Ухвала суду № 32263876, 09.07.2013, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

УХВАЛА

09 липня 2013 року м. Мукачево Справа №303/3613/13-ц

2п/303/70/13

Номер рядка стат.звіту - 23

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

в особі: головуючого - судді Кость В.В.

при секретарі Болдижар О.В.

За участю:

представника позивача - Чорномаза М.М.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 19 червня 2013 року по цивільній справі

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «І.Т.В. Сервіс Плюс»

до відповідача ОСОБА_2

про визнання правочину укладеним та стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Заочним рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 19 червня 2012 року, ухваленим за результатами судового розгляду цивільної справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «І.Т.В. Сервіс Плюс» до ОСОБА_2 про визнання правочину укладеним та стягнення заборгованості, задоволено позовні вимоги, шляхом визнання договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій на основі типового договору між ТОВ «І.Т.В. Сервіс Плюс» та ОСОБА_2 (АДРЕСА_1) укладеним з 01.03.2012 року, а також присуджено до стягнення з відповідача заборгованість за надані житлово-комунальні послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за період з 01 березня 2012 року по травень 2013 року в сумі 909,94 грн. (дев'ятсот дев'ять гривень 94 коп.), а також суму 614,10 грн. (шістсот чотирнадцять гривень 10 коп.) у відшкодування судових витрат (в т.ч. 344,10 грн. - судовий збір, 270,00 грн. - витрати на правову допомогу).

01.07.2013 року відповідач звернувся до суду із заявою про перегляд вищевказаного заочного рішення посилаючись на те, що належним чином не був повідомлений про розгляд справи, у зв'язку з чим не з'являвся у судові засідання. Крім того ствердив, що в нього в наявності є відомості та докази, які мають істотне значення для справи, та спростовують висновки суду про задоволення позовних вимог позивача.

Належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи заявник (відповідач) (рекомендоване поштове відправлення з повідомленням про вручення) в судове засідання не з'явився.

Представник позивача, прийнявши участь у судовому розгляді заяви, просив суд відмовити в її задоволені, посилаючись не те, що заявником не зазначено та недодано

жодного доказу, який би спростовував висновки суду викладені у заочному рішенні від 19.06.2013.

Заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши матеріали цивільної справи, а також заяви відповідача, суд приходить до наступного висновку.

Згідно зі ст. 1 Цивільного процесуального кодексу України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

У відповідності до вимог частини першої ст. 231 Цивільного процесуального кодексу України заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Правовими положеннями частини першої ст. 232 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Отже, як свідчить фактичний аналіз змісту вищенаведених положень частини першої ст. 232 Цивільного процесуального кодексу України, вказана норма закону містить імперативне правило, згідно з яким, заочне рішення може бути скасовано судом лише при одночасній наявності двох взаємопов'язаних підстав, а саме неявка в судове засідання відповідача та неповідомлення ним про поважність такої причини, а також посилання на докази, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Вищевикладене свідчить про те, що метою процедури перегляду заочного рішення є надання можливості відповідачу, який не брав участі у судовому засіданні з поважних причин, і при цьому був повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, у встановленому процесуальним законом порядку, подати суду свої обґрунтовані доказами заперечення проти позову.

У спірній по справі ситуації суд виходить з того, що відповідачем не дотримано процесуальних вимог цивільного законодавства, які б дозволяли суду дійти висновку про необхідність скасування ухваленого ним заочного рішення.

Як вбачається із матеріалів справи, судом у відповідності до повідомлення начальника Мукачівського МВ ГУ ДМС України в Закарпатській області від 31.05.2013 на адресу місця реєстрації відповідача були надіслані судові повістки та копія ухвали суду про відкриття провадження у справі рекомендованими листами з повідомленням про вручення судових відправлень, в порядку передбаченому ст.ст. 74, 76 Цивільного процесуального кодексу України. Незважаючи на це, відповідач без поважних причин в судові засідання по справі, які відбулися 12 та 19 червня 2013 року не з'являвся, причину неявки суду не повідомляв, заяв про відкладення розгляду справи до суду не подавав, у зв'язку з чим у справі було ухвалено заочне рішення про задоволення позовних вимог на підставі аналізу доказів, які були надані позивачем на предмет їх відповідності положенням чинного законодавства.

По відношенню до вказаних обставин суд зазначає, що за правилом частини другої ст. 77 Цивільного процесуального кодексу України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з'явилися в судове засідання без поважних причин.

При цьому ні заявник, ні його представник не зазначили та доказово не обґрунтували обставини щодо поважності причин неявки у судові засідання по справі.

При цьому звертає на себе увагу та обставина, що як позивач так і відповідач зареєстровані та фактично перебувають на території м. Мукачево, однак уповноважені представники позивача приймають участь у судових засіданнях, оскільки своєчасно отримують судові виклики, які направлялися учасникам судового процесу, виключно, шляхом надіслання рекомендованих поштових відправлень з повідомленням про вручення. Поряд з цим, відповідач жодного разу не прийняв участі у судових засіданнях по справі, незважаючи на те, що територіально перебуває в однакових умовах з позивачем. Посилання відповідача на те, що судові виклики до суду, які направлялися йому 06.06.2013 та 12.06.2013 (а.с. 17, 22) він отримав лише 01.07.2013, є сумнівними з урахуванням специфіки поштового перебігу на території м. Мукачева, в той час як позивач у всіх трьох випадках судові виклики отримував своєчасно.

Однак визначальним моментом для вирішення вимог за заявою є те, що відповідач, ні у тексті поданої ним заяви, ні у додатках до неї не зазначив жодного доказу, який би спростовував висновки суду щодо задоволення позовних вимог ТОВ «І.Т.В. Сервіс Плюс», та які б мали істотне значення для іншого варіанту (правильного на думку відповідача) вирішення справи, відмінного від того, який обраний судом.

Натомість пояснення та аргументи відповідача, які він зазначив у поданій суду заяві, не можуть бути свідченням необхідності скасування судового рішення від 19.06.2013.

Заочне рішення, яке просить скасувати відповідач, ухвалене судом на підставі аналізу фактичних даних по справі на предмет їх відповідності чинному законодавству, та з урахуванням позиції Верховного Суду України, при перегляді вказаним органом судової влади, судових рішень з питань неоднакового застосування законодавства.

При цьому суд виходить з того, що частиною другою ст. 214 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 355 цього Кодексу.

Так, у своїй постанові від 10.10.2013 (при розгляді заяви ОСОБА_1 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 9 квітня 2012 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ковальська-Житлосервіс» до ОСОБА_1 про зобов'язання укласти договір про надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території), Верховний Суд України, по відношенню до аналогічних до даної справи обставин, вказав на те, що єдиним і правильним способом захисту порушеного права є визнання договору укладеним на умовах, передбачених нормативним актом обов'язкової дії, а укладення договору на надання житлово-комунальних послуг є обов'язком споживача за умови, якщо запропонований виконавцем послуг договір відповідає типовому договору. Відмова споживача послуг від укладення договору в такому разі суперечить вимогам ч. 3 ст. 6, ст. ст. 627, 630 ЦК України та ст. ст. 19, 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року № 1875 - IV.

Вказана позиція Верховного Суду України є обов'язковою для суду першої інстанції, при розгляді даної справи, оскільки фактичні обставини по ній, у повній мірі відповідають обставинам по справі, яка переглядалася Верховним Судом України в порядку, передбаченому пунктом 1 частини першої статті 355 Цивільного процесуального кодексу України.

Доказово не спростовано відповідачем також і висновку суд про необхідність стягнення з нього суми 909,94 грн. у відшкодування витрат за фактично надані позивачем житлово - комунальні послуги.

З урахуванням вищенаведеного, суд не знаходить правових підстав для задовлення заяви відповідача та скасування заочного рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 19 червня 2012 року.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 8, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 209, 210, 231, 232 Цивільного процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

1. Заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 19 червня 2013 року по цивільній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «І.Т.В. Сервіс Плюс» до ОСОБА_2 про визнання правочину укладеним та стягнення заборгованості - залишити без задоволення.

2. Роз'яснити відповідачу, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Закарпатської області в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк, протягом якого розглядалася заява, не включається до строку на апеляційне оскарження.

Суддя /підпис/ В.В. Кость

Згідно з оригіналом.

Оригінал ухвали суду знаходиться в матеріалах цивільної справи №2п/303/70/13, яка зберігається в приміщенні Мукачівського міськрайонного суду.

Суддя В.В. Кость