Рішення № 32262913, 03.07.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.07.2013 р. Справа № 914/2004/13

Господарський суд Львівської області у складі судді Петрашко М.М., при секретарі судових засідань Яслик Н.М., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю « 50х50», м.Миколаїв Львівської області

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Агролайф-Інвест», м.Львів

про стягнення 1 634,79 грн.

За участю представників сторін:

від позивача Борачок В.М.- представник (довіреність б/н від 01.04.2013р.);

від відповідача Могильницький А.М.- представник (довіреність б/н від 10.06.2013р.).

Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили. В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Позов заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю « 50х50» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агролайф-Інвест» про стягнення 11 621,95 грн., з яких 9 987,50 грн. основного боргу, 1 285,38 грн. пені та 349,07 грн. 3% річних від простроченої суми. Згідно із заявою про зменшення розміру позовних вимог ціна позову становить 1 634,79 грн., з яких 0,34 грн. основного боргу, 1 285,38 грн. пені та 349,07 грн. 3% річних.

Ухвалою суду від 30.05.2013р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 12.06.2013р. Ухвалою суду від 12.06.2013р. розгляд справи відкладено на 03.07.2013р. з підстав викладених в даній ухвалі.

Представник позивача позовні вимоги з врахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог (вх.№22100/13 від 12.06.2013р.) підтримав повністю, позов просив задоволити з підстав викладених у позовній заяві та у поданій заяві про зменшення розміру позовних вимог. Крім того, позивач на виконання вимог ухвали суду від 12.06.2013р. надав докази відправлення копії позовної заяви з додатками на поштову адресу відповідача.

Представник відповідача подав через канцелярію суду заперечення на позовну заяву (вх.№25637/13 від 02.07.2013р.) в якому зазначає, що з позовними вимогами не погоджується. Зокрема відповідач зазначає, що його обов'язок щодо оплати товару за накладною №715 від 10.09.2012р. виник лише після пред'явлення відповідної вимоги продавцем. Така вимога була пред'явлена 02.04.2013р. (день отримання претензії вих.№10 від 28.03.2013р.). За таких умов, зобов'язання щодо оплати товару, могло вважатись простроченим лише в разі несплати до 09.04.2013р. Отже, нарахування штрафних санкцій, на думку відповідача, могло мати місце лише з 10.04.2013р., а не зі спливом 15-денного терміну з моменту відвантаження відповідно до п.4.2. укладеного між сторонами договору.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд,-

встановив:

24.04.2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю « 50х50» (надалі-продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агролайф-Інвест» (надалі-покупець) укладено договір купівлі-продажу №П-35 (надалі-договір), відповідно до умов якого продавець зобов'язується поставити, а покупець прийняти й оплатити цемент та інші будівельні матеріали (надалі-товар) та послуги у кількості, асортименті, терміни i за ціною відповідно до умов даного Договору та додатково погоджених Специфікацій, що є невід'ємною частиною даного Договору.

Відповідно до п.2.3. договору товар вважається зданим продавцем i прийнятим покупцем: по якості - згідно документа про якість; по кількості - відповідно до ваги, зазначеній у накладній (товарно-транспортній накладній) - відвантаження автомобілями.

Згідно із п. 2.4. договору поставка товару здійснюється продавцем протягом наступного дня з моменту отримання заявки на одержання товару.

Відповідно до п. 5.4. договору покупець має право пред'явити продавцю документально обгрунтовану претензію на протязі 30 (тридцяти) днів з моменту доставки. Відсутність претензій у вказаний період означає виконання продавцем умов даного договору.

Пунктом 4.2. договору передбачено, що оплата покупцем за товар проводиться коштами на умовах 100% попереднъої оплати на поточний рахунок продавця. До окремих поставок за умови попереднього погодження з продавцем можливе відтермінування оплати товару до 15-ти календарних днів з моменту відвантаження.

Як стверджує позивач у позовній заяві він на виконання умов договору поставив відповідачу товар на загальну суму 19 987,50 грн.

Однак в порушення умов договору відповідачем здійснено лише часткову оплату за поставлений позивачем товар на суму 10 000,00 грн., відтак станом на момент подання позовної заяви у відповідача існував борг на загальну суму 9 987, 50 грн.

Згідно з п.5.1. договору за невиконання або за неналежне виконання умов даного договору сторона несе відповідальність, визначену цим договором та чинним законодавством України.

Пунктом 5.2. договору передбачено, що у випадку порушення покупцем термінів оплати, згідно умов даного договору, він сплачує продавцю пеню в poзмipi подвійної облікової ставки Національного Банку України від несплаченої суми за кожен день протермінування.

Відтак керуючись умовами п.5.2. договору позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 1 285, 38 грн.

Окрім цього, відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України позивачем нараховано 3% річних від простроченої суми, розмір яких становить 349,07 грн.

Отже, загальна сума заборгованості станом на дату звернення позивача до суду із позовом становила 11 621, 95 грн., з яких 9 987,50 грн. основного боргу, 1 285,38 грн. пені та 349,07грн. 3% річних від простроченої суми.

Після порушення провадження у справі позивач подав через канцелярію суду заяву про зменшення розміру позовних вимог (вх.№22100/13 від 12.06.2013р.) в якій зазначає, що відповідачем було частково сплачено суму основного боргу, що підтверджується платіжним дорученням від 11.06.2013р. №684 на суму 9 987,16 грн .

Таким чином, у зв'язку з врахуванням часткових оплат, здійснених відповідачем після подання позову, ціна позову становить 1 634,79 грн., з яких 0,34 грн. основного боргу, 1 285,38 грн. пені та 349,07 грн. 3% річних, які позивач просить стягнути на його користь з відповідача.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд дійшов висновку, що позов згідно із заявою про зменшення розміру позовних вимог слід задоволити повністю з наступних підстав.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

За умовами ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Факт виконання позивачем зобов'язань по договору на загальну суму 19 987,50 грн. підтверджується видатковою накладною №715 від 10.09.2012р., яка міститься в матеріалах справи. Оригінал вказаної накладної оглянутий в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Пунктом 4.2. договору передбачено, що оплата покупцем за товар проводиться коштами на умовах 100% попереднъої оплати на поточний рахунок продавця. До окремих поставок за умови попереднього погодження з продавцем можливе відтермінування оплати товару до 15-ти календарних днів з моменту відвантаження.

Всупереч умовам договору відповідач порушив свої зобов'язання, оплату за поставлений товар здійснив частково, що підтверджується платіжним дорученням №651 від 02.04.2013р. на суму 10 000,00грн.

Крім цього, після подання позову до господарського суду, позивачем було повідомлено про здійснення часткової оплати відповідачем, а саме 11.06.2013р. сплачено 9 987,16 грн. Факт вказаної часткової оплати підтверджується платіжним дорученням №684 від 11.06.2013р. на суму 9 987,16 грн.

У зв'язку і частковим погашенням боргу позивач подав заяву про зменшення розміру позовних вимог (вх.№22100/13 від 12.06.2013р.) в якій просить суд стягнути з відповідача 0,34 грн. основного боргу. Розмір пені та 3% річних залишився незмінним.

У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відтак, з вищевикладеного випливає, що вимога позивача про стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 0,34 грн. є обґрунтованою, підтверджена матеріалами справи та підлягає задоволенню.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондуються із приписами, встановленими Господарським кодексом України.

Так, у відповідності із ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п.6 ст.231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, які визначаються обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 5.2. договору передбачено, що у випадку порушення покупцем термінів оплати, згідно умов даного договору, він сплачує продавцю пеню в poзмipi подвійної облікової ставки Національного Банку України від несплаченої суми за кожен день протермінування.

Отже, позивачем на підставі вищевикладеного нараховано відповідачу пеню у розмірі 1 285,38 грн.

Однак, відповідач не погоджується із розміром нарахованої пені про що зазначає у поданному запереченні на позовну заяву. Посилаючись на ч.2 ст. 530 ЦК України відповідач вважає, що обов'язок щодо оплати товару за накладною №715 від 10.09.2012р. міг виникнути у нього у конкретний строк, лише після пред'явлення відповідної вимоги продавцем. Така вимога була пред'явлена 02.04.2013р. (день отримання претензії вих.№10 від 28.03.2013р.). За таких умов, зобов'язання щодо оплати товару могло вважатись простроченим лише в разі несплати до 09.04.2013р., а нарахування штрафних санкцій, на думку відповідача, могло мати місце лише з 10.04.2013р.

Однак, вказане заперечення відповідача спростовується наступним.

Відповідно до частини першої статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Пунктом 4.2. договору передбачено, що оплата покупцем за товар проводиться коштами на умовах 100% попереднъої оплати на поточний рахунок продавця. До окремих поставок за умови попереднього погодження з продавцем можливе відтермінування оплати товару до 15-ти календарних днів з моменту відвантаження.

Отже, загальні положення ч.2 ст.530 ЦК України не можуть бути застосовані до спірних правовідносин сторін, оскільки термін виконання зобов'язання, що випливає з правовідносин поставки (купівлі-продажу) чітко встановлений зазначеною спеціальною нормою права - покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього з урахуванням п. 4.2. договору.

Відповідно до оглядового листа Вищого Господарського Суду України від 29.04.2013р. N01-06/767/2013 «Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань», строк виконання грошового зобов'язання, що випливає з правовідносин купівлі-продажу та поставки, встановлений спеціальною нормою статті 692 ЦК України, та не може ставитися в залежність від звернення кредитора до боржника з вимогою в порядку частини другої статті 530 ЦК України.

Крім того, відповідно до частини першої статті 222 ГК України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

Також суд звертає увагу відповідача на те, що відповідно до п.4.2. укладеного договору передбачено, що оплата покупцем за товар проводиться коштами на умовах 100% попереднъої оплати на поточний рахунок продавця. До окремих поставок за умови попереднього погодження з продавцем можливе відтермінування оплати товару до 15-ти календарних днів з моменту відвантаження.

Оскільки продавець передав, а покупець отримав товар без 100 % попередньої оплати, то слід вважати, що сторони відповідно до п.4.2. договору дійшли згоди на відтермінування оплати товару до 15-ти календарних днів з моменту відвантаження.

Отже, перевіривши розрахунок розміру пені здійснений позивачем, суд дійшов висновку, що позовну вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 1 285,38 грн. слід задоволити.

Аналогічно спростовується заперечення відповідача щодо нарахуваня 3% річних у розмірі 349,07грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відтак, перевіривши розрахунок розміру 3% річних від простроченої суми, суд вважає, що позовна вимога про стягнення з відповідача на користь позивача 349,07 грн. 3% річних від простроченої суми підлягає задоволенню.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши представлені докази, суд вважає, що позов з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог підлягає до задоволення в повному обсязі. З відповідача на користь позивача слід стягнути 1 634,79 грн. з яких 0,34 грн. суми основного боргу, 1 285,38 грн. пені та 349,07 грн. 3% річних від простроченої суми.

В порядку ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на вищенаведені норми процесуального закону та як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, не надано суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені в ході судових засідань.

Сплата судового збору підтверджується платіжним дорученням №1713 від 21.05.2013р. на суму 1 720,50 грн., який відповідно до ст.49 ГПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст.11, 525, 526, 530, 549, 610, 611, 612, 625, 627, 628, 629, 655, 692 ЦК України, ст.ст.174, 193, 222, 230-232 ГК України, ст.ст. 43, 33, 34, 49, 82-85, 115, 116 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов згідно із заявою про зменшення розміру позовних вимог задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агролайф-Інвест» (79035, м.Львів, вул.Зелена, 147, код ЄДРПОУ 37880149) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю « 50х50» (81600, Львівська область, м.Миколаїв, вул.Болоня, 22, код ЄДРПОУ 32991624) основний борг в розмірі 0,34 грн., пеню у розмірі 1 285,38 грн., 3% річних у розмірі 349,07 грн. та 1 720, 50 грн. судового збору.

3.Наказ видати після набрання судовим рішення в законної сили, в порядку ст.116 ГПК України.

4. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Повний текст рішення

виготовлено 08.07.2013р.

Суддя Петрашко М.М.