Постанова № 32269847, 21.06.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 червня 2013 р. Справа № 805/4635/13-а

Донецький окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Шинкарьова І.В.

судді Мозговая Н.А., Дворников М.С.

при секретарі судового засідання Заднепровській В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Красноармійськвугілля» до Державної виконавчої служби України треті особи без самостійних вимог на предмет спору ПАТ «Акціонерний комерційний промислово інвестиційний банк» в особі філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Димитров Донецької області», Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання України в м. Димитрові Донецької області, Закрите акціонерне товариство «АРС», Державне підприємство «Регіональні електричні мережі» в особі Донецької філії ДП «Регіональні електричні мережі» про скасування постанови про арешт коштів боржника, зобов'язання зупинити провадження

за участю представників сторін

від позивача: Пархоменко А.Ю.

від відповідача: Хноев С.Г.

від третьої особи: не з'явились

встановив:

Державне підприємство «Красноармійськвугілля» звернулось з позовом до Державної виконавчої служби України треті особи без самостійних вимог на предмет спору ПАТ «Акціонерний комерційний промислово інвестиційний банк» в особі філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Димитров Донецької області», Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання України в м. Димитрові Донецької області, Закрите акціонерне товариство «АРС», Державне підприємство «Регіональні електричні мережі» в особі Донецької філії ДП «Регіональні електричні мережі» про скасування постанови про арешт коштів боржника від 15.03.13 на підставі зведеного виконавчого провадження №36965808 та зобов'язання зупинити зведене виконавче провадження №36965808. Позовні вимоги обґрунтовує наступним.

Позивач вважає, що відповідачем порушено положення Закону України «Про виконавче провадження» (надалі - Закон №606), Закону України «Про особливості приватизації вугледобувних підприємств» (надалі - Закон №4650), Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» (надалі - Закон №2711), постанови Кабінету Міністрів України №987 від 19.09.2012 р. «Про затвердження переліку об'єктів державної власності, які підлягають приватизації у 2012 - 2014 роках, та критеріїв визначення способу їх приватизації» (надалі - Постанова №987) під час виконавчого провадження №36965808. На думку позивача відповідач не мав права виносити спірну постанову про арешт коштів боржника, а повинен був зупинити виконавче провадження, як того вимагає нова редакція ст..17 Закону №606.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, просив позов задовольнити.

Відповідач позовні вимоги не визнав надав заперечення у яких зазначив, що зведене виконавче провадження було зупинене з 08.12.10 по 06.03.13. Обставини, що стали підставою для зупинення виконавчого провадження стали відсутні 01.01.13, тому державним виконавцем виконавчі провадження поновлені та вживаються заходи спрямовані на повне та фактичне виконання рішень судів. В порушення п.5 ст.12 Закону №606 позивач не повідомив належним чином державного виконавця про наявність обставин, які зумовлюють обов'язкове зупинення виконавчого провадження. На підставі викладеного, просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору Державне підприємство «Регіональні електричні мережі» в особі Донецької філії ДП «Регіональні електричні мережі» надали заперечення у яких зазначили, що приймаючі спірну постанову державний виконавець діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, встановлений Законом України «Про виконавче провадження». Оскільки боржник свого обов'язку із повідомлення державного виконавця не виконав, державному виконавцю не було та не могло бути відомо про існування обставин, на які посилається боржник, що і обумовило цілком законне та обґрунтоване рішення про накладення арешту. Накладений державним виконавцем арешт на майно боржника, у тому числі на кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, не знімаються. У період зупинення виконавчого провадження державний виконавець має право звертатися до суду у порядку в порядку, встановленому цим Законом, а також вживати заходів щодо розшуку божника (його майна) або перевірки його майнового стану. Таким чином, позовні вимоги щодо визнання незаконними дії, скасування постанови про арешт коштів боржника, зобов'язання зняти арешт з коштів задоволенню не підлягають. Третя особа зазначила що мораторій не застосовується щодо рішень про виплату заробітної, вихідної допомоги, інших виплат (компенсацій), що належать працівнику у зв'язку з трудовими відносинами, відшкодування матеріальної (майнової) шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, а також щодо рішень про стягнення заборгованості за електричну енергію і послуги з її передачі та розподілу. На підставі викладеного просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

Треті особи без самостійних вимог на предмет спору ПАТ «Акціонерний комерційний промислово інвестиційний банк» в особі філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Димитров Донецької області», , Закрите акціонерне товариство «АРС» в судове засідання не з'явились про дату час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання України в м. Димитрові Донецької області, у судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи без його участі.

Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Державне підприємство «Красноарміськвугілля» є юридичною особою відповідно до Довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України АБ № 563840.

Відповідачем 15.03.13 було прийнято постанову про арешт коштів боржника в межах суми 102885488,11 грн. (т.1 а.с. 8).

Спір виник у зв'язку тим, що позивач вважає неправомірними дії відповідача щодо накладення арешту на кошти боржника, оскільки відповідно до приписів п. 17 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі прийняття рішення про приватизацію вугледобувних підприємств відповідно до Закону України "Про особливості приватизації вугледобувних підприємств" протягом трьох років з моменту завершення приватизації.

Відповідно до преамбули Закону №606 цей Закон визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Згідно з вимогами ст.1 Закону №606, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Спірну постанову було прийнято в межах зведеного виконавчого провадження №36965808 (постанова від 12.03.13), яким були об'єднані виконавчі провадження №16571275 відкрите на підставі наказу Господарського суду Донецької області від 16.11.09 №19/199 на суму 20 789 889,97 грн., № 22212492 на підставі виконавчого листа Донецького окружного адміністративного суду від 21.06.10 №2а-4783/10/0570 на суму 12 641 18,44 грн., №30921293 на підставі наказу Господарського суду Донецької області від 03.01.12 №38/243 на суму 22 160 346,96 грн., №16571625 на підставі наказу Господарського суду Донецької області від 16.11.09 №19/200 на суму 14 078 331,17 грн. (т.1 а. с. 64, 170, 205, 219, т.2 а. с. 4, 34). Арешт було накладено на рахунки в відкриті позивачем в ПАТ «Укрбізнесбанк» код 334969, в філії - Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк», м. Донецьк код 335106, ГУ ДКСУ у Донецькій області код 834016, АТ «Брокбізнесбанк», код 300249, ПАТ «ПУМБ» код 334851, ПАТ «Європромбанк» код 377090, АТ КБ «ТК Кредит» код 322830.

Відповідно до положень преамбули Закону №4650, цей Закон визначає особливості правового, економічного та організаційного регулювання приватизації державного майна вугледобувних підприємств та особливості їх діяльності у післяприватизаційний період.

В п.1 та п.5 ч.1 ст.1 Закону №4650 вугледобувне підприємство - гірниче підприємство, основним видом економічної діяльності якого є підземне або відкрите добування вугілля, до складу якого можуть входити шахти, шахтоуправління, розрізи та інші відокремлені підрозділи, що виконують допоміжні функції. Шахта (шахтоуправління) - вугледобувне підприємство або відокремлений підрозділ вугледобувного підприємства з видобутку вугілля підземним способом.

Як вбачається із Статуту позивача, затвердженого наказом Міністра енергетики та вугільної промисловості України №345 від 04.08.2011 р., підприємство створене з метою виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг для отримання прибутку, що досягається шляхом забезпечення виконання договірних зобов'язань із постачання вугільної продукції на внутрішній і зовнішній ринки; перспективного розвитку та підтримання діючих потужностей виробництва; збереження виробничої кооперації у видобутку і переробці вугілля, підвищення ефективності виробництва та збільшення прибутку. Основними видами діяльності є добування та збагачення кам'яного вугілля, оптова торгівля паливом та інше.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців серія АВ №109153 (т.1 а.с. 31), до складу підприємства входять шахти Відокремлений підрозділи «Шахта «Димитрова» 33839081, «Шахта «Центральна» 33839076, «Шахта «Родинська» 33504980,»Шахта «Стаханова» 33504964.

В ч.2 ст.6 Закону №4650 визначено, що орган, уповноважений управляти державним майном, формує перелік об'єктів приватизації для затвердження Кабінетом Міністрів України переліку об'єктів державної власності, які підлягають приватизації. Водночас, ст.3 Закону №4650 визначено, що до об'єктів приватизації належать, в тому числі і шахти (шахтоуправління) як єдині майнові комплекси.

Постановою №987 було затверджено, що структурні підрозділи позивача «Шахта «Димитрова» 33839081, «Шахта «Центральна» 33839076, «Шахта «Родинська» 33504980, «Шахта «Стаханова» 33504964 підлягають приватизації.

Позивачем надано суду копію наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України № 1004 від 13.12.2012 року, яким наказано, в тому числі і керівнику позивача, здійснити у термін до 03.03.2013 року передприватизаційну підготовку об'єктів державної власності, які підлягають приватизації у 2012-2014 роках.

Таким чином, позивач та його відокремлені підрозділи, станом на дату винесення оскаржуваної постанови перебувають в процесі приватизації.

Статтею 13 Закону України "Про особливості приватизації вугледобувних підприємств" передбачено, що з метою недопущення банкрутства вугледобувних підприємств і збереження сировинної бази металургійного та енергетичного комплексів з моменту прийняття рішення про приватизацію підприємства до моменту завершення приватизації встановлюються мораторій на застосування процедури примусової реалізації майна об'єктів приватизації шляхом зупинення виконавчого провадження та мораторій на порушення справ про банкрутство вугледобувних підприємств.

На строк до трьох років з моменту завершення приватизації встановлюються мораторій на застосування процедури примусової реалізації майна об'єктів приватизації шляхом зупинення виконавчого провадження та мораторій на порушення справ про банкрутство вугледобувних підприємств, які поширюються лише на борги, що утворилися на момент завершення приватизації.

Згідно з п. 17 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі прийняття рішення про приватизацію вугледобувних підприємств відповідно до Закону України "Про особливості приватизації вугледобувних підприємств" протягом трьох років з моменту завершення приватизації.

Таким чином, суд погоджується із доводами позивача, що відповідач зазначені вище приписи законодавства не врахував, крім того здійснював виконавчі дії за наявності безумовних підстав для зупинення виконавчого провадження у разі настання обставин визначених в положеннях ст.37 вказаного Закону.

Враховуючи наведені приписи чинного законодавства, суд дійшов висновку про необхідність скасування Постанови про арешт коштів боржника від 15.03.2013 р., у виконавчому провадженні № 36965808.

Водночас, щодо заявленої позивачем позовної вимоги про зобов'язання відповідача зупинити зведене виконавче провадження №36965808, суд зазначає наступне.

Згідно з п.2 ст.11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони

просять.

За своєю правовою природою, відповідно до норм чинного законодавства, повноваження відповідача щодо зупинення виконавчого провадження є виключною компетенцією уповноваженого органу, а завданням адміністративного судочинства є контроль за правомірністю прийняття рішення суб'єктом владних повноважень.

Водночас, належною формою захисту прав позивача є зобов'язання відповідача розглянути питання про зупинення виконавчого провадження №36965808, у відповідності та в строки передбачені положеннями Закону України "Про виконавче провадження".

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.ст. 87, 94 КАС України підлягають присудженню позивачеві з Державного бюджету України судові витрати, пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

постановив :

Позов, Державного підприємства «Красноармійськвугілля» до Державної виконавчої служби України треті особи без самостійних вимог на предмет спору ПАТ «Акціонерний комерційний промислово інвестиційний банк» в особі філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Димитров Донецької області», Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання України в м. Димитрові Донецької області, Закрите акціонерне товариство «АРС», Державне підприємство «Регіональні електричні мережі» в особі Донецької філії ДП «Регіональні електричні мережі» про скасування постанови про арешт коштів боржника від 15.03.13 на підставі зведеного виконавчого провадження №36965808 та зобов'язання зупинити зведене виконавче провадження №36965808, задовольнити.

Скасувати постанову про арешт коштів боржника від 15.03.13 на підставі зведеного виконавчого провадження №36965808

Зобов'язати Державну виконавчу службу України розглянути питання про зупинення зведеного виконавчого провадження №36965808, у відповідності та строки передбачені положеннями Закону України «Про виконавче провадження».

Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства «Красноармійськвугілля» витрати по сплаті судового збору у розмірі 34 гривні 41 копійка.

Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частину 21 червня 2013 року в присутності представників сторін.

Постанову у повному обсязі складено 26 червня 2013 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Головуючий суддя Шинкарьова І.В.

Судді Мозговая Н.А.

Дворников М.С.