Рішення № 32261396, 01.07.2013, Шептицький міський суд Львівської області (до 25.04.2025 - Червоноградський міський суд Львівської області)

Справа № 459/1363/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 липня 2013 року Червоноградський міський суд Львівської області

в складі: головуючого - судді Новосад М. Д.

при секретарі Смолій О.Я.

за участю: позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача Гнатишин А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Червонограді, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Львівсько-Волинського воєнізованого гірничорятувального загону про стягнення моральної шкоди, спричиненої ушкодженням здоров'я при виконанні трудових обов'язків, внаслідок професійного захворювання,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до відповідача із вказаним позовом, мотивуючи тим, що з 01.04.1995 р по 01.10.2004 р. працював на посаді пробовідбірника Гірничо-рятувального загону, а з 09.11.2004 року він був прийнятий на роботу учнем підземного гірничого робітника з повним робочим днем на шахту «Відродження» ДП «Льіввугілля». 20.12.2004 року переведений підземним гірником 3-го розряду з повним робочим днем в шахті. 14.04.2005 року переведений підземним гірником по ремонту гірничих виробок 4-го розряду з повним робочим днем в шахті. У зв'язку із тривалою роботою в особливо шкідливих та тяжких умовах праці в нього погіршився стан здоров'я, внаслідок чого неодноразово був змушений звертатись за медичною допомогою. 07.05.2007р. його було звільнено з роботи у зв'язку з невідповідністю виконуваній роботі по стану здоров'я. На підставі акту розслідування хронічного профзахворювання форми П-4, встановлено, що таке виникло в результаті роботи в шкідливих умовах праці на ВГРЗ (з квітня 1995 р. по жовтень 2004 р.) та на шахті «Відродження» ДП «Львіввугілля» ( з листопада 2004 р. по квітень 2007 р.)

17.05.2007 року міжрайонною спеціалізованою профпатологічною МСЕК йому встановлено 25% втрати професійної працездатності внаслідок професійного захворювання.

В подальшому 18.09.2008 року йому встановлено 40 % втрати працездатності безтерміново.

Вважає, що йому було заподіяно моральну шкоду, оскільки, безстроково на 40% втратив працездатність внаслідок профзахворювання, що значно посилює його фізичні і моральні страждання, відчуває постійні незручності у повсякденному житті, змушений терпіти фізичні болі, що призвело до зміни ритму та порядку життя. Розмір моральної шкоди оцінює у 15000 грн. та просить такий стягнути з відповідача.

Позивач в судовому засіданні, позовні вимоги підтримав, пояснив, що працював на ВГРЗ та на шахті «Відродження» ДП «Львіввугілля» і був звільнений 07.05.2007 року за станом здоров'я. Вперше йому було встановлено профзахворювання 17.05.2007 р., але оскільки стан його здоров'я не покращувався він повторно звертався за медичною допомогою і 18.09.2008 р. йому встановлено 40% втрати працездатності. Час від часу постійно проходить медичне лікування, через значну втрату працездатності суттєво змінився його спосіб життя, що негативно відобразилось на здоров'ї. Вважає, суму моральної шкоди у 15000 грн. обґрунтованою та просить позов задовольнити.

Пояснення позивача підтримав і його представник ОСОБА_2

Представник відповідача Гнатишин А.М.. в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, щодо задоволення позову заперечив, в обґрунтування яких повідомив, що відповідно до наказу МОЗ № 212 від 22.11.1995 року на органи МСЕК покладено обов'язок встановлення факту спричинення моральної шкоди. Звертає увагу на те, що позивачем не подано висновку МСЕК, лікаря психіатра чи висновку ЛКК про встановлення факту спричинення йому моральної шкоди внаслідок втрати працездатності. Також зазначив, що позивач дізнався про право на відшкодування моральної шкоди 18.09.2008 року, однак пропустив трьохмісячний термін передбачений ч.1 ст.233 КЗпП України для зверненням для захисту свого права.

Заслухавши пояснення, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 01.04.1995 р по 01.10.2004 р. працював на посаді пробовідбірника Гірничо-рятувального загону в шкідливих умовах праці, що стверджується копією трудової книжки виданою на ім'я ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Санітарно-гігієнічною характеристикою умов праці від 03.01.2007 року встановлено, що дія шкідливих факторів в роботі була постійною: пил - 90%, шум - 90% робочої зміни, несприятливий мікроклімат - 90%, фізнавантаження 90% робочої зміни.

Згідно акту розслідування хронічного професійного захворювання від 08.05.2007 р. форми П-4 встановлено, що професійне захворювання виникло під час роботи у шкідливих умовах праці на підприємствах ДП "Львіввугілля": ВГСЧ (з квітня 1995 року по жовтень 2004 року - пробовідбірник підземний), шахта "Відродження" (з грудня 2004 року по лютий 2005 року - гірник підземний, з березня 2005 року по квітень 2007 року - гірник з ремонту гірничих виробок підземний);

За час виконання своїх посадових обов'язків позивач, внаслідок погіршення стану здоров'я, неодноразово звертався за отриманням медичної допомоги до медичних закладів.

Згідно виписки з історії хвороби № 435 виданої клініки професійних захворювань Інституту медицини праці Академії медичних наук України ОСОБА_1 встановлено діагноз: хронічний бронхіт II ст., фаза затихаючого загострення, прикореневий і нижнєдолевий пневмосклероз, ЛН-І (один) ст. професійне захворювання. Хронічна поясничо-хрестова радикулопатія в стадії ремісії. Деформулюючий остеоартроз локтєвих суглобів. Перефирійний ангіодистоничний синдром верхніх кінцівок.

07.05.2007 року ОСОБА_1 звільнено з роботи відповідно, до п.2 ст.40 КЗпП України.

08.05.2007 року комісією йому було складено акт розслідування хронічного професійного захворювання форми П-4 про те, що професійне захворювання виникло внаслідок роботи у шкідливих умовах праці в шахті під землею.

Як вбачається з листа Львівського обласного центру МСЕК №22 від 12.10.2012 року, позивачу ОСОБА_1 міжрайонною спеціалізованою профпатологічною МСЕК 17.05.2007 року вперше призначено 25% втрати професійної працездатності у зв'язку з професійним захворюванням.

Повторним оглядом міжрайонною спеціалізованою профпатологічною МСЕК йому встановлено 40% втрати працездатності, що підтверджується довідкою серії ЛВА-2 №023487 від 18.09.2008 року.

На підставі статті 237-1 Кодексу законів про працю України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Пунктом 11 Постанови пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1997 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» передбачено, що право на отримання потерпілим страхових виплат настає з дня встановлення йому МСЕК стійкої втрати працездатності.

Окрім того, Пунктом 13 Постанови Пленуму Верховного суду № 4 від 21.03.1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" встановлено, що відповідно до ст. 237-1 Кодексу законів про працю України (яка набрала чинності 13.01.2000 р.) за наявності порушення права працівника у сфері трудових відносин (незаконного звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форуми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Під моральною шкодою, згідно з п.3 згаданої Постанови Пленуму Верховного Суду України, слід розуміти: втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Також, на підставі ч.1 п.9 вищезазначеної Постанови Пленуму ВСУ, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого- спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Відповідно до змісту ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Згідно ч.2 п. 4.1 мотивувальної частини рішення Конституційного суду України № 1-рп/2004 від 27.01.2004 p., ушкодження здоров'я заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов'язків, незалежно від ступеня втрати працездатності спричиняють йому моральні та фізичні страждання.

З досліджених матеріалів справи вбачається, що знайшли підтвердження обставини заподіяння позивачеві моральної шкоди, під час його роботи в шкідливих умовах праці відповідача, яка обумовлена моральним та фізичним стражданням з приводу ушкодження здоров'я, внаслідок професійних захворювань при виконанні своїх трудових обов'язків, в зв'язку з якими йому було вперше встановлено 25 %, а потім 40% втрати професійної працездатності. Він не має можливості повноцінно працювати та для організації свого життя доводиться докладати додаткові зусилля.

Оцінюючи розмір моральної шкоди суд враховує стаж роботи позивача на підземних роботах з шкідливими умовами праці у Львівсько-Волинському ВГРЗ на посаді пробовідбірника, що складає 9 років 6 місяців.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлений його можливостей їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. Суд враховує і ту обставину, що ОСОБА_1 не встановлено групу інвалідності, а вперше встановлено 25 % втрати працездатності у зв'язку із професійним захворюванням.

Беручи до уваги наведене, з врахуванням глибини моральних страждань, ступеня вини, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд приходить до переконання, що з відповідача в користь позивача слід стягнути 3 000 грн. моральної шкоди так як вимоги про стягнення 15000 грн. моральної шкоди є завищені та належним чином не обґрунтовані.

Разом з тим, відповідно до положень ст. 88 ЦПК України судові витрати суд покладає на відповідача Львівсько-Волинський ВГРЗ.

Керуючись ст. ст. 10, 30, 60, 209, 212 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Львівсько-Волинського воєнізованого гірничорятувального загону про стягнення моральної шкоди, спричиненої ушкодженням здоров'я при виконанні трудових обов'язків, внаслідок професійного захворювання - задовольнити частково.

Стягнути з Львівсько-Волинського воєнізованого гірничорятувального загону в користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний № НОМЕР_1, прож. АДРЕСА_1 3000 (три тисячі) грн. відшкодування моральної шкоди спричиненої внаслідок професійного захворювання.

Стягнути, з Львівсько-Волинського воєнізованого гірничорятувального загону 114 (сто чотирнадцять) гривень 70 копійок - судового збору в дохід держави (одержувач - УДКСУ у м. Червонограді, код ЄДРПОУ - 37983843, банк одержувача -ГУДК у Львівській обл., МФО- 825014, рахунок № 31218206700019, код платежу -2203000).

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення вступає в законну силу через десять днів з дня його проголошення, якщо не буде подано апеляційну скаргу.

Апеляційна скарга може бути подана до апеляційного суду Львівської області протягом 10-ти діб з часу проголошення рішення.

Суддя: М. Д. Новосад