Рішення № 32254700, 04.07.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

04.07.2013р. Справа № 905/3811/13

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю

„Мегалайн", м. Одеса

до відповідачів: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю

„Центральна резервна компанія", м. Донецьк

2. Товариства з обмеженою відповідальністю

„Азовська продовольча компанія", м. Донецьк

про визнання договора поруки № 125/84 від 22.12.2011 р. недійсним

Суддя господарського суду Донецької області О.В. Овсяннікова

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу за

участю представників сторін:

від позивача: Ігнатенко М.П. - дов.

від відповідачів: 1. Лазарева Л.Л. - дов.

2. не з'явився.

Товариство з обмеженою відповідальністю „Мегалайн" звернулось з позовом в якому просить суд визнати договір поруки № 125/84 від 22.12.2011 р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю „Центральна резервна компанія" та Товариством з обмеженою відповідальністю „Азовська продовольча компанія" недійсним.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що під час розгляду господарським судом Донецької області справи № 905/1300/13-г йому стало відомо, що 22.12.2011 р. між відповідачем-1 та відповідачем-2 укладений договір поруки № 125/84, за яким відповідач-1 частково відповідає за належне виконання позивачем його зобов'язань за договором субпідряду № 2/12/11-Д, укладеним між позивачем та відповідачем-1. У заяві позивач посилається на те, що договір поруки укладений в порушення п. 15.8 розділу 15 договору субпідряду № 2/12/11-Д від 22.12.2011 р., ст. 548 Цивільного кодексу України та інших підстав, а тому просить суд визнати цей договір недійсним.

Відповідач-1 вважає позовні вимоги необґрунтованими з посиланням на те, що рішенням господарського суду Донецької області по справі № 905/1991/13 від 14.05.2013 р. була встановлена неузгодженість розміру часткової відповідальності поручителя перед кредитором за договором поруки № 125/84 від 22.12.2011 р., а тому суд визнав договір поруки неукладеним, тобто таким, що не відбувся.

Відповідач-2 підтвердив доводи відповідача-1 щодо встановлення факту неукладеності договору поруки № 125/84 від 22.12.2011 р. з посиланням на рішення господарського суду Донецької області № 905/1991/13 від 14.05.2013 р. та просить у задоволенні позовних вимог відмовити.

У судове засідання представник відповідача-2 не з'явився. У клопотанні від 01.07.2013 р. відповідач-2 просив розглянути справу без участі його представника у засіданні за наявними у неї документами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши доводи та пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

22.12.2011 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Мегалайн" (Субпідрядником) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Центральна резервна компанія" (Генеральним підрядником) був укладений договір субпідряду № 2/12/11-Д, відповідно до умов якого позивач (Субпідрядник) зобов'язався своїми та залученими (при необхідності) силами виконати будівельні роботи щодо реконструкції Об'єкта - „-1" - „10" поверхів, терас та вхідної групи будівлі Готелю „Україна-Донецьк" у м. Донецьк по вул. Артема, 88г, відповідно до умов договору, договірної ціни та затвердженої проектно - кошторисної документації.

Строк дії договора встановлений з моменту його підписання до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п. 15.6 договора).

У договірній ціни сторонами була узгоджена вартість робіт у сумі 35771669,38 грн.

У забезпечення виконання позивачем зобов'язань за договором субпідряду № 2/12/11-Д від 22.12.2011 р., між Товариством з обмеженою відповідальністю „Центральна резервна компанія" (Кредитором) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Азовська продовольча компанія" (Поручителем) був укладений договір поруки № 125/84 від 22.12.2011 р., умовами якого передбачено, що відповідач-2 (Поручитель) частково відповідає перед відповідачем-1 (Кредитором) за належне виконання ТОВ „Мегалайн" (Боржником) зобов'язань за договором субпідряду № 2/12/11-Д від 22.12.2011 р.

Розглянувши спір про визнання договору поруки № 125/84 від 22.12.2011 р. недійсним, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України порука є одним з видів забезпечення виконання зобов'язання.

Так, за приписами ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку та відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. При цьому, порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання як частково, так і у повному обсязі.

Статтею 554 Цивільного кодексу України також визначено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Отже, порука є спеціальним заходом майнового характеру, спрямованим на забезпечення виконання основного зобов'язання.

Підставою для поруки згідно зі ст. 548 Цивільного кодексу України, зокрема, може виступати договір, що встановлює зобов'язальні правовідносини між особою, яка забезпечує виконання зобов'язання боржника, та кредитором боржника.

Зміст договору, як встановлено ст. 628 Цивільного кодексу України, становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Приписами ст. 638 Цивільного Кодексу України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Аналогічні норми містить ч.2 ст.180 Господарського кодексу України

При цьому, відповідно до ч.8 ст. 181 Господарського кодексу України у разі, якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся).

Рішенням господарського суду Донецької області від 14.05.2013 р. по справі № 905/1991/13 встановлено факт неукладеності договору поруки № 125/84 від 22.12.2011 р.

Дослідивши зміст договору поруки №125/84 від 22.12.2011р., судом встановлено, що за його умовами поручитель зобов'язався нести часткову відповідальність перед кредитором за неналежне виконання зобов'язань боржником, прийнятим останнім за договором субпідряду №2/12/11-Д від 22.12.2011р. Разом з тим, сторонами залишився неузгодженим розмір такої відповідальності поручителя перед кредитором, тобто, часткова відповідальність поручителя під час укладання договору не була наперед обмежена визначеним обсягом (сумою, кількістю, обсягом робіт, тощо).

Крім того зобов'язання за договором поруки, як пояснено сторонами, на час вирішення спору не виконувались.

Таким чином, враховуючи наявність неузгодженості розміру часткової відповідальності поручителя перед кредитором, визначення якого у розумінні ст. 638 Цивільного Кодексу України, ст.180 Господарського кодексу України в даному випадку є істотною умовою для спірного договору, суд в рішенні по справі № 905/1991/13 встановив, що договір поруки №125/84 від 22.12.2011р. є неукладеним, тобто, таким, що не відбувся.

Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

У п. 2.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 11 від 29.05.2013 р. „Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" зазначено, що не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено (договір, який не укладено).

Враховуючи, що неукладений договір не породжує будь - яких прав та обов'язків для його сторін, неукладеність договору унеможливлює визнання недійсними таких прав та обов'язків, отже, визнання договору поруки недійсним за умови встановлення судом факту його неукладеності є неможливим.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За приписами ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 35, 43, 49, 82, 84- 85 Господарського процесуального кодексу України, на підставі ч. 8 ст. 181 Господарського кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Товариству з обмеженою відповідальністю „Мегалайн", м. Одеса у позові до Товариства з обмеженою відповідальністю „Центральна резервна компанія", м. Донецьк та Товариства з обмеженою відповідальністю „Азовська продовольча компанія", м. Донецьк про визнання недійсним договора поруки № 125/84 від 22.12.2011 р. - відмовити.

У засіданні суду оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення набирає законної сили через десять днів після підписання повного тексту.

Суддя О.В. Овсяннікова

Повний текст рішення підписаний 09.07.2013 р.

Надруковано 4 прим:

1прим.-позивачу

2прим.-відповідачам

1прим-господарському суду Донецької області

Вик. Фомін О.В.

тел. 381-91-20