Постанова № 32262751, 04.07.2013, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2013 року м. ПолтаваСправа № 816/3045/13-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Серги С.М.,

при секретарі - Лайко О.В.,

за участю:

представників позивача - Зубка І.В., Білоуса С.В.,

представників відповідача - Шепеля С.О., Батюти З.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Турбовентсервіс" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

24 травня 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Турбовентсервіс" (далі- позивач, ТОВ "Турбовентсервіс") звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби (далі- відповідач, ДПІ у м.Полтаві) про скасування податкових повідомлень-рішень № 0000032310, № 0000022310 від 10.01.2013.

01.07.2013 від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог (а.с. 99-100 Т.1), в якій просив скасувати податкові повідомлення - рішення № 0000032310, № 0000022310 від 10.01.2013, № 0000022310 від 03.04.2013.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на безпідставність висновків перевіряючих про заниження податку на прибуток у розмірі 2798,00 грн, заниження податку на додану вартість у розмірі 2433,00 грн, оскільки господарські операції з купівлі у ТОВ "Росаріо" електродвигуна підтверджується первинними документами.

В судовому засіданні представники підтримали позовні вимоги, просили задовольнити їх в повному обсязі.

Представники відповідача в судовому засіданні заперечили проти задоволення позовних вимог, посилаючись на акт перевірки ТОВ "Росаріо" № 490/23-1/37323055 від 11.07.2011, відповідно до якого встановлено нікчемність угод, укладених між позивачем та ТОВ "Росаріо"; задекларовані ТОВ "Турбовентсервіс" за квітень, травень 2011 року податкові зобов'язання та податковий кредит зменшені до 0,00 грн. Вказували на порушення кримінальної справи за фактом скоєння невстановленими слідством особами фіктивного підприємництва ТОВ "Росаріо" за ознаками злочину, передбаченого частиною 2 статті 205 Кримінального кодексу України.

Розглянувши подані сторонами документи, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

21.09.2011 позивачем отримано запит ДПІ у м.Полтаві № 18799/10/23-641/85 від 05.09.2011 з посиланням на підпункт 20.1.6 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України щодо надання пояснення та документального підтвердження господарських відносин із ТОВ "Росаріо" у квітні 2011 року, з ТОВ "Дніпроресурс" у серпні 2010 року (а.с. 123).

Підпунктом 20.1.6 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачено право органів державної податкової служби для здійснення функцій, визначених податковим законодавством, отримувати безоплатно від платників податків у порядку, визначеному цим Кодексом, інформацію, довідки, копії документів про фінансово-господарську діяльність, отримувані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, дотриманням вимог іншого законодавства, здійснення контролю за яким покладено на органи державної податкової служби, а також фінансову та статистичну звітність, в порядку та на підставах, визначених цим Кодексом.

Згідно з пунктом 73.3 статті 73 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження. Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Аналіз цих норм вказує на те, що орган Державної податкової служби при оформленні та надісланні обов'язкового письмового запиту суб'єкту господарювання має зазначати, зокрема, підстави для надання відповідної інформації, вичерпний перелік яких встановлено законом.

При дослідженні змісту надісланого запиту № 18799/10/23-641/85 від 05.09.2011 судом встановлено, що останній містить вимогу щодо надання пояснень та документів на підтвердження взаємовідносин позивача із ТОВ "Росаріо" у квітні 2011 року, з ТОВ "Дніпроресурс" у серпні 2010 року, натомість у ньому відсутні жодні посилання на підставу надання такої інформації платником податків.

Частиною 5 пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Відтак, запит ДПІ у м.Полтаві від 05.09.2011 не мав для позивача обов'язкового характеру у зв'язку з порушенням відповідачем вимог чинного законодавства щодо його змісту, хоча 29.09.2011 ТОВ "Турбовентсервіс" направлено відповідачеві відповідь та копії документів (а.с.125).

Відповідно до частини 1 статті 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу.

Підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України передбачено, що документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

За приписами вказаних норм, при встановленні судом того, що запит ДПІ у м.Полтаві від 05.09.2011 обов'язкового характеру для позивача не мав, 29.09.2011 ТОВ "Турбовентсервіс", в межах 10-денного терміну, направило відповідачеві відповідь та копії документів, підстави для проведення перевірки позивача були відсутні.

Разом з тим, ДПІ у м.Полтаві з посиланням на підпункт 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України видано наказ № 2454 від 12.12.2012 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Турбовентсервіс" по питанню взаємовідносин з ТОВ "Росаріо" за квітень, травень 2011 року.

В ході судового розгляду представник відповідача - головний державний ревізор -інспектор Шепель С.О. вказував на ненадання позивачем документів на інший письмовий запит ДПІ у м. Полтаві за № 11652/10/22-528 від 19.10.2012 як на підставу для проведення перевірки ТОВ "Турбовентсервіс".

Проте, вказані посилання розцінюються судом як невмотивовані, адже ні акт перевірки № 476/22-5/36984689 від 24.12.2012 (а.с. 37 Т.1), ні доповідна записка (а.с. 65 Т.1) не містять посилань на цей запит. Крім того, позивачем надано на нього відповідь - відмову у наданні документів з причин не зазначення у запиті підстав для представлення документів та пояснень (а.с. 130 Т.1).

24.12.2013 ДПІ у м.Полтаві проведено невиїзну документальну перевірку ТОВ "Турбовентсервіс" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Росаріо" за квітень, травень 2011 року.

За результатами перевірки складено акт № 476/22-5/36984689 від 24.12.2012 (а.с. 36-42 Т.1), в якому зафіксовано порушення ТОВ "Турбовентсервіс" підпункту 138.1.1 пункту 138.1 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток у розмірі 2798,00 грн; пункту 44.1 статті 44, пункту 198.3, 198.6 статті 198, пункту 201.7 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість у розмірі 2433,00 грн.

На підставі акту перевірки № 476/22-5/36984689 від 24.12.2012 ДПІ у м.Полтаві винесено:

податкове повідомлення-рішення № 0000032310 від 10.01.2013, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 2434 грн, у тому числі 2433,00 грн - за основним платежем, 1,00 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями;

податкове повідомлення-рішення № 0000022310 від 10.01.2013, яким зменшено суму від'ємного значення податку на прибуток за 2 квартал 2011 року у розмірі 12167,00 грн.

За наслідками адміністративного оскарження скаргу ТОВ "Турбовентсервіс" залишено без задоволення та винесено податкове повідомлення-рішення № 0000022310 від 03.04.2013, яким зменшено суму від'ємного значення податку на прибуток за 2 квартал 2011 року у розмірі 14600,00 грн.

Оцінюючи обґрунтованість позовних вимог, суд крім вищезазначеного виходить з наступного.

Судом встановлено, що між позивачем та ТОВ "Росаріо" укладено договір поставки вентиляційного обладнання № 052011 від 29.04.2011, відповідно до якого ТОВ "Росаріо" зобов'язувався передати у власність ТОВ "Турбовентсервіс" електроприлади, вентиляційне обладнання, а ТОВ "Турбовентсервіс" - прийняти та оплатити товар (а.с.12-15).

На виконання досягнутої домовленості позивачем отримано від ТОВ "Росаріо" товар (електродвигун) і проведено його оплату, про що свідчать долучені до матеріалів справи копії рахунку-фактури, податкової накладної, видаткової накладної, довіреності на отримання товару, банківські виписки (а.с.16-19, 34).

В судовому засіданні представник позивача пояснив, що придбання товару (електродвигуна) здійснено для подальшої реалізації ТОВ "Еліус-М" на підставі договору від 29.04.2011 (а.с.28), у зв'язку з чим працівник ТОВ "Турбовентсервіс" ОСОБА_5 на підставі довіреності № 43 від 29.04.2011 (а.с.19) отримав товар у ТОВ "Росаріо" та відповідно до квитанції № К2-479458 від 29.04.2011 (а.с. 33) відправив його ТОВ "Еліус-М" за допомогою перевізника ТОВ "Делівері".

Посилання представника відповідача на відсутність товарно-транспортних накладних як на доказ правомірності винесення податкових повідомлень-рішень суд вважає безпідставними з огляду на наступне.

Відповідно до преамбули Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженого Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363 (далі - Правила перевезення вантажів), правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні визначають права, обов'язки і відповідальність власників автомобільного транспорту - Перевізників та вантажовідправників і вантажоодержувачів - Замовників.

При цьому замовником вважається вантажовідправник або вантажоодержувач, який уклав з перевізником договір про перевезення вантажів. Перевізником - є особа, яка надає послуги з перевезення вантажу автомобільним транспортом загального користування.

З цього слідує, що Правила перевезення вантажів, та відповідно обов'язкове застосування ТТН поширюється лише на ті випадки, коли перевезення вантажу здійснюється третьою особою - перевізником на підставі укладеного з ним договором.

З матеріалів справи суд вбачає, що товар після отримання його ОСОБА_5 у м.Києві направлений ТОВ "Еліус-М" за допомогою перевізника ТОВ "Делівері" без укладання договору перевезення, про що свідчить квитанція (а.с. 33).

Подальша реалізація придбаного у ТОВ "Росаріо" електродвигуна підтверджується також долученими до матеріалів справи копіями договору, рахунку-фактури, видаткової накладної, податкової накладної, банківськими виписками (а.с.25-35).

Судом встановлено, що операції з придбання та використання у господарській діяльності електродвигуна відображені товариством у документах бухгалтерського обліку (а.с. 114-122).

Різновид придбаного у ТОВ "Росаріо" товару та його використання відповідає видам діяльності позивача за КВЕД: оптова торгівля побутовими електротоварами й електронною апаратурою побутового призначення, оптова торгівля іншими товарами господарського призначення, оптова торгівля машинами й устаткуваннями.

Відповідно до пункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України у цьому розділі об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Пунктами 135.1, 135.2 статті 135 Податкового кодексу України передбачено, що доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу. Доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

В ході судового розгляду не встановлено порушення позивачем вказаних правових норм при обліку господарських операцій з ТОВ "Росаріо". Матеріалами справи підтверджено отримання товару від ТОВ "Росаріо", проведення оплати та його подальшої реалізації, а тому суд вважає доведеним факт правомірного відображення позивачем у бухгалтерському обліку операцій з придбання товару у ТОВ "Росаріо", у зв'язку з цим невірним є зменшення відповідачем сум від'ємного значення за 2 квартал 2011 року.

Згідно з пунктами 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Включення до складу податкового кредиту декларації з ПДВ за квітень 2011 року податку на додану вартість на загальну суму 2433,00 грн здійснено ТОВ "Турбовентсервіс" на підставі виписаної ТОВ "Росаріо" податкової накладної, що підтверджується актом перевірки. Накладна містить адресу місцезнаходження покупця, кількість проданих товарів, ціну продажу. Будь-яких порушень щодо оформлення податкової накладної судом не встановлено.

Відповідно до пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Пунктом 184.1 статті 184 Податкового кодексу України визначено, що реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку

Факту визнання недійсним або анулювання свідоцтва про державну реєстрацію ТОВ "Росаріо" на момент здійснення господарської операції судом не встановлено.

Отже, в ході судового розгляду доведено, що позивачем правомірно, на підставі належним чином оформленої податкової накладної включено до складу податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за квітень 2011 року суму податку на додану вартість у розмірі 2433,00 грн, що підтверджується первинними бухгалтерськими документами.

Пунктами 4, 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 за № 984, регламентовано, що акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Вимоги вказаних норм Порядку відповідачем не дотримані. Викладення допущених ТОВ "Турбовентсервіс" порушень приписів Податкового кодексу України проведено ревізором без посиланням на первинні документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку.

Зі змісту акту перевірки № 476/22-5/36984689 від 24.12.2012 суд вбачає, що на перевірку позивачем надано всі необхідні первинні документи, які підтверджують взаємовідносини останнього з ТОВ "Росаріо".

Зауважень щодо оформлення первинних документів, на підставі яких позивачем проведено оприбуткування придбаного у ТОВ "Росаріо" товару, та щодо правильності відображення господарської операції в бухгалтерському обліку акт перевірки не містить та ревізором в ході судового розгляду не наведено.

Посилання відповідача на висновки акту перевірки ТОВ "Росаріо" № 490/23-1/37323055 від 11.07.2011, відповідно до якого встановлено нікчемність угод, укладених ТОВ "Росаріо", а задекларовані за квітень, травень 2011 року податкові зобов'язання та податковий кредит зменшені до 0,00 грн, як на підставу для визнання правомірними спірних податкових повідомлень-рішень є невмотивованими з огляду на наступне.

Статтею 61 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, визначено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Згідно з пунктом 36.5 статті 36 Податкового кодексу України відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків.

Отже, платник податків несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку та несплату податків, яка не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Ця позиція відповідає практики Європейського Суду з прав людини, яка відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" є джерелом права.

Так у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009 зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Європейського Суду з прав людини, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкту, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (рішення Європейського Суду з прав людини від 09.01.2007 у справі "Інтерсплав проти України").

Посилання представника відповідача на порушення кримінальної справи за фактом скоєння невстановленими слідствами особами фіктивного підприємництва ТОВ "Росаріо" за ознаками злочину, передбаченого частиною 2 статті 205 Кримінального кодексу України, також є безпідставним, оскільки до матеріалів справи не долучені вирок суду або постанова про закриття провадження по справі за нереабілітуючими підставами, що набрали законної сили.

Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В ході судового розгляду жодних доказів на підтвердження правомірності прийнятих податкових повідомлень - рішень відповідачем не надано, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Зважаючи на те, що спірні податкові повідомлення - рішення є правовими актами індивідуальної дії, які відповідно до повноважень суду, встановлених частиною 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, визнаються судом протиправними і скасовуються, суд вважає за необхідне згідно з частиною 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України вийти за межі позовних вимог: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у м.Полтаві № 0000032310, № 0000022310 від 10.01.2013, № 0000022310 від 03.04.2013.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені витрати з Державного бюджету України.

Згідно з підпунктом 3 пункту 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

У зв'язку з цим, з Державного бюджету України в особі ДПІ у м. Полтаві на користь ТОВ "Турбовентсервіс" підлягають стягненню витрати у вигляді судового збору у розмірі 24,71 грн, сплачені відповідно до квитанції № 3784.208.2 від 07.06.2013, у розмірі 146,00 грн, сплачені згідно з квитанцією № 050Т55589 від 24.05.2013.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Турбовентсервіс" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби № 0000032310, № 0000022310 від 10 січня 2013 року, № 0000022310 від 03 квітня 2013 року визнати протиправними та скасувати.

Стягнути з Державного бюджету України в особі Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Турбовентсервіс" витрати у вигляді судового збору у розмірі 24 гривень 71 копійки, сплачені відповідно до квитанції № 3784.208.2 від 07 червня 2013 року, у розмірі 146,00 гривень, сплачені згідно з квитанцією № 050Т55589 від 24 травня 2013 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови з одночасним направленням копії скарги до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 09 липня 2013 року.

Суддя С.М. Серга