Постанова № 32263090, 10.06.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" червня 2013 р. Справа№ 910/4550/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ропій Л.М.

суддів: Кондес Л.О.

Калатай Н.Ф.

за участю представників сторін:

від позивача: Яворський А.В. - представник, дов. № 518 від 10.06.2013;

Кириловська К.В. - представник, дов. № 519 від 10.06.2013;

від відповідача: Акулова А.В. - представник, дов. № 1 від 06.02.2013;

від третьої особи: не викликався та не з'явився, про місце та час судового засідання повідомлений належним чином;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр каркасного будівництва"

на рішення Господарського суду міста Києва від 16.04.2013

у справі № 910/4550/13 (суддя Кирилюк Т.Ю.)

за позовом Державного підприємства "Український науково-дослідний і проектний інститут цивільного будівництва "Укрндпіцивільбуд"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр каркасного будівництва"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача

Глевахівська селищна рада Васильківського району Київської області

про стягнення 41 893,45 грн.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 10.06.2013 у справі № 910/4550/13 змінено склад колегії суддів.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.04.2013 у справі № 910/4550/13 позов задоволено повністю; підлягає стягненню з відповідача на користь позивача 40 185,00 грн. основного боргу, 1 344,46 грн. пені, 291,72 грн. 3% річних, 72,27 грн. інфляційних втрат, 1 720,50 грн. судового збору.

Рішення мотивоване тим, що відповідач свої зобов'язання за договором № 11171 від 28.05.2012 по сплаті за виконані проектні роботи повністю не виконав, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 40 185,00 грн.; оскільки факт виконання проектних робіт підтверджується відповідними актами, встановлений строк остаточного розрахунку сплинув, а доказів повної оплати виконаних робіт суду не надано, позовна вимога про стягнення з відповідача 40 185, 00 грн. основного боргу підлягає задоволенню; враховуючи порушення відповідачем прийнятих на себе зобов'язань, вимоги про стягнення 1 344,46 грн. пені підлягають задоволенню; перевіривши розрахунок, суд встановив, що вимоги позивача в частині стягнення інфляційних втрат та 3% річних є обґрунтованими та підлягають задоволенню у заявленому розмірі.

В апеляційній скарзі відповідач просить рішення Господарського суду міста Києва від 16.04.2013 у справі № 910/4550/13 скасувати з підстав порушення норм процесуального права та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовної заяви відмовити в повному обсязі.

Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.

Скаржник вказує на те, що суд не звернув належну увагу на те, що позивачем не було надано у судове засідання 16.04.2013 доказів направлення копії позовної заяви та доданих до неї документів на адресу третьої особи, тобто відповідач не виконав свій процесуальний обов'язок; в матеріалах справи відсутні докази належного повідомлення третьої особи про розгляд справи; розглядаючи справу по суті на другому судовому засіданні (16.04.2013), господарський суд першої інстанції не забезпечив відповідачу можливості реалізувати процесуальні права, оскільки розглянув справу за відсутності повноважного представника відповідача.

Скаржник зазначає, що 15.04.2013 відповідачем була направлена телеграма про відкладення розгляду справи в зв'язку із хворобою представника та неможливістю направити іншого представника; суд не скористався ст. 69 ГПК України в частині можливості розгляду справи у строк до двох місяців та, у порушення ст. 77 ГПК України, оголосив рішення; порушення ст. 77 ГПК України полягає у розгляді справи на наявності обставин, за якими спір не може бути вирішено в даному засіданні, а саме п. 1 зазначеної статті, таким чином, суд помилково застосував ст. 75 ГПК України і розглянув справу за наявними в ній матеріалами, що призвело до порушення ст. 43 ГПК України щодо оцінки доказів на підставі всебічного і об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та ст. 4-7 ГПК України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, заслухавши представників позивача та відповідача, колегія суддів встановила наступне.

Позивач подав до Господарського суду міста Києва позовну заяву про стягнення з відповідача 40 185,00 грн. боргу, 72,27 грн. інфляційних втрат, 1 344,46 грн. пені, 291,72 грн. 3% річних; судового збору.

Як вбачається із матеріалів справи, 28.05.2012 між позивачем, відповідачем та третьою особою укладено договір № 11171 на розроблення містобудівної документації, відповідно до п. 1.1 якого, в порядку та на умовах, визначених цим договором, третя особа, за договором замовник, доручає, а відповідач, за договором інвестор, сплачує, а позивач, за договором виконавець, бере на себе розроблення наступної містобудівної документації: Детальний план території житлового кварталу (в складі масиву "Нововасильківський") в смт. Глеваха Васильківського району Київської області (п. 1.1); робота, передбачена договором, здійснюється етапами; види і зміст робіт щодо розробки документації позивачем, вимоги щодо них та строки виконання основних етапів таких робіт визначаються календарним планом виконання робіт, який є додатком до цього договору та є невід'ємною частиною даного договору (додаток № 2 до договору); завершення основних етапів робіт щодо розробки документації оформляються актами здачі-прийняття виконаних робіт (п. 1.2).

Статтею 837 ЦК України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Пунктами 2.1 - 2.3 договору № 11171 сторони погодили, що ціна робіт за цим договором визначається на підставі кошторису, який є додатком до цього договору (додаток № 3 до договору); за виконання робіт, визначених п. 1.1 договору, відповідач сплачує позивачу всього 80 370,00 грн.; оплата по даному договору здійснюється в наступному порядку: відповідач протягом 5-ти банківських днів після підписання договору, до початку виконання робіт, перераховує позивачу авансовий платі в розмірі 50% від вартості робіт договору, що становить 40 185,00 грн., у т.ч. ПДВ 20%; остаточний розрахунок за виконані роботи кожного етапу відповідач здійснює протягом 5-ти банківських днів після прийняття третьою особою виконаних робіт відповідного етапу з урахуванням відповідної долі перерахованого авансового платежу.

Із витягу із особового рахунку позивача за 30.05.2012 вбачається, що відповідачем було сплачено позивачу грошові кошти у розмірі 40 185,00 грн. згідно із платіжним документом № 1515.

Факт виконання позивачем умов договору № 11171 та прийняття відповідачем та замовником виконаних позивачем робіт, підтверджується складеними та підписаними сторонами за договором № 11171 актами здачі-прийняття виконаних робіт за договором № 11171 від 28.05.2012, а саме: актом № 1 від 12.06.2012 на суму 8 091,60 грн., в якому зазначено, що виконані роботи по етапу 01: обстеження та складання завдання на проектування відповідають умовам договору, належним чином оформлені та прийняті третьою особою (накладна № 378 від 12.06.2012), сторони претензій одна до одної не мають; актом № 2 від 19.06.2012 на суму 36 139,20 грн., в якому зазначено, що виконані роботи по етапу 02: розроблення планувальної ідеї, відповідають умовам договору, належним чином оформлені та прийняті третьою особою (накладна № 394 від 19.06.2012); сторони претензій одна до одної не мають; актом № 3 від 05.09.2012 на суму 36 139,20 грн., в якому зазначено, що виконані роботи по етапу 03: розроблення детального плану з вирішенням інженерних питань, випуск, відповідають умовам договору, належним чином оформлені та прийняті третьою особою (накладна № 495 від 05.09.2012); сторони претензій одна до одної не мають.

14.12.2012 позивачем на адресу відповідача надіслано лист № 1766, в якому позивач вказав, що у зв'язку з непідписанням та неповерненням, повторно надсилає відповідачу два примірники актів №№ 1, 3 здачі-прийняття виконаних робіт та просив протягом 5-ти банківських днів з моменту отримання даного листа, повернути в підписаному вигляді по одному примірнику вищевказаних актів.

Відповідач 18.12.2012 отримав лист позивача від 14.12.2012 за № 1766, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за № 04233457, копія якого наявна у матеріалах справи.

Таким чином, відповідач повинен був оплатити виконані позивачем роботи етапу 02 згідно із актом № 2 та роботи етапу 03 згідно із актом № 3 в строк до 26.06.2012 та до 25.12.2012, відповідно.

Однак, відповідачем не здійснено остаточного розрахунку з позивачем, відповідно до п. 2.3.2 договору № 11171, за виконані останнім роботи, доказів сплати позивачу заборгованості, з урахуванням відповідної долі перерахованого авансового платежу, у розмірі 40 185,00 грн., відповідачем не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Також в ч. 1 ст. 193 ГК України передбачено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Доказів відсутності заборгованості перед позивачем, відповідачем не надано.

Таким чином, апеляційний господарський суд погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про те, що позовна вимога про стягнення 40 185,00 грн. основного боргу є такою, що відповідає нормам законодавства та підтверджена матеріалами справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно із ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст.ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

У статті 549 ЦК України зазначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пунктом 5.4 договору № 11171 сторонами погоджено, що у випадку невиконання чи неналежного виконання відповідачем зобов'язання по договору щодо оплати робіт у строки, передбачені договором, відповідач платить позивачу за кожний прострочений день пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми невиконаного зобов'язання, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок сум пені, інфляційних втрат та 3% річних, враховуючи те, що матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання, апеляційний господарський суд погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про те, що суми пені, інфляційних втрат та 3% річних у розмірі 1 344,46 грн., 72,27 грн. та 291,72 грн., відповідно, є правильними, та такими, що підлягають стягненню з відповідача.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідачем до суду першої інстанції подано клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій на підставі ч. 3 ст. 83 ГПК України, у зв'язку із скрутним фінансовим станом, у задоволенні якого судом першої інстанції відмовлено, оскільки відповідач не довів належними доказами того, що порушення господарського зобов'язання сталося не з його вини.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, матеріали справи № 910/4550/13 не містять доказів наявності обставин, які відповідно до положень ст. 233 ГК України та ст. 551 ЦК України можуть бути підставою для зменшення розміру штрафних санкцій, тому у задоволенні клопотання відповідача відмовлено правомірно.

Не підлягає зменшенню розмір штрафних санкцій й апеляційним господарським судом, у зв'язку із відсутністю для цього підстав.

Апеляційний господарський суд не погоджується із доводами апеляційної скарги, враховуючи викладене та наступне.

Ухвалою суду першої інстанції від 12.03.2013 розгляд справи № 910/4550/13 призначено на 02.04.2013.

Як вбачається із протоколу судового засідання від 02.04.2013 представник відповідача був присутнім у судовому засіданні 02.04.2013.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.04.2013 у справі № 910/4550/13 залучено до участі у справі третю особу та розгляд справи призначено на 16.04.2013.

Як свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення за № 02111999 ухвала Господарського суду міста Києва від 02.04.2013 одержана третьою особою 11.04.2013.

15.04.2013 відповідач направив до Господарського суду міста Києва телеграму з клопотанням відкласти розгляд справи у зв'язку із хворобою представника відповідача та неможливістю направити іншого.

У задоволенні зазначеного клопотання відповідача господарським судом першої інстанції було відмовлено, оскільки відповідачем не доведено неможливість заміни представника.

Згідно із ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач не скористався правом взяти участь у судовому засіданні 16.04.2013, оскільки не направив свого представника.

Також відповідач не скористався правом надіслати відзив на позовну заяву і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову, після одержання ухвали про порушення провадження у справі, як це передбачено ст. 59 ГПК України.

Крім того, законодавством не передбачено обмежень щодо надання керівником юридичної особи повноважень її представника у господарському процесі іншим особам, крім тих, що не мають можливості взяти участь у судовому засіданні, або представляти інтереси відповідача особисто.

Згідно із ст. 75 ГПК України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Статтею 77 ГПК України не передбачено обов'язку суду відкладати розгляд справи через нез'явлення в засідання представника сторони, якщо це не є тією обставиною, за наявності якої спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Таким чином, судом першої інстанції були дотримані норми процесуального права про права та обов'язки сторін у судовому процесі.

Порушення норм процесуального права, на які вказує скаржник, відсутні.

Крім того, згідно із ст.ст. 99, 101 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції; у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Скаржник в апеляційній скарзі не вказав на існування обставин, які б свідчили про прийняття судом першої інстанції неправильного рішення.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав, встановлених нормами законодавства та відповідно до матеріалів справи для задоволення апеляційної скарги та скасування або зміни рішення господарського суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення Господарського суду міста Києва від 16.04.2013 у справі № 910/4550/13 залишити без змін, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр каркасного будівництва" без задоволення.

2. Справу № 910/4550/13 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Ропій Л.М.

Судді Кондес Л.О.

Калатай Н.Ф.

Помічник судді Л.О. Дегтярюк

З оригіналом згідно