Ухвала суду № 32262879, 08.07.2013, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

УХВАЛА

"08" липня 2013 р. Справа № 916/1448/13

За позовом: Державного підприємства „Центр державного земельного кадастру" в особі Харківської регіональної філії

до відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Публічного акціонерного товариства „Брокбізнесбанк"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Публічного акціонерного товариства „УкрСиббанк"

про стягнення 148 510 грн.

Суддя Малярчук І.А.

Суть спору: про стягнення 148 510 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 05.06.2013р. порушено провадження у справі №916/1448/13 за позовом ДП „Центр ДЗК" в особі Харківської регіональної філії до ФОП ОСОБА_1, за участю третьої особи ПАТ „Брокбізнесбанк", про стягнення 148 510грн.

Так, в обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 03.04.2013р. згідно платіжного доручення №244 у програмно-технічному комплексі „Клієнт-Банк", який обслуговується Харківським регіональним відділенням АТ „Брокбізнесбанк", шляхом зовнішнього втручання було здійснено переказ грошових коштів Харківської регіональної філії ДП „Центр ДЗК" у сумі 148 510грн. на користь СПД ОСОБА_1 рахунок НОМЕР_1 в АТ „УкрСиббанк" МФО 351005, підставою якого було визначено як оплата за послуги перевезення вантажів згідно з договором №78/592 від 29.03.2013р., у т.ч. ПДВ 20% у сумі 24 751,61 грн. Вказаний договір Харківською регіональною філією Центру ДЗК з СПД ОСОБА_1 не укладався та взагалі з останнім відсутні будь-які договірні або фінансові зобов'язання. З огляду на викладене, позивач звернувся до суду із даним позовом до відповідача про витребування безпідставно набутих коштів. Крім того, позивач повідомив,що за даними обставинами розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні №12013220140000417 від 05.04.2013р. щодо несанкціонованого перерахування невстановленими особами вказаних коштів Харківської регіональної філії ДП "Центр ДЗК".

В позовній заяві та заяві про уточнення позовних вимог від 08.07.2013р. за вх.№20726/13 позивач заявив клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти ФОП ОСОБА_1 у розмірі 151 480,20 грн., в доведення якого позивач, зокрема, зазначає, що з огляду на характер дій по неправомірному перерахуванню коштів Харківської РФ ДП "Центр ДЗК", а також невиконання відповідачем та обслуговуючим банком відповідача вимог Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затверджену Постановою НБУ від 21.01.2004р. №22 у частині повернення помилково зарахованих коштів без будь-якої на те правової підстави, що підтверджується листом ПАТ "УкрСиббанк" від 30.04.2013р., є достатні підстави стверджувати про намір відповідача розпорядитися коштами позивача та подальше його ухилення від виконання рішення суду у даній справі у разі задоволення судом позовних вимог Харківської РФ ДП "Центр ДЗК".

Згідно ст. 66 ГПК України господарським судом забезпечення позову допускається на будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідно до абз.3 ч.1, ч.3 ст. 67 ГПК України позов забезпечується, зокрема: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві. Про забезпечення позову виноситься ухвала.

За положеннями п.1 Постанови Пленуму ВГСУ №16 від 26.12.2011р. „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з ініціативи господарського суду як гарантія реального виконання рішення суду. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Згідно п.3 Постанови Пленуму ВГСУ №16 від 26.12.2011р. „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Отже, найдоцільніше вирішувати питання забезпечення позову на стадії попередньої підготовки справи до розгляду (стаття 65 ГПК України).

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Аналогічна позиції викладена у п.п.1.1., 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-8/2776 від 12.12.2006 р. „Про деякі питання практики забезпечення позову".

Відповідно до пп.7.1. п.7 Постанови Пленуму ВГСУ №16 від 26.12.2011р. „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" обираючи, який саме захід забезпечення позову слід застосовувати у тій чи іншій справі, господарський суд повинен виходити з такого. У позовному провадженні піддані арешту кошти слід обмежувати розміром суми позову та можливих судових витрат. Накладення господарським судом арешту на рахунки боржника чинним законодавством не передбачене, але господарський суд вправі накласти арешт на кошти, які обліковуються на рахунках у банківських або в інших кредитно-фінансових установах, у межах розміру сум позовних вимог та можливих судових витрат. Відомості про наявність рахунків, їх номери та назви відповідних установ, в яких вони відкриті, надаються суду заявником.

За положеннями абз.2 п.2 Постанови Пленуму ВГСУ №16 від 26.12.2011р. „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" питання про забезпечення позову може вирішуватися господарським судом як без проведення окремого судового засідання, так і в засіданні з викликом представників сторін, інших учасників судового процесу із заслуховуванням їх думки.

Таким чином, підсумовуючи вищевикладені ВГСУ, ВСУ пропозиції до застосування судами положень ст.ст.66, 67 ГПК України, слід відзначити, що при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд здійснює оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів тощо.

Так, позовні вимоги позивача обґрунтовані шахрайськими діями осіб щодо безпідставного перерахування на рахунок відповідача грошових коштів в сумі 148 510 грн., які відповідачем, як неналежним отримувачем, на вимогу позивача, не повернуті, в чому позивач вбачає порушення його прав, як власника зазначених коштів, що може призвести до утруднення виконання судового рішення у даній справі у разі задоволення позовних вимог позивача.

Враховуючи наведені позивачем в клопотанні про вжиття заходів до забезпечення позову обставини щодо необхідності вжиття відповідних заходів в сукупності вищенаведених факторів, суд вважає достатньо обґрунтованим припущення позивача, що невжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на рахунку відповідача, в межах суми позову, оскільки розпорядження відповідачем спірними коштами може порушити права позивача чим утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення, тому суд вважає за доцільне на період розгляду даної справи та вирішення даного спору по суті вжити заходи до забезпечення позову.

Керуючись ст. ст. 66, 67, 86 ГПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. Задовольнити клопотання Державного підприємства „Центр державного земельного кадастру" в особі Харківської регіональної філії, викладені у позові та заяві про уточнення позовних вимог від 08.07.2013р. за вх.№20726/13 про вжиття заходів до забезпечення позову.

2. Накласти арешт на грошові кошти в межах суми позову - 148 510 (сто сорок вісім тисяч п'ятсот десять) грн., які знаходяться на рахунку Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1, код НОМЕР_2) НОМЕР_1 в АТ „УкрСиббанк" МФО 351005.

3.За даною ухвалою стягувачем є Державне підприємство „Центр державного земельного кадастру" в особі Харківської регіональної філії (61003, м. Харків, вул. Короленка,16, код 26420722), а боржником - Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 АДРЕСА_1, код НОМЕР_2).

4.Ухвала, згідно ч.3 ст.67 ГПК України, п.12 Постанови Пленуму ВГСУ №6 від 23.03.2012р. „Про судове рішення", набирає чинності з моменту її винесення, тобто з 08.07.2013 р.

5.Ухвала підлягає виконанню відповідно до вимог Закону України „Про виконавче провадження" в редакції Закону України „Про внесення змін до Закону України „Про виконавче провадження" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб)" №2677-VI від 04.11.2010р.

Суддя Малярчук І.А.