Постанова № 32268044, 25.06.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

25 червня 2013 року 14:45 №2а-17878/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., при секретарі судового засідання Кришталь М.О., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом

товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Преміум Інжінірінг»

до

державної податкової інспекції у Солом’янському районі міста Києва

про

визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 09.09.2011 №0003602308/0,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Преміум Інжінірінг» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до державної податкової інспекції у Солом’янському районі міста Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 09.09.2011 №0003602308/0.

Позовні вимоги мотивовано тим, що державною податковою інспекцією у Солом’янському районі міста Києва на підставі хибних висновків акту перевірки від 15.08.2011 №9192/23-08/33735221 щодо нікчемності правочинів, укладених між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Аксіома», приватним підприємством «Вікторія-2007», а також товариством з обмеженою відповідальністю «Лінгва Плюс», прийнято податкове повідомлення-рішення від 09.09.2011 №0003602308/0.

Відповідач проти позову заперечив з огляду на обґрунтованість висновків акту перевірки від 15.08.2011 №9192/23-08/33735221 та, відповідно, правомірність податкового повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Солом’янському районі міста Києва від 09.09.2011 №0003602308/0. Так, відповідачем вказано на нікчемність господарських операцій між товариством обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Преміум Інжінірінг» та товариством з обмеженою відповідальністю «Аксіома», приватним підприємством «Вікторія-2007», а також товариством з обмеженою відповідальністю «Лінгва Плюс» як таких, що не спрямовані на настання реальних правових наслідків за відсутності факту реальності господарських операцій.

Провадження в адміністративній справі №2а-17878/11/2670 зупинялося. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.04.2013 поновлено провадження в адміністративній справі №2а-17878/11/2670, справу призначено до судового розгляду.

В судове засідання 06.06.2013 представник відповідача не з’явився, був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду справи.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

У зв’язку з тим, що відсутні перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, а також зважаючи на відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи №2а-17878/11/2670 у письмовому провадженні.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Солом’янському районі міста Києва проведено планову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Преміум Інжінірінг» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2008 по 31.03.2011, валютного законодавства за період з 01.10.2008 по 31.03.2011.

Перевіркою встановлено порушення позивачем, зокрема, вимог підпункту 5.3.9 пункту 5.3, пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

За наслідками перевірки державною податковою інспекцією у Солом’янському районі міста Києва складено акт від 15.08.2011 №9192/23-08/33735221 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 09.09.2011 №0003602308/0, яким позивачеві визначено грошове зобов’язання з податку на прибуток у розмірі 590 774,00 грн., у тому числі: 568 956,00 грн. – основний платіж, 21 818,00 грн. – штрафні (фінансові) санкції.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що був чинним на момент виникнення частини спірних правовідносин, валові витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Зазначена позиція суду узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеної у листі останнього від 02.06.2011 №742/11/13-11.

Таким чином, враховуючи те, що для підтвердження даних податкового обліку беруться до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, досліджуючи реальність господарських операцій між товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Преміум Інжінірінг» та товариством з обмеженою відповідальністю «Аксіома», суд виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, між товариством з обмеженою відповідальністю «Аксіома» (продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Преміум Інжінірінг» (покупець) укладено договір поставки від 26.01.2011 №26-01/2011АНП.

На підтвердження реальності господарських операцій по договору від 26.01.2011 №26-01/2011АНП товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Преміум Інжінірінг» надано суду копію договору поставки від 26.01.2011 №26-01/2011АНП; копію видаткової накладної від 07.04.20111 №А-00000001; копії податкових накладних; копії виписок з банківського рахунку.

В свою чергу, державною податковою інспекцією у Солом’янському районі міста Києва на спростування обставин, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, вказано на відсутність у товариства з обмеженою відповідальністю «Аксіома» основних засобів, трудових ресурсів, виробничого обладнання, транспортного та торгівельного обладнання, матеріалів для здійснення основного виду діяльності, товариство відсутнє за місцем знаходження.

Аналізуючи первинні документи, які надані позивачем на обґрунтування доводів щодо реальності господарських операцій із товариством з обмеженою відповідальністю «Аксіома», суд наголошує на наступному.

Згідно з умовами договору поставки від 26.01.2011 №26-01/2011АНП (пункти 1.1 та 5.2) продавець зобов’язується поставити покупцю товар, що визначається в рахунках-фактурах, що є невід’ємною частиною договору. Найменування, кількість та ціна товару, умови та строки поставки визначаються в рахунках-фактурах.

Разом з тим, позивачем не надано суду жодного рахунку-фактури до договору поставки від 26.01.2011 №26-01/2011АНП.

Відповідно до пунктів 6.1 та 6.4 договору від 26.01.2011 №26-01/2011АНП приймання продукції проводиться відповідно до Інструкції виробничо-технічного призначенні і товарів народного споживання за кількістю №П-6 та за якістю №П-7, товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Преміум Інжінірінг» зобов’язувалось здійснити перевірку при прийнятті товару за кількістю та якістю, скласти та підписати відповідно накладні.

В той же час, товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Преміум Інжінірінг» на підтвердження реального здійснення господарської операції не надано суду документації з приймання-передачі товару та будь-яких документів, які підтверджують факт перевірки продукції за кількістю та за якістю.

Окрім того, позивачем не надано товарно-транспортні накладні, інші документи, що підтверджують прийняття товару та його транспортування відповідно до умов названих договорів, тощо.

За таких обставин, суд дійшов висновку про недоведеність з боку товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Преміум Інжінірінг» руху активів у процесі здійснення господарської діяльності, господарської мети та економічної обґрунтованості зазначених господарських операцій, у зв’язку з чим вказує на недоведеність з боку позивача реальності господарських операцій, здійснених між товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Преміум Інжінірінг» та товариством з обмеженою відповідальністю «Аксіома».

Окрім того, згідно баз даних АІС «Система обробки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» товариство з обмеженою відповідальністю «Аксіома» не декларувало податкові зобов'язання по взаємовідносинах з позивачем за січень та лютий 2011 року.

Досліджуючи реальність господарських операцій між товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Преміум Інжінірінг» та приватним підприємством «Вікторія-2007», суд виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, між приватним підприємством «Вікторія-2007» (продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Преміум Інжінірінг» (покупець) укладено договір поставки від 01.09.2010 №01-09/2010НВП.

На підтвердження реальності господарських операцій по договору від 01.09.2010 №01-09/2010НВП товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Преміум Інжінірінг» надано суду копію договору поставки від 01.09.2010 №01-09/2010НВП; копію видаткових накладних та податкових накладних; копії виписок з банківського рахунку, копію рахунку-фактури від 01.09.2010 №32.

Аналізуючи первинні документи, які надані позивачем на обґрунтування доводів щодо реальності господарських операцій із приватним підприємством «Вікторія-2007», суд наголошує на наступному.

Так, видаткові накладні, податкові накладні та рахунок-фактура, надані товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Преміум Інжінірінг», містять між собою розбіжності в даних, що в них відображено (посилання на інший рахунок-фактуру, на іншій договір поставки тощо). Частина видаткових накладних не містить порядкового номеру.

Згідно з умовами договору поставки від 01.09.2010 №01-09/2010НВП (пункти 1.1 та 5.2) продавець зобов’язується поставити покупцю товар, що визначається в специфікаціях, що є невід’ємною частиною договору. Найменування, кількість та ціна товару, умови та строки поставки визначаються в специфікаціях.

Разом з тим, позивачем не надано суду жодних специфікацій до договору поставки від 01.09.2010 №01-09/2010НВП.

Відповідно до пунктів 6.1 та 6.4 договору від 01.09.2010 №01-09/2010НВП приймання продукції проводиться відповідно до Інструкції виробничо-технічного призначенні і товарів народного споживання за кількістю №П-6 та за якістю №П-7, товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Преміум Інжінірінг» зобов’язувалось здійснити перевірку при прийнятті товару за кількістю та якістю, скласти та підписати відповідні накладні.

В той же час, товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Преміум Інжінірінг» на підтвердження реального здійснення господарської операції не надано суду документації з приймання-передачі товару та будь-яких документів, які підтверджують факт перевірки продукції за кількістю та за якістю.

Окрім того, позивачем не надано товарно-транспортні накладні, інші документи, що підтверджують прийняття товару та його транспортування відповідно до умов названих договорів, тощо.

За таких обставин, суд дійшов висновку про недоведеність з боку товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Преміум Інжінірінг» руху активів у процесі здійснення господарської діяльності, господарської мети та економічної обґрунтованості зазначених господарських операцій, у зв’язку з чим вказує на недоведеність з боку позивача реальності господарських операцій, здійснених між товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Преміум Інжінірінг» та приватним підприємством «Вікторія-2007».

Згідно з базою даних АІС «Система обробки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» приватне підприємство «Вікторія-2007» не декларувало податкові зобов'язання по взаємовідносинах з товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Преміум Інжінірінг» за вересень та листопад 2010 року.

Досліджуючи реальність господарських операцій між товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Преміум Інжінірінг» та товариством з обмеженою відповідальністю «Лінгва Плюс», суд виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, між товариством з обмеженою відповідальністю «Лінгва Плюс» (продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Преміум Інжінірінг» (покупець) укладено договір поставки від 01.09.2010 №01-09/2010НПЛ.

На підтвердження реальності господарських операцій по договору від 01.09.2010 №01-09/2010НПЛ товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Преміум Інжінірінг» надано суду копію договору поставки від 01.09.2010 №01-09/2010НПЛ; копію специфікації та податкової накладної; копії виписки з банківського рахунку.

В свою чергу, державною податковою інспекцією у Солом’янському районі міста Києва на спростування обставин, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, вказано на відсутність у товариства з обмеженою відповідальністю «Лінгва Плюс» основних засобів, трудових ресурсів, виробничого обладнання, транспортного та торгівельного обладнання, матеріалів для здійснення основного виду діяльності, товариство відсутнє за місцем знаходження.

Аналізуючи первинні документи, які надані позивачем на обґрунтування доводів щодо реальності господарських операцій із товариством з обмеженою відповідальністю «Лінгва Плюс», суд наголошує на наступному.

Згідно з умовами договору поставки від 01.09.2010 №01-09/2010НПЛ (пункти 1.1 та 5.2) продавець зобов’язується поставити покупцю товар, що визначається в специфікаціях, що є невід’ємною частиною договору. Найменування, кількість та ціна товару, умови та строки поставки визначаються в специфікаціях.

Відповідно до пунктів 6.1 та 6.4 договору від 01.09.2010 №01-09/2010НПЛ приймання продукції проводиться відповідно до Інструкції виробничо-технічного призначенні і товарів народного споживання за кількістю №П-6 та за якістю №П-7, товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Преміум Інжінірінг» зобов’язувалось здійснити перевірку при прийнятті товару за кількістю та якістю, скласти та підписати відповідно накладні.

В той же час, товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Преміум Інжінірінг» на підтвердження реального здійснення господарської операції не надано суду документації з приймання-передачі товару та будь-яких документів, які підтверджують факт перевірки продукції за кількістю та за якістю.

Окрім того, позивачем не надано товарно-транспортні накладні, рахунку-фактуру на якій є посилання в податковій накладній та інші документи, що підтверджують прийняття товару та його транспортування відповідно до умов названих договорів, тощо.

За таких обставин, суд дійшов висновку про недоведеність з боку товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Преміум Інжінірінг» руху активів у процесі здійснення господарської діяльності, господарської мети та економічної обґрунтованості зазначених господарських операцій, у зв’язку з чим вказує на недоведеність з боку позивача реальності господарських операцій, здійснених між товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Преміум Інжінірінг» та товариством з обмеженою відповідальністю «Лінгва Плюс».

Окрім того, згідно з базою даних АІС «Система обробки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» та товариство з обмеженою відповідальністю «Лінгва Плюс» не декларувало податкові зобов'язання по взаємовідносинах з товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Преміум Інжінірінг» за вересень 2010 року.

Підсумовуючи викладене, враховуючи, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, зважаючи на те, що визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків, з огляду на те, що товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Преміум Інжінірінг» не доведено реальності господарських операцій по взаємовідносинам з товариством з обмеженою відповідальністю «Аксіома», приватним підприємством «Вікторія-2007» та товариством з обмеженою відповідальністю «Лінгва Плюс», зважаючи на доведеність з боку податкового органу фіктивного характеру господарських операцій з вказаними контрагентами з огляду на їх безтоварність, суд дійшов висновку про обґрунтованість висновків акту перевірки від 15.08.2011 №9192/23-08/33735221 та, відповідно, правомірність податкового повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Солом’янському районі міста Києва від 09.09.2011 №0003602308/0.

За вказаних обставин, суд вказує на відсутність підстав для задоволення позову.

Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Літвінова А.В.