Ухвала суду № 32262964, 03.07.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

_______________

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

03.07.13 № 910/12522/13. Суддя Привалов А.І., розглянувши

позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Клуб сиру"

до 1.Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровська молочна компанія" 2.Товариства з обмеженою відповідальністю "Едвік"

про стягнення 121843,78 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Клуб сиру" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до 1. Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕДВІК"; 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровська молочна компанія" про стягнення 121843,78 грн.

Розглянувши подану позовну заяву, господарський суд встановив, що вона не відповідає вимогам розділу VIII Господарського процесуального кодексу України, та підлягає поверненню без розгляду, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 28 ГПК України, представниками юридичних осіб можуть бути особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.

Згідно ч. 2 ст. 28 ГПК України, керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище.

Як вбачається з позовної заяви, від імені позивача останню підписано представником Рубашка А.С. При цьому, до позовної заяви в якості підтвердження повноважень вказаної особи на підписання позову, додано довіреність № 10-06/2013 від 10.06.2013р., видану товариством з обмеженою відповідальністю "Клуб сиру" в особі директора Белюкіна А.В.

Проте, повноваження зазначеної особи діяти від імені ТОВ "Клуб сиру" належним чином не підтверджені (наказ про призначення, протокол про обрання тощо).

Крім того, додана до позовної заяви довіреність№ 10-06/2013 від 10.06.2013р., видана ТОВ "Клуб сиру" на ім'я Рубашка А.С. , належним чином не засвідчена, тому не є належним доказом в розумінні ст.ст. 33, 34 ГПК України.

Відповідно до п. 5.27 Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації», затвердженого Наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003р. № 55, відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціали та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту «підпис».

У пункті 5.26 Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації», зазначено, що відбитком печатки організації засвідчують на документі підпис відповідальної особи.

Отже, копії документів засвідчуються шляхом проставляння печатки підприємства на кожній сторінці документа, або на зворотній сторінці прошитої копії документа, напису «Згідно з оригіналом» та назви посади, особистого підпису особи, що має відповідні повноваження та засвідчує копію, її ініціали та прізвища, дати засвідчення копії.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 63 ГПК України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Також, пунктом 3 частини першої статті 57 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Відповідно до п. 3.1 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління Національного банку України № 22 від 21.01.2004 р., платіжне доручення оформляється платником за формою, наведеною в додатку 2 до цієї Інструкції, згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку 8 до цієї Інструкції, та подається до банку, який обслуговує його, у кількості примірників, потрібних для всіх учасників безготівкових розрахунків.

Згідно додатку 2, 8 зазначеної Інструкції для заповнення реквізиту № 40 платіжного доручення (М.П.) ставиться відбиток печатки платника, зразок якої заявлений банку платника в картці зі зразками підписів та відбитка печатки, для - реквізиту № 41 (підписи платника) ставляться підписи (підпис) відповідальних осіб платника, які повноважені розпоряджатися рахунком і зразки підписів яких заявлені банку платника в картці зі зразками підписів та відбитка печатки, для - реквізиту № 51 (дата виконання) зазначаються число, місяць та рік списання коштів з рахунку платника цифрами у форматі ДД/ММ/РРРР або число зазначається цифрами ДД, місяць - словами, рік - цифрами РРРР, які засвідчуються підписом відповідального виконавця та відбитком штампа банку.

Як вбачається з платіжного доручення № 4049 від 25.06.2013р., доданого до позової заяви в якості доказу сплати судового збору, останнє оформлено з порушенням вищевказанх вимог, зокрема відсутні підпис і відбиток печатки платника.

Згідно з пунктом 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суд повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.

Також, як вбачається з позовної заяви, в останній об'єднано кілька вимог, а саме:1) вимога про стягнення з відповідача 1 та відповідача 2 солідарно заборгованості у розмірі 121843,78 грн. та судових витрат.

Підставою для звернення саме до Господарського суду міста Києва з вирішенням даного спору стало укладення позивачем Договору поруки б/н від 19.03.2013р. з ТОВ "Дніпровська молочна компанія", місцезнаходженням якого є м. Київ, а отже підсудність визначена за вибором позивача за місцезнаходженням відповідача 2.

Однак, наведене свідчить про виникнення вимог позивача до осіб зазначених відповідачами на підставі різних зобов'язань.

Згідно з ст. 58 ГПК України, в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

Однак, заявлені у позовній заяві вимоги не пов'язані підставою їх виникнення та не можуть розглядатися в одному провадженні через наступне.

Позовна заява подана позивачем з метою вирішення питання щодо стягнення коштів за договором поставки між ТОВ "Клуб сиру" та ТОВ "Едвік" за поставлений товар.

Місцезнаходженням боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Едвік" м.Дніпропетровськ, вул. Жалваківського, 111, відповідно до встановлених правил підсудності (ст. 15 ГПК України), спір про стягнення з останнього заборгованості має вирішуватись Господарським судом Дніпропетровської області.

У відповідності до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.

В даному випадку наведені положення закону у відношенні Товариства з обмеженою відповідальністю "Едвік" при поданні позовної заяви порушені, позовні матеріали не містять доказів які б свідчили що вказане підприємство мало відносини з ТОВ "Дніпровська молочна компанія", а порушення провадження та розгляд Господарським судом міста Києва заявлених у позовній заяві вимог буде порушенням прав відповідача 1, який є рівним у своїх правах перед судом (п. 2 ч. 1 ст. 129 Конституції України) має гарантоване право на розгляд справи у суді, до підсудності якого вона віднесена.

Згідно з ч. 1 ст. 548 ЦК України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Дистриб'юторським договором № КП-483 від 03.01.2013р., укладеним позивачем з товариством з обмеженою відповідальністю "Едвік" не передбачено, що забезпечення виконання зобов'язань останнього забезпечується порукою ТОВ "Дніпровська молочна компанія", відсутні також і обов'язкові вказівки в законі щодо забезпечення порукою з іншим підприємством договору поставки.

Отже, в одній справі фактично підлягає вирішенню два різних спори, а намагання вирішити спір щодо стягнення заборгованості з товариства з обмеженою відповідальністю "Едвік"у Господарському суді міста Києва створює ситуацію, де визначення підсудності не залежить від процесуального закону, а визначається позивачем шляхом укладення договору, що не може бути прийнято судом, оскільки за вказаних обставин будь-який спір, що згідно процесуальному закону має вирішувались іншим судом, при укладенні договору поруки може бути передано на вирішення Господарського суду міста Києва, тобто саме за вибором позивача. Укладення договору поруки не є процесуальним законом, яким слід керуватись при вирішенні питання щодо підсудності спору.

Вказані дії позивача оцінюються судом як намір створити штучну (альтернативну) підсудність даної справи, що не узгоджується з вищенаведеними правами, гарантіями, якими в силу закону наділено і товариство з обмеженою відповідальністю "Едвік".

Як про те зазначено у статті Господарського процесуального кодексу (ст. 58 ГПК України) господарському суду не надано права роз'єднати поєднані в одне провадження позовні вимоги.

Якщо суд, вирішуючи питання про прийняття справи до розгляду, встановить, що порушено правила поєднання вимог чи об'єднано в одній позовній заяві кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору, він відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 63 ГПК повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду.

Навіть, у випадку коли позивач правомірно об'єднав вимоги, пов'язані між собою, суд вправі повернути позовну заяву, якщо вважатиме, що сумісний розгляд об'єднаних вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.

Під час розгляду справи підлягають встановленню обставини щодо виконання ТОВ "Дніпровська молочна компанія" договору поруки, необхідним є з'ясування чи відповідають дійсності та підтверджуються відповідними доказами вимоги, що виникли з договору поруки, судом має бути надана правова оцінка договору з точки зору його правової природи, настання строку виконання зобов'язання, наявності положень що передбачають солідарну/субсидіарну відповідальність боржника та ін., а в свою чергу при вирішенні вимог щодо відповідача 1 суд має надати оцінку укладеному між позивачем та відповідачем 1 договору, який за своєю правовою природою містить елементи договору поставки, визначити строк його дії, встановити чи є обставини, на які зроблені посилання при нарахуванні заборгованості, підставою вважати їх такими що виникли при виконанні договору, і вирішення питання про стягнення з відповідача 1 суми боргу за договором поставки, не залежить від вирішення питання про стягнення з відповідача 2 боргу за договором поруки.

Вказані недоліки є підставою для повернення позовної заяви згідно ст. 63 п.п. 3, 5 ГПК України.

Згідно ч. 3, 5 ст. 63 ГПК України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми, порушено правила поєднання вимог або в одній позовній заяві об'єднано кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.

Крім того, згідно ст. 56 ГПК України, позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Відповідно до ст. 57 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Як встановлено судом, на підставі описів вкладення від 26.06.13, позивачем на адресу відповідачів скеровано позовну заяву без номеру від 26.06.2013р. з додатками без зазначення їх найменування, що позбавляє суд можливості перевірити дотримання вимог ст.ст. 56, 57 ГПК України.

Натомість, як випливає з вимог ч.1 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок позивача, прокурора направити відповідачу копії всіх доданих до позовної заяви документів не залежить від того чи є у наявності у відповідача дані документи.

При цьому, п. 4 ч. 1 ст.65 Господарського процесуального кодексу України надає можливість судді витребувати від сторін лише ті документи, які можуть бути необхідні саме для вирішення спору.

Документи, що підтверджують надсилання відповідачу копії позовної заяви з усіма додатками безпосередньо не пов'язані з розглядом спору та забезпеченням його правильного і своєчасного вирішення.

Як зазначено у ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, суд обмежений у праві самостійного витребування доказів. Тому, суд у разі порушення позивачем ст. 57 Господарського процесуального кодексу України не має права скористатися приписами ст.ст. 38, 65 Господарського процесуального кодексу України, а навпаки, є зобов'язаним виконати вимоги ст. 63 зазначеного Кодексу України.

Відповідно до п. 3.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", недодержання вимог статті 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК.

За приписами п. 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву та додані до неї документи без розгляду у випадку неподання доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Таким чином, враховуючи вищевикладені обставини, позовна заява не може бути прийнятою до розгляду Господарським судом міста Києва та підлягає поверненню заявнику без розгляду.

Керуючись п.п. 1, 3, 4, 5, 6 ч.1 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Клуб сиру" разом з доданими до неї матеріалами, всього на 96 аркушах (в т.ч. оригінали пдатіжного доручення № 4049 від 25.06.2013р., фіскальних чеків та описів вкладення у цінний лист від 26.06.13.) повернути заявнику без розгляду.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.

Суддя А.І.Привалов