Ухвала суду № 32252624, 11.06.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2013 р.Справа № 2а/1570/4779/2011

Категорія: 8.2.6 Головуючий в 1 інстанції: Білостоцький О. В.

у складі:

головуючого - Танасогло Т.М.

суддів - Бойка А.В.

- Яковлєва О.В.

при секретарі - Єршовій А.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 15 червня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна група Єврострой» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби, за участю прокуратури Приморського району м. Одеси про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И Л А :

У 2011 році Товариство з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) «Інвестиційна група Єврострой» звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Державної податкової служби (далі ДПІ у Приморському районі м. Одеси ДПС) про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень №0007242310 від 17 червня 2011 року про визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 720 126 грн., у тому числі: 576 101 грн. за основним платежем, 144 025 грн. за штрафними санкціями та №0007232310 від 17 червня 2011 року про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 560 503 грн., у тому числі: 448 402 грн. за основним платежем, 112 101 грн. за штрафними санкціями.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що під час формування податкового кредиту та валових витрат ним було дотримано всіх умов, встановлених чинним законодавством.

Відповідач позовні вимоги вважав безпідставними та необґрунтованими.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 15 червня 2012 року адміністративний позов ТОВ «Інвестиційна група Єврострой» - задоволено у повному обсязі.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси від 17 червня 2011 року №0007242310 та №0007232310.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, ДПІ у Приморському районі м. Одеси подала апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального права, а також що у зв'язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.

Апелянт посилався на те, що товариством було завищено суми валових витрат та податкового кредиту по операціям щодо отримання підрядних робіт від контрагентів ПП «ПРОФЕСІОНАЛИ БУДІВНИЦТВА РВС», ПП «СВАНБУД-СО», ПП «СІГМА-М» та ПП «Марконіка-05».

Апелянт зазначив, що судом неправомірно не взято до уваги дані про стан вказаних контрагентів («місцезнаходження не встановлено, припинено, ліквідовано, закрито, визнано банкрутом»), зазначені підприємства не мали необхідної кількості найманих працівників, а тому фактично не могли виконувати зобов'язання, визначені договорами, у зв'язку з чим на думку ДПІ у Приморському районі м. Одеса, було правомірно збільшено податкові зобов'язання позивача з податку на прибуток та з податку на додану вартість.

На підставі викладеного в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови Одеського окружного адміністративного суду від 15 червня 2012 року, та ухвалення нової постанови, якою відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ «Інвестиційна група Єврострой».

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ДПІ у Приморському районі м. Одеси ДПС перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

За правилами ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення з одних лише формальних міркувань.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об'єктивно дослідив обставини справи, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон,який їх регулює.

Судом першої інстанції встановлено, що в період з 29 квітня 2011 року по 24 травня 2011 року відповідачем було проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Інвестиційна група Єврострой» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2008 року по 31 грудня 2010 року.

За результатами перевірки було складено акт перевірки №3398/23-3/35118500 від 31 травня 2011 року, у висновках якого відображено порушення позивачем п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.9.3 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження податку на прибуток в періоді, що перевірявся у сумі 576 099 грн., у тому числі за: 1 квартал 2008 року - 7 353 грн., 2 квартал 2008 року - 56 708 грн., 3 квартал 2008 року - 80 196 грн., 4 квартал 2008 року -78 317 грн., 1 квартал 2009 року - 16 222 грн., 3 квартал 2009 року -24 887 грн., 4 квартал 2009 року - 44 928 грн., 2 квартал 2010 року -16 800 грн., 3 квартал 2010 року -213 982 грн., 4 квартал 2010 року - 36 708 грн.; пп. 7.4.1, 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» у вигляді завищення податкового кредиту з податку на додану вартість в сумі 466 898 грн., а саме по періодах: січень 2008 року -1 628 грн., лютий 2008 року -1 004 грн., березень 2009 року - 3 250 грн., червень 2008 року - 45 366 грн., липень 2008 року - 3 833 грн., серпень 2008 року - 24 267 грн., вересень 2008 року - 42 056 грн., жовтень 2008 року - 32 606 грн., листопад 2008 року -19 663,00 грн., грудень 2009 року -10 384,00 грн., березень 2009 року - 12 977 грн., вересень 2009 року - 19 079 грн., жовтень 2009 року - 19 079 грн., листопад 2009 року - 16 883 грн., червень 2010 року - 13 440 грн., липень 2010 року -109 139 грн., серпень 2010 року - 62 046 грн., жовтень 2010 року - 23 944 грн., листопад 2010 року - 5 423 грн., в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість у сумі 448 402 грн.

На підставі висновків акту перевірки відповідачем прийнято: податкове повідомлення-рішення №0007242310 від 17 червня 2011 року про збільшення ТОВ «Інвестиційна група Єврострой» грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 576 101 грн. за основним платежем та визначення штрафних санкцій у розмірі 144 025 грн.; податкове повідомлення-рішення №0007232310 від 17 червня 2011 року про збільшення ТОВ «Інвестиційна група Єврострой» грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 448 402 грн. за основним платежем та штрафних санкцій у розмірі 112 101 грн.

В акті перевірки №3398/23-3/35118500 від 31 травня 2011 року податковим органом зазначено, що ТОВ «Інвестиційна група Єврострой» до складу валових витрат за перевіряємий період неправомірно віднесло суму витрат по господарським операціям з ПП «ПРОФЕСІОНАЛИ БУДІВНИЦТВА РВС», ПП «СВАНБУД-СО», ПП «СІГМА-М» та ПП «Марконіка-05»в загальній сумі 2 304 395 грн., у тому числі за: 1 квартал 2008 року - 29 410 грн., 2 квартал 2008 року - 226 832 грн., 3 квартал 2008 року - 320 782 грн., 4 квартал 2008 року - 313 266 грн., 1 квартал 2009 року - 64 886 грн., 3 квартал 2009 року - 99 548 грн., 4 квартал 2009 року - 179 711 грн., 2 квартал 2010 року - 67 201 грн., 3 квартал 2010 року - 855 927 грн., 4 квартал 2010 року - 146 832 грн. та внаслідок цього занизило податок на прибуток у податкових деклараціях підприємства з цього податку за вказані періоди у загальній сумі 576 099 грн., у тому числі за: 1 квартал 2008 року - 7 353 грн., 2 квартал 2008 року - 56 708 грн., 3 квартал 2008 року - 80 196 грн., 4 квартал 2008 року - 78 317 грн., 1 квартал 2009 року - 16 222 грн., 3 квартал 2009 року - 24 887 грн., 4 квартал 2009 року - 44 928 грн., 2 квартал 2010 року - 16 800 грн., 3 квартал 2010 року - 213 982 грн., 4 квартал 2010 року - 36 708 грн.

В акті перевірки також зазначено, що ТОВ «Інвестиційна група Єврострой» неправомірно було віднесено до податкового кредиту з податку на додану вартість суми ПДВ по отриманим будівельним послугам від вказаних контрагентів у загальній сумі 466 898 грн., а саме по періодах: січень 2008 року - 1 628 грн., лютий 2008 року - 1 004 грн., березень 2009 року - 3 250 грн., червень 2008 року - 45 366 грн., липень 2008 року - 3 833 грн., серпень 2008 року - 24 267 грн., вересень 2008 року - 42 056 грн., жовтень 2008 року -32 606 грн., листопад 2008 року - 19 663 грн., грудень 2009 року - 10 384 грн., березень 2009 року - 12 977 грн., вересень 2009 року - 19 079 грн., жовтень 2009 року - 19 079 грн., листопад 2009 року - 16 883 грн., червень 2010 року - 13 440 грн., липень 2010 року -109 139 грн., серпень 2010 року - 62 046 грн., жовтень 2010 року - 23 944 грн., листопад 2010 року - 5 423 грн., в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість у сумі 448 402 грн.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 17 червня 2011 року №0007242310 та №0007232310, зважаючи на наступне.

Відповідно до п.5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» - валові витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп.11.2.1 п.11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» датою збільшення валових витрат виробництва(обігу) вважається дата,яка припадає на податковий період , протягом якого відбувається будь-яка з подій,що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів(робіт ,послуг), а вразі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг)-дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

За пп.5.3.9. п.5.3 ст. 5 цього ж Закону не належить до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахункова ними, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Також, зі змісту п.п.7.4, 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" слідує, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (послуг) з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку,

при цьому, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп.7.2.6 цього пункту), а право на податковий кредит виникає або з дати розрахунку платника податку за товари (роботи послуги), або з дати отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Як вбачається з матеріалів справи та акту перевірки позивач здійснював господарські операції з отримання будівельних послуг з контрагентами ПП «ПРОФЕСІОНАЛИ БУДІВНИЦТВА РВС», ПП «СВАНБУД-СО», ПП «СІГМА-М» та ПП «Марконіка-05».

За рахунок здійснення вказаних операцій ТОВ «Інвестиційна група Єврострой» сформувало податковий кредит та віднесло вказані витрати до складу валових.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає помилковим висновок ДПІ у Приморському районі м. Одеса щодо завищення позивачем валових витрат та податкового кредиту по операціям з вказаними контрагентами за перевіряємий період, зважаючи на наступне.

Юридичним фактом, який породжує право платника на податкову вигоду (зокрема, у вигляді права на зменшення об'єкта оподаткування ПДВ на суму податкового кредиту), є реальність господарської операції.

За відсутністю факту придбання товарів відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту.

Підтвердженням реального здійснення господарської операції є первинні документи, які свідчать про фактичну поставку товарів продавцем та їх отримання покупцем, документи, підтверджуючі використання вказаних товарів у власній господарської діяльності.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

У ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» містяться вимоги до первинних документів, зокрема вони повинні бути складені під час здійснення господарських, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення та мати таки обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи у 2008-2010 роках позивачем, як підрядником, були укладені договори підряду із наступними замовниками: БУ №463 ВАТ «Чорноморгідробуд», ТОВ ПБК «МАНК», ТОВ «ГЕФЕСТ», ПП «Полібуд-2», ТОВ «Інжбудсистема», ТОВ «Жилбудінвест-К», Асоціацією об'єднань співвласників багатоквартирних будинків «Вогник №2 », ПТБП «ЮВЕС», відповідно до яких позивач зобов'язувався своїми силами виконати будівельно-ремонтні роботи на об'єктах замовників.

Для виконання зазначених ремонтно-будівельних робіт позивачем, як замовником, були укладені договори на виконання підрядних робіт з: ПП «ПРОФЕСІОНАЛИ БУДІВНИЦТВА РВС» від 02 листопада 2009 року №13/11-09, від 06 липня 2010 року №06/07-10, від 06 липня 2010 року №09/07-10, від 01 жовтня 2009 року №05/10-09, від 01 жовтня 2009 року №06/10-09; ПП «СВАНБУД-СО» від 01 червня 2010 року №01/06-10, від 03 вересня 2010 року №03/08-10; ПП «СІГМА-М» від 02 червня 2008 року №02/06-08; ПП «Марконіка-05» від 01 серпня 2007 року №18, від 28 травня 2008 року №28/05, від 02 жовтня 2008 року №02/10, від 01 серпня 2007 року №18/1, від 01 березня 2008 року №03/08.

В підтвердження правомірності формування сум податкового кредиту та віднесення сум до складу валових по операція з вищевказаними контрагентами ТОВ «Інвестиційна група Єврострой» надало первинні документи про здійснення господарських операцій, а саме: податкові накладні, відображені в реєстрах отриманих податкових накладних, акти приймання виконаних підрядних робіт, довідки про вартість виконаних підрядних робіт .

Дослідивши подані ТОВ «Інвестиційна група Єврострой» первинні документи, колегія суддів приходить до висновку, що вони оформлені належним чином та містять достатню інформацію відносно змісту та вартості господарських операцій, які були опосередковані складанням цих документів, та дають змогу вважати, що господарські операції реально відбулися і тягнуть настання реальних правових наслідків.

Висновки ДПІ у Приморському районі м. Одеси в акті перевірки про встановлені порушення податкового законодавства з боку позивача ґрунтуються на тому, що під час проведення перевірки згідно інформаційних ресурсів ДПА в Одеській області було встановлено наступне:

- стан контрагента позивача - ПП «СІГМА-М» - «місцезнаходження не встановлено», свідоцтво платника ПДВ анульовано 29 квітня 2010 року, кількість штатних працівників, підприємства складала 1 особу, передбачена лише посада директора. ПП «СІГМА-М» не володіє об'єктами нерухомості, тобто не має офісних та складських приміщень;

- стан контрагента позивача - ПП «ПРОФЕСІОНАЛИ БУДІВНИЦТВА»- «припинено (ліквідовано, закрито)». Дата документу про скасування державної реєстрації 04 квітня 2011 року, кількість штатних працівників підприємства складала 1 особу, передбачена лише посада директора, податкова звітність підприємства за 2009-2010 роки частково визнана недійсною. ПП «ПРОФЕСІОНАЛИ БУДІВНИЦТВА» не володіє об'єктами нерухомості, тобто не має офісних та складських приміщень;

- стан контрагента позивача - ПП «СВАНБУД-СО» - «припинено (ліквідовано, закрито)». Дата документу про скасування державної реєстрації 30 березня 2011 року, кількість штатних працівників підприємства складала 1 особу, передбачена лише посада директора, податкова звітність підприємства за 2010 рік частково визнана недійсною. ПП «СВАНБУД-СО» не володіє об'єктами нерухомості та не має офісних та складських приміщень;

- стан контрагента позивача - ПП «Марконіка-05» - «визнано банкрутом». Дата документу про зняття з обліку ДПІ - 25 серпня 2010 року. Кількість штатних працівників підприємства складала 1 особу, передбачена лише посада директора, податкова звітність підприємства за 2008-2010 роки частково визнана недійсною. ПП «СВАНБУД-СО» не володіє об'єктами нерухомості, тобто не має офісних та складських приміщень як у власності, так і не орендує у інших суб'єктів господарювання. Крім того слідчим відділом Управління МВС на Одеській залізниці стосовно директора ПП «Марконіка-05» було порушено кримінальну справу №010212010000018 за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 202 КК України та на підставі проведених слідчих дій в господарській діяльності підприємства було встановлено ознаки фіктивності.

Отже, зазначені підприємства не мали необхідної кількості найманих працівників та фактично не могли виконати зобов'язання, визначені договорами, особисто, тобто за рахунок виконання трудової функції найманими особами. Надані ТОВ «Інвестиційна група Єврострой» до перевірки посадовим особам податкового документи не містять у собі відомостей щодо залучення цими субпідрядниками - контрагентами позивача - інших осіб для виконання замовлених будівельних робіт.

Зазначене, на думку податкового органу, свідчить про те, що договори по виконанню субпідрядних будівельних робіт, укладені між ТОВ «Інвестиційна група Єврострой» та контрагентами ПП «ПРОФЕСІОНАЛИ БУДІВНИЦТВА», ПП «СВАНБУД-СО», ПП «СІГМА-М» та ПП «Марконіка-05», спрямовані на здійснення операцій з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, укладені без мети настання реальних наслідків, а отже вчинені з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, а тому згідно з п.1 ст. 203, п.2 ст. 215 ЦК України є нікчемними.

В свою чергу представником відповідача не було наведено та судом першої інстанції не встановлено жодних фактичних обставин, що свідчили б про факт невиконання контрагентами позивача своїх зобов'язань з надання субпідрядних послуг, та будь-яких доказів узгодженості дій позивача із вказаними контрагентами з метою незаконного отримання податкових вигод.

Крім того колегія суддів звертає увагу на те, що податковим органом в ході проведення планової виїзної перевірки позивача будь-яких заходів щодо перевірки фактичності виконання будівельних робіт ПП «ПРОФЕСІОНАЛИ БУДІВНИЦТВА РВС», ПП «СВАНБУД-СО», ПП «СІГМА-М» та ПП «Марконіка-05» для ТОВ «Інвестиційна група Єврострой» не вживалось.

Судом першої інстанції було вірно встановлено, що контрагенти позивача - ПП «ПРОФЕСІОНАЛИ БУДІВНИЦТВА РВС», ПП «СВАНБУД-СО», ПП «СІГМА-М» та ПП «Марконіка-05» на момент здійснення господарських правовідносин з ТОВ «Інвестиційна група Єврострой» були зареєстровані в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців як юридичні особи, були платниками податку на додану вартість, мали ліцензії на проведення робіт, пов'язаних з будівництвом, а отже податкові накладні та первинні документи, на підставі яких позивачем було сформовано валові витрати та податковий кредит, були видані належними особами та відповідали вимогам Законів України «Про оподаткування прибутку підприємств» та «;Про податок на додану вартість». До того ж, всі первинні документи та податкові накладні за вказаними господарськими операціями відображені ТОВ «Інвестиційна група Єврострой» у реєстрах отриманих та виданих податкових накладних, документах бухгалтерського обліку та відповідають даним, зазначеним у податкових деклараціях позивача з податку на прибуток та з податку на додану вартість за відповідні податкові періоди, що перевірялися податковим органом.

В свою чергу з податкової інформації ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва та ДПІ у Малиновському районі м. Одеси вбачається, що ПП «Марконіка-05» та ПП «СІГМА-М» декларували податкові зобов'язання по господарським операціям з ТОВ «Інвестиційна група Єврострой» в обсязі сум виконаних робіт та податкового кредиту, заявленого позивачем.

Крім того, судом першої інстанції було встановлено, що податковий орган, зазначаючи про неналежне виконання умов договорів з надання субпідрядних робіт контрагентами позивача ПП «ПРОФЕСІОНАЛИ БУДІВНИЦТВА РВС» та ПП «СВАНБУД-СО» та про порушення з їх боку податкового законодавства, під час перебування зазначених підприємств на обліку в ДПІ у Приморському районі перевірки з питань дотримання ними вимог податкового законодавства не проводив та відповідно будь-яких порушень з їх боку не встановлював, про що свідчить надана до суду довідка від 20 квітня 2012 року №10036/9/10-117 .

До того ж згідно листа Державної податкової адміністрації в Одеській області від 18 січня 2012 року №1476/10/10-1010 кримінальні справи відносно посадових осіб ТОВ «Інвестиційна група Єврострой», ПП «ПРОФЕСІОНАЛИ БУДІВНИЦТВА РВС», ПП «СВАНБУД-СО», ПП «СІГМА-М»та ПП «Марконіка-05» по господарських взаємовідносинах зазначених підприємств у 2008-2010 роках слідчим відділом податкової міліції ДПА в Одеській області не порушувались.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобов'язання, презюмується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

В свою чергу, отримані позивачем документи (податкові накладні, видаткові накладні, інш.), дають підстави для висновку про сплату позивачем сум податку в ціні придбання товарів своєму безпосередньому постачальнику, який видав йому податкові накладні, маючи статус платника податку на додану вартість, а тому оцінка судом першої інстанції обставин та матеріалів справи відповідає правильному застосуванню норм матеріального права, які регулюють порядок визначення та відшкодування податку на додану вартість.

Стаття 204 ЦК України закріплює принцип презумпції правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з ч.2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Статтею 228 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до ст. 234 ЦК України, фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Статтею 207 ГК України встановлено, що господарське зобов'язання, котре не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Відповідно до презумпції правомірності правочину всі укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого правочину. Про недійсність правочину ухвалюється судове рішення.

Отже, з урахуванням вище вказаних норм та матеріалів справи, колегія суддів приходить до висновку про те, що відповідач, складаючи акт за результатами проведеної перевірки, не міг керуватися лише припущеннями щодо фіктивності (нікчемності) укладених договорів між позивачем та ПП «ПРОФЕСІОНАЛИ БУДІВНИЦТВА РВС», ПП «СВАНБУД-СО», ПП «СІГМА-М» та ПП «Марконіка-05», оскільки позиція податкового органу про те, що вказані господарські операції не спрямовані на реальне настання правових наслідків, не підкріплена належними доказами чи рішенням суду про визнання їх недійсними.

Зважаючи на зазначене, та враховуючи те що, позивачем було належним чином підтверджено реальність здійснення господарських операцій контрагентами з ПП «ПРОФЕСІОНАЛИ БУДІВНИЦТВА РВС», ПП «СВАНБУД-СО», ПП «СІГМА-М» та ПП «Марконіка-05», колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що в даному випадку відсутні підстави вважати, що позивачем були завищені валові витрати та податковий кредит по податку на додану вартість.

Таким чином податкові повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 17 червня 2011 року №0007242310 та №0007232310 прийняті необґрунтовано та підлягають скасуванню.

Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 15 червня 2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення,, які брали участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Т.М. Танасогло

Суддя: А.В. Бойко

Суддя: О.В. Яковлєв