Постанова № 32251872, 02.07.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2013 року Справа № 10/5005/6474/2012 Вищий господарський суд України в складі колегії

суддів:Овечкін В.Е. Чернов Є.В. Цвігун В.Л.за участю представників: ПуАТ "Дніпропетровськгаз" ТОВ "Виробничого комплексу "Укрсолод" розглянувши касаційну скаргу Гаврилюк Є.В. Смовж К.О. ПрАТ "Будіндустрія" на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 26 квітня 2013р.у справі№ 10/5005/6474/2012 господарського суду Дніпропетровської областіза позовомПрАТ "Будіндустрія"доПуАТ по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" в особі Магдалинівського управління по експлуатації газового господарства ТОВ "Виробничого комплексу "Укрсолод"провстановлення договору на технічне обслуговування газопроводів та споруд нікчемним та застосування наслідків недійсності нікчемного правочинута за зустрічним позовом: ТОВ "Виробничого комплексу "Укрсолод"до ПрАТ "Будіндустрія"третя особа:Партизанська сільська радапро встановлення земельного сервітутуВ С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 18.12.2012 (головуючий колегії суддя Кощеєв І.М., судді Васильєв О.Ю., Чередко А.Є.) провадження у справі у частині позовних вимог про визнанням недійсним договору на технічне обслуговування газопроводів та споруд на них №13-110 від 01.08.2011 р., укладеного між Магдалинівським управлінням по експлуатації газового господарства ПАТ "Дніпропетровськгаз" і товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничий комплекс "Укрсолод"; забороною Магдалинівському управлінню по експлуатації газового господарства ПАТ "Дніпропетровськгаз" і товариству з обмеженою відповідальністю "Виробничий комплекс "Укрсолод" заходити з метою здійснення будь-яких дій, пов'язаних з виконанням Договору на технічне обслуговування газопроводів та споруд на них №13-110 від 01.08.2011 р., на земельну ділянку, яка знаходиться в користуванні приватного акціонерного товариства "Будіндустрія" припинено; в задоволенні позовних вимог по первісному позову в частині зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничий комплекс "Укрсолод" відновити стан земельної ділянки, що використовується приватним акціонерним товариством "Будіндустрія", який існував до здійснення товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничий комплекс "Укрсолод" самочинного будівництва підвідного газопроводу середнього тиску на підставі Робочого проекту "Підвідний газопровід середнього тиску до котельної підприємства "Укрсолод" в с. Партизанське" шляхом знесення підвідного газопроводу середнього тиску в частині, розташованій на земельній ділянці, яка знаходиться у користуванні приватного акціонерного товариства "Будіндустрія" відмовлено.

Зустрічний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничого комплексу "Укрсолод" (м. Дніпропетровськ) до приватного акціонерного товариства "Будіндустрія" (с. Партизанське Дніпропетровської області) задоволений і встановлений земельний сервітут на земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: Дніпропетровська обл., Дніпропетровський район, с. Партизанське, вул. Леніна, 25, та перебуває в користуванні приватного акціонерного товариства "Будіндустрія" (код ЄДРПОУ 30836051) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничий комплекс "Укрсолод" (код ЄДРПОУ 30664090); визначені істотні умови сервітуту:

- вид сервітуту - право встановлення, експлуатації, обслуговування та ремонту належного ТОВ "ВК "Укрсолод" газопроводу середнього тиску;

- строк сервітуту - безстроковий;

- площа, на яку поширюється земельний сервітуту, - 2550 кв.м.;

- межі сервітуту - згідно з кадастровим планом земельної ділянки, користувачем якої є ПрАТ "Будіндустрія";

- плата за встановлення та користування сервітутом - в розмірі 500 грн. щомісячно до 10-го числа місяця, наступного за звітним;

- у випадку невиконання або неналежного виконання ПрАТ "Будіндустрія" своїх зобов'язань ТОВ "ВК "Укрсолод" має право призупинити здійснення плати за сервітутне користування.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.03.2013 (судді Євстигнеєв О.С., Лотоцька Л.О., Бахмат Р.М.) рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.12.2012 залишено без зміни.

ПрАТ "Будіндустрія" в касаційній скарзі просить постанову апеляційного господарського суду та рішення господарського суду першої інстанції скасувати з підстав порушення та неправильного застосування матеріального і процесуального права, не відповідності висновків встановленим фактичним обставинам справи, позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Будіндустрія» до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничий комплекс «Укрсолод» задовольнити, а у задоволенні зустрічних позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничий комплекс «Укрсолод» до Приватного акціонерного товариства «Будіндустрія» відмовити у повному обсязі.

Скаржник доводить що суди порушили норми ст.ст. 181, 331, 375, 376 ЦК України, не виконали вказівок постанови Вищого Господарського Суду України від 11.07.2012, оскільки не врахували, що газопровід середнього тиску, збудований ТОВ ВК «Укрсолод» на земельній ділянці Позивача, є нерухомим майном, а тому його будівництво повинно було здійснюватися з дотриманням вимог, встановлених чинним законодавством для такого майна; право власності на зазначений газопровід середнього тиску виникає у порядку, встановленому для нерухомого майна, тобто відповідно до ст. 331 Цивільного кодексу України; у ТОВ ВК «Укрсолод» відсутнє право на обмежене користування земельною ділянкою Позивача у формі рішення суду; зведення підвідного газопроводу середнього тиску на земельній ділянці Позивача, що не була відведена для цієї мети, згідно ст. 376 ЦКУ, є самочинним будівництвом; сервітут у вигляді права ТОВ ВК «Укрсолод» на встановлення газопроводу середнього тиску є неможливим, оскільки газопровід уже існує на час розгляду спору; оскільки земля під будівництво підвідного газопроводу середнього тиску не відводилася, то вона не може відноситися до земель трубопровідного транспорту, а отже до цих правовідносин неправомірно застосовувати ст. 73 ЗК України; з огляду на приписи ст.ст. 182, 186, 331, 375, 376 ЦК України, у апеляційного господарського суду були відсутні підстави вважати підвідний газопровід середнього тиску приналежною річчю до цілісного майнового комплексу Відповідача-2.

ТОВ "Виробничого комплексу "Укрсолод" у відзиві доводи скарги заперечує, вважає, що висновки судів є вірними та просить оскаржувані судові рішення залишити без зміни, а скаргу без задоволення.

ПрАТ "Будіндустрія" звернулося до суду з клопотанням про відкладення розгляду справи у зв'язку із неможливістю участі в судовому засіданні, оскільки повноважний представник перебуває у відрядженні.

Суд касаційної інстанції зазначає, що за нормою ст. 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає розгляд справи в межах встановлених строків, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Разом з тим, доказів в обґрунтування обставин відрядження, заявником не надано, з огляду на що обставини на які посилається скаржник є необґрунтовані та до уваги не беруться, тому клопотання відхиляється.

Вищий господарський суд України, розглянувши матеріали справи, доводи касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 18.12.2003 року між Партизанською сільською радою (орендодавець) і ЗАТ "Будіндустрія (орендар) був укладений договір оренди земельної ділянки на підставі якого орендарю було передано у строкове платне користування 25,175 га для обслуговування виробничого комплексу.

20.01.2005 року між Партизанською сільською радою (орендодавець) та ЗАТ "Будіндустрія" (орендар) був укладений договір оренди землі, на підставі якого орендарю передано у строкове платне користування (5 років) земельну ділянку загальною площею 23,4831 га для обслуговування виробничого комплексу, яка знаходиться у межах с. Партизанське, вул. Леніна, 25. За цим договором будь-які обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки, переданої в оренду, відсутні.

28.10.2004 р. між Партизанською сільською радою (орендодавець) та ТОВ ВК "Укрсолод" (орендар) був укладений договір оренди землі, на підставі якого орендарю передано у строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 1,6915 га для обслуговування виробничих приміщень строком на 49 років.

14.04.2004 р. Партизанська сільська рада прийняла рішення № 10-ХІІ-ХХІУ "Про надання ТОВ ВК "Укрсолод" дозволу на проходження газопроводу по землі Партизанської сільської ради", за яким на підставі Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" і клопотання директора ТОВ ВК "Укрсолод" сесія вирішила надати дозвіл на проходження газопроводу середнього тиску на землях сільської ради до виробничого приміщення ТОВ ВК "Укрсолод".

12.05.2004 року між ТОВ "Балівський завод залізобетонних виробів", ТОВ "Монблан", ПП Сочневою О.Л. і ТОВ ВК "Укрсолод" був укладений договір про дольову участь у будівництві газопроводу високого тиску №12/05, відповідно до умов якого сторони договору зобов'язалися внести свої кошти і спільно брати участь у будівництві газопроводу високого тиску протяжністю 602 погонних метрів від асфальтобетонного заводу до території заводу залізобетонних виробів.

Пунктом 4.3 цього договору передбачалось, що кожний учасник після закінчення будівництва отримує право власності на частку газопроводу, пропорційну його фінансовому вкладу у будівництво, і отримує право врізання до побудованого газопроводу, а також право вести будівництво власної вітки газопроводу на території заводу та поза його межами.

Як вбачається із пояснень відповідача-2 по первісному позову після завершення будівництва газопроводу високого тиску, ТОВ ВК "Укрсолод", керуючись п.4.3 вказаного договору прийняв рішення про будівництво власної вітки газопроводу (газопроводу середнього тиску) шляхом його врізання до газопроводу високого тиску.

Розташування частини газопроводу середнього тиску для потреб Відповідача-2 було здійснено на території, що перебувала у користуванні ЗАТ "Будіндустрія".

На робочому проекту зазначеного газопроводу середнього тиску мається напис наступного змісту (мовою оригіналу): "Прохождение газопровода среднего давления по территории ЗАО "Стройиндустрия" согласовано. (Селихов) 03.08.2004 г." і підпис зазначеної особи, скріпленої печаткою підприємства.

22.11.2004 року був підписаний акт державної технічної комісії про готовність закінченого будівництвом об'єкта до експлуатації, за яким державній технічній комісії був пред'явлений закінчений будівництвом об'єкт - підводящий газопровід середнього тиску до котельної підприємства "Укрсолод" в с. Партизанське: діаметром 89 мм - 30 погонних метрів, діаметром 76 мм - 849 погонних метра, діаметром 57 мм - 0,5 погонних метра, ШРП с РД-50-1 шт., газопровід низького тиску діаметром 159 мм - без погонних метрів, який побудований відповідно до дозволу на виконання будівельно-монтажних робіт від 20.08.2003 року №121.03.12-45.33.3. Оглядом побудованого об'єкту встановлено, що будівельно-монтажні роботи виконані відповідно до державних будівельних норм, порушень не виявлено. Рішення комісії - об'єкт готовий до введення в експлуатацію.

Відповідно до довідки ТОВ ВК "Укрсолод" №374 від 09.12.2011 року станом на 09.12.2011 р. на балансі підприємства обліковуються основні засоби на рахунку 103 "Будівлі та споруди", в тому числі підвідний газопровід середнього тиску до котельні д. 89,76 мм довжина 847 м., дата вводу 30.06.2005 р., первісна вартість - 54 275 грн.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про трубопровідний транспорт" магістральний трубопровід - технологічний комплекс, що функціонує як єдина система і до якого входить окремий трубопровід з усіма об'єктами і спорудами, зв'язаними з ним єдиним технологічним процесом, або кілька трубопроводів, якими здійснюються транзитні, міждержавні, міжрегіональні поставки продуктів транспортування споживачам, або інші трубопроводи, спроектовані та збудовані згідно з державними будівельними вимогами щодо магістральних трубопроводів; промислові трубопроводи (приєднані мережі) - всі інші немагістральні трубопроводи в межах виробництв, а також нафтобазові, внутрішньопромислові нафто-, газо- і продуктопроводи, міські газорозподільні, водопровідні, теплопровідні, каналізаційні мережі, розподільчі трубопроводи водопостачання, меліоративні системи тощо.

Отже, у даному випадку спірний газопровід є промисловим газопроводом., про що правильно зазначено місцевим господарським судом.

Згідно зі ст.4 зазначеного закону дія цього Закону поширюється на відносини в галузі трубопровідного транспорту, призначеного для транспортування вуглеводнів, хімічних продуктів, води та інших продуктів і речовин з місць їх знаходження, видобутку (від промислів), виготовлення або зберігання до місць їх переробки чи споживання, перевантаження та подальшого транспортування.

Особливості застосування цього Закону щодо функціонування промислового трубопровідного транспорту визначаються Кабінетом Міністрів України.

Будь-які нормативно-правові акти, які стосуються функціонування промислового трубопровідного транспорту Кабінетом Міністрів України не приймалися.

Законом України "Про трубопровідний транспорт" також передбачено, що об'єкти трубопровідного транспорту - це магістральні та промислові трубопроводи, включаючи наземні, надземні і підземні лінійні частини трубопроводів, а також об'єкти та споруди, основне і допоміжне обладнання, що забезпечують безпечну та надійну експлуатацію трубопровідного транспорту (ст. 1). Частиною 1 ст. 11 цього Закону встановлено, що до земель трубопровідного транспорту належать земельні ділянки, на яких збудовано наземні і надземні трубопроводи та їх споруди, а також наземні споруди підземних трубопроводів.

Відповідно до ст.181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Отже, саме фізична прив'язка об'єктів, розташованих на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їхнього знецінення та зміни їхнього призначення, є основним критерієм віднесення речей до нерухомих.

Відповідно до цього можна зазначити, що рухомими речами є речі, які можна вільно переміщати у просторі. Речі, не віднесені ЦК або окремими законами до нерухомих, вважаються рухомими. Крім того, частина законів прямо вказує на віднесення певних речей до рухомих.

Міністерством юстиції України у Методичних рекомендаціях стосовно визначення нерухомого майна, що знаходиться на земельних ділянках, право власності на які підлягає державній реєстрації, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 14.04.2009 № 660/5, висловлена правова позиція, згідно з якою газопровід є нерухомим майном.

Відповідно до ч. 2 ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Як вбачається із наданих відповідачем-2 документів, останній здійснив будівництво газопроводу з відповідного дозволу позивача, на підставі робочого проекту за власні кошти і за згодою власника землі - Партизанської сільської ради. Об'єкт прийнятий до експлуатації і використовується відповідачем-2 протягом 9,5 років. За таких обставин неможливо стверджувати, що відповідач-2 здійснив самовільне будівництво та не є власником спірного об'єкту.

Крім того, встановлено, що відповідач-2 є власником цілісного майнового комплексу, який не може здійснювати виробничу діяльність без газу, який доставляється до цього комплексу виключно за допомогою побудованого газопроводу.

У цьому випадку газопровід приналежною річчю, і державна реєстрація права безпосередньо на таку річ може не проводитися.

Суд також враховує, що жодна сторона по справі не спростовує наявність у відповідача-2 права власності на спірний об'єкт.

За таких обставин висновки суду про відмову в задоволенні позовних вимог первісного позову щодо зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничого комплексу "Укрсолод" відновити стан земельної ділянки, для чого знести підвідний газопровід середнього тиску в частині, розташованій на земельній ділянці, що знаходиться у користуванні Приватного акціонерного товариства "Будіндустрія" є правомірними.

Задовільняючи зустрічні позовні вимоги, пов'язані із встановленням земельного сервітуту на земельну ділянку, що знаходиться у користуванні ПАТ "Будіндустрія", розташовану за адресою: Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, с. Партизанське, вул. Леніна, 25, на користь ТОВ ВК "Укрсолод" та про визначення істотних умов сервітуту, суди виходили з наступного.

Відповідно до п. 2.34 постанови Пленуму ВГСУ "Про деякі питання розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" №6 від 17.05.2011 р. обов'язковою умовою встановлення земельного сервітуту є неможливість задоволення потреби особи, яка вимагає встановлення сервітуту, в інший спосіб. Під час розгляду справи у спорі про встановлення земельного сервітуту господарським судам належить з'ясовувати, з яких причин позивач не може використовувати належне йому майно.

Як встановлено позивач за зустрічним позовом (ТОВ ВК "Укрсолод") не може задовольнити свої потреби і використовувати належні йому на праві власності виробничі приміщення, а також земельну ділянку, яку він використовує на підставі договору оренди, без побудованого спірного газопроводу, який не може бути перенесений без знецінення його властивостей.

Крім того, з обставини розташування частини газопроводу, належного позивачу за зустрічним позовом, на земельній ділянці, якою користується відповідач за зустрічним позовом, слідує факт необхідності експлуатації та технічного обслуговування вказаного газопроводу. Це також є обов'язковою умовою експлуатації газопроводу відповідно до п. 4.3.16 Правил безпеки систем газопостачання України, затверджених Наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці № 254 від 01.10.1997 р. (власник підприємства, на території якого прокладений транзитом газопровід, повинен забезпечити доступ персоналу організації, яка експлуатує газопровід, для проведення його огляду і ремонту); п. 1.4.3 Правил безпеки систем газопостачання України, затверджених Наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці №254 від 01.10.1997 р. (відповідальність за технічний стан і безпечну експлуатацію підвідних газопроводів, покладено на їх власників); ст. 13 Закону України "Про трубопровідний транспорт" (діяльність, пов'язана з проектуванням, будівництвом, ремонтом та експлуатацією об'єктів трубопровідного транспорту, здійснюється на підставі ліцензії і підлягає обов'язковій сертифікації), тощо.

Відповідно до ч.1 ст.73 Земельного кодексу України до земель трубопровідного транспорту належать земельні ділянки, надані під наземні і надземні трубопроводи та їх споруди, а також під наземні споруди підземних трубопроводів (зазначена норма не містить ділення газопроводів на їх види - магістральні чи виробничі). Розмір земельних ділянок, що відводяться для магістральних трубопроводів, визначаються СН 452-73 "Нормы отвода земель для магистральных трубопроводов", затв. Держбудом СРСР 30.03.73. Норми встановлюють ширину смуг відведення земель для магістральних підземних трубопроводів і розміри земельних ділянок для розміщення запірної арматури вказаних трубопроводів. Ширина смуг відведення для наземних і надземних магістральних трубопроводів встановлюється проектною документацією.

Для розміщення промислових трубопроводів окремі земельні ділянки здебільшого не відводяться (як у даному випадку), а обслуговування таких газопроводів здійснюється шляхом надання земельних сервітутів, чого і вимагав відповідач-2 у зустрічному позові.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 ЗК України право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками), а згідно з ч. 1 ст. 100 ЗК України сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду.

Відповідно до п. "в" ст. 99 ЗК України власники або землекористувачі земельних ділянок можуть вимагати встановлення земельних сервітутів в тому числі на право прокладання та експлуатації лінії електропередачі, зв'язку, трубопроводів, інших лінійних комунікацій.

Господарський суд виходив з того, що обов'язковою умовою встановлення земельного сервітуту є неможливість задоволення потреби особи, яка вимагає встановлення сервітуту, в інший спосіб, а також з того, що під час розгляду справи у спорі про встановлення земельного сервітуту суд з'ясовував причини, з яких відповідач-2 не може використовувати належне йому майно.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Сукупність наданих сторонами доказів дозволила суду зробити висновок про обґрунтованість вимог зустрічного позову, з чим погоджується і судова колегія Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Згідно ст. 1117 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на наведене, судова колегія не вбачає підстав для зміни або скасування оскаржуваної постанови апеляційного господарського суду, у зв'язку з чим скаргу залишає без задоволення, а постанову та рішення- без змін.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 107, 108, 1115, 1117, 1118, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.03.2013 у справі № 10/5005/6474/2012 господарського суду Дніпропетровської області залишити без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення.

Головуючий, суддя В. Овечкін

судді Є. Чернов

В. Цвігун