Постанова № 32269888, 17.06.2013, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" червня 2013 р. 15 год.27 хв.Справа № 821/1435/13-а

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Хом'якової В.В.,

при секретарі: Мельник О.О., за участю представника позивача Алексеєвої Н.С., представника відповідача Палінічак К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Інсайт плюс" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про визнання дій протиправними,

встановив:

Приватне підприємство "Інсайт Плюс" (далі - позивач, ПП "Інсайт Плюс") звернулось до суду з позовом, в якому з урахуванням уточнення та доповнення позовних вимог, просить:

- визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби (далі - відповідач, ДПІ, ДПІ у м. Херсоні) по проведенню невиїзної позапланової документальної перевірки ПП "Інсайт Плюс", за результатами якої складений акт від 23.07.12 № 101/15-3/33015134 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "Інсайт Плюс" щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків, їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.05.12 по 31.05.12 ";

- визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби, які полягають в складанні акту від 23.07.12 № 101/15-3/33015134;

- визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби щодо визнання нікчемними угод, укладених ПП "Інсайт Плюс" у травні 2012 року в акті перевірки від 23.07.12 № 101/15-3/33015134;

- визнати протиправними дії ДПІ у м. Херсоні Херсонської області ДПС, які полягають в зміні в електронній базі даних "Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" показників податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ, які задекларовані ПП "Інсайт Плюс" у травні 2012 року,

- зобов'язати ДПІ у м. Херсоні Херсонської області ДПС відобразити в електронній базі даних "Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" показники податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, задекларованих ПП "Інсайт Плюс" у травні 2012 року.

В обґрунтування вимог, викладених у позовній заяві, позивач зазначив, що у вступній частині акту від 23.07.12 зазначено про проведення документальної невиїзної перевірки ПП "Інсайт плюс" та вказано, що перевірку неможливо провести у зв'язку з тим, що позивач має стан "7" (відсутність підтвердження відомостей). Акт має назву "Про неможливість проведення зустрічної звірки", внаслідок чого позивач не може визначити, чи була здійснена зустрічна звірка або документальна невиїзна перевірка, податковою інспекцією не було дотримано ні порядку проведення зустрічної звірки, ні порядку проведення позапланової перевірки. В акті від 23.07.12 № 101/15-3/33015134 викладено не наслідки перевірки. оскільки жодного первинного бухгалтерського або податкового документа підприємства не було перевірено, а наслідки діяльності податкової міліції та описані кримінальні справи, які є не закінченими, вироку суду щодо посадових осію позивача немає. В акті зазначено про нікчемність правочинів здійснених ПП "Інсайт плюс" за травень 2012 внаслідок порушення ч. 1-5 ст. 203, ч.1-2 ст. 215 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними при придбанні позивачем товарів у постачальників та подальшої реалізації. ПП "Інсайт плюс", посилаючись на інформацію з електронної бази даних "Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" вважає, що ДПІ самостійно були змінено показники податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ, які задекларовані позивачем за травень 2012 року, чим порушено його права та інтереси, оскільки суб'єкт господарювання має право розраховувати, що задекларовані ним показники відповідають показникам з централізованої бази даних податкової звітності тощо. Таким чином, на думку представника ПП "Інсайт плюс", звірка або перевірка була проведена посадовими особами Державної податкової інспекції у м. Херсоні з порушенням вимог чинного законодавства та з перевищенням меж компетенції даного перевіряючого органу, а дії посадової особи ДПІ, які полягають у проведенні зустрічної звірки або перевірки, в результаті якої було складено акт 23.07.12 №101/15-3/33015134 та дії, щодо визнання правочинів, укладених ПП з контрагентами такими, що мають ознаки нікчемності - є протиправними.

Представник позивача просить задовольнити позов.

Представник відповідача у судове засідання прибув, просить відмовити в задоволенні позову. Пунктом 73.5 статті 73 Податкового кодексу України визначено право органів державної податкової служби проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків, які не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (постанова КМУ від 27.12.10 №1232). Згідно наказу ДПА України від 22.04.11 №236 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкові служби зустрічних звірок" у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема, у зв'язку з встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою) складається акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, що і було вчинено ДПІ. Письмових заперечень та витребуваних судом документів від ДПІ у м. Херсоні до суду не надійшло.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

23.07.12 ДПІ у м. Херсоні Херсонської області ДПС було складено акт № 101/15-3/33015134 "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ПП "Інсайт Плюс" із платниками податків, їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.05.12 по 31.05.12". В акті зазначено, що посадовою особою ДПІ "… згідно пп. 20.1.4 ст. 20, п.78.1 ст. 78, ст. 79 Податкового ПКУ проведено документальну невиїзну перевірку ПП "Інсайт Плюс" питань підтвердження взаємовідносин із платниками податків за період травень 2012 року. Зустрічну звірку неможливо провести у зв'язку з тим, що СГД має стан відмінний від основного, а саме "7" - до ЄДР внесено запис про відсутність підтвердження відомостей".

В акті є посилання на причетність директора ПП ОСОБА_3 до злочинних схем ухилення від сплати податків. В провадженні прокуратури Індустріального району м. Дніпропетровськ знаходиться кримінальна справа порушена за ознаками злочинів передбачених ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 212 КК України, слідством по вказаній кримінальній справі встановлено, що на гр-на ОСОБА_3 на території України зареєстровано ТОВ "Антарес Конференц Груп" та ПП "Інсайт Плюс", які використовуються в злочинних схемах ухилення від сплати податків та формують податковий кредит з ПДВ та валові витрати від підприємств, які взагалі не звітують до податкових органів.

В провадженні СВ ДПС у Херсонській області знаходиться кримінальна справа №330109-11 порушена за фактом ухилення від сплати податків службовими особами ТОВ "Стар-Найт" за ознаками злочину передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України. Під час досудового слідства по зазначеній кримінальній справі встановлено, що групою невстановлених осіб створено та організовано діяльність ряду підконтрольних СГД, в тому числі ПП "Інсайт Плюс". Вказані підприємства були задіяні у злочинній схемі з надання послуг СГД на території Херсонської області з незаконної мінімізації податкових зобов'язань, шляхом передачі підприємствам вигодонабувачам власних реквізитів для укладання фіктивних угод і подальшого перерахунку на банківські рахунки грошових коштів. В подальшому вказані грошові кошти конвертувалися та готівкою передавались "замовникам". Використовуючи реквізити та банківські рахунки даних підприємств, вказані невстановлені слідством особи документально оформлювали неіснуючі операції на отримання та продаж ТМЦ, послуг, робіт, після чого дані документи передавались замовникам послуг для відображення відомостей, зазначених в таких документах, в бухгалтерському та податковому обліках, з метою незаконного формування податкового кредиту і валових витрат, заниження податкових зобов'язань.

Крім того, в акті від 23.07.12 зазначено, що ПП "Інсайт плюс" не має основних фондів, складських приміщень, ліцензія на будівельні роботи анульована 21.05.12, гр. ОСОБА_3 є громадянином Російської федерації, родичів на території обслуговування не встановлено, не підтверджено факту реальності проведення фінансово-господарської діяльності, розрахунків та обставин їх здійснення, що свідчить про те, що ОСОБА_3 формально виконував обов'язки директора ПП "Інсайт Плюс" та як наслідок використовував реквізити даного підприємства, надавав послуги по формуванню "незаконного" податкового кредиту іншим суб'єктам підприємницької діяльності та відповідно "незаконно" формував витрати. Таким чином, перевірити взаємовідносини ПП "Інсайт Плюс" з контрагентами постачальниками та покупцями за травень 2012 року не є можливим. В акті зазначено, що звіркою суб'єкта господарювання документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин ПП "Інсайт Плюс" з платниками податків за травень 2012 року, угоди, укладені між позивачем та його покупцями у травні 2012 року мають ознаки нікчемності. За наслідками перевірки податковою інспекцією не приймалось ніякого рішення.

Позивач наполягає на тому, що акт від 23.07.12 № 101/15-3/33015134 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "Інсайт Плюс" щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків, їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.05.12 по 31.05.12" був використаний для зміни задекларованих платником податків показників податкового кредиту та податкових зобов'язань за травень 2012 року в базі "Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України". Відповідач не спростував цих доводів, не виконав неодноразові вимоги суду надати витяг з електронної бази даних "Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" показників податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ, які задекларовані ПП "Інсайт Плюс" у травні 2012 року.

Суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Документальну невиїзну перевірку відповідач не здійснював, оскільки суду не надано наказу про проведення такої перевірки, доказів надсилання такого наказу та повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки платнику податків, не обґрунтовані підстави проведення невиїзної перевірки.

Зустрічну звірку відповідач також не проводив, оскільки відповідно до п. 73.5 ст. 73 Податкового Кодексу України з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків; зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін. Порядок проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердж. Постановою КМУ від 27.12.10 №1232, передбачає, що зустрічна звірка полягає у зіставленні даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювались між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Пунктом 2 Порядку визначено, що зустрічні звірки проводяться у суб'єктів господарювання, щодо здійснення операцій з якими під час перевірки платника податків та зборів виникають сумніви стосовно факту здійснення таких операцій або якщо існують розбіжності задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань.

Аналізуючи вищенаведені положення нормативно-правових актів, суд зазначає, що проведенню зустрічної звірки суб'єкта господарювання в обов'язковому порядку передує направлення органом державної податкової служби (ініціатором) запиту про проведення зустрічної звірки для підтвердження отриманих від платника податків та зборів даних органу державної податкової служби (виконавцю), на обліку в якому перебуває цей суб'єкт господарювання. За наявності інформації, для отримання якої надіслано запит органом державної податкової служби (ініціатором), та її документального підтвердження орган державної податкової служби (виконавець), який проводить зустрічну звірку, складає довідку.

У разі ж відсутності запитуваної органом державної податкової служби (ініціатором) інформації орган державної податкової служби (виконавець) надсилає завірений печаткою запит про подання інформації та її документального підтвердження суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисто вручає суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку. І лише після отримання зазначеної в запиті інформації та її документального підтвердження (протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження суб'єкту господарювання запиту) орган державної податкової служби проводить зустрічну звірку.

Матеріали справи не містять доказів щодо отримання ДПІ у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби запиту від будь - якого органу державної податкової служби (ініціатора) про проведення зустрічної звірки даних позивача щодо інших платників податків, відносно яких проводяться перевірки. Також відсутні в матеріалах справи докази, які б підтверджували факт направлення відповідачем на адресу позивача запиту про подання інформації та її документального підтвердження (за умов відсутності запитуваної ініціатором інформації у виконавця). Відповідачем зустрічну звірку позивача проведено з порушенням вимог чинного законодавства, без відома платника податків, без дослідження первинних бухгалтерських або інших документів ПП "Інсайт Плюс" , за її наслідками не складено відповідної довідки та її не направлено до органу податкової служби - ініціатора, а відтак слід вважати, що фактично така звірка ДПІ у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби не проводилась.

Крім того, в самому акті зазначено, що ПП "Інсайт Плюс" не знаходиться за податковою адресою, що унеможливлює проведення зустрічної звірки, а також сам акт називається "Про неможливість проведення зустрічної звірки…". право складати такі акти встановлено Методичними рекомендаціями щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженими наказом ДПА України від 22 квітня 2011 року № 236. Зважаючи на те, що наказ ДПА України від 22.04.11 №236 не зареєстрований Міністерством юстиції України, його приписи суд застосовує в тій частині, що не суперечать чинному законодавству.

Згідно п.4.4 наказу ДПА України від 22.04.11 № 236 у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема, у зв'язку встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою) складається акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання. Зі зразка акту про неможливість проведення зустрічної звірки, який наведений у додатку 3 до Методичних рекомендацій, вбачається, що в даному акті, серед іншого, повинні зазначатись причини неможливості проведення зустрічної звірки, встановлені в ході організації проведення зустрічної звірки, із наведенням реквізитів документів, що підтверджують цей факт (копії яких додаються до актів) та детально перелічуватись заходи вжиті в ході організації проведення зустрічної звірки з метою забезпечення підтвердження господарських відносин.

В акті від 23.07.12 № 101/15-3/33015134 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "Інсайт Плюс" щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків, їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.05.12 по 31.05.12" щодо дотримання вимог податкового законодавства із контрагентами - постачальниками та покупцями, в якості причини неможливості її проведення зазначено відсутність підприємства за податковою адресою (стан "7" відсутність підтвердження відомостей), згідно довідки ЄДР запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу здійснений 17.07.12.

Представник позивача стверджує про те, що підприємство фактично вже не здійснює господарської діяльності, але продовжує знаходиться за адресою вул. Кременчуцька, 19, у м. Херсоні, де орендує приміщення у фізичної особи, суду було надано копію договору оренди приміщення у ОСОБА_6 від 26.07.11, акт здачі-приймання приміщення від 26.07.11. Пошта платником податків за даною адресою отримується, в тому числі і від податкової інспекції, але ніяких запитів щодо надання певних документів за травень 2012 року не надходило.

Доказів надсилання позивачу відповідних запитів відповідачем також не надано, хоч внесення до ЄДР запису про відсутність підприємства за юридичною адресою не є причиною неможливості проведення зустрічної звірки, оскільки цей факт не позбавляє податковий орган можливості надіслати відповідні запити платнику податків з вимогою надання документів для проведення зустрічної звірки. Акту обстеження юридичної адреси ПП "Інсайт плюс" також не складалось. Власник приміщення не опитувався. Також відповідач не надав доказів опитування гр-на ОСОБА_3 або доказів розшуку його.

На підставі викладеного, суд вважає запис в оспорюваному акті про те, що позивач був відсутній за юридичною адресою за оскаржуваний період, припущенням податкової інспекції, а не достовірно встановленим фактом.

Висновок ГВПМ ДПІ у м. Херсоні щодо наявності кримінальних справ відносно інших осіб, під час розслідування яких було виявлено використання ПП "Інсайт Плюс" у злочинних схемах ухилення від сплати податків, суду не надано. Позивач стверджує в позовній заяві про те, що прокуратурою Індустріального району м. Дніпропетровськ за розглядом матеріалів кримінальної справи № 64129006 було відмовлено в порушенні кримінальної справи у відношенні посадових осіб ПП "Інсайт Плюс" за відсутністю складу злочину, що відповідачем не спростовано. Крім того, посилання на існування інших кримінальних справ є недостатньо, оскільки відповідачем не доведено зв'язок цих кримінальних справ з діяльністю позивача або його керівництва. Суду не надано жодного вироку суду на керівника ПП "Інсайт Плюс" або на інших осіб, який би підтверджував доводи ДПІ, та не надано жодного слідчого документа. Тому суд вважає, що посилання відповідача на наявність кримінальних справ не повинно прийматись до уваги як таке, що не стосується даного спору.

Позивач надав суду звітність форми 1ДФ за 2-й квартал 2012, звітність по ПДВ за травень 2012 року, яка свідчить про наявність виплати доходу 16 фізичним особам, вчинення господарських операцій з купівлі-продажу товарів, робіт, послуг.

Як вбачається з матеріалів справи, акт 23.07.12 не містить жодного посилання відповідача на встановлення порушень позивачем вимог податкового законодавства, лише зазначення, без відповідних доказів, про відсутність трудових ресурсів, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, майна, які економічно необхідні для здійснення господарської діяльності тощо, що може свідчити про відсутність необхідних умов для здійснення відповідної господарської, економічної діяльності.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не довів суду правомірність своїх дій при складанні акту про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "Інсайт Плюс". Отже, судом встановлено відсутність підстав для проведення зустрічної звірки ПП "Інсайт Плюс", акт про неможливість проведення зустрічної звірки не відповідає змісту та формі відповідного акту, наведеному у додатку 3 до Методичних рекомендацій, відсутність компетенції у ДПІ щодо визнання нікчемними правочинів ПП "Інсайт Плюс" в акті від 23.07.12 № 101/15-3/33015134.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не вчинив передбачені законом дії, а саме, не прийняв ніякого рішення, при цьому використовуючи висновки акта перевірки для корегування показників декларацій з ПДВ позивача та його контрагентів (покупців та продавців). Відсутність податкового повідомлення рішення у спірних правовідносинах не є свідченням того, що за наслідками перевірки задекларовані платником податків зобов'язання з податків і зборів були залишені без змін, зроблені ДПІ висновки зачіпають не тільки законні інтереси позивача, але й можуть тягнути за собою негативні наслідки, в тому числі і на майбутнє. Визнаючи угоди позивача нікчемними, а також визнаючи недійсними дані, відображені ним у декларації з податку на додану вартість за перевіряємий період, відповідач повинен був зняти з підприємства як податкові зобов'язання, отримані ним у зв'язку з виконання таких договорів, так і податковий кредит, нараховані по постачальниках товарів. Право органу податкової інспекції визначати податкове зобов'язання платника податків передбачено у випадку, коли згідно з законами з питань оподаткування особою, відповідальною за нарахування окремого податку або збору (обов'язкового платежу), є контролюючий орган або за даними документальних перевірок.

Такі дії відповідача поставили позивача у правову невизначеність, оскільки наявність висновків акта про встановлені порушення і в той же час відсутність можливості для позивача оскаржити такий акт або визнати його незаконним позбавляє позивача права визначитись на предмет майбутніх господарських відносин з вищенаведеними контрагентами.

Відповідно п.п. 4.33 ст. 4 ПК України податкове законодавство ґрунтується на принципі невідворотності настання відповідальності у разі порушення податкового законодавства. Тобто, будь-яка особа (платник податку, податковий агент, їх посадові особи, посадові особи органів державної податкової служби, митних органів), що здійснила податкове правопорушення, буде притягнута до юридичної відповідальності.

Таким чином, встановлення відповідачем у справі порушення податкового законодавства та передбаченої законом можливості податкового органу нарахувати податкові зобов'язання відповідачу протягом не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації за відсутності податкового повідомлення рішення, позбавляє особу можливості прогнозувати свою поведінку та передбачати її наслідки. А отже, порушується принцип правової визначеності, який імплікований Європейською конвенцією з прав людини і який становить один із основних елементів верховенства права, а відтак підлягає захисту у порядку адміністративного судочинства.

Стаття 55 Конституції України гарантує кожному право на захист своїх прав і свобод у суді, а також на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Зазначена стаття не визначає, які саме рішення, дії чи бездіяльність органів державної влади і місцевого самоврядування можуть бути оскаржені, а тому встановлює принцип, відповідно до якого в суді можуть бути оскаржені будь які рішення, дії або бездіяльність. Суд не може відмовити у правосудді, якщо особа вважає, що її права і свободи порушені або порушуються, створено, або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інше ущемлення прав та свобод (п.1 резолютивної частини Рішення Конституційного суду України від 25 грудня 1997 року).

За правилами статті 2, пункту 1 частини 1 статті 17 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод. Із наведених норм права випливає, що позивач на власний розсуд визначає чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Проте ці рішення, дія або бездіяльність повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин. Викладені в акті висновки впливають на інтереси позивача, його права та обов'язки на майбутнє, оскільки висновки відповідача про визнання угод нікчемними призвело до зміни його податкової звітності, може призвести до невиконання контрагентами позивача своїх зобов'язань по укладеним з позивачем договорам, що в свою чергу може призвести до неможливості позивачу провести розрахунки з постачальниками, виплатити заробітну плату, сплатити податки, збори, обов'язкові платежі і таке інше. В даному випадку позивачем оскаржуються саме дії суб'єкта владних повноважень і даний спір відноситься до юрисдикції адміністративних судів.

Суд звертає увагу, що в акті від 23.07.12 № 101/15-3/33015134 не міститься будь-якого документального обґрунтування стосовно фінансово-господарських взаємовідносин позивача з контрагентами, які мали місце в травні 2012 року. Висновки перевірки ґрунтуються лише на припущеннях, без дослідження документів первинного бухгалтерського та податкового обліку. Недійсність правочинів між позивачем та його контрагентами не встановлена в судовому порядку. Згідно з п. 1 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Згідно статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Відповідно до пункту 2 статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Відповідно до частин 1, 5 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства та має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Згідно частин 2, 3 статті 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Визнання правочину недійсним судом не вимагається лише у тому випадку, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Згідно статті 216 ЦК України до моменту визнання правочину недійсним або нікчемним правові наслідки, а саме те, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю - не настають.

За таким, викладені відповідачем в акті висновки про визнання нікчемними всіх укладених угод позивачем з контрагентами постачальниками та покупцями - не відповідають вимогам статей 215, 216 ЦК України. Проаналізувавши зміст акта перевірки, суд встановив, що висновки про нікчемність операцій відповідача є необґрунтованим, оскільки ним не наведено жодної підстави та не надано належних доказів вважати укладені позивачем угоди - нікчемними правочинами. Посилання відповідача на частини 1, 5 статтю 203, статтю 215, частину 1 статті 216 ЦК України є безпідставними, так як зазначені норми можуть використовуватися лише при визнанні правочинів недійсними в судовому порядку.

Відповідно до зразка акту про неможливість проведення зустрічної звірки, який наведений у додатку 3 до Методичних рекомендацій, такий акт не передбачає в собі наявність будь-яких висновків, а лише фіксує факт неможливості проведення зустрічної звірки.

Отже, вищезазначене дає підстави прийти до висновку, що відповідач вийшов за межі своїх повноважень, встановлюючи порушення зазначені в акті про результати проведення зустрічної звірки від 23.07.12 № 101/15-3/33015134.

Судом було витребувано від відповідача відомості з бази "Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" по приватному підприємству "Інсайт Плюс" за період травень 2012 року, але вимоги суду не виконані без поважних причин.

Отже, доводи позивача про те, що на підставі акту від 23.07.12 № 101/15-3/33015134 податковою інспекцією були внесені зміни до бази даних "Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" і зменшений податковий кредит та податкові зобов'язання за травень 2012 року до "0" грн. відповідачем не спростовано.

Відповідно до ч.74.1 ст.74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом державної податкової служби. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань (ч.74.2.ст.74).

Податкова інформація є різновидом інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби ( п.62.1.2 ПК України), який, у свою чергу, є способом здійснення податкового контролю. Відповідно до ч. 61.1 ст. 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

"Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" як спосіб податкового контролю, що введена в дію ДПА України з метою проведення перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість, в якій по податковим періодам відображаються показники податкового кредиту та податкових зобов'язань платників податків у розрізі контрагентів на підставі поданої платниками податків податкової звітності з ПДВ, тобто податкових декларацій з податку на додану вартість з додатками № 5. Прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Водночас, обов'язок платника податків подати декларацію з ПДВ узгоджується з обов'язком податкового органу прийняти таку декларацію та, при відсутності зауважень до її оформлення, відобразити показники цієї декларації у відповідних базах податкової звітності, а показники податкового кредиту та податкових зобов'язань конкретного платника податків, які відображаються в Базі співставлення, формуються на підставі показників поданих таким платником податків податкових декларацій з ПДВ із додатком №5, і повинні їм відповідати.

Відповідно до ст.74 ПК України податкова інформація є власністю держави і може використовуватись лише для визначених Податковим кодексом цілей. "Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" є одним із різновидів податкового контролю, а відтак, ураховуючи приписи Закону України "Про інформацію", вказана офіційна інформація державних органів повинна відповідати дійсності.

Наведені законодавчі положення дають підстави для висновку про те, що процес зіставлення даних податкової звітності з ПДВ у розрізі контрагентів є формальним рівнем податкового контролю, на стадії якого податковий орган фактично порівнює задекларовані контрагентами кореспондуючі суми податкових зобов'язань та податкового кредиту з метою оперативного виявлення платників, що підлягають документальній перевірці. Зазначений етап контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника. Адже питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податку.

ПДВ за своєю економічною суттю відноситься до непрямих податків, тобто його сума включається у вартість товарів, що поставляються продавцем. Одна операція з продажу товару викликає відповідні податкові наслідки у обох сторін такої операції, які є платниками ПДВ, - у продавця - податкові зобов'язання, у покупця - податковий кредит. Тобто, якщо у продавця товару податкові зобов'язання рівні нулю, то і покупця товару податковий кредит більший бути не може. За таких обставин, у разі зміни в базі "Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" податкового зобов'язання з ПДВ у платника податку, автоматично виникає питання щодо зміни податкового кредиту і у контрагента - постачальника.

Самостійна зміна ДПІ в базі "Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" показників податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача без зміни цих показників самим позивачем шляхом подання уточнюючих декларацій (розрахунків), порушує його права та інтереси, оскільки позивач, як платник податків, має право розраховувати на те, що задекларовані ним в податкових деклараціях показники податкового кредиту та податкових зобов'язань відповідають показникам з централізованої бази даних податкової звітності. Така невідповідність має для позивача негативні наслідки, як то: погіршення його ділової репутації, як належного платника податків, відмова його контрагентів від подальших господарських відносин з позивачем з метою уникнення негативних податкових наслідків для себе від таких операцій, позивач, як платник податків, має право розраховувати на те, що задекларовані ним в податкових деклараціях показники податкового кредиту та податкових зобов'язань відповідають показникам з централізованої бази даних податкової звітності тощо.

Як вже зазначалось, на підставі акту від 23.07.12 № 101/15-3/33015134 ДПІ у м. Херсоні самостійно внесла зміни до електронної бази даних податкової звітності позивача, а саме до бази даних "Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України", в якій були зменшені задекларовані позивачем показники податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість за оскаржуваний період.

Сама по собі здійснена ДПІ податкова кваліфікація операцій за відсутності відмінності між задекларованими показниками податкової звітності контрагентів не може слугувати підставою для внесення змін до Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України. Висновок щодо правильності (або недостовірності) задекларованих платником даних податкового обліку як підстави для внесення змін до вказаної бази даних може бути зроблений податковим органом після визначення платникові податкових зобов'язань та їх узгодження у встановленому законом порядку.

Слід також наголосити, що у податковому праві визнається критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), доки це не спростовано у порядку, встановленому Податковим кодексом України. Наведене також виключає можливість застосування до платника негативних правових наслідків (зокрема, у вигляді вилучення з електронної бази даних задекларованих ним показників) до моменту донарахування платникові податкового зобов'язання в порядку статті 54 Податкового кодексу України та його узгодження.

На підставі вищевикладеного, суд вважає, що позовні вимоги до суб'єкта владних повноважень з приводу вчинення дій щодо відновлення у вказаній базі інформації, яка відповідає дійсності (дії податкового органу по зміні задекларованих платником податків показників податкового кредиту та податкових зобов'язань в базі даних "Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України") є обґрунтованими, оскільки відображення таких відомостей з урахуванням того, що такі відомості повинні співпадати з показниками у податковій декларації платника податку. Самостійна зміна відповідачем в Деталізованій базі співставлення показників податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача без зміни цих показників самим позивачем шляхом подання уточнюючих декларацій (розрахунків), порушує його права та інтереси.

Такі дії відповідача є неправомірними, суд зобов'язує ДПІ у м. Херсоні відобразити у базі даних "Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" суми податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які позивач задекларував у травні 2012 року.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Керуючись ст.ст. 158-163, 167 КАС України, суд -

постановив:

Позов приватного підприємства "Інсайт плюс" задовольнити.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби по проведенню невиїзної позапланової документальної перевірки ПП "Інсайт Плюс", за результатами якої складений акт від 23.07.12 № 101/15-3/33015134 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "Інсайт Плюс" щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків, їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.05.12 по 31.05.12", визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби, які полягають в складанні акту від 23.07.12 № 101/15-3/33015134, визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби щодо визнання нікчемними угод, укладених ПП "Інсайт Плюс" у травні 2012 року в акті від 23.07.12 № 101/15-3/33015134.

Визнати протиправними дії ДПІ у м. Херсоні Херсонської області ДПС, які полягають в зміні в електронній базі даних "Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" показників податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ, які задекларовані ПП "Інсайт Плюс" у травні 2012 року.

Зобов'язати ДПІ у м. Херсоні Херсонської області ДПС відобразити в електронній базі даних "Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" показники податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, задекларованих ПП "Інсайт Плюс" у травні 2012 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 03 липня 2013 р.

Суддя Хом'якова В.В.

кат. 8