Постанова № 32262961, 08.07.2013, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" липня 2013 р. Справа № 921/105/13-г

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Марка Р.І.

суддів Бойко С.М.

Бонк Т.Б.

при секретарі судового засідання Бараняк Н.Я.

за участю представників

від позивача - не з'явились;

від відповідача - не з'явились,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", № 14/2-951 від 21.03.2013р.

на рішення Господарського суду Тернопільської області від 12.03.2013р.

у справі № 921/105/13-г, суддя Стадник М.С.

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ

до відповідача: Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз", м. Тернопіль

про: стягнення 56593, 06 грн., з яких: 11723, 87 грн. - інфляційні нарахування, 37565, 96 грн. - пеня, 7303, 24 грн. - 3% річних.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 12.03.13 року у справі № 921/105/13-г позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз" про стягнення 56593, 06 грн., з яких: 11723, 87 грн. - інфляційні нарахування, 37565, 96 грн. - пеня, 7303, 24 грн. - 3% річних задоволено частково.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду Тернопільської області від 12.03.13 року у справі № 921/105/13-г, позивач - Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" - подав апеляційну скаргу. Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 11.04.13 р. подані скаржником матеріали визнано достатніми для прийняття їх до провадження в апеляційній інстанції, розгляд справи призначено на 13.05.13 р.

Ухвалами суду від 13.05.13 року, від 03.06.2013 року та від 25.06.2013р. розгляд справи відкладався з підстав, викладених у них.

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 25.06.2013 року в склад колегії внесено зміни, замість суддів Костів Т.С. та Малех І.Б. введено суддів Бойко С.М. та Бонк Т.Б.

В дане судове засідання сторони не з'явились, причини неявки суду не повідомили.

Враховуючи те, що сторін не було позбавлено конституційного права на захист охоронюваних законом інтересів, судова колегія дійшла висновку про розгляд справи у відсутності представників сторін.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши пояснення представника позивача, судова колегія дійшла висновку про відповідність рішення господарського суду Тернопільської області нормам чинного законодавства, матеріалам та дійсним обставинам справи, виходячи з наступного.

Як встановлено місцевим господарським судом і це вбачається з матеріалів справи, між Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України", в особі першого заступника голови правління Тріколіча В.П., який діяв на підставі довіреності №14-250 від 24.12.2010р. (далі Постачальник) та Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз", в особі голови правління Бобрівця В.Л. який діяв на підставі статуту (далі Покупець), на підставі Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу", постанови НКРЕ України від 10.02.2011р. №212 "Про затвердження Типового договору на купівлю-продаж природного газу (між власниками та постачальниками природного газу), та іншими нормативними документами, укладено 30.09.2011 року договір №14/2140/11 на купівлю - продаж природного газу, відповідно до якого, та додаткових угод №1 від 30.09.2011р., №2 від 30.12.2011р., якими вносилися зміни в п. 2.1, 5.2, 5.4 договору, сторони взяли на себе зобов'язання:

- Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця в 1V кварталі 2011 року та 2012 році природний газ для подальшої реалізації установам і організаціям , що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, в кількості 9 401,09 тис.куб.м., а саме в 2011році - 2391,09тис.куб.м. (жовтень -348,597 тис.куб.м., листопад - 941,442 тис.куб.м., грудень - 1101,051 тис.куб.м.) та 2012році - 7 010,00 тис.куб.м. (січень -1 251,000 тис.куб.м., лютий -1 227,000 тис.куб.м., березень -1 159,000 тис.куб.м., квітень - 569,000 тис.куб.м., травень - 76,000 тис.куб.м., червень - 46,000 тис.куб.м., липень - 31,000 тис.куб.м., серпень - 31,000 тис.куб.м., вересень - 45,000 тис.куб.м., жовтень - 496,000 тис.куб.м., листопад - 775,000 тис.куб.м., грудень - 1304,000 тис.куб.м.) ( п.п. 1.1, 1.2, 2.1 умов договору );

- Покупець не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, зобов'язується дати підписані та скріплені печаткою Покупця, Продавцеві два примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не ніше 8-го числа зобов'язується повернути Покупцеві один примірник оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між Сторонами (п. п. 3.4 умов договору);

- ціна за 1000 куб.м. природного газу з 01.10.2011р. становить 3382,00 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природній газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом . До сплати за 1000 куб.м. природного газу - 3382,00 грн., крім того ПДВ-20%, всього з ПДВ - 4058,40грн. ,а з 01.01.2012р. ціна за 1000куб.м. - 3509,00 грн., крім того ПДВ-20%, всього з ПДВ - 4210,80грн. (п. 5.2 умов договору);

- відповідно до п. 6.1 умов договору, оплата за газ здійснюється Покупцем шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки, при цьому остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 10 числа наступного за місяцем поставки газу з поточних рахунків Покупця.

- згідно з п.11.1 умов договору, такий набуває чинності з дати його підписання і діє в частині реалізації газу з 01.10.2011р. до 31.12.2012р., а в частині проведення розрахунків за газ та послуги з його транспортування - до повного погашення заборгованості.

На виконання умов договору Позивач за період з 31.10.2011р. по 29.02.2012р. поставив Покупцю 4 976,764 тис. куб.м.газу загальною вартістю 20 591 755,73грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи актами передачі - приймання природного газу від 31.10.2011р., від 30.11.2011р., від 31.12.2011р., від 31.01.2012р., та від 29.02.2012р., підписаними та кріпленими печатками обох сторін.

Матеріали справи свідчать про те, що відповідач вартість одержаного природного газу по акту передачі - приймання природного газу від 30.11.2011р., оплатив в період з 10.12.2011р. по 26.12.2011р., по акту передачі - приймання природного газу від 31.12.2011р. оплатив в період з 10.01.2012р. по 31.01.2012р., по акту передачі - приймання природного газу від 31.01.2012р., оплатив в період з 10.02.2012р. по 29.02.2012р., та по акту передачі - приймання природного газу від 29.02.2012р. оплатив у період з 10.03.2012р. по 02.04.2012р., тобто з порушення п. 6.2 умов договору, що слугувало підставою для звернення до суду з позовом у даній справі.

Місцевий господарський суд позов задоволив частково. При цьому, судом встановлено, що п.7.2 договору сторони встановили, що у разі невиконання Покупцем умов пункту 6.1 та 6.2 цього договору, Покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу, протягом шести місяці від дня, що передують моменту звернення з вимогою, претензією, позовом. Оскільки дана умова договору порушує правові норми які встановлюють перебіг позовної давності, то суд, керуючись ст.258 ЦК України та ст.232 ГК України, перевіривши на відповідність розрахунок суми позовних вимог по пені , встановив правомірність нарахування пені на суми простроченої заборгованості по акту передачі - приймання природного газу від 31.12.2011р. за період з 23.01.2012р. по 31.01.2012р. - 4 803,03грн. пені, по акту передачі - приймання природного газу від 31.01.2012р за період з 10.02.2012р. по 29.02.2012р. - 7 136,86грн., та по акту передачі - приймання природного газу від 29.02.2012р. за період з 10.03.2012р. по 02.04.2012р. - 15 967,70грн., що в загальному складає 27 907, 59грн.пені.

В частині стягнення 9 658,37грн. пені нарахованої позивачем на суми простроченої заборгованості по акту передачі - приймання природного газу від 30.11.2011р., за період з 09.12.2011р. по 26.12.2011р. та на суми простроченої заборгованості по акту передачі - приймання природного газу від 31.12.2011р. за період з 10.01.2012р. по 20.01.2012р. в позові відмовлено у зв'язку з пропуском позивачем строку позовної давності (за заявою відповідача, а.с. 113).

Таким чином, місцевим господарським судом встановлено, що до стягнення з відповідача підлягає 27 907, 59 грн. пені.

Разом з тим, розглянувши клопотання відповідача та подані ним матеріали, на підтвердження неможливості провести своєчасно розрахунки, враховуючи встановлені нормативними актами спеціальний режим проведення платежів за газ, та що стягнення інфляційних нарахувань та річних компенсують збитки позивача, суд дійшов висновку про доцільність (з врахуванням п.3 ст.551 Цивільного кодексу України, п.1 ст.233 Господарського кодексу України, та п.3.ст.83 ГПК України) зменшення розміру пені до 2 790,76 грн., що становить 10% від правомірно заявленої до стягнення суми.

Судова колегія погоджується з такими висновками місцевого господарського суду, з огляду на наступне.

Відповідно до ст.233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Тобто, вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (п. 3 ст. 83 ГПК України), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Слід зазначити, що законодавчо не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій.

У даному випадку, при вирішенні питання про зменшення розміру пені, місцевий господарський суд виходив, зокрема, з встановлення нормативними актами спеціального режиму проведення платежів за газ, та що стягнення інфляційних нарахувань та річних компенсують збитки позивача

Таким чином, місцевий господарський суд, при прийнятті рішення щодо зменшення розміру пені повно і всебічно з'ясував фактичні обставини справи, дослідив та надав оцінку, як доводам позивача так і запереченням відповідача та взяв до уваги ступінь виконання зобов'язання відповідачем і обґрунтовано на підставі ст. 33 ГПК України, п. 3 ст. 83 ГПК України та ст. 233 ГК України зменшив розмір пені, тому судова колегія не вбачає підстав для скасування судового рішення у даній справі з наведених скаржником підстав.

Відповідно до ст.43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Керуючись ст. ст. 33, 43, 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, - Львівський апеляційний господарський суд ,

П О С Т А Н О В И В :

1. Рішення Господарського суду Тернопільської області від 12.03.13 року у справі № 921/105/13-г залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

2. Витрати по сплаті судового збору за перегляд судового рішення в апеляційному порядку покласти на скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повна постанова складена 09 липня 2013р.

Головуючий суддя Марко Р.І.

Суддя Бойко С.М.

Суддя Бонк Т.Б.