Рішення № 32269150, 02.07.2013, Гагарінський районний суд міста Севастополя

Гагарінський районний суд м.Севастополя

1 інстанція

Справа № 2702/4792/12

Пр. № 2/763/567/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 липня 2013 року Гагарінський районний суд м. Севастополя в складі:

головуючого-судді Лугвіщик А.М.

при секретарі Гуменюк К.П.,

за участю представника позивача ОСОБА_1;

представника відповідачів ОСОБА_2;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про відшкодування шкоди внаслідок затоки квартири,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5 (правонаступників - спадкоємців ОСОБА_6) про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 8 489 грн. і моральної шкоди в розмірі 19 967 гривень внаслідок затоки квартири, з врахуванням індексу інфляції та 3 % річних - 20 944 грн. 35 коп., моральної шкоди у розмірі 5 000 грн. та судові витрати, витрати на правову допомогу у розмірі 3 200 грн., посилаючись на те, що 24.04.2011 року з вини ОСОБА_6, спадкодавця відповідачів, виникла затока квартири позивача. За результатами затоки квартири був складений акт. Крім цього, позивачу заподіяна моральна шкода, яка виражається в тому, що він був вимушений звертатися у відповідні органи для отримання необхідних документів для захисту порушеного права. Квартира знаходиться в неналежному стані, він і його сім»я вимушені проживати в умовах сирості, порушений привичний уклад його життя. Ним були понесені незаплановані додаткові затрати.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав і просив задовольнити.

Представник відповідачів з позовом не згідний і пояснив суду, що позивачем пропущений строк до спадкоємців відповідно до вимог ст. 1281 ЦК України. Позивачем не надані належні докази в підтвердження заявлених позовних вимог в частині розміру матеріальної шкоди та підстав для задоволення вимог про відшкодування моральної шкоди, і і щодо витрат правової допомоги.

Вислухавши пояснення сторін та вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково.

Згідно акту від 29.04.2011 року та заявки від 24.04.2011 року у будинку АДРЕСА_2, належній позивачу, 24.04.2011 року відбулася затока. Причиною затоки є вина власника квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_6: лопнув гнучкий шланг на бачку. У результаті затоки на кухні, у прихожій, у залі, в дитячій кімнаті, у санвузлі- намокли стіни, стеля, віконні відсіки, на підлозі - кафель, ліноліум, ламінат. По усій квартирі намокла електропроводка.

Зазначений акт не викликає у суду сумніву, відповідачами не оскаржується. Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Пункт 2 Постанови Пленуму Верховного суду України №6 від 27.03.1992р. "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" (зі змінами) роз'яснив, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

Відповідно до ч.1 ст.322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власником забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Власність зобов'язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

Згідно Висновку експерта № В-86 від 31.07.2011 року вартість ремонтно-будівельних робіт квартири АДРЕСА_2 складає 19 967 грн. У суду немає сумнівів в достовірності даних в Висновку. Окрім цього, найменування і об'єм пошкоджень після затоки в Висновку відповідає акту обстеження квартири. Представник не заперечує щодо об»єму пошкоджень у квартирі після затоки.

У ході судового розгляду справи встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_6 Згідно даним 3-ої Севастопольської державної нотаріальної контори від 20.04.2013 року з заявою про прийнтяття спадщини після смерті ОСОБА_6 звернулися її діти: син ОСОБА_4 і донька ОСОБА_5 До складу спадкового майна завлена квартира АДРЕСА_1. Сталінграду у м. Севастополі. Будь-які інші особи з будь-якими заявами - не зверталися.

Відповідно до ст. 1281 ЦК України спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги.

Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги.

Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги.

Кредитор спадкодавця, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 1282 ЦК України спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

У даному випадку факт пред»явлення позову 26.04.2012 року свідчить про пред»явлення позову в установлений законом строк і дана категорія справ допускає правонаступництво.

Таким чином, сума матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок затоки, підлягає стягненню з відповідачів у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

Згідно даним БТІ та ДРОНМ у м. Севастополі за відповідачами зареєстровано право власності на вищевказану квартиру за кожним після смерті матері ОСОБА_6.

Отже, стягненню з відповідачів на користь позивача підлягає сума матеріальної шкоди в розмірі 9 733 грн. 50 коп. з кожного з відрахуванням 500 грн, отриманих позивачем від ОСОБА_6 06.09.2011 року, що вбачається із розписки ОСОБА_3 ( 19 967 грн. - 500 грн. /2 ).

У задоволенні позовних вимог щодо стягнення індексу інфляції та 3 % річних необхідно відмовити, оскільки при розгляді даної категорії справи не підлягає застосуванню ст. 625 ЦК України. Застосування ст. 625 ЦК України підлягає у випадку виникнення грошового зобов»язання, у даному випадку спір виникає з відшкодування шкоди внаслідок затоки.

Стаття 23 Цивільного кодексу України встановлює право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

На підставі ст.23, 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків встановлених законом.

Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди суд виходить із загальних засад виваженості, розумності та справедливості, при цьому враховує моральні переживання позивача щодо проживання в умовах сирості, порушенні привичного укладу його життя, ним були понесені незаплановані додаткові затрати і вважає необхідним та достатнім розмір відшкодування моральної шкоди в сумі 1 000 грн., по 500 грн. з кожного відповідача. У решті позову необхідно відмовити у зв»язку з відсутністю доказів.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню витрати по оплаті судового збору у розмірі 130 грн. та витрати на оплату експертизи у розмірі 570 грн. з кожного; з позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 52 грн. 80 коп. виходячи з розміру судових витрат на день винесення рішення, у розмірі пропорційно відмовлених позовних вимог ( при подачі позову позивачем сплачений судовий збір у розмірі 260 грн., а сплаті підлягав судовий збір у розмірі 214, 60 грн. в частині матеріальної шкоди та 107, 30 грн. в частині моральної шкоди на момент подачі позову.

Відповідно до вимог ст. 84 ЦПК України суд вважає за необхідне відмовити у стягненні витрат на правову допомогу у розмірі 3 200 грн., оскільки позивачем та його представником не надана до суду квитанція про оплату правової допомоги і відповідно до вимог Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» - не наданий акт виконаних робіт.

Загальна сума, що підлягає стягненню з кожного відповідача на користь позивача, складає 10 933 грн. 50 коп..

На підставі наведеного та керуючись ст.57, 60, 88, 179, 213-218, 294-296 ЦПК України, ст. 23, 319, 322, 1166, 1167, 1281, 1282 ЦК України, суд

Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду у розмірі 9 733 грн. 50 коп., моральну шкоду у розмірі 500 грн., судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 130 грн., витрати на оплату експертизи у розмірі 570 грн., а всього - 10 933 грн. 50 коп.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду у розмірі 9 733 грн. 50 коп., моральну шкоду у розмірі 500 грн., судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 130 грн., витрати на оплату експертизи у розмірі 570 грн., а всього - 10 933 грн. 50 коп.

У решті позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 у дохід держави судовий збір у розмірі 52 грн. 80 коп.

Рішення може бути оскаржено в Севастопольський апеляційний суд через Гагарінський районний суд м. Севастополя протягом 10-ти днів з дня проголошення рішення. У разі постановлення рішення у вісутність особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 10-ти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення складено власноручно в єдиному екземплярі.

Головуючий-суддя: