Постанова № 32263056, 08.07.2013, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" липня 2013 р.Справа № 17/17-4513-2011Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді Жекова В.І.,

Суддів Сидоренко М.В., Аленіна О.Ю.

секретар судового засідання Щербатюк О.В.

За участю представників сторін:

Від ТОВ „Рибопромислова судноплавна компанія „Капітан"- не з'явився

Від ВАТ „Шлях Ілліча"- не з'явився

Від Управління Пенсійного фонду України в Роздільнянському районі Одеської області- Удов В.М.

Від ПАТ „Імексбанк"- не з'явився

Від МДПІ м. Роздільна- не з'явився

Від арбітражного керуючого Панова А.Б. - не з'явився

розглянувши апеляційні скарги

Управління Пенсійного фонду України в Роздільнянському районі Одеської області

на ухвалу Господарського суду Одеської області

від 29.05.2013 р.

по справі № 17/7-4513-2011

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю „Рибопромислова судноплавна компанія „Капітан"

до боржника Відкритого акціонерного товариства „Шлях Ілліча"

за участю кредиторів:

1) Управління Пенсійного фонду України в Роздільнянському районі Одеської області;

2) Публічного акціонерного товариства „Імексбанк";

3) МДПІ м. Роздільна

за участю арбітражного керуючого: Панова А.Б.

про визнання банкрутом

Ухвалою Одеського апеляційного Господарського суду від 20.06.2013р., яка надіслана учасникам процесу 20.06.2013 р., розгляд апеляційної скарги призначено на 08.07.2013 р.

Учасники судового процесу відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України належним чином повідомлялись про час і місце розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до вимог частини третьої ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судовий процес фіксується технічними засобами та відображається у протоколі судового засідання у порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст.102 ГПК України, апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом п'ятнадцяти днів з дня постановляння ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.

Відповідно до вимог ст. 85 ГПК України в судовому засіданні, яке відбулось 08.07.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Публічне акціонерне товариство „Білгород-Дністровський комбінат хлібопродуктів", Товариство з обмеженою відповідальністю „Агропартнер-ХХІ", Державне підприємство „Дослідне господарство „Таїровське" Національного наукового центру „Інститут виноградарства і виноробства імені В.С. Таїрова" звернулись до Господарського суду Одеської області з заявою про порушення провадження у справі про банрутство Відкритого акціонерного товариства „Шлях Ілліча", посилаючись на наявність загальної заборгованості у сумі 384 586, 93 грн.

Постановою Господарського суду Одеської області від 17.10.2012р. (суддя Антощук С.І.) визнано банкрутом Відкрите акціонерне товариство „Шлях Ілліча"; відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Панова А.Б. (а.с.24-30 матеріалів оскарження).

На виконання п.6 резолютивної частини постанови про визнання банкрутом 01.11.2012р. у газеті „Урядовий кур'єр" № 200 опубліковано відповідне оголошення.

02.04.2013р. Управління Пенсійного фонду України в Роздільнянському районі Одеської області звернулось до Господарського суду Одеської області з заявою до Відкритого акціонерного товариства „Шлях Ілліча", в якій просило визнати поточні кредиторські вимоги УПФУ в Роздільнянському районі Одеської області до ВАТ „Шлях Ілліча" у справі №17/17-4513-2011 на суму 4262, 66 грн. (а.с. 32-34 матеріалів оскарження).

В обгрунтування заяви заявник зазначає, що з ВАТ „Шлях Ілліча" на пільгову пенсію вийшло 5 працівників - Баширов В.М., Громов В.А., Чеботар А.П., Кобзаренко О.М., Козуб О.М., яким УПФУ в Роздільнянському районі своєчасно і в повному обсязівиплачувалася пільгова пенсія.

Обгрунтовуючи заяву заявник також зазначає, що в березні 2013р. УПФУ в Роздільнянському районі була нарахована та виплачена пільгова пенсія в сумі 4262, 66 грн., а боржником ВАТ „Шлях Ілліча" було сплачено 0 грн.

На думку Управління Пенсійного фонду України в Роздільнянському районі Одеської області ці обставини і стали підставою для звернення до Господарського суду Одеської області з відповідною заявою до боржника ВАТ „Шлях Ілліча" щодо визнання вищевказаних поточних грошових вимог.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.05.2013р. (суддя Антощук С.І.) відмовлено у визнанні поточних грошових вимог УПФУ в Роздільнянському районі Одеської області до Відкритого акціонерного товариства „Шлях Ілліча" (67452, Одеська обл., Роздільнянський район, смт. Лиманське, вул. Леніна, 58; код ЄДРПОУ 00413372) у сумі 4 262,66грн. (витрати на виплату та доставку пільгових пенсій нараховані за березень 2013р.).

Ухвала мотивована тим, що виконання зобов'язань, передбачених Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині оплати фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, в межах процедури ліквідації банкрута, підприємницька діяльність якого завершена, суперечить Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", оскільки вказаний Закон не містить умов, які б передбачали виникнення у банкрута нових грошових зобов'язань, після відкриття ліквідаційної процедури, окрім випадків прямо передбачених цим Законом.

Не погодившись із вказаною ухвалою, Управління Пенсійного фонду України в Роздільнянському районі Одеської області звернулось до Одеського апеляційгного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати ухвалу Господарського суду Одеської області від 29.05.2013р. по справі №17/7-4513-2011 та прийняти нове рішення, яким задовольнити вимоги управління щодо визнання поточної заборгованості в сумі 4262, 66 грн. повністю.

Звертаючись з апеляційною скаргою, апелянт посилається на те, що при прийнятті оскаржуваної ухвали господарським судом першої інстанції в неповному обязі були дослідженні всі фактичні обставини справи, які суттєве значення мали для вирішення питання щодо визнання поточних вимог УПФУ в Роздільнянському районі Одеської області до боржника ВАТ „Шлях Ілліча".

Дослідивши матеріали та обставини справи на предмет надання їм попередньою судовою інстанцією належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм матеріального та процесуального права, згідно з вимогами ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, з матеріалів справи вбачається, що відповідно до постанови Господарського суду Одеської області від 17.10.2012р. Відкрите акціонерне товариство „Шлях Ілліча" визнано банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Панова А.Б.

01.11.2012р. у газеті „Урядовий кур'єр" № 200 опубліковано відповідне оголошення щодо визнання ВАТ „Шлях Ілліча" банкрутом.

З матеріалів справи вбачається, що 02.04.2013р. Управління Пенсійного фонду України в Роздільнянському районі Одеської області звернулось до Господарського суду Одеської області з заявою до Відкритого акціонерного товариства „Шлях Ілліча" щодо визнання поточних грошових вимог у розмірі 4262, 66 грн.

З додаткв до відповідної заяви вбачається, що в підтвердження заявлених вимог до ВАТ „Шлях Ілліча" по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за березень 2013р. у сумі 4 262,66грн. кредитором надано до своєї заяви розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до п. „б"-„з" ст.13 Закону України „Про пенсійне забезпечення" з березня 2013р.; розрахунок суми витрат на виплату та доставку пільгових пенсій ВАТ „Шлях Ілліча" до УПФУ в Роздільнянському районі Одеської області на суму 4 262,66грн.; лист вих.№1513/02 від 11.03.2013р. УПФУ в Роздільнянському районі Одеської області до ліквідатора банкрута, яким останньому направлено розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій.

Судова колегія апеляційної інстанції погоджується з доводами викладеними в оскаржуваній ухвалі, а відтак не погоджується із доводами викладеними в апеляційній скарзі виходячи з наступного.

Так, приписами статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, яка діяла на момент порушення провадження у справі про банкрутство) встановлено, що кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів). Поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

Згідно з приписами статті 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, яка діяла на момент порушення провадження у справі про банкрутство) визначає склад витрат, пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури, також не передбачає сплату фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до п.п. "б" - "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", в зв'язку з чим, вимоги заявника не є ані витратами першої черги, ані поточними зобов'язаннями, виходячи зі змісту спеціального Закону.

Відповідно до положень частини 1 статті 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, яка діяла на момент порушення провадження у справі про банкрутство) визначено, що з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута та зобов'язання щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів) вважається таким, що настав.

Таким чином, суд апеляційної інстанції зазначає, що Законом України "Про внесення змін до деяких законів України" від 17.02.2000 року (№1461-14) порядок внесення плати на покриття фактичних витрат на виплату і доставку пенсій змінено. А саме - норму, що регулювала дане питання у ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" виключено та врегульовано порядок покриття витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, шляхом введення окремого виду збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у Закон України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування".

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що Законом України "Про внесення змін до деяких законів України" від 17.02.2000 року (№1461-14) частина 2 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" виключена, а пункт 1 статті 2 Закон України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" (400/97-ВР) доповнений абзацом 4 такого змісту: "для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону (400/97-ВР), об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" і "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суми витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є окремим видом збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, у зв'язку з чим на них також розповсюджується дія норм, які передбачені ч.1 ст.23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" щодо настання строку їх сплати з моменту визнання боржника банкрутом.

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що виконання зобов'язань, передбачених Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині оплати фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, в межах процедури ліквідації банкрута, підприємницька діяльність якого завершена, суперечить Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", оскільки вказаний Закон не містить умов, які б передбачали виникнення у банкрута нових грошових зобов'язань, після відкриття ліквідаційної процедури, окрім випадків прямо передбачених цим Законом.

Отже, твердження апелянта щодо того, що при прийнятті оскаржуваної ухвали господарським судом першої інстанції в неповному обязі були дослідженні всі фактичні обставини справи, які суттєве значення мали для вирішення питання щодо визнання поточних вимог УПФУ в Роздільнянському районі Одеської області до боржника ВАТ „Шлях Ілліча" у сумі 4 262, 66 грн., колегією суддів апеляційної інстанції до уваги не приймаються, оскільки з матеріалів справи вбачається, що судом першої інстанції були дослідженні всі фактичні обставини справи та цілком обґрунтовано було прийнято рішення щодо відмови заявнику у задоволенні заяви щодо визнання поточних вимог у розмірі 4 262, 66 грн.

Наведене вище сідчить про обгрунтованість прийнятої оскаржуваної ухвали та унеможливлює задоволення скарги, оскільки саме відповідні процесуальні дії суду, що передумовлені Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" виконані у повному обсязі.

Відповідно до вимог статті 4-1 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

З огляду на викладене судова колегія апеляційної інстанції зазначає, що оскаржувана ухвала прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права, а відтак підстави для її зміни або скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 85, 99, 101-106 ГПК України,

колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу Господарського суду Одеської області від 29.05.2013р. у справі № 17/7-4513-2011- залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та відповідно до вимог ст.105 ГПК України і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови підписано 08.07.2013р.

Головуючий суддя Жеков В.І. Судді Сидоренко М.В. Аленін О.Ю.