Постанова № 32266097, 04.07.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

м. Сімферополь

04 липня 2013 р. (11:41 год.) Справа №801/4037/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Панова О.І., суддів Кононової Ю.С., Пакет Т.В., при секретарі судового засідання Карпенко Л.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Заступника Сімферопольського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах особи ОСОБА_1

до Міністерства оборони України, Міністерства інфраструктури України

про стягнення

представники сторін:

від прокуратури - Потаров Максим Вікторович, посвідчення №012236;

позивач - Ємельянов Вячеслав Ананійович, паспорт серії НОМЕР_1;

від відповідача 1 - не з'явився;

від відповідача 2 - Веренчанський Олексій Миколайович, довіреність №3125/15/14-13 від 05.06.2013 р.

Суть справи: Заступник Сімферопольського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах особи ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Міністерства оборони України (далі - Відповідач 1), Міністерства інфраструктури України (далі - Відповідач 2) про визнання протиправною бездіяльність відповідачів 1,2 щодо невиплати громадянину ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільнені у розмірі 129370,50 грн. та про стягнення з відповідача 1 на користь громадянина ОСОБА_1 заборгованості з виплати одноразової грошової допомоги при звільнені у розмірі 129370,50 грн.

Позов мотивовано тим, що в порушення вимог ч.2 ст.15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 року № 2011-XII відповідачами було допущено бездіяльність щодо невиплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби та враховуючи, що ОСОБА_1 спочатку було звільнено з військової служби за станом здоров'я Міністерством оборони України, а вже потім з Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, до якого ОСОБА_1 був відряджений, та на момент звільнення з якого не залишався на військовій службі, то вищевказану грошову допомогу при звільненні повинно сплатити саме Міністерство оборони України.

Ухвалами Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 14.05.2013 р. було відкрито провадження у адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою суду від 04.07.2013 р. позовну заяву заступника Сімферопольського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах особи ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Міністерства інфраструктури України в частині позовних вимог щодо визнання протиправною бездіяльність Міністерства інфраструктури України щодо невиплати громадянину ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільнені у розмірі 129370,50 грн. було залишено без розгляду.

У судовому засіданні прокурор Потаров М.В. та позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити у повному обсязі з підстав викладених у позові.

У судове засідання представник відповідача Міністерства оборони України не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надіслав до суду заперечення проти позову та клопотання про розгляд справи без його участі з урахуванням наданих письмових заперечень.

У судовому засіданні представник відповідача Міністерства інфраструктури України проти позову заперечував.

Заслухавши пояснення прокурора, позивача та відповідача 1, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Ст.19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинен він дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта., встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії) : 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіряючи законність дій відповідачів щодо невиплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні судом встановлено наступне.

Наказами Міністра оборони України №206 від 15.04.2005 року та командира військової частини А4465 №104 від 04.05.2005 майора ОСОБА_1, старшого помічника керівника польотами групи управління польотами було відряджено для подальшого проходження служби до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України із залишенням на військовій службі.

Наказом Міністра оборони України №5 від 10.01.2013 року майора ОСОБА_1, старшого штурмана з контролю за режимом польотів (диспетчера з руху літаків) регіонального структурного підрозділу "Кримаерорух", відповідно до ст. 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" було звільнено у запас за п. "б" (за станом здоров'я) (а.с.9).

13.03.2013 р. наказом Державного підприємства обслуговування повітряного руху України №126/0 від 06.03.2013 р. майор ОСОБА_1, на підставі наказу Міністерства оборони України №5 від 10.01.2013 р. був звільнений з посади старшого штурмана з контролю за режимом польотів (диспетчера з руху літаків) регіонального структурного підрозділу "Кримаерорух", відповідно до ст. 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".

18.03.2013 р. позивач звернувся до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України та Міністерства оборони України з вимогою щодо виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільнені, проте до цього часу вказана допомога при звільнені позивачем не була отримана.

Не погодившись з вищезазначеним заступник Сімферопольського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах особи ОСОБА_1 звернувся до суду за поновленням порушених прав позивача.

Вирішуючи позовні вимоги позивача, суд зазначає наступне.

Частиною першою статті 9 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, встановлено, що особам, які мають право на пенсію за цим Законом та звільняються зі служби за станом здоров'я виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Відповідно до частини четвертої статті 9 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" виплата одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби особам, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється, зокрема Міністерством оборони України, за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачених на його утримання.

Частиною п'ятою зазначеної статті встановлено, що особам звільненим зі служби безпосередньо з посад, займаних в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях і у вищих навчальних закладах із залишенням на військовій службі, виплата одноразової грошової допомоги з підстав, передбачених частинами першою та другою цієї статті, здійснюється за рахунок коштів органів, у яких вони працювали.

Пунктом 2 статті 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" встановлені аналогічні права військовослужбовців на одноразову грошову допомогу у разі звільнення з військової служби та органи, що її виплачують в залежності від обставин звільнення.

З наведених норм права вбачається, що виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям за рахунок коштів органів, у яких вони працювали, здійснюється у разі звільнення зі служби безпосередньо з посад, займаних в цих органах, але із залишенням на військовій службі.

У даному випадку позивача ОСОБА_1 звільнено з військової служби за станом здоров'я Міністерством оборони України, а вже потім з Держаного підприємства обслуговування повітряного руху України, до якого позивач був лише відряджений, та на момент звільнення з якого не залишався на військовій службі.

З огляду на наведені вимоги закону та обставини справи у підприємства, до якого було відряджено ОСОБА_1, були відсутні зобов'язання щодо виплати йому одноразової грошової допомоги в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби у зв'язку із звільненням з військової служби за станом здоров'я, отже вищезазначену грошову допомогу при звільненні повинно сплатити саме Міністерство оборони України.

Так, наказом №126/0 від 06.03.2013 р. було визначено вислугу років ОСОБА_1 в Збройних Силах України, яка склала 27 років 10 місяців.

Згідно довідки Державного підприємства обслуговування повітряного руху України від 06.03.2013 року №10.1-271 на момент звільнення загальна сума грошового забезпечення ОСОБА_1 складала 9583 грн. 00 коп. (а.с.14).

Таким чином, сума одноразової грошової допомоги при звільненні ОСОБА_1 становить 129370 грн. 50 коп. (27 років *9583,00 грн./2).

Враховуючи, що ОСОБА_1 був звільнений з військової служби за станом здоров'я відповідно до наказу Міністра оборони України №5 від 10.01.2013 року, суд дійшов висновку про те, що обов'язок щодо виплати вищевказаної одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 було покладено саме на Міністерство оборони України.

Як зазначалося судом вище, ОСОБА_1 звертався до Міністерства оборони України з заявою від 18.03.2013 р. стосовно виплати одноразової грошової допомоги при звільненні, на що Міністерством оборони України зовсім не було надано відповіді, що можливо розцінити як відмову з боку відповідача.

Таким чином, відмовляючи ОСОБА_1 у виплаті одноразової грошової допомоги при звільненні Міністерство оборони діяло необґрунтовано, без врахування всіх обставин, що мають значення для вирішення даного питання.

Отже, позовні вимоги позивача стосовно визнання протиправною бездіяльність Міністерства оборони України щодо невиплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні у розмірі 129370,50 грн. та стягнення з Міністерства оборони України на користь ОСОБА_1 заборгованості з виплати одноразової грошової допомоги при звільненні у розмірі 129370,50 грн. є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Приймаючи до уваги, що відповідач не надав суду належного обґрунтування своїх заперечень, суд дійшов до висновку що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Під час судового засідання, яке відбулось 04.07.2013 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАС України постанову складено 09.07.2013 р.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправною бездіяльність Міністерства оборони України щодо невиплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні у розмірі 129370 (сто двадцять дев'ять тисяч триста сімдесят ) грн. 00 коп.

3. Стягнути з Міністерства оборони України на користь ОСОБА_1 заборгованість з виплати одноразової грошової допомоги при звільненні у розмірі 129370 (сто двадцять дев'ять тисяч триста сімдесят ) грн. 00 коп.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий суддя Панов О.І.

Суддя Кононова Ю. С.

Суддя Пакет Т.В.