Постанова № 32253028, 02.07.2013, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2013 року м. ПолтаваСправа № 816/3435/13-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Ясиновського І.Г.,

при секретарі - Пехоти М.О.,

за участю:

представника позивача - Фищука В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Публічного акціонерного товариства "Рижівський гранітний кар'єр" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, -

В С Т А Н О В И В:

12 червня 2013 року Полтавське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Публічного акціонерного товариства "Рижівський гранітний кар'єр" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені

В ході судового засідання представником позивача надано заяву про зміну суми позовних вимог, відповідно до якої просив стягнути адміністративно-господарські санкції у розмірі 13729,13 грн та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 278,55 грн, у зв'язку з чим просив задовольнити позовні вимоги з урахуванням даної заяви.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду даної справи повідомлявся належним чином.

Згідно з частиною 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Ці ж наслідки застосовуються у разі повторного неприбуття за таких самих умов відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень.

Тому суд вважає за можливе розглянути справу за даної явки та за наявними в справі матеріалами.

Розглянувши подані позивачем документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21.03.1991 року № 875 (далі -Закон № 875) в редакції, що діяла на час виникнення правовідносин, для підприємств, установ, організацій, в тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 4 % середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб -у кількості одного робочого місця.

Частиною 2 статті 19 вищезазначеного Закону регламентовано, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, установи, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї ж статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів.

Судом встановлено, що 06.02.2013 року відповідачем подано до Полтавського обласного відділення фонду соціального захисту інвалідів звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2012 рік (вх. № 1856), відповідно до якого середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу в цей період становила 127 осіб.

На виконання приписів статті 19 Закону № 875 відповідачем самостійно обраховано норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів в кількості 5 робочих місць. Разом з тим, протягом 2012 року було працевлаштовано 3 особи, яким встановлена інвалідність на строк по 12 місяців кожний та 2 особи - по 3 місяці кожний.

Частиною 3 статті 18 Закону № 875 передбачено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідач до Полтавського міського центру зайнятості звітів про наявність вільних робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, за формою №3-ПН у 2013 році не подавав.

Доказів самостійного пошуку інвалідів для працевлаштування на виконання нормативу, встановленого Законом, відповідачем не надано.

Відповідно до частини 1 статті 20 Закону України № 875 підприємства, установи, організації, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж встановлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього закону щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно -господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі , організації за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Таким чином, за 1 робоче місце (відповідно до розрахованої середньооблікової чисельності інвалідів), призначене для працевлаштування інвалідів і не зайняте інвалідами, відповідач до 16.04.2013 року (термін сплати встановлено частиною 4 статті 20 вищевказаного Закону - до 15 квітня року, наступним за роком, у якому відбулося порушення нормативу) повинен був самостійно сплатити адміністративно-господарські санкції у розмірі 20729,13 грн.

В добровільному порядку адміністративно-господарські санкції відповідачем сплачені у повному обсязі, а саме у розмірі 7000 грн, що підтверджується заявою про зміну суми позовних вимог та доданим витягом.

Згідно з частиною 2 статті 20 Закону України № 875 порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється, виходячи із 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої за повну суму недоїмки за весь її строк.

У зв'язку з несплатою відповідачем адміністративно-господарських санкцій до встановленої законом дати, позивачем нараховано пеню у розмірі 278,55 грн.

Відповідно до частини 5 статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" дані суми можуть бути стягнуті в примусовому порядку за рішенням суду.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги щодо стягнення адміністративно-господарських санкцій у розмірі 137209,13 грн та пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 278,55 грн суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7-11, 71, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Публічного акціонерного товариства "Рижівський гранітний кар'єр" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Рижівський гранітний кар'єр" (код ЄДРПОУ 03327339) на користь Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (код ЄДРПОУ 37802029, р/р 31214230700006, отримувач: УДКСУ м. Комсомольськ, банк отримувача: ГУДКСУ в Полтавській обл., МФО 831019) адміністративно-господарські санкції у розмірі 13729,13 гривень (тринадцять тисяч сімсот двадцять дев'ять гривень 13 коп.) та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 278,55 гривень (двісті сімдесят вісім гривень 55 коп.).

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд.

Повний текст постанови виготовлено 08 липня 2013 року.

Суддя І.Г. Ясиновський