Рішення № 32254798, 04.07.2013, Київський районний суд м. Одеси

_____________________

Справа № 1512/5359/2012

Провадження № 2/520/60/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.07.2013 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого-судді: Брайловської А.І.;

за участю секретаря Шепітко П.І., Непомнющий М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 «Про стягнення заборгованості за кредитним договором» та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», ОСОБА_2, ПАТ «ОТП БАНК» «Про зміну пунктів кредитного договору» та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», ОСОБА_1, ПАТ «ОТП Банк» «Про визнання договору поруки припиненим»,

ВСТАНОВИВ:

12.04.2012 року представник позивача звернувся до суду з позовом до відповідачів про стягнення заборгованості за кредитним договором, в подальшому надано уточнену позовну заяву, відповідно до якої представник позивача просить суд стягнути з відповідачів на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованість у розмірі 552711,16 гривень (що еквівалентно 69 218,68 доларів США), з яких залишок заборгованості за кредитом складає 47769,44 доларів США, несплачені відсотки за користування кредитом - 21449,24 доларів США, сума пені за прострочення виконання зобов'язань -10 069,52 доларів США з ОСОБА_2 та 241668,51 дол. США з ОСОБА_1.

18.12.2012 року відповідач за первісним позовом ОСОБА_1 звернувся з зустрічним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», ОСОБА_2, ПАТ «ОТП БАНК» про зміну пунктів кредитного договору.

15.10.2012 року відповідач за первісним позовом ОСОБА_2 звернулася з зустрічним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», ОСОБА_1, ПАТ «ОТП БАНК» «Про визнання договору поруки припиненим».

Вищевказані зустрічні позови було об'єднано з первісним позовом.

Представник позивача за первісним позовом у судове засідання з'явився, уточнені позовні вимоги підтримала у повному обсязі, у задоволені зустрічних позовів просила відмовити.

Представник відповідачів за первісним позовом у судове засідання з'явився, позовні вимоги не визнавали, просив зустрічні позови задовольнити.

Суд дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, вважає, що заявлені позовні за первісним позовом вимоги підлягають частковому задоволенню, а у зустрічних позовах необхідно відмовити з наступних підстав.

19.12.2007 року між Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк», правонаступником усіх обов'язків якого є Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк», що підтверджується ст. 1 Статуту Банку (Надалі - «Банк»), (надалі за текстом також - «Банк») та ОСОБА_1 (надалі за текстом також - «Відповідач-1») був укладений Кредитний договір №МL-500/234/2007(надалі за текстом - Кредитний договір»), за умовами якого Відповідачеві-1 надано кредит в розмірі 48980 дол. США, що підтверджується кредитною заявкою від 19.12.2007р.

На забезпечення належного виконання зобов'язань Відповідача-1 (Позичальника) за Кредитним договором від 19.12.2007 року між Банком та ОСОБА_2 (надалі - «Поручитель» або Відповідач-2») було укладено Договір поруки № SR-500/234/2007 (надалі - «Договір поруки»).

Згідно п. 1.1. Частини № 2 Кредитного договору, Позичальник зобов'язаний своєчасно повернути суму отриманого Кредиту, а також сплатити відповідну плату за користування Кредитом і виконати всі інші зобов'язання, як вони визначені у Кредитному договорі.

Порядок виконання Боргових зобов'язань за Кредитним договором встановлений пунктом 1.5. (з підпунктами) частини №2 Кредитного договору. Зокрема, відповідно до підпункту 1.5.1. Частини №2 Кредитного договору, погашення відповідної частини Кредиту здійснюється Позичальником щомісяця у розмірі та строки, визначені у Графіку повернення Кредиту та сплати процентів (Додаток №1 до Кредитного договору), шляхом безготівкового перерахування на Поточний рахунок. Нараховані в порядку, передбаченому Кредитним договором, проценти сплачуються Позичальником одночасно з погашенням відповідної частини Кредиту в строк, передбачений в Графіку повернення Кредиту та сплати процентів.

Статтею 1048 Цивільного кодексу України встановлено право позикодавця (Банку) на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Відповідно до статті 1056, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту, пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки, інших факторів.

Відповідно до п. 3 Частини № 1 Кредитного договору, для розрахунку процентів за користування Кредитом буде використовуватися Плаваюча процентна ставка, яка визначається як Фіксований відсоток +FIDR , де Фіксований відсоток дорівнює 5,99% (п'ять цілих 99 сотих відсотків) річних, FIDR - це процентна ставка по строкових депозитних вкладах фізичних осіб у валюті тотожній Валюті Кредиту, що розміщені в Банку на строк дії депозитного договору. В залежності від вартості кредитних ресурсів Банку ставка FIDR може змінюватися Банком (зменшуватися чи збільшуватися) в порядку передбаченим Кредитним Договором. Підпунктом 1.4.1.1.2. пункту 1.4. Частини №2 Кредитного договору передбачено, що у разі використання Плаваючої процентної ставки, проценти за користування Кредитом розраховуються як Фіксований відсоток + FIDR з розрахунку Річної бази нарахування процентів (дванадцять місяців у році). Порядок нарахування процентів врегульовано підпунктом 1.4.1.2. пункту 1.4. Частини №2 Кредитного договору, відповідно до якого, проценти нараховуються у день сплати процентів, але не пізніше дати, визначеної у Графіку повернення Кредиту та сплати процентів (Додаток №1 до Кредитного договору), кожного календарного місяця на фактичну суму непогашених кредитних коштів і за фактичний час користування такими коштами, включаючи день видачі та виключаючи день повернення, та сплачуються Позичальником відповідно до п. 1.5. Кредитного договору.

Однак, в порушення умов Кредитного договору, погашення частин Кредиту та нарахованих за його користування процентів у передбачених Графіком повернення Кредиту та сплати процентів розмірі та строк не відбувається, що підтверджується Випискою з Поточного рахунку Позичальника.

У відповідності до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно до ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, сплати процентів.

Відповідно до п. 1.9.1. Частини №2 Кредитного договору, незважаючи на інші положення Кредитного договору, Банк має право вимагати дострокового виконання Боргових зобов'язань в цілому або у визначеній Банком частині у випадку невиконання Позичальником та/або Поручителем, та/або Майновим поручителем своїх Боргових та інших зобов'язань за Кредитним договором (в тому числі, але не виключно, встановлених п. 2.3. та ст. З Кредитного договору), чи іншими укладеними з Банком договорами та/або умов Документів забезпечення (надалі - «Вимога»). При цьому, зобов'язання Позичальника щодо дострокового виконання Боргових зобов'язань в цілому настає з дати відправлення Банком на адресу Позичальника відповідної Вимоги та повинно бути проведено Позичальником протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати одержання Позичальником відповідної вимоги.

Отже, керуючись п. 1.9.1. Кредитного договору, у зв'язку з невиконанням Позичальником зобов'язання за Кредитним договором щодо своєчасної сплати процентів та погашення Кредиту, Позичальникові (Відповідачу-1) Банком було надіслано досудову вимогу про повне дострокове погашення заборгованої за Кредитним договором за вих. № 22-2/220742 від 05.11.2009 р., відповідно до якої Позичальник був зобов'язаний сплатити на користь Банку, належні суми кредиту, процентів та штрафних санкцій за кредитним договором.

Згідно з п. 1.2. Договору поруки, Банк може звернутись з вимогою про виконання Боргових зобов'язань за Кредитним договором як до Позичальника, так і до Поручителя чи до обох одночасно. Пунктом 3.1. Договору поруки встановлено, що у випадку невиконання Позичальником боргових зобов'язань перед Банком за Кредитним договором, Банк має право звернутись до Поручителя з вимогою про виконання Боргових зобов'язань за Кредитним договором в повному обсязі чи в частині.

Відповідно до п. 3.2. Договору поруки, Поручитель прийняв на себе зобов'язання, у випадку невиконання Позичальником його Боргових зобов'язань перед Банком за Кредитним договором, здійснити виконання Боргових зобов'язань в обсязі, заявленому Банком, протягом 3-х (трьох) Банківських днів з дати отримання відповідної письмової вимоги Банку.

Банком, на підставі пп. 3.1., 3.2. Договору поруки, на адресу Поручителя, зазначену у Договорі поруки, було направлено досудову вимогу про повне дострокове погашення заборгованості за Кредитним договором вих. № 22-2/2000236 від 14.07.2010 р. Однак, станом на дату подання позовної заяви погашення заборгованості за Кредитним договором не здійснено.

Боргові зобов'язання за Кредитним договором Позичальником не виконані.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 554 Цивільного кодексу України - у разі порушення боржником зобов'язані забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно п. 1.2. Договору поруки, Поручитель та Позичальник відповідають перед Банком за Кредитним договором як солідарні боржники.

Відповідно до ст. 543 Цивільного кодексу України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Відповідно до уточненого позову сума заборгованості боржників станом на 12.04.2012 року перед банком складає 552 711,16 гривень, що складає еквівалент 69 218,68 дол. США по курсу 7,985 на 12.04.2012, з яких залишок заборгованості за кредитом - 47 769,44 доларів США, несплачені відсотки за користування кредитом - 21 449,24 доларів США, сума пені за прострочення виконання зобов'язань за період з 13.04.2011 року по 12.04.2012 року у ОСОБА_1 -241 668,51 доларів США, сума пені за прострочення виконання зобов'язань за період з 13.04.2011 року по 12.04.2012 року у ОСОБА_2 - 10 069,52 доларів США,

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають значення.

Враховуючи той факт, що розмір заборгованості по пені ОСОБА_1 за вищевказаним кредитним договором, майже у п'ять разів перевищує залишок заборгованості та враховуючи майновий стан відповідача, суд вважає за можливим стягнути з відповідача ОСОБА_1 суму заборгованості по пені у розмірі 37 699,92 доларів США.

Вимоги ОСОБА_2 про визнання договору поруки припиненим не підлягають задоволенню, оскільки. В договорі поруки від 19.12.2007 року передбачено, що порукою забезпечені боргові зобов'язання в разі зміни суми відповідно до п.2.1. договору. Таким чином, поручитель надала згоду як про зменшення, так і про збільшення суми боргових зобов'язань. Так, якщо в договорі поруки передбачено, зокрема, можливість зміни розміру відсотків за основним зобов'язанням і строків їх виплати тощо без додаткового повідомлення поручителя та укладення окремої угоди, то ця умова договору стала результатом домовленості сторін (банку і поручителя), а отже, поручитель дав згоду на зміну основного зобов'язання.(п. 22 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 30.03.2012 року).

Крім того, п.2 ст.536 Цивільного кодексу України, розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 про визнання договору поруки припиненим не підлягають задоволенню.

Зустрічний позов ОСОБА_1 «Про зміну пунктів кредитного договору» не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Так, посилання позивача на незаконність збільшення процентної ставки спростовується тим, що таке збільшення було здійснено лише один раз у 2008 році. В подальшому розмір процентної ставки лише зменшувався. Про всі зміни банк повідомляв позичальника. При вирішенні спорів щодо правомірності підвищення процентної ставки згідно зі статтею 1056-1 ЦК у зв'язку з прийняттям Закону України від 12 грудня 2008 року №661-VI»Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку», яким передбачено, що встановлений кредитним договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшений банком в односторонньому порядку, а також, що умова договору щодо права банку змінювати розмір процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною, слід виходити з того, що цей закон набрав чинності з 10 січня 2009 року.

Виходячи із закріпленого Конституцією України принципу незворотності дії в часі, законів та інших нормативно-правових актів (частина перша статті 58), всі рішення банку в будь-якій формі (постанова, рішення, інформаційний лист) щодо підвищення процентної ставки в односторонньому порядку є неправомірними лише з 10 січня 2009 року (Рішення Конституційного суду України від 09 лютого 1999 року №1-рп\99 у справі про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів).

Крім того, застосування Закону «Про захист прав споживачів» до спорів, які виникають з кредитних правовідносин, можливе в тому разі, якщо предметом і підставою позову є питання надання інформації споживачеві про умови отримання кредиту, типи відсоткової ставки, валютні ризики, процедуру виконання договору тощо, які передують укладанню договору. Після укладення договору між сторонами виникають кредитні правовідносини тому до спорів щодо виконання цього договору цей закон не може застосовуватись, а застосуванню підлягає спеціальне законодавство в системі кредитування.

Також, суд критично оцінює заяву про застосування строків позовної давності в частині вимог до ОСОБА_2, ОСОБА_1, оскільки відповідно до ч. 5 ст. 261 ЦК за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Відповідно до ст.. 109 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 3, 4, 5,14, ЗО, 38, 40, 42, 44,80. 107, 112, 118-120, 151, 158 ЦПК України та ст.ст. 3, 11,509,525,526,549,554,623,624,625 ЦК України, суд

ВИРІШИВ :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 «Про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 суму боргу за кредитним договором №МL-502/234/2007 від 19.12.2007 року у розмірі 69 218,68 дол. США, що еквівалентно 552 711,16 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» суму боргу по пені за кредитним договором №МL-502/234/2007 від 19.12.2007 року у розмірі 301 033,86 гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» суму боргу по пені за кредитним договором №МL-502/234/2007 від 19.12.2007 року у розмірі 80 405,12 гривень.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» судовий збір у розмірі 3219,00 гривень.

У задоволені зустрічного позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», ОСОБА_2, ПАТ «ОТП БАНК» «Про зміну пунктів кредитного договору» - відмовити в повному обсязі.

У задоволені зустрічного позову ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», ОСОБА_1, ПАТ «ОТП Банк» «Про визнання договору поруки припиненим» - відмовити в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя Брайловська А. І.