Рішення № 32261955, 09.07.2013, Заводський районний суд міста Луганська (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Луганська)

437/2076/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 червня 2013 року Ленінський районний суд міста Луганська у складі:

Головуючого судді Золотарьова О.Ю.

при секретарі Красновській М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу по аліментах, неустойки по аліментах -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з вказаним позовом, посилаючись на ту обставину, що від спільного шлюбу між нею та відповідачем, ІНФОРМАЦІЯ_1 був народжений син, ОСОБА_3.

30.01.2007 року шлюб між сторонами був розірваний.

Згідно виконавчого листа №2-471 від 10.06.2010 року, виданого 22.06.2010 року Ленінським районним судом м. Луганська з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_3, відповідач повинен був сплачувати аліменти в розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку, але не менш ніж 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку до закінчення навчання, але не більш ніж до 23 років.

16.09.2010 постановою державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції відкрито виконавче провадження.

В період з вересня 2009 року по вересень 2010 року у відповідача ОСОБА_2 виникла заборгованість по аліментах у розмірі 6379 грн.

За період з березня 2011 року по грудень 2011 ОСОБА_2 сплатив 4450 грн. з нарахованих йому за той період 7033 грн.

З 01.01.2012 року по сьогоднішній день ОСОБА_2 сплачувати надалі аліменти відмовляється, злісно ухиляючись від сплати аліментів.

Борг ОСОБА_4 на 16.10.2012 року становив 14416 грн. 00 коп.

Позивач вважає, що відповідач відповідно до ст. 196 СК України повинен сплатити неустойку (пеню) на користь ОСОБА_1, у розмірі 1% від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення в розмірі 93088 грн. 25 коп.

Посилаючись на наведене, положення Сімейного кодексу України, просила суд стягнути з ОСОБА_2 борг по аліментах у розмірі 14416 грн. 00 коп. та неустойку (пеню) в розмірі 93088 грн. 25 коп. та судові витрати.

У судовому засіданні позивач участі не приймала, представник надав заяву, в якій просив справу розглядати в його відсутність, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач в судовому засіданні участі не приймав, про місце та час розгляду справи повідомлявся, причин неявки суду не повідомив, заяв про розгляд справи в його відсутність до суду не надходило.

За таких обставин, оскільки у справі достатньо матеріалів про взаємовідносини сторін, суд зі згоди позивача ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України, на підставі наявних у справі доказів.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши надані сторонами докази, суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до рішення Ленінського районного суду м. Луганська від 23.02.2007 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 у розмірі ? частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до повноліття дитини, починаючи з 11.10.2006 року.

Вироком Ленінського районного суду м. Луганська від 12 березня 2010 року ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України (а.с. 9-10).

Рішенням Ленінського районного суду м. Луганська від 10 червня 2010 року по справі №2-471/10 з відповідача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_3 стягнуто аліменти у розмірі ? частини від заробітку (доходу) щомісяця, але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 29 вересня 2009 року до припинення ОСОБА_3 навчання, але не більше, як досягнення 23 річного віку.

Рішенням Ленінського районного суду м. Луганська від 10 червня 2010 року по справі № 2-474/10 з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто заборгованість по сплаті аліментів на утримання неповнолітньої дитини у розмірі 5 306,00 грн., а також пеню у розмірі 19 366,90 грн., оскільки відповідач ухиляється від сплати аліментів.

Зазначені обставини встановлені судовими рішеннями, які набрали законної сили, а тому не підлягають доказуванню в силу вимог ч. 3 ст. 61 ЦПК України.

Постановами державного виконавця Ленінського ВДВС Луганського МУЮ від 15.09.2010 року відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №2-474/10, виданого 10 червня 2010 року Ленінським районним судом м. Луганська, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 боргу у розмірі 19 366,90 грн., та з примусового виконання виконавчого листа №2-474/10, виданого 10 червня 2010 року Ленінським районним судом м. Луганська, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованості по сплаті аліментів у розмірі 5 306,00 грн.

Згідно довідки-розрахунку Ленінського ВДВС Луганського МУЮ від 16.10.2012 року, станом на 01 липня 2012 року заборгованість ОСОБА_2 по сплаті аліментів на користь ОСОБА_1 на утримання сина за виконавчим листом, виданим на підставі рішення Ленінського районного суду м. Луганськ №2-471, складає 14 416,00 грн. (а.с. 11).

З матеріалів справи вбачається, що відповідач неналежно виконує свій обов'язок щодо сплати аліментів на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_3, внаслідок чого має заборгованість по сплаті аліментів.

За змістом ст. 368 ЦПК України рішення суду, яке набрало законної сили виконується на підставі виконавчого листа і є підставою для відкриття виконавчого провадження ( ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження»).

Порядок стягнення аліментів на виконання рішення суду передбачений ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до вказаних положень Закону заборгованість по аліментах визначається державним виконавцем і стягується за виконавчим листом, виданим на підставі рішення про стягнення коштів на утримання дитини.

За положеннями ст. 194 СК України аліменти можуть бути стягнуті за виконавчим листом за минулий час, але не більше як за три роки, що передували пред'явленню виконавчого листа до виконання. Якщо за виконавчим листом, пред'явленим до виконання, аліменти не стягувалися у зв'язку з розшуком платника аліментів або у зв'язку з його перебуванням за кордоном, вони мають бути сплачені за весь минулий час. Заборгованість за аліментами, які стягуються відповідно до ст. 187 цього Кодексу, погашається за заявою платника шляхом відрахувань з його заробітної плати, пенсії чи стипендії за місцем їх одержання або стягується за рішенням суду.

Вказана норма матеріального права визначає порядок стягнення аліментів за виконавчим листом за минулий час та заборгованості за аліментами, що утворилася при їх відрахуванні за заявою платника, поданою відповідно до ст. 187 СК України.

Як вбачається з матеріалів справи, заборгованість відповідача по сплаті аліментів виникла під час виконання рішення суду, а тому обчислений державним виконавцем розмір заборгованості не підлягає стягненню шляхом ухвалення рішення про стягнення заборгованості, бо вказані суми стягуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження" для примусового виконання рішення суду на підставі виконавчих документів.

На підставі вищенаведеного, суд приходить до висновку, що обов'язок відповідача щодо сплати заборгованості по аліментам встановлений рішенням Ленінського районного суду м. Луганська від 10.06.2010 року, примусове виконання такого рішення покладено на органи Державної виконавчої служби України, в обов'язки яких і входить вжиття заходів для своєчасного та повного його виконання.

Тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 в цій частині є безпідставними та не підлягають задоволенню.

Що стосується вимог позивача про стягнення на його користь неустойки (пені), то суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 179 СК України аліменти, одержані на дитину, є власністю того з батьків, на ім'я кого вони виплачуються, і мають використовуватися за цільовим призначенням.

Відповідно до ч. 1 ст. 196 СК України, при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.

Як було встановлено судом, аліменти на час навчання були стягнуті з відповідача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1

Виходячи з положень ст.196 СК України аліменти призначаються та виплачуються (стягуються) щомісячно, тому за змістом ст.196 СК України пеня нараховується не на всю суму заборгованості, а її нарахування обмежується лише сумою несплачених аліментів за той місяць, в якому не проводилося стягнення аліментів.

Вказане положення закону пов'язане з тим, що відповідно до ст.61 Конституції України ніхто не може бути притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, а за положеннями ч.2 ст. 550 ЦК України відсотки та неустойка (як повторна пеня) не нараховується.

При визначенні суми заборгованості зі сплати аліментів за попередні місяці не додається за наступні, а кількість днів прострочення обчислюється виходячи з того, скільки днів прострочено до сплати певну суму заборгованості. При цьому, пеня нараховується не з часу фактичного ухилення від утримання і не з часу подання позовної заяви про стягнення аліментів чи з часу набрання рішенням суду про стягнення аліментів законної сили, а з часу невиконання рішення суду.

Розрахунок суми пені від суми несплачених аліментів нараховується наступним чином (з урахуванням проплат відповідача): сума належних до сплати аліментів х період прострочення х 1% / 100% = сума пені за період прострочення, тобто нарахування пені обмежується лише сумою несплачених аліментів за той місяць, в якому не проводилося стягнення аліментів.

Таким чином розрахунок має бути наступним:

вересень 2009 року - борг 30 грн., неустойка 0,3х30 = 9 грн.

жовтень 2009 року - борг 443 грн., неустойка 4,43х31 = 137,33 грн.

листопад 2009 року - борг 449 грн., неустойка 4,49х30 = 134,70 грн.

грудень 2009 року - борг 499 грн., неустойка 4,49х31 = 139,19 грн.

січень 2010 року - борг 491 грн., неустойка 4,91х31 = 152,21 грн.

лютий 2010 року - борг 494 грн., неустойка 4,94х28 = 138,32 грн.

березень 2010 року - борг 529 грн., неустойка 5,29х31 = 163,99 грн.

квітень 2010 року - борг 531 грн., неустойка 5,31х30 = 159,30 грн.

травень 2010 року - борг 552 грн., неустойка 5,52х31 = 171,12 грн.

червень 2010 року - борг 590 грн., неустойка 5,90х30 = 177 грн.

липень 2010 року - борг 595 грн., неустойка 5,95х31 = 184,45 грн.

серпень 2010 року - борг 577 грн., неустойка 5,77х31 = 178,87 грн.

вересень 2010 року - борг 599 грн., неустойка 5,99х30 = 179,70 грн.

жовтень 2010 року - борг 594 грн., неустойка 5,94х31 = 184,14 грн.

листопад 2010 року - борг 618 грн., неустойка 6,18х30 = 185,40 грн.

грудень 2010 року - борг 658 грн., неустойка 6,58х31 = 203,98 грн.

січень 2011 року - борг 605 грн., неустойка 6,05х31 = 187,55 грн.

лютий 2011 року - борг 603 грн., неустойка 6,03х28 = 168,84 грн.

березень 2011 року - борг 655 грн. - 150 грн. = 505 грн., неустойка 5,05х13 = 65,65 грн.

квітень 2011 року - борг 653 грн. - 600 грн. = 53 грн., неустойка 0,53х2 = 1,06 грн.

травень 2011 року - переплата 800-677 грн. = 123 грн.

червень 2011 року - борг 697-600 грн. = 97 грн., неустойка 0,97х4 = 3,88 грн.

вересень 2011 року - борг 706-200 грн. = 506 грн., неустойка 5,06х8 = 40,48 грн.

жовтень 2011 року - борг 700-400 грн. = 300 грн., неустойка 3х13 = 39 грн.

листопад 2011 року - борг 708-300 грн. = 408 грн., неустойка 4,08х17 = 69,39 грн.

грудень 2011 року - борг 837-200 грн. = 637 грн., неустойка 6,37х20 = 127,40 грн.

січень 2012 року - борг 711 грн., неустойка 7,11х31 = 220,41 грн.

лютий 2012 року - борг 707 грн., неустойка 7,07х29 = 205,03 грн.

березень 2012 року - борг 743 грн., неустойка 7,43х31 = 230,33 грн.

квітень 2012 року - борг 743 грн., неустойка 7,43х30 = 222,90 грн.

травень 2012 року - борг 768 грн., неустойка 7,68х31 = 238,08 грн.

червень 2012 року - борг 104 грн., неустойка 1,04х30 = 31,20 грн.

Всього сума неустойки складає 4472,90 грн.

Тож, вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, ст.ст. 195, 196 Сімейного Кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 4472,90 грн. неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області через Ленінський районний суд м. Луганська шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Головуючий: суддя О.Ю.Золотарьов