Постанова № 32257216, 03.07.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" липня 2013 р. Справа№ 925/391/13-г

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Суліма В.В.

суддів: Рєпіної Л.О.

Михальської Ю.Б.

за участю представників сторін

від позивача: Стойко А.Ю.- представник за дов. №1703-0121 від 04.06.2013р.;

від відповідача: ОСОБА_3 - представник за дов. №620 від 01.04.2013р.;

розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4

на рішення Господарського суду Черкаської області від 11.04.2013 року

у справі № 925/391/13-г (суддя Анісімов І.А.)

за позовом Департаменту бюджетної політики Черкаської міської ради

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4

про стягнення 115 423,13 грн.

ВСТАНОВИВ:

Департамент бюджетної політики Черкаської міської ради (далі - позивач) звернувся до Господарського суду Черкаської області з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 (далі - відповідач) про стягнення з відповідача 115423,13 грн., в тому числі 109942,40 грн. боргу та 5480,73 грн. пені за договором № 215 на тимчасове користування місцем (для розміщення рекламних засобів та встановлення пріоритету на їх розміщення), яке перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Черкаси, або повноваження щодо розпорядження яким здійснюють органи місцевого самоврядування м. Черкаси від 04.11.2011р.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 11.04.2013р. у справі №925/391/13-г позов задоволено повністю. Стягнуто з фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 - на користь Департаменту бюджетної політики Черкаської міської ради 109942,40 грн. боргу, 5 480,73 грн. пені. - в доход державного бюджету судовий збір в сумі 2308,46 грн.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Фізична особа - підприємець ОСОБА_4 звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 11.04.2013р. у справі №925/391/13-г та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що Господарський суд Черкаської області неповно з'ясував обставини справи, визнав обставини встановленими, які є недоведеними і мають значення для справи, неправильно застосував норми процесуального права, а саме порушення судом першої інстанції правил підсудності при вирішенні спору.

Крім того, апелянт зазначає, що Департамент бюджетної політики Черкаської міської ради на підставі рішення Черкаської міської ради від 08.12.2011р. №3-396 вправі звернутися до суду з відповідним позовом лише від імені Черкаської міської ради, як її представник, а не від власного імені, як окремої юридичної особи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.06.2013р. у справі №925/391/13-г, скарга прийнята до розгляду та порушено апеляційне провадження.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарського суду Черкаської області від 11.04.2013р. підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 - без задоволення, з наступних підстав.

Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.

Як правильно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалам справи, 04.11.2011р. між Виконавчим комітетом Черкаської міської ради (адміністрація) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 (користувач) було укладено договір № 215 на тимчасове користування місцем (для розміщення рекламних засобів та встановлення пріоритету на їх розміщення), яке перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Черкаси, або повноваження щодо розпорядження яким здійснюють органи місцевого самоврядування м. Черкаси (далі - договір).

Відповідно до договору про відступлення права вимоги від 11.03.2013р., виконавчий комітет Черкаської міської ради передав Департаменту бюджетної політики право вимоги виконання відповідачем своїх грошових зобов'язань, що виникли з договору.

У відповідності до договору Адміністрація надає тимчасово Користувачу для розташування спеціальних конструкцій (рекламних засобів) в користування місця, які перебувають у комунальній власності територіальної громади м. Черкаси або повноваження щодо розпорядження яких здійснюють органи місцевого самоврядування м. Черкаси, згідно Додатку 1, який є невід'ємною частиною Договору.

Відповідно до п. 4.2 договору плата за користування місцем вноситься відповідачем щомісячно до 10 числа місяця, за який здійснюється оплата

Згідно п. 4.5 договору порядок визначення розміру плати за право тимчасового користування місцем, для розміщення рекламного засобу та/або відповідні тарифи можуть бути змінені згідно з рішенням виконавчого органу ради. У такому випадку Користувач зобов'язаний здійснювати оплату за право тимчасового користування місцем за новими тарифами та укласти про це з Адміністрацією додаткову угоду щодо внесення змін до даного договору.

Відповідно до п. 4.8. договору враховуючи фактичне використання відповідачем місць для розташування рекламних засобів до моменту підписання цього договору, відповідач відшкодовує позивачу плату за розміщення зовнішньої реклами до моменту укладення цього договору у сумі 106169,70 грн. Сплата суми зазначеної в цьому пункті здійснюється користувачем до 30.12.2011р.

Як правильно встановлено судом першої інстанції 03.09.2012р. відповідно до рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради від 03.07.2012р. № 968 «Про затвердження схеми розміщення спеціальних рекламних конструкцій та внесення змін до рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради від 17.06.2009р. № 752 «Про затвердження порядку розміщення зовнішньої реклами у м. Черкаси», сторонами були укладені Зміни до договору, якими було встановлено, що загальна сума плати в місяць за право тимчасового користування місцями, які перебувають у комунальній власності територіальної громади м. Черкаси, або повноваження щодо розпорядження яким здійснюють органи місцевого самоврядування м. Черкаси складає 9154,84 грн.

Так, сторони домовились, що за період з 01.08.2012р. до моменту підписання Змін до договору, відповідач відшкодовує позивачу різницю в платі за розміщення зовнішньої реклами до моменту укладення змін у сумі 4569,25 грн. Сплата зазначеної суми здійснюється відповідачем до 30.10.2012р.

Тобто, починаючи з 04.11.2011р. по 02.09.2012р. включно, сума плати за надання права тимчасового користування місцями для розміщення зовнішньої реклами становить 5195,90 грн. в місяць, а з 03.09.2012р. по 28.02.2013р. включно - 9154,84 грн. в місяць.

Як правильно встановлено судом першої інстанції та не заперечується відповідачем, позивач належним чином виконав свої зобов'язання за договором та передав відповідачу згідно додатку 1 до договору, у тимчасове платне користування стаціонарні наземні великогабаритні спеціальні двосторонні рекламні засоби типу «біг-борд» 3х6 м. за адресами: по вул. Сумгаїтській біля будинку № 17; по вул. Сумгаїтській біля будинку № 9; біля перехрестя вул. Ільїна та вул. Енгельса; біля перехрестя просп. Хіміків та вул. Пастерівської; по вул. Благовісній біля будинку № 343; по вул. Благовісній біля будинку № 317; біля перехрестя вул. 30 -річчя Перемоги та вул. Сумгаїтської; по вул. 30 -річчя Перемоги, 16; по вул. Сумгаїтській біля зупинки громадського транспорту «Ротор»; по вул. Смілянській біля будинку № 150.

Відповідач в свою чергу свої зобов'язання за договором по сплаті за тимчасове користування місцем належним чином не виконав.

Так, відповідачу було нараховано 217363,06 грн., в тому числі 106624,11 грн. плати за тимчасове користування місцями для розміщення зовнішньої реклами та 110738,95 грн. відшкодування передбачених п. 4.8 договору.

Відповідач оплату за тимчасове користування місцями для розміщення зовнішньої реклами провів частково в сумі - 107420,66 грн.

Згідно розрахунку позивача недоплата становить - 109942,40 грн., що підтверджується актом звірки заборгованості по платі за розміщення об'єктів зовнішньої реклами між виконавчим комітетом Черкаської міської ради та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 від 18.03.2013р., заборгованість відповідача становить 115423,13 грн., в тому числі 109942,40 грн. боргу та 5480,73 грн. пені. (наявний в матеріалах справи).

Згідно ст.759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч.1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач на підставі договору вправі стягнути заборгованість по орендній платі за період з 04.11.2011р. по 28.02.2013р., в зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань та пеню, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який стягується пеня.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно статті 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог в частині стягнення основного боргу в сумі 109942,40 грн.

Згідно статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушень зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно п. 5.1. договору за несплату або несвоєчасну сплату коштів відповідно до умов даного договору відповідач сплачує пеню на рахунок позивача за кожен день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу.

Так, для всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого позивачем нарахування штрафних санкцій, річних тощо, і в разі, якщо їх обчислення помилкове - зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно (аналогічна правова позиція викладена в ч. 1 п. 18 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 11.04.2005 № 01-8/344 „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені в доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році).

Київський апеляційний господарський суд, перевіривши суму пені, погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо задоволення пені в сумі 5480,73 грн.

Київський апеляційний господарський суд не приймає як належне твердження скаржника, що Департамент бюджетної політики Черкаської міської ради на підставі рішення Черкаської міської ради від 08.12.2011р. №3-396 був вправі звернутися до суду з відповідним позовом лише від імені Черкаської міської ради, як її представник, а не від власного імені, як окремої юридичної особи, з огляду на наступне.

Як зазначалося вище до Департаменту бюджетної політики Черкаської міської ради відповідно до договору про відступлення права вимоги від 11.03.2013р., перейшли права та обов'язки кредитора у зобов'язанні за спірним договором. Тобто, Департамент бюджетної політики Черкаської міської ради є належним позивачем та має право на звернення до суду про стягнення з відповідача заборгованості за договором.

Приймаючи до уваги викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги у повному обсязі.

Таким чином, колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом повно і всебічно з'ясовані всі обставини справи та надано їм належну правову оцінку.

Доводи апелянта щодо неправильного застосування норм процесуального права не знайшли свого підтвердження.

На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що прийняте господарським судом рішення відповідає ст. ст. 43, 85 Господарського процесуального кодексу України, вимогам щодо законності та обґрунтованості, підстав для скасування чи зміни рішення, в тому числі, з мотивів, наведених в апеляційній скарзі не вбачається.

За таких обставин, рішення Господарського суду міста Києва від 15.04.2013р. у справі №925/391/13-г підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 - задоволенню не підлягає.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103 -105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 11.04.2013р. у справі №925/391/13-г - залишити без змін.

3. Матеріали справи №925/391/13-г повернути до Господарського суду Черкаської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя Сулім В.В.

Судді Рєпіна Л.О.

Михальська Ю.Б.