Постанова № 32263769, 04.07.2013, Томаківський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 195/20/13-а

ПОСТАНОВА

іменем України

04.07.2013 року смт.Томаківка Дніпропетровської області

Томаківський районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді - Скрипченко Д.М., при секретарі - Левкович Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Томаківському районі Дніпропетровської області про поновлення строку для звернення до суду, визнання дій управління Пенсійного фонду України в Томаківському районі Дніпропетровської області протиправними, та зобов'язання чинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Томаківському районі Дніпропетровської області про поновлення строку для звернення до суду, визнання дій управління Пенсійного фонду України в Томаківському районі Дніпропетровської області протиправними, та зобов'язання чинити певні дії.

Позивач у справі, обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що, після закінчення Запорізького професійно-технічного училища №9, а саме: 19.07.1976 року, він був прийнятий на роботу електрогазозварником на Запорізький завод металоконструкцій і пропрацював по цій спеціальності до 06.01.1977 року, після чого був переведений учнем різника металу.

В період з 1977 року по 1980 рік позивач служив в лавах Радянської армії.

Після служби в армії був прийнятий на роботу в сільгосппідприємство «Райсільгоспхімія» Томаківського району Дніпропетровської області на посаду газоелектрозварника і пропрацював в ньому в період з 08.07.1980 року по 10.08.1981 рік.

19.08.1981 року позивач був прийнятий на роботу в колгосп «Родина» Томаківського району Дніпропетровської області на посаду слюсаря-електрозварника і пропрацював там до 15.03.1983 року.

28.04.1083 року ОСОБА_1 був прийнятий на роботу в Запорізький метизний завод по спеціальності волочильника проволоки, а потім з 21.05.1983 року був переведений на посаду газоелектрозварника на цьому ж підприємстві і пропрацював по цій спеціальності до 19.07.1985 року.

З 12.08.1985 року по 19.03.1987 року позивач у справі працював по спеціальності газоелектрозварника в Томаківському підприємстві «Райсільгосптехніка», яке в 1986 році було реорганізоване в Томаківське ремонтно-транспортне підприємство.

З 23 березня 1987 року ОСОБА_1 знову почав працювати на посаді електрогазозварника в колгоспі «Родина» Томаківського району Дніпропетровської області, в якому 07 вересня 1987 року була заповнена на його ім'я трудова книжка колгоспника серія НОМЕР_1 і пропрацював там до 30 березня 2000 року.

04 квітня 2000 року позивач був прийнятий на роботу а ВАТ «Агрофірма Мирова» Томаківського району Дніпропетровської області в якості електрогазозварника, що підтверджується наказом №1 від 01.04.2000 року та відповідними записами в його трудовій книжці колгоспника. Працював він у вказаній агрофірмі до 16.01.2001 року і звільнився за власним бажанням.

06 лютого 2001 року ОСОБА_1 був прийнятий на роботу електрогазозварником 3 розряду на комплексну дільницю по ремонту металургійного обладнання і печей Дочірнього підприємства Запорізького спеціалізованого управління №2 відкритого акціонерного товариства «Дніпродомнаремонт» і пропрацював там до 01.06.2001 року.

03 жовтня 2002 року позивач був прийнятий на роботу електрогазозварником 5 розряду до ВАТ «Індустріалсервіс» м. Запоріжжя і пропрацював там до 28 грудня 2007 року. При цьому він працював електрогазозварником на ручному зварюванні з повним робочим днем, постійно зайнятим ремонтом обладнання доменних та мартенівських печей комбінату «Запоріжсталь».

25 січня 2008 року позивач був прийнятий на роботу електрогазозварником 4 розряду на дільницю №9 Відкритого акціонерного товариства «Будівельно-монтажне управління Запоріжстальбуд-1»

16 травня 2011 року Відкрите акціонерне товариство «Будівельно-монтажне управління Запоріжстальбуд-1» було перейменоване в Публічне акціонерне товариство «Будівельно-монтажне управління Запоріжстальбуд-1» і до цього часу позивач працює електрогазозварником в даному підприємстві.

Працював і працює позивач з 2001 року у вказаних підприємствах практично весь вказаний час тільки за однією професією - електрогазозварник, являючись безпосередньо зайнятим повний робочий день, постійно зайнятим ремонтом обладнання доменних та мартенівських печей комбінату «Запоріжсталь».

В минулому році він звернувся до управління Пенсійного фонду України в Томаківському районі Дніпропетровської області з проханням призначити йому пенсію за віком на пільгових умовах, як електрогазозварнику, за Списком №1, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року №162 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах».

Так, відповідно до п. «а» і «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:

А) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливими важкими умовами праці,- за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваних Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Загальний трудовий стаж позивача на день подачі позову складає більше 35 (тридцять п'ять ) років, з яких він більше 30 років працює електрогазозварником і більше 10 років працює і продовжує працювати на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає йому повне право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Стаж роботи позивача у справі, в Дочірньому підприємстві Запорізького спеціалізованого управління №2 відкритого акціонерного товариства «Дніпродомнаремонт», ВАТ « Індустріалсервіс» м. Запоріжжя та Відкритому (Публічному) акціонерному товаристві «Будівельно-монтажне управління Запоріжстальбуд-1» м. Запоріжжя за професією електрогазозварника на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці та зайнятістю повний робочий день, відповідно до записів в трудовій книжці на період з 2001 року по цей час складає майже 11 років, що дає , як вважає позивач повне право на отримання пенсії за віком на пільгових умовах, так як згідно ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Позивач у справі в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача позов не визнає та просить суд, відмовити позивачу в задоволенні її позову, через повну його безпідставність та необґрунтованість позовних вимог.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, приходить до висновку, що у позові ОСОБА_1 необхідно відмовити, посилаючись на слідуючи обставини.

Позивач в своїй позовній заяві просить суд, поновити строки звернення до суду з даним позовом, мотивуючи тим, що відповідно до ст.ст.99,100 КАСУ (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася, або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Позивач не надав суду , доказів про визнання поважними причини пропуску строку звернення до суду з даною заявою. Суд не визнає причини поважними, оскільки відсутні докази.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідно до його трудової книжки , позивач у справі, після закінчення Запорізького професійно-технічного училища №9, а саме: 19.07.1976 року, був прийнятий на роботу електрогазозварником на Запорізький завод металоконструкцій і пропрацював по цій спеціальності до 06.01.1977 року, після чого був переведений учнем різника металу.

В період з 1977 року по 1980 рік позивач служив в лавах Радянської армії.

Після служби в армії був прийнятий на роботу в сільгосппідприємство «Райсільгоспхімія» Томаківського району Дніпропетровської області на посаду газоелектрозварника і пропрацював в ньому в період з 08.07.1980 року по 10.08.1981 рік.

19.08.1981 року позивач був прийнятий на роботу в колгосп «Родина» Томаківського району Дніпропетровської області на посаду слюсаря-електрозварника і пропрацював там до 15.03.1983 року.

28.04.1083 року ОСОБА_1 був прийнятий на роботу в Запорізький метизний завод по спеціальності волочильника проволоки, а потім з 21.05.1983 року був переведений на посаду газоелектрозварника на цьому ж підприємстві і пропрацював по цій спеціальності до 19.07.1985 року.

З 12.08.1985 року по 19.03.1987 року позивач у справі працював по спеціальності газоелектрозварника в Томаківському підприємстві «Райсільгосптехніка», яке в 1986 році було реорганізоване в Томаківське ремонтно-транспортне підприємство.

З 23 березня 1987 року ОСОБА_1 знову почав працювати на посаді електрогазозварника в колгоспі «Родина» Томаківського району Дніпропетровської області, в якому 07 вересня 1987 року була заповнена на його ім'я трудова книжка колгоспника серія НОМЕР_1 і пропрацював там до 30 березня 2000 року.

04 квітня 2000 року позивач був прийнятий на роботу а ВАТ «Агрофірма Мирова» Томаківського району Дніпропетровської області в якості електрогазозварника, що підтверджується наказом №1 від 01.04.2000 року та відповідними записами в його трудовій книжці колгоспника. Працював він у вказаній агрофірмі до 16.01.2001 року і звільнився за власним бажанням.

06 лютого 2001 року ОСОБА_1 був прийнятий на роботу електрогазозварником 3 розряду на комплексну дільницю по ремонту металургійного обладнання і печей Дочірнього підприємства Запорізького спеціалізованого управління №2 відкритого акціонерного товариства «Дніпродомнаремонт» і пропрацював там до 01.06.2001 року.

03 жовтня 2002 року позивач був прийнятий на роботу електрогазозварником 5 розряду до ВАТ «Індустріалсервіс» м. Запоріжжя і пропрацював там до 28 грудня 2007 року. При цьому він працював електрогазозварником на ручному зварюванні з повним робочим днем, постійно зайнятим ремонтом обладнання доменних та мартенівських печей комбінату «Запоріжсталь».

25 січня 2008 року позивач був прийнятий на роботу електрогазозварником 4 розряду на дільницю №9 Відкритого акціонерного товариства «Будівельно-монтажне управління Запоріжстальбуд-1»

16 травня 2011 року Відкрите акціонерне товариство «Будівельно-монтажне управління Запоріжстальбуд-1» було перейменоване в Публічне акціонерне товариство «Будівельно-монтажне управління Запоріжстальбуд-1» і до цього часу позивач працює електрогазозварником в даному підприємстві.

Працював і працює позивач з 2001 року у вказаних підприємствах практично весь вказаний час тільки за однією професією - електрогазозварник, являючись безпосередньо зайнятим повний робочий день, постійно зайнятим ремонтом обладнання доменних та мартенівських печей комбінату «Запоріжсталь».

Відповідно до довідки про пільговий характер роботи , акту зустрічної перевірки роботи у ВАТ «БМУ»Запоріжстальбуд-1» , уточнюючої довідки про фактично відпрацьовані дні за списком №1 період роботи з 25.01.2008 року по червень 2012 року не зазначено кількість років, місяців та днів фактично відпрацьованих ОСОБА_1 за Списком №1.

Відповідно до документів, листа управління Пенсійного фонду України в Хортицькому районі м.Запоріжжя, ОСОБА_1 не має права на пенсію на пільгових умовах за Списком №1 з 31.01.2012.

З вищезазначеного виходить, що у ОСОБА_1 не достатньо років для призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Згідно ст.13 ЗУ "Про пенсійне забезпечення" право на пенсію за віком на пільгових умовах мають працівники зайняті повний робочий день на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими та із шкідливими та важкими умовами праці, за Списком № 1 та №2 виробництв , робіт, професій, посад і показників , затвердженими КМУ, і за результатами робочих місць.

У позивача відсутні будь-які відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, а саме не зазначено про кількість років , місяців та днів фактично ним відпрацьованих на роботах передбачених Списками повний робочий день.

Постанова КМУ від 01.08.1992 року № 442 про атестацію робочих місць набула чинності з 21.08.1992 року , тобто при призначені пенсії за віком на пільгових умовах, зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах після 21.08.1992 року повинно бути підтверджене результатами атестації.

Враховуючи вищенаведене позивач позбавлений права на пенсію на пільгових умовах, так як відсутні відомості, на підставі яких позивач мав б право на пенсію на пільгових умовах.

На підставі викладеного та керуючись ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", ст.ст. 9,11,19,20, 99,100,160, 162,163 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

У позові ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Томаківському районі Дніпропетровської області про поновлення строку для звернення до суду, визнання дій управління Пенсійного фонду України в Томаківському районі Дніпропетровської області протиправними, та зобов'язання чинити певні дії - відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Томаківський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги.

Суддя : Д. М. Скрипченко