заборгованості по квартирі АДРЕСА_1, заборгованість відповідача перед КП „ВРЕЖО № 1" у межах позовної давності з 01.06.2008 року по 01.04.2012 року за послуги з утримання будинку та прибудинкових територій і за комунальні послуги ( опалення, постачання гарячої води з 01.06.2008 року до 01.01.2009 року) складає 3537 гр. 87 коп., отже всього на користь позивача підлягає стягненню з ОСОБА_2 заборгованість у вказаному розмірі.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 310, 314, 317 ЦПК України, колегія суддів,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 21 листопада 2012 року по даній справі в частині стягнення заборгованості за період з 01.06.2008 року по 01.04.2012 року змінити, стягнувши з ОСОБА_2 на користь МКП „Основаніє", як правонаступника КП „ВРЕЖО №1", заборгованість у витратах на утримання будинку та прибудинкової території і з опалення та абонентної плати, що утворилась за період з 01.06.2008 року по 01.04.2012 року, у сумі 3537 гр. 87 коп.

Рішення в частині задоволення вимог про стягнення заборгованості за період з червня 2005 року по травень 2008 року скасувати і у задоволенні зазначених вимог відмовити за пропуском строку позовної давності.

В частині стягнення судового збору рішення залишити без змін.

Рішення в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь КП „ВРЕЖО №1" заборгованості за участь у витратах на утримання будинку і при будинкової території і плати за житлово - комунальні послуги за період з 01.01.2002 року по травень 2005 року скасувати і провадження у справі в цій частині закрити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: