Постанова № 32267248, 05.07.2013, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 липня 2013 року № 813/4341/13-а

о 09 год., 37 хв. м. ЛьвівЛьвівський окружний адміністративний суд, суддя Гавдик З.В. розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу

за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Самборі та Самбірському районі Львівської областідо Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3про стягнення заборгованості в сумі 570,61 грн.

Управління Пенсійного фонду України в м. Самборі та Самбірському районі Львівської області звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із вищевказаним адміністративним позовом.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Ухвалою суду від 04.06.2013 року відкрито скорочене провадження в адміністративній справі та запропоновано відповідачу у десятиденний строк з дня одержання ухвали та копій документів подати заперечення проти позову та необхідні документи або заяву про визнання позову.

Відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи в порядку скороченого провадження, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення за № 00003771 у зазначений в ухвалі строк відповідач заперечень на адміністративний позов або заяви про визнання позову не подав.

Безпосередньо, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши наявні у справі докази, давши їм оцінку, суд встановив:

19.04.2013 року Управлінням Пенсійного фонду України в м. Самборі та Самбірському районі Львівської області прийнято рішення № 638 про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої на підставі пункту 2 частини 11 статті 25 Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», згідно якого до відповідача застосовано штраф у розмірі 10% в сумі 457,24 грн. та нараховано пеню 0,1% за період з 21.01.2013 року по 16.04.2013 року у розмірі 113,37 грн.

Докази які б підтверджували, що вказане рішення відповідачем оскаржувалось в справі відсутні, відповідно визначені у ньому штрафні санкції є узгодженими.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464-VI від 08.07.2010 року, із змінами і доповненнями, Кодексом адміністративного судочинства України.

Згідно ст. 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Згідно Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», цей Закон визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Згідно п.п. 2, 10 ч. 1 ст. 1 цього ж Закону, єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов'язані сплачувати єдиний внесок.

Згідно ч. 1 ст. 2 цього ж Закону, дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску.

Згідно п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 4 цього ж Закону, платниками єдиного внеску є роботодавці:

- фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців);

- фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно, та фізичні особи, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту)

- фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 6 цього ж Закону, платник єдиного внеску, крім іншого, зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Статтею 7 цього ж Закону встановлено базу нарахування єдиного внеску.

Згідно ст. 8 цього ж Закону, єдиний внесок для платників встановлюється у відсотках до визначеної абзацом першим пункту 1 частини першої статті 7 цього ж Закону бази нарахування єдиного внеску (за винятком винагороди за цивільно-правовими договорами) відповідно до класів професійного ризику виробництва, до яких віднесено платників єдиного внеску, з урахуванням видів їх економічної діяльності.

Згідно ст. 9 цього ж Закону, єдиний внесок обчислюється виключно у національній валюті, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.

Сплата єдиного внеску здійснюється виключно у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки територіальних органів Пенсійного фонду, відкриті в органах Державного казначейства України для його зарахування.

Платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 28 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Згідно абз. 7 ч. 4 ст. 25 цього ж Закону, територіальний орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки.

Згідно ч. 6 ст. 25 цього ж Закону, за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Згідно п. 2 ч. 11 ст. 25 цього ж Закону, Територіальний орган Пенсійного фонду застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Стаття 70 КАС України встановлює правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Предметом доказування, згідно з ч. 1 ст. 138 КАС України, є обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Заборгованість відповідача станом на час розгляду справи становить 570,61 грн., що підтверджується вищевказаними доказами. Докази про сплату відповідачем вказаної заборгованоісті у справі відсутні.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Докази подані позивачем підтверджують обґрунтованість позовних вимог.

Згідно ст. 49, 70 КАС України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобов'язані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень, що відповідачем зроблено не було.

Таким чином, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 570,61 грн. підлягають задоволенню повністю, оскільки на відповідача законодавцем покладений обов'язок своєчасно та в повному обсязі сплачувати штрафні санкції та пеню.

Розподіл судових витрат згідно ст. 94 КАС України не застосовується, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 18 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст.ст. 69, 70, 159-163, 167 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, с. Городище, Самбірський район, Львівська область) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Самборі та Самбірському районі Львівської області (ЄДРПОУ 37893509, вул. Козацька, 6, м. Самбір, Львівська область) заборгованість по сплаті штрафних санкцій та пені за несплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 570,61 грн.

3. Зобов'язати Фізичну особу - підприємця ОСОБА_3 виконати постанову негайно.

Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки.

Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

У разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, ухвала суду апеляційної інстанції по такій справі є остаточною і оскарженню не підлягає.

Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Згідно ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього ж Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили у порядку та строки згідно ст. 254 КАС України.

Постанова складена у повному обсязі 05.07.2013 року.

Суддя Гавдик З.В.