Вирок № 32265591, 09.07.2013, Покровський міський суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області)

Справа № 184/1525/13-к

Номер провадження 1-кп/184/40/13

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.07.2013м. Орджонікідзе

Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої - судді Горбенко Н.В.,

при секретарях - Попівніч Н.І., Михайлової Т.В.,

провівши в залі суду в м.Орджонікідзе відкрите судове засідання у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Олексіївка Софіївського району Дніпропетровської області, громадянина України, українця, не працюючого, вдівця, пенсіонера, мешкає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,-

сторони кримінального провадження: прокурор - Дашковський С.В.,

обвинувачений - ОСОБА_1,

адвокат - ОСОБА_2,

потерпіла - ОСОБА_3,

представник потерпілої - адвокат ОСОБА_4,

представник цивільного відповідача - ОСОБА_5,

свідок - ОСОБА_6,

В С Т А Н О В И В:

11 жовтня 2012 року о 09 годинні 23 хвилини в м. Орджонікідзе Дніпропетровської області водій ОСОБА_1, керуючи технічно справним легковим автомобілем марки ВАЗ-2107 державний реєстраційний номер НОМЕР_6, яким буксирував причеп марки ПВА-1 державний реєстраційний номер НОМЕР_2, у світлий час доби рухався по проїзній частині вул.Партизанська, де у цей же день і час по вищевказаній проїзній частині у попутному напрямку рухався мопед марки «Мустанг» під керуванням водія ОСОБА_7

Водій автомобіля ВАЗ-2107 д/н НОМЕР_6 з причепом марки ПВА-1 д/н НОМЕР_2 ОСОБА_1, приближаючись до автозаправної станції «Квадрат», почав здійснювати обгін вищевказаного мопеду, який рухався у попутному напрямку. Під час виконання маневру обгону водій автомобіля ОСОБА_1 не врахував безпечного інтервалу і здійснив правою задньою частиною причепа зіткнення з мопедом «Мустанг» під керуванням водія ОСОБА_7, який рухався прямолінійно і не змінював напрямок свого руху.

В результаті зіткнення водію мопеда ОСОБА_7 згідно висновку судово-медичної експертизи №703/41 від 13.11.2012 року були спричинені тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми у вигляді перелому лівої скроневої кістки, крововиливів під оболонки, у речовину та шлуночки головного мозку, що відносяться до категорії ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя та перебувають у прямому причинному зв'язку з настанням смерті ОСОБА_7

Дії водія ОСОБА_1 по управлінню транспортним засобом легковим автомобілем марки ВАЗ-2107 державний реєстраційний номер НОМЕР_6 та причеп марки ПВА-1 державний реєстраційний номер НОМЕР_2 не відповідали вимогам п.п.1.3, 1.5, 2.3 (б), 12.3, 13.3 Правил дорожнього руху України, у яких від водія вимагається:

п.1.3 «Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих правил, а також бути взаємно ввічливим»,

п.1.5 «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку, чи її перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальні збитки,

п.2.3 «б» «бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу, і не відволікатися від керування транспортним засобом у дорозі»,

п.12.3 «у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкод»,

п.13.3 «Під час обгону, випередження об'їзду перешкоди чи зустрічного роз'їзду, необхідно дотримувати безпечного інтервалу, щоб не створювати небезпеки для дорожнього руху».

Невиконання водієм ОСОБА_1 вимог п.12.3, 13.3 Правил дорожнього руху України з технічної точки зору перебуває в причинному зв'язку з настанням події даної ДТП, що підтверджується висновком експерта №70/27-103 від 20.02.2013 року та висновком експерта №70/29-724 від 18.01.2013 року, згідно якого контакт між причепом ПВА 1 д/н НОМЕР_2, буксируваним автомобілем ВАЗ-2107 д/н НОМЕР_6 і мопедом «Мустанг» мав місце.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.2 ст.286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілого.

В ході судового засідання обвинувачуваний ОСОБА_1 свою вину у скоєнні вказаного кримінального правопорушення визнав повністю та пояснив, що 11.10.2012р. о 09.15 годині він їхав зі сторони с.Руднік в сторону м.Нікополя по вул.Партизанській. В районі автозаправки «Квадрат» він наздогнав мопед і пішов на обгін. Його автомобіль вже обігнав мопед, відстань була нормальною. В заднє дзеркало він побачив, що мопед упав і він зупинився. Пішов на місце пригоди і побачив, що той лежав на дорозі, тяжко дихав. На автобусній зупинці стояли чоловіки бачили, що трапилося. Вони сказали йому, що мопед заїхав у яму, тому змінив напрямок руху. Він не вірив, що зачіпив мопед. Йому потім сказав хлопець, що він зачіпив мопед своїм причепом. Сліди на причепі він не вбирав. Працівники ДАІ сказали йому, що на його причепі була фарба. Його машину забрали до ДАІ. Приїхала швидка і потерпілого забрали. Він допускає, що своїм причепом зачіпив мопед і тому сталося ДТП. Він бачив, як потерпілий падав. До цього у нього таких випадків не було. Він їздить на машині з 1977 року. Машина у нього в користуванні 5 років. Автомобіль і причеп належать йому. Коли він виїхав нагору, на дорозі нікого не було. Потім з-за повороту виїхав автомобіль. На дорозі вільно могли роз,їхатись три машини. Він, що зможе оплатить, він вже відшкодував потерпілій 1300грн, та 5 тис. грн.. моральної шкоди. На другий день після того, що трапилось, він звернувся до страхової компанії в м.Нікополь. Його автомобіль і причеп були застраховані. В міліції у нього взяли копії страхових документів, також він надав і документ, що в той день він був тверезий. Його син дзвонив потерпілій ОСОБА_3 і сказав, щоб вона йшла до страхової компанії. Це була його ініціатива, а не ОСОБА_3 Матеріальні збитки в сумі 14.451 грн. 57 коп. визнає, але в нього немає чим платити. Моральну шкоду - на розсуд суду в сумі 40тис. грн. В скоєному розкаявся.

Крім того, в судовому засіданні досліджені і інші докази, якими встановлено слідуюче:

- поясненнями потерпілої ОСОБА_3 доведено, що з 2004 року вона з ОСОБА_7 проживали як чоловік з жінкою без реєстрації шлюбу і вели спільне господарство, а 26.06.2009 року зареєстрували шлюб. За станом здоров'я та своїм віком вона не мала можливості працевлаштуватись і фактично проживала за рахунок пенсії (2700 грн.) її чоловіка. Чоловік повністю її матеріально утримував. Вони проживали в одному будинку, піклувались про себе, допомагали один одному. Вранці 11.10.2012 року її чоловік на мопеді «Мустанг» з с.Руднік поїхав до м.Нікополь придбати патрони для охоти. В той же день їй повідомили, що його на проїзній частині вул.Партизанська в м.Орджонікідзе збив автомобіль. Коли вона прибула на місце події, побачила смертельно травмованого чоловіка, пошкоджений мопед, ОСОБА_1 і його автомобіль. Коли вона спитала, ОСОБА_1 відповів, що він до травмування її чоловіка ніякого відношення немає, а зупинився лише для надання допомоги, так як під часу руху на своєму автомобілі побачив, що чоловік сам впав. В подальшому з'ясувалось, що ОСОБА_1 порушив правила Дорожнього руху, що стало причиною загибелі її чоловіка. У зв'язку зі смертю її чоловіка їй були заподіяні матеріальні збитки, а саме: витрати у зв'язку з похованням 601 грн. 30 коп. за послуги моргу м.Нікополь з підготовкою тіла для належного вигляду у зв'язку з похованням; 227 грн. за послуги моргу м.Нікополь з трепанації черепа та приведення йому належного вигляду; 2 грн. 27 коп. за послуги банку у зв'язку з перерахуванням коштів; 7021 грн. за ритуальні послуги у зв'язку з похованням чоловіка; 3600 грн. за поминальний обід в перший день поховання; 1000 грн. за поминальний обід на 9 день після поховання; 2000 грн. за поминальний обід на 40 день після поховання, а всього на загальну суму 14.451 грн. 57 коп.

Крім цього, їй була заподіяна моральна шкода, яка виражається в її стресовому становищі, моральних, психічних переживаннях з приводу трагічної гибелі її чоловіка, непоправній утраті рідної людини, моральних і психічних переживань. Вона душевно страждає на протязі тривалого часу. Фактично вона втратила свого годувальника та помічника. ОСОБА_1 спочатку відмовився відшкодувати матеріальні збитки і їй самотужки прийшлось позичати кошти для поховання чоловіка. Вона була вимушена з-за скрутного матеріального положення відмовитись від нормального харчування, лікування. Після поховання свого чоловіка внаслідок переживань вона стала часто хворіти. Від страждань порушився її нopмальний спосіб життя. Всі негативні моральні, психічні переживання і емоції діями ОСОБА_1 погіршили її душевне та соціальне благополуччя, порушили її нормальні життєві зв'язки, що призвело до додаткових зусиль для організації свого життя, а також додаткових витрат. Заподіяну їй моральну шкоду вона оцінює в 200 тис.грн. Просить стягнути з ОСОБА_1 на її користь матеріальні збитки у сумі 14.451 грн. 57 коп., а також моральну шкоду у сумі 200 тис грн., а всього на загальну суму 214.451 грн. 57 коп. Вона підтримала свій позов. Її чоловік з 17 років за кермом, у нього є посвідчення, що він працював інструктором з керування. Вона перебуває на обліку у лікаря років 3-4 з приводу збільшення щитовидної залози, вона гіпертонік. Їй потрібно робити операцію на щитовидній залозі, але на це немає грошей. Вона від ОСОБА_1 отримала 1325грн відшкодування матеріальної шкоди, а за моральну шкоду він заплатив лише 5 тис.грн, а на 195тис. вона підтримує цивільний позов. Після поховання через два тижні вона подала заяву до страхової компанії, копії документів вони їй не дали. Вони сказали, що оплатять тільки витрати з похоронного бюро в сумі 7021грн. Вона писала заяву на вказану суму. Банківські реквізити вона не вказувала, їй з цього приводу в страховій компанії нічого не казали. Дівчина в страховій компанії їй сказала, що, коли в неї буде на руках рішення суду, тоді вона до неї приїде;

- поясненнями представника цивільного відповідача ОСОБА_5 доведено, що ПРАТ СК «Дніпроінмед» заперечує проти цивільного позову ОСОБА_3 у зв'язку з наступними обставинами.

1. Відповідно до п.35.1 ст.35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (надалі - «Закон № 1961-IV») особа, що має право на отримання страхового відшкодування, повинна надати страховику відповідну заяву про виплату страхового відшкодування за вказаною в запереченні формою з додатками згідно з п. 35.2 ст. 35 вказаного Закону № 1961-IV. Крім того, відповідно до п. 27.5 ст. 27 Закону № 1961-IV (в редакції чинній на дату ДТП та на момент укладення полісу страхування) витрати на поховання мають бути обґрунтовані та відшкодовуються при наданні страховику оригіналу свідоцтва про смерть та документів, які підтверджують такі витрати.

Відповідно до п. 36.2 ст. 36 Закону №1961-ІV страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: - у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі заподіяної шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи, якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна; - у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Згідно з п. 36.2 ст. 36 Закону №1961-ІV, якщо дорожньо-транспортна пригода розглядається в цивільній, господарській або кримінальній справі, перебіг цього строку припиняється до дати, коли страховику (у випадках, передбачених ст.41 цього Закону, - МТСБУ) стало відомо про набрання рішенням у такій справі законної сили.

ОСОБА_3 ніколи не надавала страховику заяв про виплатну страхового відшкодування та інших документів, як то передбачено ст.ст. 27, 35 Закону № 1961-ІУ. У зв'язку з цією обставиною та у відповідності до норми п.36.2 ст.36 зазначеного закону у страховика відсутні законні підстави для прийняття рішення щодо страхового відшкодування.

Відповідно до приписів п.36.2 ст.36 Закону № 1961-ІУ строк прийняття рішення страховиком щодо виплати страхового відшкодування припиняється на час розгляду справи стосовно ДТП в суді. Обов'язок страховика здійснити виплату страхового відшкодування не може настати до моменту завершення розгляду кримінальної справи в суді та встановлення винних осіб.

2. З приводу вимоги позивачки про стягнення витрат на ритуальні послуги та поминальні

обіди, то відповідно до п.27.1 ст.27 Закону № 1961-ІУ (в редакції чинній на дату ДТП та на момент укладення полісу страхування) право на отримання відшкодування за шкоду, пов'язану із смертю потерпілого, мають особи, які знаходилися на утриманні потерпілого, та особи, які взяли на себе витрати з поховання.

Згідно зі ст.2 Закону України «Про поховання та похоронну справу» поховання померлого - комплекс заходів та обрядових дій, які здійснюються з моменту смерті людини до поміщення труни з тілом або урни з прахом у могилу або колумбарну нішу, облаштування та утримання місця поховання відповідно до звичаїв та традицій, що не суперечать законодавству; ритуальні послуги - послуги, пов'язані з організацією поховання та облаштуванням місця поховання.

Як вбачається з викладених вище норм, страховик відшкодовує лише витрати, пов'язані з похованням потерпілого, а не витрати, пов'язані з наданням ритуальних послуг, до яких відносяться й витрати на поминки.

Відповідно до змісту ст.979 ЦК України та Закону № 1961-ІУ право на одержання передбаченої договором страхової виплати має потерпілий, який є вигодонабувачем за договором страхування. У разі смерті потерпілого особи, які взяли на себе витрати з його поховання, мають право на відшкодування таких витрат (п.27.1 ст.27 Закону № 1961-ІУ). При цьому під витратами на поховання маються на увазі витрати на забезпечення комплексу заходів та обов'язкових дій, які здійснюються з моменту смерті людини до поміщення труни з тілом у могилу, облаштування та утримання місця поховання відповідно до звичаїв та традицій, що не суперечать законодавству.

Понесені на організацію поминального обіду затрати не відносяться до витрат з поховання, які відповідно до Закону № 1961-ІУ відшкодовує страховик.

Витрати на ритуальні послуги страховиком не відшкодовуються, адже відшкодування таких витрат страховиком не передбачено ані законом, ані договором.

Дана правова позиція цивільного відповідача підтверджується також і складеною судовою практикою, а саме ухвалою Верховного Суду України від 29.09.2010 р.

3. Стосовно вимог про стягнення моральної шкоди, то відповідно до п. 22.3 ст. 22 Закону №1961-ІУ (в редакції чинній на дату ДТП та на момент укладення полісу страхування) потерпілому відшкодовується також моральна шкода, передбачена п.1, 2 ч.2 ст.23 Цивільного кодексу України. Така шкода відшкодовується у встановленому судом розмірі відповідно до вимог ст.23 ЦК України. При цьому страховик відшкодовує не більше ніж 5 відсотків ліміту, визначеного у пункті 9.3 статті 9 нього Закону. Різницю між сумою відшкодування, визначеною судом, та сумою, яка має бути відшкодована страховиком, сплачує особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно з п. 1.3 ст. 1 Закону № 1961 -IV потерпілими є юридичні та фізичні особи, життю, здоров'ю та/або майну яких заподіяна шкода внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з використанням транспортного засобу.

Як вбачається з викладеної вище норми страховик відшкодовує моральну шкоду, спричинену у зв'язку з настанням ДТП виключно потерпілим особам, однак, цивільний позивач не є потерпілою особою в розумінні Закону № 1961-ІУ, оскільки внаслідок ДТП її життю, здоров'ю та/або майну не була спричинена шкода.

У зв'язку з цією обставиною цивільний позивач не має права на отримання відшкодування спричиненої моральної шкоди від страховика.

Дана позиція страховика також підтверджується висновками, наведеними в ухвалі ВСУ від 29.09.2010 р.

Просить відмовити цивільному позивачу ОСОБА_3 у позові до ПРАТ СК «Дніпроінмед».

Станом на сьогоднішній день потерпіла особа та цивільний позивач не зверталися до страхової компанії із заявою про виплату страховки. ОСОБА_3 взерталася до страховика лише з повідомленням про ДТП відповідно до ст..33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», але це не породжує обов,язки страховика надати страхове відшкодування. Страхова компанія не порушувала прав потерпілої особи. Страховик відшкодовує лише витрати на поховання, але не на ритуальні послуги. Щодо стягнення моральної шкоди, то страховик відшкодовує лише потерпілій особі, вона лімітована і не може перевищувати 5 тис.грн. Підстав для відшкодування моральної шкоди страховиком немає. ОСОБА_3 у них не є потерпілою особою, її здоров,ю не завдано шкоду. По строкам - потерпіла особа має право звернутися до них протягом трьох років з моменту скоєння страхового випадку, якщо буде винесений відповідний вирок суду. ОСОБА_1 звертався до страховика 15.10.2012р., надав необхідні документи, претензій щодо його звернення в них немає. ОСОБА_3 надала тільки повідомлення про страховий випадок, але не подала саму заяву. П.27.1 ст.27 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» - редакція цієї статті була введена в дію 05.07.2012р., ця норма набрала чинності у лютому 2013р. Дана подія ДТП відбулася ще у 2012 році, коли ця норма ще не вступила в законну силу. Тому він зробив витяг із Закону чинних норм. Обвинувачений визнав завдану ОСОБА_3 матеріальну шкоду в сумі 14.451 грн. 57 коп. і сплатить її, потерпіла особа отримає кошти від обвинуваченого. Станом на сьогоднішній день підстав для відшкодування шкоди немає. Відшкодування шкоди припиняється на той час, поки справа розглядається в суді. Є певний порядок для відшкодування страхової шкоди. ОСОБА_3 плутає заяву і письмове повідомлення про ДТП. В законі не вказано, що страховик зобов,язаний був роз,яснити це ОСОБА_3 Це право ОСОБА_3 звернутися до страхової компанії;

- поясненнями свідка ОСОБА_6 доведено, що вона працює в страховій компанії експертом-консультантом по страхуванню. 15.10.2012р. ОСОБА_1 повідомив страхову компанію про ДТП, заповнив відповідну форму. 09.01.2013р. ОСОБА_3 також заповнила повідомлення про ДТП, надала відповідні документи для розгляду в страховій компанії. Водій ОСОБА_1 виконав сві їхні вимоги, йому роз,яснювалось, які документи необхідно надати. Вона зібрала усі документи по ДТП, передала до м.Дніпропетровська. ОСОБА_3 писала повідомлення про ДТП, вона зняла ксерокопії з необхідних документів. Вони завжди чекають по справі рішення суду. Усі рішення по виплаті приймаються в м.Дніпропетровську. ОСОБА_3 писала їй заяву, що представляє інтереси свого чоловіка. Повідомлення про ДТП на спеціальному бланку. Усі учасники, які звертаються до страхової компанії, заповнюють ці бланки. ОСОБА_3 надала їй оригінали накладних, товарні чеки, свідоцтво про смерть свого чоловіка, паспортні дані свої та чоловіка, ідентифікаційні коди. Вони почали збирати її документи на виплату, але чекають рішення суду по даній справі. В її присутності потерпіла сторона і страховик завіряють документи. Чеки - це основа на виплату матеріальної шкоди. Вона розписку потерпілій не писала про те, що прийняла від неї документи. Вони готові віддати суду оригінали документів, які їм передала ОСОБА_3;

- довідкою про прийняття і реєстрацію заяви ОСОБА_3 (а.с.3 т.1);

- протоколом огляду місця ДТП та фототаблицями (а.с.9-28 т.1);

- протоколом огляду трупа ОСОБА_7 та фототаблицею (а.с.29-30 т.1);

- страховим полісом власника трансопртного засобу (а.с.34-35 т.1);

- протоколом виїмки (а.с.60 т.1);

- протоколом демонстрації відеозапису слідчої дії (а.с.61 т.1);

- акт судово-медичного дослідження трупу №703 (а.с.66-70 т.1);

- висновком експерта №703/41 (а.с.71-73 т.1);

- висновокм експерта №70/29-724 від 18.01.2013р. та фото таблицями (а.с.76-87 т.1);

- протоколом проведення слідчого експерименту (а.с.91-92 т.1);

- висновком експерта №70/27-103 від 20.02.2013р. (а.с.94-95 т.1);

- копіями накладної та квитанцій (а.с.20-22 т.2);

- повідомленням потерпілої особи - ОСОБА_3 про подію з транспортним засобом та заявою (а.с.86 т.2);

- квитанціями та накладною (а.с.87-88, 90 т.2).

Даючи оцінку зібраним по справі доказам, суд вважає їх достовірними, допустимими, належними і їх достатньо, щоб зробити правильний висновок про всі обставини по справі.

Вина обвинуваченого ОСОБА_1 підтверджується не тільки його правдивими і об'єктивними поясненнями, а й поясненнями потерпілої та цивільного позивача ОСОБА_3 відносно обставин смерті її чоловіка ОСОБА_7 , а також зібраними по справі доказами: протоколом огляду місця ДТП та фототаблицями (а.с.9-28 т.1);

- протоколом огляду трупа ОСОБА_7 та фототаблицею (а.с.29-30 т.1);

- страховим полісом власника трансопртного засобу (а.с.34-35 т.1);

- протоколом виїмки (а.с.60 т.1);

- протоколом демонстрації відеозапису слідчої дії (а.с.61 т.1);

- акт судово-медичного дослідження трупу №703 (а.с.66-70 т.1);

- висновком експерта №703/41 (а.с.71-73 т.1);

- висновокм експерта №70/29-724 від 18.01.2013р. та фото таблицями (а.с.76-87 т.1);

- протоколом проведення слідчого експерименту (а.с.91-92 т.1);

- висновком експерта №70/27-103 від 20.02.2013р. (а.с.94-95 т.1);

- копіями накладної та квитанцій (а.с.20-22 т.2);

- повідомленням потерпілої ОСОБА_3 про подію ДТП та заявою (а.с.86 т.2).

В судовому засіданні доведено, що в діях ОСОБА_1 дійсно є склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, за ознаками порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілого і його дії правильно кваліфіковано за даним законом.

Визначаючи обвинуваченому покарання, суд враховує ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, вину визнав, в скоєному розкаявся, раніше не судимий і вважає, що покарання обвинуваченому слід призначити у вигляді позбавлення волі.

Вирішуючи питання про те, чи повинен підсудний відбувати покарання реально, суд враховує пом,якшуючі вину обставини: вину визнав, в скоєному розкаявся, його похилий вік та непрацездатність, частково відшкодував завдану шкоду і вважає можливим застосувати до нього ст.75 КК України.

Відповідно до ст.66 КК України, обставинами, які пом'якшують покарання, суд вважає повне визнання своєї вини, розкаяння в скоєному та похилий вік обвинуваченого.

Обставин, які обтяжують покарання, відповідно до ст.67 КК України, суд не вбачає.

Цивільний позов в кримінальному провадженні підлягає задовленню частково.

В частині моральної шкоди суд вважає можливим стягнути моральну шкоду в сумі 35 тис. з ОСОБА_1 ОСОБА_1 є особою похилого віку, майже 15 років перебуває на пенсії, розмір якої складає 1457грн (а.с.91 т2). Має позитивну характеристику, не судимий, скоїв вперше правопорушення з необережності та розкаявся у скоєному. Відомостей про його підприємницьку діяльність суду сторонами не надано. Частково ОСОБА_1 відшкодував моральну шкоду в сумі 5 тис.грн. Тому суд вважає, що відшкодувати моральну шкоду потерпілій в сумі 195 тис. грн.. обвинувачений не взмозі. Разом з тим, суд враховує моральний і фізичний стан потерпілої ОСОБА_3 від втрати її чоловіка. Внаслідок смерті її чоловіка вона зазнала моральних страждань і фізичних, які виражаються в її стресовому становищі від непоправної утрати рідної людини. порушились її нормальні життєві зв'язки, що призвело до додаткових зусиль для організації свого життя, а також додаткових витрат. Однак, щодо погіршення свого стану здоров,я після 11 жовтня 2012року позивачка не надала суду жодної довідки. Потребу в необхідності проведення операції на щитовидній залозі ОСОБА_3 обґрунтовує загальним захворюванням, яке вона має на протязі останніх 3-4-х років. Тому суд вважає, що це захворювання і потреба в його лікуванні не пов'язані із даним обвинуваченням, а обвинувачений не повинен відшкодовувати моральні збитки від своїх дій з урахуванням інших захворювань потерпілої, не пов'язаних з наслідками смерті потерпілого від ДТП. Тому суд оцінює моральну шкоду в сумі 40 тис. грн. З урахуванням того, що ОСОБА_1 частково відшкодував потерпілій 5 тис.грн., з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 слід стягнути 35 тис грн. моральної шкоди.

Стосовно вимог про стягнення моральної шкоди зі страхової компаніїї, то відповідно до п. 22.3 ст.22 Закону №1961-ІУ (в редакції чинній на дату ДТП та на момент укладення полісу страхування) потерпілому відшкодовується також моральна шкода, передбачена п.1, 2 ч.2 ст.23 Цивільного кодексу України. Така шкода відшкодовується у встановленому судом розмірі відповідно до вимог ст.23 ЦК України. При цьому страховик відшкодовує не більше ніж 5 відсотків ліміту, визначеного у пункті 9.3 статті 9 нього Закону. Різницю між сумою відшкодування, визначеною судом, та сумою, яка має бути відшкодована страховиком, сплачує особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди. Згідно з п. 1.3 ст. 1 Закону № 1961 -IV потерпілими є юридичні та фізичні особи, життю, здоров'ю та/або майну яких заподіяна шкода внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з використанням транспортного засобу.

Як вбачається з викладеної вище норми страховик відшкодовує моральну шкоду, спричинену у зв'язку з настанням ДТП виключно потерпілим особам, однак, цивільний позивач не є потерпілою особою в розумінні Закону № 1961-ІУ, оскільки внаслідок ДТП її життю, здоров'ю та/або майну не була спричинена шкода. У зв'язку з цією обставиною цивільний позивач не має права на отримання відшкодування спричиненої моральної шкоди від страховика.

Стосовно відшкодування матеріальної шкоди, суд вважає необхідним зазначити таке. Судом було залучено до участі у справі в якості співвідповідача приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Дніпроінмед», постільки обвинувачений ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» вчасно в триденний термін звернувся з відповідною заявою про настання страхового випадку до представників страхової компанії. Тому суд згідно п.16 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних справ №4 від 01.03.2013р залучив до участі у справі страхову компанію, яка застрахувала цивільну відповідальність володільця транспортного засобу, яким є ОСОБА_1 Непред'явлення вимог до страховика за наявності підстав для стягнення завданої шкоди саме із страховика є підставою для відмови в позові до завдавача шкоди у відповідному розмірі.

Тому суд вважає необхідним відмовити частково в частині позову ОСОБА_3в. про стягнення матеріальної шкоди з ОСОБА_1 і задовольнити частково позов в частині матеріальних витрат, стягнувши їх із співвідповідача приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Дніпроінмед» в сумі 7021грн.

Представник співвідповідача заперечував проти позову ОСОБА_3 та просив відмовити в позові до страхової компанії за відсутності для того підстав через те , що позивачка не звернулась до страхової компанії із заявою про смерть її чоловіка і скоєне ДТП обвинуваченим ОСОБА_1, а лише заповнила бланк повідомлення про страховий випадок, тому їй не належить ніякої виплати. Однак, як пояснила, ОСОБА_3, коли вона через два тижні після поховання подала заяву до страхової компанії, копії документів вони їй не дали і повідомили, що оплатять тільки витрати з похоронного бюро в сумі 7021грн. тому вона писала заяву на вказану суму. Дівчина в страховій компанії їй сказала, що, коли в неї буде на руках рішення суду, тоді вона до неї приїде. Разом з тим в судовому засіданні преставник страховика пояснив, що підстав для відшкодування ОСОБА_3 матеріальної шкоди немає, постільки відшкодування шкоди припиняється на той час, поки справа розглядається в суді. Є певний порядок для відшкодування страхової шкоди. ОСОБА_3 плутає заяву і письмове повідомлення про ДТП. В законі не вказано, що страховик зобов,язаний був роз,яснити це ОСОБА_3 Це право ОСОБА_3 звернутися до страхової компанії. Таким чином, суд вважає встановленим, що страхова компанія навмисно не роз'яснила ОСОБА_3 порядок звернення до страхової компанії і цей порядок був порушений не з вини позивачки.

Суд вважає, що з приводу вимоги позивачки про стягнення витрат на ритуальні послуги та поминальні обіди, слід зазначити, що відповідно до п.27.1 ст.27 Закону № 1961-ІУ (в редакції чинній на дату ДТП та на момент укладення полісу страхування) право на отримання відшкодування за шкоду, пов'язану із смертю потерпілого, мають особи, які знаходилися на утриманні потерпілого, та особи, які взяли на себе витрати з поховання.

Згідно зі ст.2 Закону України «Про поховання та похоронну справу» поховання померлого - комплекс заходів та обрядових дій, які здійснюються з моменту смерті людини до поміщення труни з тілом або урни з прахом у могилу або колумбарну нішу, облаштування та утримання місця поховання відповідно до звичаїв та традицій, що не суперечать законодавству; ритуальні послуги - послуги, пов'язані з організацією поховання та облаштуванням місця поховання.

Як вбачається з викладених вище норм, страховик відшкодовує лише витрати, пов'язані з похованням потерпілого, а не витрати, пов'язані з наданням ритуальних послуг, до яких відносяться й витрати на поминки.

Відповідно до змісту ст.979 ЦК України та Закону № 1961-ІУ право на одержання передбаченої договором страхової виплати має потерпілий, який є вигодонабувачем за договором страхування. У разі смерті потерпілого особи, які взяли на себе витрати з його поховання, мають право на відшкодування таких витрат (п.27.1 ст.27 Закону № 1961-ІУ). При цьому під витратами на поховання маються на увазі витрати на забезпечення комплексу заходів та обов'язкових дій, які здійснюються з моменту смерті людини до поміщення труни з тілом у могилу, облаштування та утримання місця поховання відповідно до звичаїв та традицій, що не суперечать законодавству.

Понесені на організацію поминального обіду затрати не відносяться до витрат з поховання, які відповідно до Закону № 1961-ІУ відшкодовує страховик.

Витрати на ритуальні послуги страховиком не відшкодовуються, адже відшкодування таких витрат страховиком не передбачено ані законом, ані договором.

Тому суд вважає можливим задовольнити частково позов в частині відшкодування витрат потерпілої ОСОБА_3 на поховання чоловіка в сумі 7021грн, стягнувши їх із страховика.

Постільки ОСОБА_1 визнав позов ОСОБА_3 в частині витрат на поховання потерпілого та відшкодував частково цю шкоду в сумі 1325грн., то з ОСОБА_1 слід стягнути на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду в сумі 6105грн. 57 коп. ( 14.451грн 57 коп - 7.021грн - 1.325грн =6.105грн.57 коп.)

Керуючись ст.ст.370, 371, 373-376 КПК України, ст..ст. 1167, 1168, 1200,1201 ЦК України, суд, -

З А С У Д И В:

Визнати ОСОБА_1 винним за ч.2 ст.286 КК України і на підставі цього закону призначити йому покарання у вигляді п,яти років позбавлення волі.

Згідно ст.75 КК України звільнити засужденого від відбування покарання, якщо він на протязі однорічного випробувального терміну не здійснить іншого злочину і буде виконувати покладені на нього зобов,язання.

Згідно ст.76 п.4 КК України покласти на засудженого наступні зобов,язання: проходити обов,язкову реєстрацію в органах кримінально-виконавчої системи і повідомляти про зміну місця проживання.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити попередній - у вигляді підписки про невиїзд з постійного місця проживання.

Стягнути з ОСОБА_1 (інд.код НОМЕР_4) на користь ОСОБА_8 (інд.код НОМЕР_5) моральну шкоду в сумі 35 тис грн. та матеріальну шкоду в сумі 6105грн. 57коп., а всього 41.105грн. (сорок одна тисяча сто п'ять гривень) 57коп.

Стягнути із Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Дніпроінмед» юридична адреса м.Дніпропетровськ 49005, вул.Сімферополська, б.21, к.307, код за ЄДРПОУ 21870998 (поштова адреса вул.Мєчникова 10-б оф.401 м.Дніпропетровськ), на користь ОСОБА_8 (інд.код НОМЕР_5) витрати на поховання в сумі 7021грн. (сім тисяч двадцять одна гривня).

Речові докази по справі: - гроші в сумі 600грн., дозвіл на зброю, посвідчення мисливця, карточка обліку здобутої дичі, мисливське - риболовний квиток, карточка членського квитка мисливця - риболова, карточка відстрілу пернатої дичі, паспорт на собаку мисливської породи, талон на мопед «Мустанг», мобільний телефон марки «Нокіа 2310» з сім-карточкою оператору мобільного зв,язку «МТС», дві пачки цигарок (а.с.41, 42 т.1) - повернути ОСОБА_3 після набрання вироком чинності;

- оптичний носій СD-R диск фірми «Verbatim» з записом відео, яке мало місце 11.10.2012р. в період часу з 09 години 23 хвилини до 09 години 24 хвилини (а.с.62, 63 т.1) - зберігати в матеріалах кримінального провадження №12012040360000133;

- легковий автомобіль ВАЗ 2107 д/н НОМЕР_6 з легковим причепом марки ПВА1 д/н НОМЕР_2 (а.с.88, 89 т.1) - повернути ОСОБА_1 після набрання вироком чинності;

- мопед «Мустанг МТ50Q-2» (а.с.88, 90 т.1), який знаходиться в камері зберігання речових доказів Орджонікідзевського МВ МВУМВС - повернути ОСОБА_3 після набрання вироком чинності.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області протягом 30 днів з моменту проголошення.

Суддя Н. В. Горбенко