Постанова № 32256830, 04.07.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 липня 2013 р. Справа №805/5233/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 13 год. 20 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Маслоід О.С.

при секретарі судового засідання - Вітязь Х.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державного підприємства «Селидівввугілля»

до Управління Пенсійного фонду у м. Селидове Донецької області

про часткове визнання протиправними та скасування розрахунків фактичних

витрат на виплату та доставку пенсій

за участю

представників сторін: від позивача - Шойлиця М.С.

від відповідача - Козлова О.Л.

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Селидівввугілля» ( Відокремлений підрозділ Виробниче управління «Теплофікація») (надалі позивач) звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 28.05.2013 року, до Управління Пенсійного фонду у м. Селидове Донецької області (надалі відповідач) про визнання протиправними та скасування розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (крім працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників) в частині включення до розрахунків осіб, що набули право на пільгову пенсію до 01.01.2004 року та в частині включення до розрахунку доплат, надбавок і підвищень, що призначені відповідно до законодавства України та виплачуються за рахунок інших джерел, ніж кошти Пенсійного фонду України.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги наступним. До спірних розрахунків включені особи, яким пільгова пенсія призначена до 01.01.2004 року, відшкодовувати такі пенсії відповідачу підприємство не повинно. Крім цього, позивач зазначає, що розмір пенсій постійно збільшується, до пенсій включені доплати, надбавки і підвищення, що призначені відповідно до законодавства України та виплачуються за рахунок інших джерел, ніж кошти Пенсійного фонду України, тому позивач також не повинен відшкодовувати збільшений розмір пенсій.

Відповідач проти позову заперечує посилаючись на те, що діючим законодавством передбачений обов'язок позивача відшкодовувати вказані пенсії. Крім цього, згідно позиції Верховного суду України із набранням законної сили Закону України № 1058 витрати на виплату і доставку пенсій, особам за списком № 1 покриваються підприємствами та організаціями. Обов`язок підприємств та організацій з відшкодування, понесених органами пенсійного фонду після 01.01.2004 року, витрат на виплату та доставку зазначених пенсій не пов'язаний із датою призначення такої пенсії чи часом набуття необхідного для цього пільгового стажу. Відповідач також зазначає, що особам, які включені до спірних розрахунків пенсії перераховувались згідно ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне державне страхування» та ст.. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2013 рік», якою встановлено, що прожитковий мінімум, для осіб, які втратили працездатність, з 01.01.2013 року 894 грн., тобто до відшкодування включені тільки ті суми, які виплачуються за рахунок Пенсійного фонду України.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, з огляду на наступне.

Позивач перебуває на обліку в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України (ЄДРПОУ 33426253), зареєстроване за юридичною адресою: 85400, Донецька область, м. Селидове, вул. К. Маркса, б. 41 та перебуває на обліку, як платник єдиного внеску у відповідача. ВП «Виробниче управління теплофікації» є відокремленим підрозділом Державного підприємства «Селидіввугілля» також перебуває на обліку платника єдиного внеску у відповідача.

Позивачем у 2013 році отримані розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України»Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до п. «а» ст.. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (крім працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників) з грудня 2012 року, з січня 2013 року по грудень 2013 року, з 2013 року. Згідно спірних розрахунків, вони датовані 04.01.2013 року, 03.01.2013 року, 08.01.2013 року, 15.01.2013 року, 09.01.2013 року. При цьому, позивач у позовних вимогах визначив номери та дати спірних розрахунків інші, але під час судового розгляду справи судом встановлено, що предметом розгляду по цій справі є вищевказані розрахунки.

Під час судового розгляду справи судом також з`ясовувалося питання щодо призначення судово-економічної експертизи.

Судом встановлено, що з позивача постановою Донецького окружного адміністративного суду від 27.03.2013 року по справі № 805/2486/13-а, яка залишена в силі ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 25.04.2013 року, із позивача була стягнута заборгованість на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 1 за період вересень 2012 року - січень 2013 року за розрахунками, які є предметом розгляду по цій справі, що також було підтверджено сторонами у судовому засіданні.

У вказаному рішенні, зазначено, що ДП «Селидіввугілля» заперечував проти задоволення позовних вимог та посилався на підстави, які заявлені ним по цій справі. Але надалі у вказаному рішенні зазначено, що між сторонами не має розбіжностей щодо обставин справи.

У судовому засіданні, після оголошення ухвали, представник позивача додатково наголосила на тому, що нею під час розгляду справи № 805/2486/13-а були заявлені підстави, які також заявлені по цій справі. До того ж, вказаним рішенням суду також встановлено, що суд вважає неправомірним довід ДП «Селидіввугілля» щодо відсутності обов'язку по відшкодуванню пенсій, які призначені особам до 01.01.2004 року, тобто до набрання законної сили Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Крім цього, позовні вимоги підтверджуються актом звірки від 23.01.202013 року за № 02-57/1.

З наведеного вбачається, що судом було прийнято рішення по справі № 805/2486/13-а, яке набрало законної сили, після ретельного дослідження спірних розрахунків. У зв'язку із викладеним та тим, що під час розгляду цієї справи судом не було встановлено обставин, які необхідно з`ясовувати за допомогою спеціальних знань, позивачеві було відмовлено у задоволенні клопотання щодо призначення судово-економічної експертизи.

Крім цього, по цій справі судом також встановлено наступне.

Стосовно позовних вимог щодо визнання протиправними та скасування розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до п. «а» ст.. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (крім працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників) в частині включення до розрахунків осіб (ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6), що набули право на пільгову пенсію до 01.01.2004 року у сумі 4184,96 грн.

З матеріалів справи вбачається, що пільгові пенсії ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 дійсно були призначені до 01.01.2004 року

П. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (надалі Закон) передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди, особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Аналіз наведених норм доводить, що із набранням законної сили Закону витрати на виплату і доставку пенсій, призначених на підставі п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» особам, які були зайняті на роботах за списком № 1, покриваються підприємствами та організаціями. Обов`язок підприємств та організацій з відшкодування, понесених органами Пенсійного фонду після 01.01.2004 року, витрат на виплату та доставку зазначених пенсій не пов'язаний із датою призначення такої пенсії чи часом набуття необхідного для цього пільгового стажу.

Як вже зазначалося, аналогічного висновку дійшов Донецький окружний адміністративний суд у постанові від 27.03.2013 року по справі № 805/2486/13-а, у якій були досліджені спірні розрахунки, що є предметом розгляду по цій справі, і постанова залишена в силі ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 25.04.2013 року.

Такої ж правової позиції додержується і Вищий адміністративний суд України в ухвалах № К/9991/15247/12 від 19.06.2012 року та від 24.04.2012 року.

Крім цього, аналогічна позиція викладена в постановах Верховного суду України від 10.10.2011 року, 25.09.2012 року.

Згідно ч. 2 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України) при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

У відповідності до вимог ч. 1 ст.. 244.2. КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

За таких обставин, з урахуванням позиції Верховного Суду України, зазначені позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Стосовно позовних вимог в частині збільшення пенсій та включення до розрахунку доплат, надбавок і підвищень, що призначені відповідно до законодавства України та виплачуються за рахунок інших джерел, ніж кошти Пенсійного фонду України.

Суд зазначає, що адміністративний позов та заява про збільшення позовних вимог від 28.05.2013 року не містять правової позиції позивача щодо цих позовних вимог.

З матеріалів справи вбачається наступне. У спірних розрахунках фактичних витрат надбавки, доплати, підвищення з інших джерел зазначені у стовпчику «9». Аналіз розрахунків доводить, що суми надбавок, доплат, підвищень з інших джерел визначені наступним особам: ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_30, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_6, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28 та ОСОБА_29

Зазначеним особам органами Пенсійного фонду виплачується доплата 996 на підставі Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці». Фінансування зазначеної доплати, у відповідності до вимог ст. 10 Прикінцевих положень цього закону, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, тобто вказані суми доплат зазначеним особам не включаються до відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій позивачем.

Інших надбавок, доплат та підвищень спірні розрахунки фактичних витрат не містять.

У судовому засіданні після з`ясування питання, що доплати, зазначені у стовпчику «9» зазначеним особам не включені до сум, що підлягають відшкодуванню позивачем, позивач наполегливо наголошував на тому, що розмір пенсій постійно збільшується.

З цього приводу, суд зазначає, що у постанові Верховного суду України від 25.09.2012 року вказано, що «надбавки та підвищення, які встановлюються та виплачуються відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», відрізняється від поняття «збільшення розміру пенсії внаслідок її перерахунку», визначеного Законом, адже нормами законодавства передбачено не лише різні підстави для таких змін розміру пенсії (під час встановлення та виплати додаткових доплат, надбавок, підвищень застосовуються норми Закону України «Про пенсійне забезпечення», а під час здійснення перерахунку та виплати пенсій з урахуванням збільшення, яке відбулося внаслідок її перерахунку - Закону), а й правові наслідки - додаткові доплати, надбавки та підвищення мають окремий статус та обліковуються окремими рядками, а збільшення розміру пенсії внаслідок її перерахунку за нормами Закону становить її основний розмір, а отже підлягає включенню до розрахунку фактичних витрат та відшкодуванню».

За таких обставин, судом встановлено, що зростання розміру пільгових пенсій здійснюється внаслідок її перерахунку за вимогами Закону, є основним розміром пенсій та підлягає відшкодуванню позивачем.

З огляду на зазначене, з урахуванням позиції Верховного суду України, вказані позовні вимоги також є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись Конституцією України, Законом України «Про пенсійне забезпечення», Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Законом України «Про підвищення престижності шахтарської праці», ст. 122-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову Державного підприємства «Селидівввугілля» до Управління Пенсійного фонду у м. Селидове Донецької області про визнання протиправними та скасування розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до п. «а» ст.. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (крім працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників) в частині включення до розрахунків осіб, що набули право на пільгову пенсію до 01.01.2004 року та в частині включення до розрахунку доплат, надбавок і підвищень, що призначені відповідно до законодавства України та виплачуються за рахунок інших джерел, ніж кошти Пенсійного фонду України відмовити.

Вступна та резолютивна частини постанови проголошені у судовому засіданні 04.07.2013 року у присутності представників сторін.

Зазначена постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення виготовлено 09 липня 2013 року.

Суддя Маслоід О.С.