Постанова № 32262745, 02.07.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 липня 2013 р. Справа №805/8022/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 11-30 год.

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Крилової М.М.

при секретарі Фоміній О.Д.

за участю:

представника позивача Рухляди Н.В.,

розглянувши позовну заяву Управління праці та соціального захисту населення Великоновосілківської районної державної адміністрації до ОСОБА_3 про стягнення невідшкодованих коштів в сумі 57,29 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Управління праці та соціального захисту населення Великоновосілківської районної державної адміністрації, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення невідшкодованих коштів в сумі 57,29 грн.

Заявлені вимоги позивач обґрунтовував тим, що у порушення положень п.15 Порядку призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги, затвердженого постановою КМУ від 29.04.2004 року №558 відповідачем не відшкодована надміру сплачена сума компенсації за надання соціальних послуг у сумі 57,29 грн., у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з вимогами щодо стягнення невідшкодованих коштів.

В судовому засіданні представник позивача підтримала заявлені позовні вимоги в повному обсязі, надавши пояснення, аналогічні тим, що викладені у позовній заяві.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Причин неявки суду не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи не надходило. Відповідно до ч. 1 ст. 128 КАС України, - суд відкладає розгляд справи у разі неприбуття у судове засідання сторони, про яких немає відомостей, що їм вручені повістки. Оскільки, є відомості про те, що судова повістка відповідачу вручена, то неприбуття у судове засідання не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази, наявні у справі, суд встановив наступне.

Стаття 1 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» визначає, що державні соціальні гарантії - встановлені законами мінімальні розміри оплати праці, доходів громадян, пенсійного забезпечення, соціальної допомоги, розміри інших видів соціальних виплат, встановлені законами та іншими нормативно-правовими актами, які забезпечують рівень життя не нижчий від прожиткового мінімуму. Прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.

Згідно статті 17 зазначеного Закону до числа основних державних соціальних гарантій включаються: мінімальний розмір заробітної плати; мінімальний розмір пенсії за віком; неоподатковуваний мінімум доходів громадян; розміри державної соціальної допомоги та інших соціальних виплат.

Статтею 1 Закону України «Про соціальні послуги» визначено, що соціальні послуги - комплекс заходів з надання допомоги особам, окремим соціальним групам, які перебувають у складних життєвих обставинах і не можуть самостійно їх подолати, з метою розв'язання їхніх життєвих проблем;

Відповідно до статті 7 Закону України «Про соціальні послуги» вичерпний перелік соціальних послуг, умови їх надання та порядок регулювання тарифів їх оплати встановлюються Кабінетом Міністрів України. Фізичним особам, які надають соціальні послуги призначаються та виплачуються компенсаційні виплати в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Серед основних принципів надання соціальних послуг, передбачених статтею 3 Закону України «Про соціальні послуги», зокрема, є принцип добровільності вибору отримання чи відмови від надання соціальних послуг.

Порядок призначення і виплати компенсації фізичним особам, що надають соціальні послуги громадянам похилого віку, інвалідам, дітям-інвалідам, хворим, які не здатні до самообслуговування і потребують сторонньої допомоги затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2004 року № 558 (далі - Порядок № 558), відповідно до п.1 якого непрацюючим фізичним особам, які постійно надають соціальні послуги громадянам похилого віку, інвалідам, дітям-інвалідам, хворим, які не здатні до самообслуговування і потребують постійної сторонньої допомоги (крім осіб, що обслуговуються соціальними службами), призначається щомісячна компенсаційна виплата (далі - компенсація).

Компенсація призначається і виплачується органом праці та соціального захисту населення за місцем проживання особи, якій надаються соціальні послуги, з дня подання фізичною особою, яка надає соціальні послуги, та особою, яка їх потребує, заяв разом з документами, зазначеними у пункті 6 цього Порядку (п.5 Порядку № 558).

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 18.08.2003 року особисто подано заяву про призначення компенсаційної виплати за надання соціальних послуг ОСОБА_4, на підставі чого відповідачу призначено таку компенсацію.

19.03.2012 року Управлінням праці та соціального захисту населення Великоновосілківської районної державної адміністрації проведена перевірка правильності та повноти інформації, наданої на призначення соціальної допомоги, якою встановлено, що у зв'язку зі смертю опікаємого ОСОБА_4 26.11.2011 року утворилась переплата в сумі 57,29 грн. за період з 27.11.2011 року по 31.03.2012 року.

Про вказані обставини, що впливають на умови виплати компенсації, відповідач Управлінням праці та соціального захисту населення Великоновосілківської районної державної адміністрації не повідомляв.

Згідно з п.15 Порядку №558, фізичні особи, які одержують компенсацію, зобов'язані повідомити органи праці та соціального захисту населення, що призначають ці виплати, про обставини, які можуть вплинути на умови їх призначення. У разі виявлення таких обставин виплата компенсації припиняється з дня, що настає за днем виникнення таких обставин. У разі одержання у зв'язку з цим зайвих сум компенсації одержувачі повинні відшкодувати органам праці та соціального захисту населення надміру виплачені суми.

Якщо фізична особа не повернула добровільно надміру виплачені суми, вони стягуються в судовому порядку на підставі заяви органу праці та соціального захисту населення, що призначив компенсацію.

На момент розгляду справи сума надміру сплаченої компенсації не була повернута відповідачем.

Отже, вимога позивача про стягнення з відповідача надміру сплаченої суми компенсації за надання соціальних послуг у розмірі 57,29 грн. заявлена обгрунтовано.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

З огляду на зазначене та на підставі статей 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву Управління праці та соціального захисту населення Великоновосілківської районної державної адміністрації до ОСОБА_3 про стягнення невідшкодованих коштів в сумі 57,29 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_3 (85520, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Управління праці та соціального захисту населення Великоновосілківської районної державної адміністрації (р/р 35417081000669, банк УДКСУ у Великоновосілківському районі Донецької області, ОКПО 03197233, МФО 834016, КЕКВ 0000) надміру сплачену суму компенсації за надання соціальних послуг у сумі 57 (п'ятдесят сім) гривень 29 (двадцять дев'ять) копійок.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд з одночасним надісланням апеляційної скарги особою, яка її подає, до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складання постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Крилова М.М.