ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 липня 2013 року Справа № 5004/1353/12 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді:Мирошниченка С.В.,суддів:Барицької Т.Л., Картере В.І.,розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк"на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 05.03.2013та на рішеннягосподарського суду Волинської області від 20.11.2012у справі№5004/1353/12 господарського суду Волинської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Ксюніан"доПублічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Суб'єкт підприємницької діяльності фізична особа ОСОБА_4проусунення перешкод в користуванні приміщенням, стягнення орендної плати та неустойки в сумі 977 916,45 грн. в судовому засіданні взяли участь представники: - позивача Поцелов А.О., - відповідача Лозинська О.Л., Савчук Т.В., - третьої особи ОСОБА_4, Розпорядженням заступника секретаря першої судової палати від 02.07.2013 №562 змінено склад колегії суддів, в провадженні якої знаходилась дана справа та сформовано наступний склад суддів: головуючий суддя - Мирошниченко С.В., судді: Барицька Т.Л. (доповідач), Картере В.І.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Волинської області від 20.11.2012 у справі №5004/1353/12 (суддя Костюк С.В.), залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 05.03.2013 (судді: Тимошенко О.М., Коломис В.В., Огороднік К.М.), задоволений позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Ксюніан" (надалі позивач) до Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" (надалі відповідач/скаржник), третя особа у справі - Суб'єкт підприємницької діяльності фізична особа ОСОБА_4; за рішенням, стягнуто з відповідача 288 318,19 грн. заборгованості з орендної плати, 689 598,26 грн. неустойки за порушення зобов'язання повернути предмет оренди, зобов'язано відповідача усунути перешкоди в користуванні нежитловим приміщенням загальною площею 93,5 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, а також зобов'язано відповідача передати позивачу по акту приймання-передачі вказане нежитлове приміщення.
Відповідач, не погоджуючись із прийнятими у даній справі судовими рішеннями, звернувся до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить рішення та постанову скасувати і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Позивач надав відзив на касаційну скаргу, в якому заперечує проти її доводів, та просить прийняті у даній справі судові рішення залишити без змін.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваних судових актів, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.
Предметом даного спору є вимоги позивача: - про стягнення з відповідача заборгованості по сплаті орендної плати у розмірі 288 318,19 грн., неустойки за неповернення приміщення після закінчення договору оренди у розмірі 689 598,26 грн.; - про зобов'язання відповідача усунути перешкоди в користуванні нежитловим приміщенням загальною площею 93,5 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (надалі спірне приміщення); - про зобов'язання відповідача передати позивачу за актом приймання-передачі спірне приміщення.
Обґрунтовуючи підстави позову, позивач посилається на те, що 14.01.2011 став новим власником спірного приміщення, яке було предметом оренди за договором оренди від 03.11.2006, укладеним між відповідачем (орендар за договором) та третьою особою у справі (орендодавець). В той же час, відповідач не виконував свого обов'язку зі сплати орендної плати за орендоване майно: не сплачував орендну плату ні попередньому власнику (орендодавцеві), ані новому власнику, внаслідок чого виникла заявлена до стягнення заборгованість. Крім того, після закінчення договору, відповідач не повернув орендоване ним майно, а продовжував ним користуватися, що обумовлює заявлену позивачем до стягнення неустойку відповідно до ст. 785 ЦК України. До того ж, внаслідок неповернення відповідачем орендованого майна, позивач, як його новий власник, позбавлений права на користування спірним приміщенням, що змусило власника заявити вимоги про зобов'язання усунути перешкоди у користуванні приміщенням та про зобов'язання відповідача повернути за актом приймання-передачі позивачу спірне майно.
Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Статтею 761 ЦК України унормовано, що право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові прав.
Згідно з ч. 1 ст. 770 ЦК України у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов'язки наймодавця.
За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч. 1 ст. 762 ЦК України).
Частиною 1 ст. 763 ЦК України передбачено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором; аналогічні приписи містяться у ст. 291 ГК України.
Згідно з ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Відповідно до положень ст. ст. 526, 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами та зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно зі статтею 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Частиною 2 ст. 785 ЦК України унормовано, що якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
Повернення наймачем предмета договору найму оформлюється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору (ст. 795 ЦК України).
Здійснивши розгляд справи, господарські суди першої та апеляційної інстанцій встановивши, що:
03.11.2006 між відповідачем (орендар за договором) та третьою особою у справі (орендодавець за договором) був укладений договір оренди нерухомого майна (надалі спірний договір оренди), відповідно до якого третя особа у справі передала, а відповідач прийняв у строкове платне користування спірне майно для розміщення відділення банку;
розмір орендної плати, з урахуванням змін, внесених додатковою угодою від 27.11.2007, становить 18 887,00 грн. за місяць, що еквівалентно 3 740 дол. США на момент підписання додаткової угоди;
п. 6.3.5. договору встановлений обов'язок відповідача (орендаря) вносити орендну плату вчасно і в повному обсязі (п. 6.3.5.);
орендна плата сплачується відповідачем щомісячно, авансом, не пізніше 10-го числа поточного місяця, на поточний рахунок позивача; у випадку несвоєчасного отримання відповідачем рахунків з вини позивача, оплата має бути здійснена не пізніше 10-ти днів з моменту отримання відповідачем відповідного рахунку (п. 5.2.);
рішенням господарського суду міста Києва від 06.10.2011 у справі №30/216 було частково задоволено позов підприємця ОСОБА_4 (третьої особи у даній справі) та стягнуто з відповідача у даній справі заборгованість, зокрема, зі сплати орендної плати у розмірі 297 190,12 грн. за період з жовтня по липень 2011 року за спірним договором оренди;
рішенням господарського суду міста Києва від 18.07.2012 за заявою ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" переглянуто рішення у справі №30/216 за нововиявленими обставинами, якими, як встановлено у рішенні від 18.07.2012 булазміна власника спірного орендованого майна, яким (новим власником) став позивач у даній справі, починаючи з 14.01.2011, про що свідчить свідоцтво про право власності, видане на підставі рішення виконавчого комітету Луцької міської ради від 29.12.2010 №906-1;
крім того, вказаним судовим рішенням встановлено, що у зв'язку зі зміною власника спірного майна, попередній власник (третя особа у даній справі) втратив статус орендодавця за договором оренди від 03.11.2006 з 14.01.2011, в тому числі, і право на отримання плати за користування відповідачем спірним приміщенням;
встановлені факти зокрема, набуття позивачем права власності на спірне приміщення з 14.01.2011, в силу ст. 35 ГПК України не доводяться при розгляді даної справи;
п. 15.1. спірного договору оренди встановлено, що у разі переходу права власності на приміщення до інших осіб цей договір зберігає чинність для нового власника;
позивачем доведено виставлення відповідачу на виконання умов договору рахунків-фактур на оплату орендної плати за користування спірним майном, на загальну суму 288 318,19 грн. (за період з 14.01.2011 по 03.11.2011);
незважаючи на встановлений спірним договором оренди обов'язок відповідача сплачувати орендну плату, останній, не сплатив її за виставленими позивачем рахунками-фактурами, доказів протилежного відповідач не надав, а тому, суди прийшли до правомірного висновку про задоволення вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати за період з 14.01.2011 по 03.11.2011 у заявленому позивачем розмірі;
відповідно до п. 14.2. спірного договору оренди останній вважається укладеним і набирає чинності з моменту його державної реєстрації, яка була проведена 03.11.2006;
згідно з п. 14.3. договору строк його дії починається у момент, визначений у п. 14.2. договору та діє протягом 5 років, тобто, до 03.11.2011;
в пункті 12.3.1. договору оренди визначено, що договір оренди припиняється, в тому числі, у разі закінчення строку, на який його було укладено, а наслідки припинення дії договору визначено в п. 6.3.7. договору, а саме, орендар зобов'язаний звільнити приміщення орендареві в належному стані за актом приймання-передачі протягом п'яти календарних днів з моменту, зокрема, закінчення строку оренди (п. 11.1.), чого зроблено відповідачем не було, що підтверджується матеріалами справи (акти огляду приміщення), та не спростовано відповідачем, що відповідно до ч. 2 ст. 785 ЦК України є підставою для стягнення з відповідача неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення у заявленому позивачем розмірі, а саме: 689 598,26 грн.;
враховуючи доведений факт безпідставного користування відповідачем спірним приміщенням, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню й вимоги позивача про зобов'язання відповідача усунути перешкоди у користуванні спірним приміщенням та про зобов'язання повернути його за актом приймання-передачі позивачу.
Колегією суддів не приймаються доводи скаржника про те, що ним виконано рішення господарського суду міста Києва від 06.10.2011 у справі №30/216 про стягнення з банку заборгованості зі сплати орендної плати за договором від 03.11.2006 за певний період, в який входить і період, за який стягується заборгованість у даній справі, адже, як вказувалося вище, вказане рішення було переглянуто за нововиявленими обставинами, та відповідно, змінено рішенням господарського суду міста Києва від 18.07.2012 і відмовлено у стягненні заборгованості з банку (скаржника) на користь ФОП ОСОБА_4, починаючи з 14.01.2011, тобто з дати втрати вказаною особою статусу орендодавця за договором оренди від 03.11.2006 та, відповідно, дати набуття позивачем у даній справі права власності на приміщення, яке є предметом вказаного договору оренди.
Інші доводи скаржника не спростовують правомірних висновків судів попередніх інстанцій та не є підставою для скасування прийнятих у справі судових рішень; при цьому, в частині встановлення фактичних обставин справи та переоцінки наявних доказів касаційна скарга не відповідає вимогам статті 1117 ГПК України стосовно меж перегляду справи в касаційній інстанції.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" залишити без задолення.
Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 05.03.2013 та рішення господарського суду Волинської області від 20.11.2012 у справі №5004/1353/12 залишити без змін.
Головуючий суддя С.В. Мирошниченко
Судді Т.Л. Барицька
В.І. Картере
Судове рішення № 32251962, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України) було прийнято 03.07.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 5004/1353/12. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: